Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

Книга являє собою продовження курсу культурології секуляризованого суспільства, розпочатого публікацією «Культурологія Просвітництва» у відповідності з авторською програмою лекцій «Прикладна культурологія». Розглядаються питання культури ХІХ ст. – проблеми художнього синтезу, суб’єктивізму, соціальних конфліктів, літературоцентризму, європоцентризму, перманентності культуротворення, формування гуманітарного та соціального знання в лінгвістиці, психології та економіці, природничницька революція в біології, хімії та геології, відкриття електромагнетизму, створення хвильової, статистичної та квантової механіки, розвиток уявлень про інтеграл та варіаційне числення, виникнення векторного та матричного числення, неевклідових геометрій.

У книзі висвітлюються питання ефективної організації підготовки науково-дослідницького персоналу, пов’язані з психогігієною, біомеханікою та практикою редакторської роботи. Пропонуються рекомендації з психотренінгу та гімнастики згідно з настановами японської концепції “найкан”. Для наукових працівників та студентів.

Пропонується система впорядкування лексичного матеріалу, заснована на його етимологічній стратифікації – вичленуванні індоєвропейського ядра, ізоглос поміж окремими мовними сім’ями та ізольованої лексики. Рефлекси реконструйованих індоєвропейських коренів подано в етимологічних гніздах, які відповідно до типів ініціалів розподілено по шістнадцяти класах. Ці класи постають як семантичні мікросистеми, що засновані на виявленні паронімії між коренями та на мотивації смислових переходів (передусім метонімії), так що виникають паронімічні та метонімічні ряди, які будуються відповідно до гіпотези соматоморфізму первинних значень. Лексичний матеріал містить передусім рефлекси загальнослов’янського кореневого фонду з їхніми романо-германськими відповідниками, опрацьовано матеріали етимологічних словників з німецької, французької, англійської мов та з латини.