У монографії досліджено ключові аспекти розвитку методології управління природними ресурсами в Україні з позицій урахування факторів, пов’язаних із процесами євроінтеграції. Зокрема, розкрито змістовні ознаки алгоритму впровадження інноваційного концепту децентралізації відповідної управлінської системи. Акцентовано увагу на визначенні шляхів переформатування структури фінансово- та організаційно-економічних механізмів управління природними ресурсами з метою максимізації досягнення позитивного ефекту, а також питанні інституційного та нормативно-правового забезпечення трансформації системи управління природними активами.

У монографії сформовано теоретико-методологічні засади функціонування господарських систем, сформованих на базі природно-ресурсних комплексів. Розроблено комплекс еколого-економічних методів управління землегосподарськими, водогосподарськими та лісогосподарськими системами. Запропоновано критерії та індикатори оцінки ефективності просторового розвитку господарських систем на базі природно-ресурсних комплексів. Проведена систематизація методів управління господарськими системами на базі природно-ресурсних комплексів та сформовано інструментарій екологізації управління землегосподарськими, водогосподарськими та лісогосподарськими системами в умовах поглиблення інституціональних перетворень у природно-ресурсній сфері. Обґрунтовано інноваційні напрями просторового розвитку господарських систем на базі природно-ресурсних комплексів та здійснена систематизація механізмів регулювання землегосподарських, водогосподарських та лісогосподарських систем. Розроблено механізми регулювання господарських систем на базі природно-ресурсних комплексів у структурі національного та регіонального управління.

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

У дисертації досліджено актуальні питання формування теоретико-методологічних засад визначення національних високотехнологічних виробництв та стимулювання їх розвитку. Виявлено особливості існуючих методологічних підходів як на міжнародному, так і на національному рівнях до агрегації галузей і товарів за рівнем технологомісткості. Проаналізовано механізми впливу на організацію та розвиток національних високих технологій у провідних країнах світу. Визначено проблеми оцінки спеціалізації країн у глобальній високотехнологічній сфері та шляхи їх подолання. Розроблено та реалізовано інструментарій дослідження високотехнологічної виробничої сфери України. Запропоновано й обґрунтовано доцільність запровадження комплексу нових програм заходів для вдосконалення інституційної структури НІС України та системний механізм піднесення національних високотехнологічних виробництв.

В Україні накопичено достатній досвід обґрунтування науково-технічних та інноваційних пріоритетів, однак прогнозно-аналітичні дослідження вітчизняних фахівців не передбачали використання інформаційних потужностей веб-наукометричних баз даних (БД) для визначення результативності науково-технічної діяльності та параметрів її динаміки. Саме тому питання використання інформаційних технологій із цією метою потребує подальших досліджень і систематизації. Таким чином, наукове завдання, яке вирішується у монографії, полягає в розробці комплексної методики обґрунтування пріоритетів науково-технічного та інноваційного розвитку національної економіки із застосуванням наукометричних засобів. Монографія складається з трьох розділів та висновків. У першому розділі проаналізовано можливості застосування концепцій кількісних методів вимірювання у зв’язку з появою сервісів веб-середовища, процесу їх інтегрування до апарату веб-наукометричних БД та напрямів залучення наукової інформації організаційного й управлінського характеру для потреб визначення потенційних пріоритетів інноваційного розвитку економіки. У другому розділі обґрунтовано, що з метою передбачення появи нових інновацій в економіці необхідно відстежувати розвиток науково-технічного потенціалу країни. Провідним засобом вирішення цієї проблеми є кількісний аналіз інтенсивності публікаційної активності дослідників в розрізі галузей науки, зокрема вчених України та держав ЄС на інформаційному масиві БД Scopus. У третьому розділі реалізовано запропонований авторський науково-методичний підхід до визначення пріоритетів із залученням наукометричних засобів на основі БД Scopus, реферативної БД «Україніка наукова», що поєднує аналіз офіційних статистичних даних динаміки розвитку окремих складових науково-технічного потенціалу та результатів Державної програми прогнозування (ДПП). Обґрунтовано висновки та розроблено низку рекомендацій, спрямованих на вдосконалення механізму реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності в Україні.

Наведено дані щодо стану енергоефективності як одного з головних критеріїв розвитку економіки. Подано результати моніторингу показників енергоефективності в адміністративно-територіальному і галузевому вимірах. Розглянуто потенціал використання в Україні відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, а також сучасних вітчизняних та зарубіжних технологій у цій сфері. Висвітлено економічні, екологічні, правові, технологічні та інші питання, пов’язані з ефективністю використання енергетичних ресурсів у країні. Викладено аналіз реалізації державної політики у сфері ефективного використання енергетичних ресурсів з рекомендаціями щодо подолання існуючих перешкод для прискорення зменшення енергоємності виробництва продукції, мінімізації загроз національній безпеці держави та формування концептуальних підвалин переходу економіки України на засади збалансованого розвитку.

