Праця має на меті висвітлити погляди видатного закарпатця Юрія Венеліна на загальні питання слов'янознавства, показати його роль у розвитку болгарського відродження й вивченні історичного минулого українського, російського та інших слов'янських народів і разом з тим показати його діяльність крізь призму конкретної історичної епохи.

Фронтмен гурту Ot Vinta Юрій Журавель став автором книги для дітей. В книжці "Мазепа. Крок до правди" в доступній формі подана історія життя гетьмана Мазепи і події історії України тієї доби. Як і кожне дитяче видання, робота супроводжується багатьма ілюстраціями, автором яких також є лідер украбілів

Політичне становище в Україні в другій половині XVII ст. Гетьмани Іван Виговський, Юрій Хмельницький. Політика гетьманів України в період "Руїни" (П. Тетеря, П. Дорошенко, Ю. Хмельницький, І. Брюховецький, Д. Многогрішний). Іван Мазепа, оцінка діяльності.

Книга знайомить читача з маловідомими матеріалами української військової історії 1917-1921 рр. Зокрема, праця Миколи Капустянського «Похід українських армій на Київ—Одесу в 1919 році» представляє офіційну точку зору уряду Української народної республіки, подає детальний опис бойових дій Армії УНР навесні-влітку 1919 р. Нариси та поезії Євгена Маланюка, присвячені бойовим діям та військовим діячам Армії УНР, цікаві яскравими особистісними характеристиками українських воєначальників - В. Тютюнника, Є. Мєшковського та В. Сінклера. Видання містить значний документальний додаток, куди увійшли архівні матеріали, карти та таблиці, що характеризують загальний стан та кількість як Дієвої армії УНР, так і її супротивника — Червоної армії — в 1919 р.

Рассматриваются сущность банков и его учреждений, традиционные и современные банковские операции, основы банковского менеджмента, бухучет и информационные технологии в банковском деле. Освещаются особенности операций центральных банков, новые формы банковскою бизнеса и вопросы реорганизации и банкротства банков, проанализирован полный жизненный цикл банка. Книга носит преимущественно практический характер и может оказать помощь тем банкам, которые совершенствуют свои бизнес-процессы. Для руководителей банков и их структурных подразделений, банковских служащих и экспертов, а также для преподавателей и студентов экономических вузов и специалистов, повышающих свою квалификацию

Ця книжка про українського вченого ХV століття Юрія Котермака з Дрогобича. Опрацювавши історичні документи, автор простежив життєвий шлях Юрія Котермака, який, закінчивши Краківський університет, став доктором медицини й філософії, ректором знаменитого Болонського університету.

Юрій Андрухович (*13.03.1960) — поет, романіст, есеїст, перекладач. Народився у Станіславі (нині Івано-Франківськ). Живе в ньому ж, а також у багатьох інших містах. Автор поетичних збірок «Небо і площі» (1985), «Середмістя» (1989), «Екзотичні птахи і рослини» (1991), «Екзотичні птахи і рослини з додатком «Індія» (1997, 2002) та «Пісні для мертвого півня» (2004). У прозовому доробку — романи «Рекреації» (1992), «Московіада» (1993), «Перверзія» (1996), «Дванадцять обручів» (2003) та «замість роману» «Таємниця» (2007). Есеїстика Андруховича на сьогодні видана двома збірками — «Дезорієнтація на місцевості» (1999) та «Диявол ховається в сирі» (2006). Спільно з Анджеєм Стасюком видав «Мою Європу» (2001) — як зазначається у підзаголовку, «два есеї про найдивнішу частину світу». Твори Андруховича перекладено і видано окремими книжками у Польщі, Німеччині, Канаді, Угорщині, Фінляндії, Росії, Сербії, США, Італії, Іспанії, Швейцарії та ін. Лауреат кількох міжнародних літературних нагород. Один із засновників і Патріарх літературного угруповання Бу-Ба-Бу. Багато співпрацює з музикантами, співавтор і виконавець альбомів «Andruxoid» (разом із польським тріо Міколая Тшаски), «Пісні Мертвого Півня», «Кримінальні сонети», «Made In ЮА» (разом із гуртом «Мертвий півень»), а також «Самогон» і «Цинамон» (разом із гуртом «Карбідо»), Своїм найвищим письменницьким досягненням вважає винайдення для української мови слова «міжніжжя».

