Пропонований «Конспект лекцій з курсу української діалектології» видається на допомогу студентам-філологам, зокрема заочникам. В основу «Конспекту. » покладено курс лекцій, який протягом ряду років читав автор в Ужгородському державному університеті. Цей випуск «Конспекту. » присвячено вступним розділам. Укладений він в основному у відповідності з діючою університетською програмою з цього курсу. Проте у посібнику не всі розділи розроблені з однаковою докладністю. Ті з питань, які більш-менш достатньо висвітлені в інших посібниках, опускаються. Наприклад, при опрацюванні розділу «Історія вивчення українських говорів» потрібні відомості про вивчення українських говорів та діалектів в УРСР студент може знайти у посібнику А. А. Москаленка «Нарис історії української діалектології» (Одеса, 1961, 1962) та в статті Ф. Т. Жилка «Дослідження діалектів української мови за радянської доби (1917—1957 рр. )» (зб. «Дослідження з мовознавства в Українській РСР за сорок років». К. , 1957). Питання ж вивчення українських говорів за рубежем, зокрема в країнах народної демократії, у нашій навчальній і науковій літературі поки спеціально не висвітлювалося. При вивченні загальної історії науки це питання досить важливе. У зв'язку з цим у пропонованому «Конспекті. » дещо докладніше, ніж інші розділи, викладено відомості про вивчення українських говорів за рубежем, зокрема в Польщі, Чехословаччині, Румунії та Угорщині.

Ч. 1 : Матеріали до словника

Монографія "Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX - на початку XX ст." - перша спроба подати цілісну характеристику регіонального функціонування української мови в зазначений період у контексті істориш-культурних чинників, які впливали на соціальний статус української мови, її функціональні сфери та ступінь внутрішнього розвитку. У першій частині монографії представлено словникові матеріали, з яких постає загальний образ західного варіанта тодішньої української літературної мови у зіставних зв'язках із її сучасними лексичними, граматичними, фонетичними нормами тощо. Реєстрову частину словника укладено з таких лексичних одиниць, що у їх формі, значенні й особливостях слововживання виявилася історична специфіка літературномовного процесу на західноукраїнських землях, зокрема й на Буковині, - вплив живої народної мови - діалектів південно-західного наріччя, співтериторіальних мов, які функціонували в місцевому соціумі в силу поліетнічного складу населення, діяльності чужомовної державної адміністрації часів Австро-Угорщини. Матеріали до словника містять близько 3500 словникових статей. Ілюстративні матеріали мають різне функціонально-стилістичне спрямування, у них використано тексти публіцистики, навчальних посібників, листування, художньої літератури, зразки інформаційного мовлення - хроніку громадсько-політичного життя, рекламу, оголошення тощо. У коментарях до кожної словникової статті подано зіставні мовні факти з польської, німецької, російської, румунської та інших мов. Друкується згідно з ухвалою Вченої ради Чернівецького державного університету ім.Ю.Федьковича, протокол №2 від 23 березня 2000 р.

Видання містить нарис діяльності першого українського дипломатичного представництва в Угорщині - Надзвичайної дипломатичної місії УНР в Угорщині (1919-1924 pp.), тексти спогадів українських діячів та архівні документи, пов'язані з діяльністю місії, більшість із яких публікується вперше, а також стислі біографії перших українських послів в Угорщині. Для науковців, аспірантів, студентів та всіх, хто цікавиться історією дипломатії.

Збірник є першою науковою публікацією документів з історії класової боротьби селянства Східної Галичини в період розкладу феодалізму та буржуазно-демократичної революції 1848-49 рр. Документи висвітлюють селянські виступи в регіоні в тісному взаємозв'язку з подіями в Наддніпрянській Україні, Буковині, Росії, Молдавії, Польщі, Угорщині, Молдавії.

Із суто західною пунктуальністю автор - відомий американський науковець, професор політології Колумбійського університету - досліджує політичну історію Польщі, Чехословаччини, Угорщини, Югославії, Румунії, Болгарії, Албанії та Прибалтійських держав у часи між двома світовими війнами.

