Культура мови як складова частина культури і як одна із її форм — перша ознака загальної культури людини. Як привернути увагу до мовної поведінки особистості? Як виховати чуття слова? Довідник орієнтує читача на вибір правильного слововживання, засвоєння граматичних норм, містить складні випадки російсько-українського перекладу. Вміщено дані про походження власних імен, правопис прізвищ. Подається також інформація про нові слова в сучасній публіцистиці. Окремий розділ присвячено естетиці словесно-художніх образів. Для мовознавців, викладачів, учителів, студентів, працівників засобів масової інформації, а також усіх тих, хто цікавиться питаннями культури мови.

У книзі викладено у вигляді словникових статей основні положення з трьох курсів, які вивчають студенти факультету журналістики: з "Практичної стилістики української мови", "Стилістики тексту", "Редагування в ЗМІ". Подано також практичні рекомендації щодо використання цих положень у ЗМІ. Вміщено короткі словники з орфографії, слововживання, з використання граматичних форм різних частин мови тощо. Є в книзі й довідники, призначені для перевірки правильності фактичного матеріалу в журналістських текстах, додержання логічних норм у матеріалах мас-медіа. Серед них - персоналії політичних діячів, лауреатір Шевченківської, Нобелівської премій, премії "Оскар", знаменитих спортсменів, льотчиків-космонавтів та ін. знаних людей, відомості про країни світу та їх столиці, про лідерів держав тощо. Книга призначена насамперед для студентів факультету журналістики та для журналістів-практиків, але вона зацікавить і всіх тих, хто прагне отримати додаткові відомості з культури мови, з різноманітних галузей сучасного суспільного життя. Всі відомості подано станом на 15 січня 2002 року.

Культура мови як невід’ємна складова особистості — одна із перших ознак загальної культури людини та суспільства. Вона включає в себе багато понять і вимагає постійної уваги до мовної поведінки особистості. Довідник містить складні випадки слововживання і допоможе читачам засвоїти граматичні норми української мови. Для викладачів та студентів філологічних факультетів, мовознавців, працівників засобів масової інформації, вчителів, а також усіх, хто хоче підвищити рівень знання української мови.

Словник містить близько 35 тисяч слів і словосполучень. Ці слова увійшли в українську мову в різні часи з різних мов. У словнику представлено іншомовні слова, що зустрічаються в повсякденному житті, а також терміни із різних галузей знань. Словникова стаття містить граматичну та стилістичну інформацію про запозичення, фіксує його значення, що склалися давно, а також ті, що розвинулися в останні роки. Новизну пропонованої лексикографічної праці визначає подання словотвірних можливостей кожного із запозичень, прикладів уживання слова. Словник розрахований на широке коло читачів.

У довіднику розглядаються складні випадки українського літературного слововживання. Подано стислі поради, які саме слова чи словосполучення найдоцільніше вживати для передачі потрібного змісту, зроблено певні застереження щодо неправильного або небажаного, невдалого використання слів у тих або інших значеннях.

Этот учебный словарь активного типа обучает адекватному выражению смысла русской мысли на английском языке. Словарь содержит 232 статьи, обильно снабжен примерами словоупотребления, имеет в качестве приложении индекс английских слов. Каждая статья включает русское заголовочное слово, ряд его английских эквивалентов, дефиницию (толкование) каждого эквивалента, правила их сочетаемости, общие замечания о типе русско-английских соответствий и многочисленные примеры употребления в речи. Предназначен для всех, кто активно изучает английский язык и работает с ним.

У посібнику подано в алфавітному порядку зразки слововживання, підкріплені ілюстративним матеріалом з творів класиків української літератури кін. 19 - поч. 20 ст., а також українських радянських письменників.

Книга адресована тим, хто дбає про культуру мови і хоче уникнути помилкового слововживання, подолати лексичну відмінність у визначенні однакових понять, уникнути невластивих українській мовній традиції зворотів і висловів.

У пропонованому посібнику послідовно висвітлено основні розділи курсу сучасної української мови. Його перевагою є системний виклад матеріалу, який органічно поєднується з практичними завданнями різноманітного характеру. Посібник містить численні схеми мовного аналізу, приклади, які не тільки полегшують засвоєння теорії, а й сприяють узагальненню і систематизації набутих у школі знань, глибшому розумінню внутрішніх закономірностей мови, спонукають читача до пошуку шляхів розв'язання поставлених творчих завдань. Книга буде корисною всім, хто прагне досконало володіти сучасною українською літературною мовою, їі лексичним і фразеологічним багатством, знати норми орфоепії, орфографії, граматики та стилістики і вміти свідомо застосовувати їх на практиці.

