Сьомий випуск серії «Університетські діалоги» містить виклад публічної лекції філософа Хосе Луїса Раміреса, виголошеної 2 квітня 2007 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Автор прагне подолати поширене в сучасному суспільстві уявлення про мову, показуючи при цьому, що людина як суспільно-мовна істота усвідомлює себе саме завдяки Риториці. Відтак, Риторика поновлюється у своєму первинному смислі – як знання мови і як основа освіти й громадянства. Риторика дає розуміння того, в який спосіб людина пізнає, але передусім навчає свідомо діяти. Виклад доповнює переклад статті професора Раміреса про оруддя людського пізнання (передусім тілесне і мовне), що визначає природу окремої людини і людської спільноти.

Стаття Михайла Драгоманова про розвиток української літератури у 19 ст. побачила світ у 1878 р.: франкомовний оригінал видав у Женеві сам автор, український переклад І. Белея опублікував у Львові часопис "Правда". Запропонована книга містить франкомовний оригінал праці з додатком нового українського перекладу

Документи збірника висвітлюють найважливіші моменти історичного минулого трьох національних громад міста Львова (української, вірменської та єврейської) протягом XIV -XVIII ст. Для істориків, правознавців, філологів, усіх, хто цікавиться історією Львова.

Цей курс лекцій належить до нової генерації підручників, за допомогою яких здійснюється перехід до нових, інтерактивних методів викладання та діалогової форми навчання. Він містить три теоретичні розділи, а також окремий розділ, присвячений розробці програми і технологій конкретно-соціологічних досліджень. Подаються рекомендації щодо ефективної організації навчального процесу, поточного контролю знань студентів із застосуванням тестової системи. Курс лекцій доповнений матеріалом новітніх соціологічних концепцій та сучасними статистичними даними, а також результатами соціологічних досліджень, здійснених провідними соціологічними центрами України. Завершує підручник короткий тлумачний словник, список джерел, використаної та рекомендованої літератури, адрес соціологічних сайтів у мережі Інтернету. Розрахований на викладачів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів усіх рівнів акредитації.

У посібнику викладено історію геноциду й масових репресій проти цивільного населення у ХХ ст. Розглянуто геноцид вірмен в Османській імперії, Голодомор 1932–1933 рр., Голокост європейських євреїв, екстермінацію циган, геноциди в Камбоджі та Руанді. Проаналізовано ті випадки масового винищення цивільного населення, які ще не визнані актами геноциду, однак мають виразні риси геноцидних дій. Навчальний матеріал подано в широкому історичному контексті, висвітлено передумови і наслідки політики геноциду урядів різних країн. Розглянуто дискусійні теоретичні проблеми, що стосуються методики вивчення явища геноциду, кваліфікації та оцінки злочинних дій, скерованих на масове винищення цивільного населення. Для студентів гуманітарних спеціальностей університетів, викладачів вищої та середньої школи, широкого кола осіб, які цікавляться історією геноциду й вивченням політики масових репресій у ХХ ст.

Мета посібника - розкрити філософський дискурс ідеї сталого розвитку як імперативу гідного життя людства в умовах глобалізаційної інтеграції. Вивчення курсу дасть змогу студентам сформувати цілісне розуміння сучасного глобалізованого й динамічного світу, спонукатиме до роздумів над межовими проблемами людського бутгя: призначення людини та перспектив розвитку людства. Посібник містить оригінальні тексти видатних мислителів XX ст., які підготували світову думку до сприйняття ідеї сталого розвитку. Вони є своєрідним літописом становлення концепції сталого розвитку: від зародження ідеї до ухвалення Самітом Землі стратегії виживання людства - декларації "Порядок денний для XXI століття". Навчально-методичний посібник розрахований на студентів, аспірантів, викладачів Львівського національного університету імені Івана Франка, широкого загалу економістів, екологів, юристів, керівників усіх рангів.

У жанрі соціальної історії висвітлено щоденне життя Львова крізь призму його бачення найбільшою групою мешканців міста 50-80-их рр. XX ст. - вихідців із галицьких сіл. Досліджено статистичні дані міграційних процесів до Львова, причини інтенсивного переселення до обласного центра, з огляду на ситуацію в колективізованому селі та наслідки соціально-економічних перетворень у західноукраїнських областях кінця 40-их - початку 50-их років ХХ ст., які перетворили Львів у великий промисловий центр. Після переїзду новоприбулі мешканці Львова поставали перед потребою матеріально-побутової та соціально-психологічної адаптації в місті в умовах підтримання тісних контактів із селом. У центрі дослідження - пересічна людина, яка на шляху "з села в місто" переживала глибоку світоглядну трансформацію й водночас змінювала місто, накладаючи власними уявленнями й поведінкою відбиток на творення нової міської кульутри Львова.

У монографії вперше розробляється комплексна наукова база медіа-економіки як галузі науки та обґрунтовуються передумови для її практичного застосування. На основі історичних, міждисциплінарних підходів і глибокого аналізу напрацювань західної науки у сфері медіа-економіки систематизовано понятійний апарат та визначено структуру медіа-економіки. Видання призначене для науковців, економістів, медіа-менеджерів, студентів, які здобувають фахи журналістів, економістів, правників, усіх, хто прагне збагнути особливості сучасного ринку інформації.

  Текст у форматі PDF 11.13 Мб

  Текст у форматі PDF 14.87 Мб

  Текст у форматі PDF 0.36 Мб