Пропонований посібник висвітлює історію українського національно-визвольного руху в Австро-Угорщині, що привів до створення у жовтні 1918 р. Української Національної Ради та проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Розглядаються питання державного і військового будівництва в ЗУНР, хід українсько-польської війни 1918-1919 рр., причини поразки Української Галицької Армії. Велика увага звернена на ідею соборності в політичній діяльності ЗУНР, що втілилася у пам'ятному історичному Акті Злуки.

Уже майже дев'яносто років в Європі існують рухи та режими, які називаються фашистськими або неофашистськими, якщо вони виникли після 1945 р. У цій книзі коротко викладена історія злету й падіння Націонал-фашистської партії Мусоліні та Націонал-соціалістичної робітничої партії, а також партій, які виникли в період між двома світовими війнами в австрії, Угорщині, Румунії, Югославії, Франції та Іспанії та більш-менш відкрито орієнтувались на фашистські та націонал-соціалістичні взірці. Огляд ідеологій та різновидів фашистських партій, порівняльна систематизація їхніх соціальних структур та історичних передумов виникнення прояснюють наявні спільні риси та відмінності.

Григорий Купчанко внёс огромный вклад в развитие этнографии на территории современной Западной Украины. Его основными достижениями в этом направлении явились три монументальные работы «Буковина и ее русские жители» (Вена, 1895), «Галичина и ее русские жители» (Вена, 1896) и «Угорская Русь и ее русские жители» (1897), в которых восточнославянское население этих регионов рассматривается и анализируется с разных точек зрения — языка, духовной и материальной культуры, антропологического типа, менталитета. Большое внимание Купчанко уделял сравнению друг с другом разных этнографических групп этих регионов и объяснению их родства с другими восточнославянскими («русскими») народностями.

Т. 1. - 1888. - 161 с.

Т. 1 : (Роки 1887 - 1889). - 1909. - 290 с.

У книзі описується створення, структура та значення Українських січових стрільців у складі австро-угорської армії.

Пропонована книга є збіркою драматичних історій та нарисів про учасників збройної боротьби за Українську державу, які воювали у складі Армії УНР, Української галицької армії, Українських січових стрільців і повстансько-партизанських загонів Правобережної і Лівобережної України. Події розгортаються в Києві та на території сучасних Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Запорізької, Кіровоградської, Київської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Черкаської, Чернігівської, Харківської, Херсонської, Хмельницької областей, на теренах Волині, Галичини, Криму, Кубані, Дону, а також в Австро-Угорщині, Чехословаччині й на острові Лемнос в Егейському морі. Книга відтворює прогалини в нашій історичній пам'яті та оживляє її синів, які полягли в боротьбі за свободу і щастя нашої Батьківщини.

Юрій Андрухович (*13.03.1960) — поет, романіст, есеїст, перекладач. Народився у Станіславі (нині Івано-Франківськ). Живе в ньому ж, а також у багатьох інших містах. Автор поетичних збірок «Небо і площі» (1985), «Середмістя» (1989), «Екзотичні птахи і рослини» (1991), «Екзотичні птахи і рослини з додатком «Індія» (1997, 2002) та «Пісні для мертвого півня» (2004). У прозовому доробку — романи «Рекреації» (1992), «Московіада» (1993), «Перверзія» (1996), «Дванадцять обручів» (2003) та «замість роману» «Таємниця» (2007). Есеїстика Андруховича на сьогодні видана двома збірками — «Дезорієнтація на місцевості» (1999) та «Диявол ховається в сирі» (2006). Спільно з Анджеєм Стасюком видав «Мою Європу» (2001) — як зазначається у підзаголовку, «два есеї про найдивнішу частину світу». Твори Андруховича перекладено і видано окремими книжками у Польщі, Німеччині, Канаді, Угорщині, Фінляндії, Росії, Сербії, США, Італії, Іспанії, Швейцарії та ін. Лауреат кількох міжнародних літературних нагород. Один із засновників і Патріарх літературного угруповання Бу-Ба-Бу. Багато співпрацює з музикантами, співавтор і виконавець альбомів «Andruxoid» (разом із польським тріо Міколая Тшаски), «Пісні Мертвого Півня», «Кримінальні сонети», «Made In ЮА» (разом із гуртом «Мертвий півень»), а також «Самогон» і «Цинамон» (разом із гуртом «Карбідо»), Своїм найвищим письменницьким досягненням вважає винайдення для української мови слова «міжніжжя».