Проаналізовано міжнародний досвід застосування практики національного проектування, вивчено перші підсумки функціонування системи національних проектів в Україні. На основі зроблених оцінок головних проблем національного проектування в Україні сформульовано рекомендації щодо управлінської модернізації цієї системи. Також уперше запропоновано низку національних проектів, побудованих на нових методологічних засадах. У додатку наведено матеріали засідання «круглого столу» «Національні проекти в стратегії економічної модернізації України», який відбувся 20 березня 2012 року в Національному інституті стратегічних досліджень.

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

У монографії узагальнені й систематизовані наукові, організіційні, методичні матеріали щодо проблеми енергозбереження, дана оцінка стану енергетики України, розглядаються основні напрями і перспектива ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів в усіх галузях економики. Для професорсько-викладацького складу, студентів вищих і середніх навчальних закладів при вивченні відповідних дисциплін, органів державного управління, інженерно-технічних працівників підприємств.

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

Національна доповідь показує місцезнаходження України за світовою шкалою енергоефективності, світовий досвід, кращі практики досягнення високої енергоефективності, надані конкретні характеристики діючого законодавства, розкриті механізми державного управління, регулювання та контролю, обґрунтовані рекомендації щодо подолання наявних перешкод практичної реалізації державної політики енергоефективності в Україні, висвітлені результати реалізації програм енергоефективності, акцентовано увагу на необхідності переходу від нормування паливно-енергетичних ресурсів до енергетичних стандартів. Особлива увага приділена висвітленню національного науково- технічного потенціалу енергоефективності.

У монографії викладено теоретико-методологічні засади та методичні й практичні рекомендації енергоефективності і енергозбереження на національному, галузевому, регіональному рівнях і на підприємствах за видами економічної діяльності. Охоплено питання розвитку енергетичної безпеки ринково розвинених країн і України, використання нетрадиційних відновлювальних і альтернативних джерел енергії. Запропоновано організаційно-економічні, технологічні, технічні та екологічні рішення подальшого розвитку енергоефективності й енергозбереження. Сформовано пропозиції щодо економічної та енергетичної оцінки та ефективності використання теплових, механічних, біологічних і природних джерел енергоресурсів, їх енергетичного аудиту і консалтингу в господарській та галузевій структурі національної економіки.

Розрахована на здобувачів вищої освіти, викладачів, науковців, фахівців з енергоефективності і енергозбереження різних форм і напрямів економічної діяльності.

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

У монографії досліджуються теоретико-методологічні засади формування державної інноваційної політики й управлінських механізмів її впровадження. З позицій інституціонально-системного підходу розкрито зміст державної інноваційної політики в контексті парадигми сталого інноваційного розвитку. Визначено основні інституціональні чинники формування державної інноваційної політики на загальнодержавному, галузевому, регіональному і міжнародному рівнях, а також у секторі малого та середнього підприємництва. Проведено аналіз і розкрито структуру національної інноваційної системи як інституціональної основи впровадження державної інноваційної політики. Досліджено функції державного управління у сфері інноваційної діяльності як основного засобу впровадження державної інноваційної політики та регулювання пріоритетних інноваційних процесів. Розраховано на науковців, науково!педагогічних працівників наукової та освітньої галузі «Державне управління», а також працівників державних органів влади, органів місцевого самоврядування, які займаються або цікавляться проблемами державної інноваційної політики й управління у сфері інноваційної діяльності.

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

Розглянуто підходи до розуміння поняття «національна енергетична безпека». Запропоновано ієрархію пріоритетів для найбільш ефективного гарантування енергетичної безпеки в сучасних умовах. Визначено формоутворювальні рівні національної енергетичної безпеки, які детермінують її кінцевий стан, запропоновано індикатори оцінювання її стану на кожному із рівнів. Запропоновано ідею автотрофності енергозабезпечення, як форму задоволення енергетичних потреб людства в умовах формування суспільства сталого розвитку. Встановлено особливості енергетичної безпеки у суспільстві сталого розвитку. Окреслено напрями гарантування енергетичної безпеки в контексті реалізації ідей сталого розвитку. Визначено можливості та труднощі зміцнення енергетичної безпеки України. Для студентів, аспірантів, магістрів та науковців, які цікавляться проблемами енергетичного убезпечення в сучасних умовах та у контексті реалізації ідей сталого розвитку.

Ґрунтовно досліджено еволюцію поняття "високотехнологічне виробництво", а також ґенези міжнародних та національних методологічних підходів до агрегації галузей і продуктів за їхньою технологомісткістю. Запропоновано та реалізовано авторський науково-методичний та інформаційно-статистичний інструментарій ідентифікації високотехнологічних підприємств України й оцінки імпорту високотехнологічних товарів за сферами призначення, нові індикатори порівняльних переваг і нові теоретичні поняття, а також авторську систему заходів зі стимулювання дослідницької та інноваційної діяльності для піднесення національних високотехнологічних виробництв. Для представників політичних, наукових, освітніх, громадських та бізнесових кіл.

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

Розглянуто інформаційні системи та технології автоматизації економічної діяльності організацій України на основі програмних продуктів компаній Галактика, 1С, Парус, Інтелект-Сервіс, а також подано матеріали щодо організації: електронної комерції, взаємодії влади з суспільством та його основними структурами, інфраструктур обміну конфіденційною інформацією та документообігу в Україні.