Цей словник є спробою лексикографічно зафіксувати швидкозмінний та плинний за своєю природою сленґовий шар української мови - той його складник, якого, на переконання користувачів російської фєні, не існує (як, утім, і самої мови), а на переконання користувачів правдиво народної, джерельної, солов'їно-калинової мови, і не повинно існувати. Тим часом доктор філологічних наук, завідувачка відділу соціолінґвістики Інституту української мови НАН України Леся Ставицька, взявши за джерельну базу тексти художньої літератури, засобів масової інформації, наукових видань, або й просто зразки розмовної мови, уклала словник, який містить сучасну жарґонну лексику різнотипного соціяльного походження, а також лексику розширеного вживання, що поповнила жарґонізовану розмовну мову. "У професійного філолога і пересічного мовця, - пише авторка в передмові, - почасти складається уявлення про суто російський характер жарґонного слововживання, неконкурентноспроможність української мови у розмовних, стилістично знижених сферах комунікації, нездатність продукувати сучасні іронічні стилі спілкування. Варто вчитатись у зібрані тут репліки, діялоги, тексти, щоби пересвідчитись в українськості того жарґоновживання, яке, на перший погляд, може здатися прероґативою російських розмовних моделей. Крім того, суржикове слово у суто комунікативному аспекті не завжди свідчить про брак мовної культури чи незнання українського лексичного відповідника: нерідко, особливо в інтеліґентських дискурсах, чужомовність підсилює іронічне, сміхове начало, закладене у цій лексиці". Від того, наскільки присутній у свідомості українських мовців національний сміховий вербальний простір, великою мірою залежить виживання та зміцнення комунікативної потужности української мови. Словник містить понад 3200 слів і 650 стійких словосполучень. Він розкриває значення кожного з них, подає його соціяльну та стилістичну характеристику, а часом також наводить короткий етимологічний коментар.

Ч. 1 : Матеріали до словника

Монографія "Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX - на початку XX ст." - перша спроба подати цілісну характеристику регіонального функціонування української мови в зазначений період у контексті істориш-культурних чинників, які впливали на соціальний статус української мови, її функціональні сфери та ступінь внутрішнього розвитку. У першій частині монографії представлено словникові матеріали, з яких постає загальний образ західного варіанта тодішньої української літературної мови у зіставних зв'язках із її сучасними лексичними, граматичними, фонетичними нормами тощо. Реєстрову частину словника укладено з таких лексичних одиниць, що у їх формі, значенні й особливостях слововживання виявилася історична специфіка літературномовного процесу на західноукраїнських землях, зокрема й на Буковині, - вплив живої народної мови - діалектів південно-західного наріччя, співтериторіальних мов, які функціонували в місцевому соціумі в силу поліетнічного складу населення, діяльності чужомовної державної адміністрації часів Австро-Угорщини. Матеріали до словника містять близько 3500 словникових статей. Ілюстративні матеріали мають різне функціонально-стилістичне спрямування, у них використано тексти публіцистики, навчальних посібників, листування, художньої літератури, зразки інформаційного мовлення - хроніку громадсько-політичного життя, рекламу, оголошення тощо. У коментарях до кожної словникової статті подано зіставні мовні факти з польської, німецької, російської, румунської та інших мов. Друкується згідно з ухвалою Вченої ради Чернівецького державного університету ім.Ю.Федьковича, протокол №2 від 23 березня 2000 р.

У монографії висвітлюються питання мовної культури, аналізуються найважливіші норми української літературної вимови, правила сучасного слововживання, пов'язані із змістовою і стилістичною точністю слова, з'ясовується походження окремих фразеологізмів, власних назв і т. п. Звернено увагу на труднощі щодо вживання тієї чи іншої граматичної форми, на складні випадки українського правопису. Розрахована на науковців, викладачів, журналістів та студентів гуманітарних факультетів.

За матеріалами засобів масової інформації авторка склала словник неправильно вживаної української лексики - слів, словосполучень та фраз і добрала до них правильні варіанти.За матеріалами засобів масової інформації авторка склала словник неправильно вживаної української лексики - слів, словосполучень та фраз і добрала до них правильні варіанти.

Представленный сборник является результатом совместной работы европейских ученых, принадлежащих к различным школам и различным национальным традициям изучения "истории понятий". Сочетание конкректных case studies в области причудливой истории базовых для европейской культуры понятий и рефлексии над теоретической базой самой "истории понятий" делает этот сборник важным вкладом в развитие дисциплины.

У посібнику вміщено теоретичний матеріал, який охоплює основні питання курсу “Українська мова за професійним спрямуванням”. До кожної теми подано практичні завдання, що допоможуть закріпити на практиці здобуті знання. Цьому сприятиме і словничок правильного слововживання, призначений для самоперевірки у процесі виконання завдань. Система підсумкових контрольних робіт дасть змогу викладачеві оцінити рівень засвоєння студентами навчального матеріалу, а також може бути використана для самоконтролю. Для студентів технічних спеціальностей, викладачів, а також тих, хто цікавиться питаннями культури української мови.