У дослідженні вперше на основі документів з архівів Києва та Москви розповідається про життєвий та бойовий шлях одного з національних героїв, генерал-хорунжого Армії Української Народної Республіки Юрка Йосиповича Тютюнника, про те, що діялося в Україні під час становлення державності 1917-1920 pp. Використано архівні матеріали, мемуарну та наукову літературу.

В роботі Юрій Тис-Крохмалюка «Бої Хмельницького» розглядаються наступні питання: Військо часів Хмельницького, бій під Жовтими водами (29-го квітня — 16-го травня 1648 р.), Бій під Корсунем (25-го — 26-го травня 1648 р.), бій під Пилявцями (20-го — 23-го вересня 1648 р.), бій під Бестечком (28-го червня — 10-го липня 1651 р.), бій під Батогом (1-го — 2-го червня 1652 р.).

Суспільне життя складне і багатогранне, тому його вивчають багато наук, які отримали назву суспільних (історія, філософія, соціологія, політологія, правознавство, економічна теорія тощо). Кожна з них розглядає певну сферу суспільного життя. Саме висвітлення цих сфер і подано у підручнику "Людина і світ". Виходячи з поставлених завдань у підручнику ставляться наступні запитання: чи діють у соціальній дійсності об'єктивні, тобто незалежні від свідомості людей, закони розвитку? Чи можна вивчати суспільне життя, відсторонюючись від різноманітних поглядів, інтересів, намірів людей? Яке місце людини у суспільному житті?

ЮрІЙ Борець-Чумак уже відомий українським читацьким кругам Із своєї першої повісті "У вирі боротьби", яка появилася 1971 р. у видавництві Спілки Української Молоді. Спогади "Рейд без зброї" може підказувати читачеві зосередження автора на житті упістів на Заході. Але так воно не є на ділі. Будучи відданим бойовиком української визвольної справи, автор постійно повертає в Україну, а сторінки його опогадів заповнені даними про визначних людей підпілля, події, геройську боротьбу. Це надає його спогадам особливу вартість для виховних і дослідницьких потреб. Описані автором підпільники й епізоди подій по обидвох сторонах "залізної заслони" пригадують про незрівняне геройство Воїнів України і реалістично насвітлюють дійсність на теренах під московською займанщиною і в світі. Цікаво і кольористо зафіксував автор свої і своєї дружини враження і спостереження з "рейду без зброї" довкола світу, зустрічей та розмов з багатьома українськими діячами та друзями з ОУН і УПА.

Історики – відшукали матеріал для видання в розсекречених архівах СБУ та ФСБ. Один із результатів дослідження – те, що дніпропетровська ОУН була досить чисельною. Науковці відшукали інформацію про понад 700 людей, які входили до організації. Укладач нової книги, історик-дослідник Юрій Щур вивчає рух опору в краї понад десятиліття. Особлива увага – 1940-м рокам і Українській повстанській армії. Дніпропетровськ, каже історик, можна вважати столицею ОУН-УПА на Півдні України. Підстави для цього, зокрема, дають нині розсекречені таємні звіти німецьких спецорганів, котрі займалися знищенням українського підпілля.

  Текст у форматі PDF 11.65 Мб

Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Науковий керівник: член-кореспондент АПН України, доктор психологічних наук, професор Трофімов Юрій Леонідович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри загальної та інженерної психології. Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Горго Юрій Павлович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, провідний науковий співробітник лабораторії фізіологічної кібернетики і психофізіології; кандидата психологічних наук, доцент Осьодло ВасильІлліч, Національна академія оборони України, м. Київ, начальник кафедри інформаційно-пропагандистського забезпечення та військової журналістики.