Розглянуто передумови, хід і найважливіші наслідки українсько-польської війни 1918-1919 рр. Відзначено національно-визвольний характер війни для галицьких українців та її етапи. Проаналізовано військове будівництво Західно-Української Народної Республіки, організацію Галицької Армії та Армії Української Народної Республіки на Холмсько-Волинському фронті, формування Галицького фронту Збройних сил Польщі. Показано місце ЗУНР в експансіоністських планах Другої Речі Посполитої, країн Антанти, США, Росії, Чехословаччини, Румунії та Угорщини. Несприятлива зовнішньополітична ситуація, необхідність українців боротися кількома фронтами проти агресорів стали головними причинами втрати незалежності і територіальної цілісності України.

Монографія Романа Офіцинського. Зроблено аналiз базових складникiв полiтико-правової ситуацiї (окупацiя Карпатської України, запровадження регентського комiсарiату, вирiшення підкарпатських проблем у Радi мiнiстрiв Угорщини, нацiонально-культурна полiтика), полiтичної думки i полiтичної дiяльностi суспiльнозначимих для того часу орiєнтацiй - української, проугорської, чехофiльської та комунiстичної, ролі партій та громадських організацій Закарпаття. Ці конкретизовані поняття колоритно відображають самобутність політичного розвитку краю у складі Королівства Угорщина у 1939-1944 роках.

Упродовж тривалого часу українські землі входили до складу Австро-Угорської монархії, Речі Посполитої, Російської імперії, Угорщини, Румунії, Чехословаччини, Союзу Радянських Соціалістичних Республік, на території яких через різні об’єктивні та суб’єктивні причини опинилася величезна кількість українських історико-культурних цінностей – надбання народу, невід’ємна частина його історії. Культурні пам’ятки – це духовний світ кожної нації, її пам’ять, символи, ідеї. Їхня реституція, повернення, реевакуація, всебічне використання та вивчення є складовою частиною пріоритетних напрямків державної політики України, орієнтованої на побудову сильної, незалежної, європейської держави.

Ч. 1 : в літах 1835-49. - 1905. - 614 с.

У новій книжці Івана Монолатія представлено коломиєзнавчі нариси з історії та культури другого після Львова міста в Галичині, Коломиї, в один з найцікавіших періодів його минулого, за доби австрійської займанщини (1772-1918 рр.). Саме цей історичний період столиці Покуття став епохою національного і духовного злету коломийських українців, добою короткочасної незалежности в освіті, культурі, видавничій справі, аматорському театрі. Особливою в історії австрійської Коломиї була доба Великої війни 1914-1918 рр., яка стала своєрідним фіналом «цісарсько-королівського» урядування містом і початком формування образу нового міста і містян в умовах національно-визвольної боротьби. Для коломийців, усіх небайдужих, хто цікавиться історією рідного краю.

Книга літературознавця, фольклориста, історика і громадського діяча русофільської орієнтації Ю. А. Яворського (1873–1937) вийшла друком в ті роки, коли він досліджував давньоруські літературні пам'ятники та фольклорні твори в Галичині, що входила до складу Австро-Угорщини. Основний зміст збірки складають колядки та щедрівки, зібрані, як зазначено у передмові, літератором Й. Левицьким. Його записи відтворені повністю, зі збереженням орфографії оригіналу.