Культура мови як складова частина культури і як одна із її форм — перша ознака загальної культури людини. Як привернути увагу до мовної поведінки особистості? Як виховати чуття слова? Довідник орієнтує читача на вибір правильного слововживання, засвоєння граматичних норм, містить складні випадки російсько-українського перекладу. Вміщено дані про походження власних імен, правопис прізвищ. Подається також інформація про нові слова в сучасній публіцистиці. Окремий розділ присвячено естетиці словесно-художніх образів. Для мовознавців, викладачів, учителів, студентів, працівників засобів масової інформації, а також усіх тих, хто цікавиться питаннями культури мови.

В офіційно-діловій практиці немає дрібниць. Від правильного оформлення документа залежить доля розпочатої справи. Тому довідник охоплює як зразки різних видів документів, так і рекомендації щодо розташування реквізитів на них, правильного вживання мовних зворотів, розділових знаків, великої літери, графічних скорочень, назв професій, нагород і прикметників, утворених від географічних назв України. Ознайомтеся з розділом «Ділове листування» перед тим, як налагодити контакти з партнерами по справі. Видання розраховане на службовців, підприємців, секретарів-референтів, викладачів і тих, хто вчиться ділового спілкування українською мовою.

Книга адресована тим, хто дбає про культуру мови і хоче уникнути помилкового слововживання, подолати лексичну відмінність у визначенні однакових понять, уникнути невластивих українській мовній традиції зворотів і висловів.

У монографії висвітлюються питання мовної культури, аналізуються найважливіші норми української літературної вимови, правила сучасного слововживання, пов'язані із змістовою і стилістичною точністю слова, з'ясовується походження окремих фразеологізмів, власних назв і т. п. Звернено увагу на труднощі щодо вживання тієї чи іншої граматичної форми, на складні випадки українського правопису. Розрахована на науковців, викладачів, журналістів та студентів гуманітарних факультетів.

Ця книжечка частково підсумовує багаторічний досвід автора як наукового редактора науково-технічного журналу „Фізико-хімічна механіка матеріалів“ – органу Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства та Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка Національної академії наук України. Окремі її розділи автор опублікував у цьому журналі (1994. – № 4 і № 6; 1995. – № 3,1996. № 4 і № 5), Українському фізичному журналі (1997. – № 7) та збірниках „Український правопис і наукова термінологія: історія, концепції та реалії сьогодення“(Львів: НТШ, 1996) і „Праці Наукового товариства ім. Шевченка“ (Львів, 1997. – Т. 1), також доповідав на семінарах і конференціях. У книжці коротко подано історію українського термінотворення в технічних і фізико-математичних науках, міркування щодо їх сучасного становлення і розвитку, зокрема в механіці деформівного твердого тіла. Велику увагу приділено українським граматичним формам, висловам та словосполученням і їх відмінностям від російських. Праця розрахована на широкі кола науково-технічної громадськості, викладачів і студентів та всіх, хто цікавиться чистотою української мови та її впровадженням у повсюдний ужиток.

Ця стаття є скороченим варіантом дослідження-моніторингу, котре було проведене науковим відділом Інституту журналістики в рамках наукової теми “Моніторинг та інформаційне моделювання ЗМІ”.

Книга состоит из трех частей, две из которых уже выходили отдельными изданиями: "Приключеня слова" (1985) и "Крылатое слово" (1982). В них раскрывается происхождение и значение многих отдельных слов и крылатых выражений, преимущественно иностранного "корня". Новая часть - "Культура слова" - освещает вопросы правильного словоупотребления в различных ситуациях.

Книга знайомить читачів із сучасним станом наукового стилю української мови, зокрема із лексичним складом, словотвором та синтаксисом наукового тексту (як одиниці наукового стилю). Значна увага приділяється питанням складу, будови та функціонування термінів - одного з визначальних чинників наукового стилю.