Зміст: Григорій Сковорода Іван Котляревський Петро Артемовський Гулак Григорій Квітка-Основяненко Євген Гребінка Леонід Глібов Маркіян Шашкевич Антін Могильницький Микола Костомаров Опанас Маркович Марія Марковичева (Марко Вовчок) Амвросій Метлинський Тарас Шевченко Пантелеймон Куліш Осип Юрій Федькович Сидір Воробкевич Григорій Воробкевич

Вільна Академія Пролетарської Літератури (ВАПЛІТЕ) — літературне об'єднання в Україні. Виникла у Харкові, існувала з січня 1925 до 28 січня 1928. Організація стояла на засадах творення нової української літератури шляхом засвоєння найкращих здобутків західно-європейської культури. Фактичним лідером ВАПЛІТЕ був Микола Хвильовий. Приймаючи офіційні вимоги комуністичної партії, в питаннях літературної політики ВАПЛІТЕ займало незалежну позицію і стояло на засадах творення нової української літератури кваліфікованими митцями, що ставили перед собою вимогу вдосконалення, засвоєння найкращих здобутків західноєвропейської культури. Лідером організації був Микола Хвильовий, який висунув гасло «Геть від Москви!». Президентами — Михайло Яловий (пізніше Микола Куліш), секретарем — Аркадій Любченко. До складу організації входили: Микола Хвильовий, Михайло Яловий, Аркадій Любченко, Олесь Досвітній, Микола Куліш, Майк Йогансен, Григорій Епік, Павло Тичина, Іван Сенченко, Олекса Слісаренко, Петро Панч, Микола Бажан, Юрій Яновський, Юрій Смолич, Іван Дніпровський, Олександр Копиленко, Петро Шатун та інші. В 1927 ВАПЛІТЕ видавала журнал «ВАПЛІТЕ», у якому серед інших друкувались: Никифор Щербина та ін. Погляди М. Хвильового зумовили критику ВАПЛІТЕ з боку партійних і державних діячів УРСР. Особливо гострих нападок зазнав твір М. Хвильового «Вальдшнепи». 28 січня 1928 р. було конфісковано вже надруковане 6-те число літературно-художнього двомісячника «ВАПЛІТЕ» «через уміщення другого уривка з «Вальдшнепів» Хвильового, ВАПЛІТЕ змушена була «самоліквідуватися» [1]. Члени ВАПЛІТЕ продовжували літературну діяльність в альманасі «Літературний ярмарок» (1928-29) і організації «Пролітфронт». Члени ВАПЛІТЕ — одні з перших жертв репресій сталінського режиму.

Книга присвячена подіям осени 1921 року — так званому Листопадовому рейду Української Повстанчої Армії під командуванням генерал-хорунжого Ю. Тютюнника.

Тамплієри - слуги диявола чи лицарі Господні? Сьогодні вони, завдяки рекламі й кінематографу, мають славу героїв і мучеників, і навряд чи хто згадає, що зовсім нещодавно, років з п’ятдесят тому, на них палало клеймо зрадників і вбивць. А як хто і згадає, буде впевнений: це їх зрадили, їх знищували, їх оговорили навмисне. Авжеж, «фірма сенсацій» постаралася недарма, і серед усіх середньовічних «таємниць» найбільш плодовита (й грошовита) на сьогодні - таки легенда про Святий Грааль, про кров Христа, про благородних лицарів у білих плащах. Красива й жалісна легенда. А головне - таємниця... Відомий вітчизняний журналіст і письменник Юрій Ячейкін переконаний, що справа зовсім не в химерних таємних знаннях, а в самому факті появи, діяльності та знищення першого в середньовічній Європі військово-чернечого ордену. Дослідник пропонує до вашої уваги цікаві факти, які лишилися поза увагою романтизаторів хрестоносців. Він не спростовує, лише додає. А от висновки - висновки за вами.

“Йогансен рясно вживав у своїй поезії прозаїзми, але не задля епатації неспокушеного читача, ані задля модерністичного оригінальничання – він розкривав у найбільш прозаїчному слові затаєні в ньому поетичні можливості, очищав його від того бруду, який лишається на всякій речі й істоті після тривалого їх вжитку” – Юрій Лавріненко, “Розстріляне відродження. У черговому томі серії «Розстріляне відродження» видавництво «Смолоскип» представляє доробок одного з найцікавіших авторів ХХ століття – Майка Йогансена (1895-1937). Українському читачеві вперше надано можливість комплексно познайомитися з домінантними виявами багатогранного таланту літератора. До видання увійшли кращі зразки поезії та прози, а також теоретичних студій письменника. Крім того, видання містить вичерпну бібліографію і стане в пригоді студентам, викладачам, широкому колу зацікавлених осіб. Може бути використане як посібник у школах і вищих навчальних закладах.