У словнику представлені найуживаніші фразеологічні одиниці сучасної української мови, розтлумачено їх значення, подано широку дериваційну базу фразеологізмів і проілюстровано цитатним матеріалом. До словника додається покажчик, у якому відбито кожен повнозначний компонент фразеологічної одиниці з відсиланням та вказівкою на місце опрацювання реєстрового фразеологізму. Для широкого кола користувачів - наукових працівників, письменників, журналістів, редакторів видавництв, викладачів вузів, учителів, студентів, учнів та шанувальників українського слова.

В енциклопедії на основі досягнень сучасного мовознавства подано відомості про українську мову та українське мовознавство. В ній розкрито термінологічні одиниці, номенклатурні одиниці, розглянуто різні аспекти опису української мови, вміщено основні поняття загального мовознавства. Багато статей присвячено мовознавцям, письменникам, які зробили істотний внесок у розвиток української мови, філологічної науки тощо. В низці статей ідеться про установи та організації, друковані органи, які ведуть дослідження і пропаганду української мови. Видання друге, виправлене і доповнене. Книга містить 1935 статей, карту, ілюстративний матеріал і таблиці. Розрахована як на філологів, так і на широке коло читачів.

У теоретичному курсі описано морфологічну систему і структуру сучасної української літературної мови. Розглянуто з позицій функціонально-категорійної граматики центральні питання морфології; морфологічні одиниці й типи морфологічних категорій; взаємозв'язки морфології, синтаксису і словотвору. Подано з погляду функціонально-категорійної теорії нову інтерпретацію частин мови, морфологічних категорій і багатьох інших граматичних явищ сучасної української літературної мови. У книзі апробовано теоретичні засади нової академічної граматики української мови. Для мовознавців, викладачів і студентів філологічних факультетів, учителів.

Словник містить близько 30 000 англійських сталих словосполучень, серед яких є ідіоматичні вирази, прислів'я і приказки, "крилаті вислови" та інші фразеологічні одиниці. Фразеологічні вирази розміщені в алфавітному порядку. Після кожного виразу або звороту наведено його український відповідник (переклад, аналог або еквівалент). Переважна більшість фразеологічних одиниць словника ілюстрована прикладами з творів класиків і сучасних письменників.

У монографії на основі залучення широкого кола вітчизняних та зарубіжних джерел вивчається становлення історичної області України — Поділля. Хронологічні рамки роботи охоплюють період від другої половини XIV ст. до першої половини XV ст. Дослідження починається зі з'ясування сутності терміну "Поділля" в історико-географічному та історико-етнографічному контекстах. Встановлюючи особливості історичних умов виникнення Поділля як окремої політичної одиниці, авторка пропонує чітку періодизацію розвитку краю, відтворює перипетії його розподілів і перерозподілів між різними державами. Значна увага приділяється висвітленню політики східноєвропейських володарів та їх васалів щодо Поділля.

У книзі представлені напрацювання автора як фахового філолога за кілька десятків років досліджень найдавніших початків української мови. Читачі довідаються, як ще з раннього кам'яного віку, коли людина почала виголошувати первісні членоподільні звуки, а за ними і звуконаслідувальні мовні одиниці, витворювалися, віками удосконалювалися і передавалися від покоління до покоління потужні зародкові прамовні пласти, які з часом стали основою формування розвоєвої бази української мови: первовічні вигуки й частки, корені багатьох слів, пов'язаних із первісним збиральництвом- мисливством, початковими хліборобством, тваринництвом, будівництвом, металовиробництвом, як і тотемічними та сонцепоклонницькими віру- ваннями тощо. У доісторичних часах автор простежує і деякі морфологічні, словотвірні, синтаксичні та образно-поетичні особливості нашої рідної мови. Підтвердженням висновків автора є найдавніші жанри української словесності: народні замовляння та казки, обрядові пісні сонцепоклонниць- кого походження, корінні імена особові, географічні назви, а також ведійські, античні та давньоукраїнські писемні джерела.

Книга знайомить читачів із сучасним станом наукового стилю української мови, зокрема із лексичним складом, словотвором та синтаксисом наукового тексту (як одиниці наукового стилю). Значна увага приділяється питанням складу, будови та функціонування термінів - одного з визначальних чинників наукового стилю.

Мета вивчення курсу полягає у набутті студентами знань, умінь та навичок, необхідних для реалізації технічних думок за допомогою креслення, а також для розуміння принципу дії конструкції за її кресленням. Інженерна графіка складається з двох розділів: нарисної геометрії та інженерної і комп’ютерної графіки. Нарисна геометрія є теоретичною основою побудови креслень, які є графічною моделлю конкретних інженерних виробів. Завданням вивчення інженерної графіки є: надбання знань теоретичних основ побудови зображень предметів; розвиток просторової уяви, здатності аналізувати форму виробів, зображених у вигляді креслень: ознайомлення із зображенням деталей та їх з'єднань, поширених у машинобудуванні; придбання навичок виконання зображення виробів з натури і креслення збірної одиниці з використанням необхідних положень, стандартів ЄСКД; оволодіння вмінням читати креслення складальних одиниць. надбання навичок читати і виконувати креслення будівель. надбання навичок та знань в роботі з САПР (AutoCAD). Знання і практичні навички, одержані в процесі вивчення «Інженерної та комп’ютерної графіки», потрібні для освоєння цілого ряду технічних дисциплін, а також для виконання курсових та дипломного проектів.

Радіоелектронна апаратура являє собою сукупність елементів, об'єднаних у складальні одиниці і пристрої призначених для перетворення й обробки електромагнітних сигналів у діапазоні частот коливань від інфранизьких до надвисоких (НВЧ). Елементи, розраховані на спільну роботу в РЕА, розрізняють по функціональних, фізичних, конструктивно- технологічних ознаках і типам зв'язків. По конструктивно-технологічній ознаці елементи РЕА ділять на дискретні й інтегральні, які поєднують у складальні одиниці, що виконують елементарні дії (підсилювач, генератор, дешифратор, лічильник і т.д.).

Монографія присвячена дослідженню українських магічно-сакральних текстів – народних молитов, замовлянь, примовок та інших типологічно споріднених утворень, на означення яких використано поняття «оказіонально-обрядовий фольклор». Автор окреслив стан дослідження магічно-сакрального фольклору та його місце в жанрово-родовій системі усної словесності, розглянув традиційні терміни та дефініцію, а також приділив увагу історії дослідження структурних і функціональних особливостей українського оказіонально-обрядового фольклору в ХІХ–ХХ ст. Значне місце у книзі займає вивчення інваріантної структури магічно-сакрального тексту, де проаналізовано два типи фольклорного мовлення (апеляцію й експлікацію), з’ясовано апелятивні та експлікативні інваріантні одиниці (формули), а також дослідження чотирьох функціональних рівнів оказіонально-обрядового фольклору, які пов’язані з категоріями часу, простору, виконавця та адресата. Книга адресована фольклористам, філологам, етнологам, усім, хто цікавиться традиційною культурою українського народу.

Приводятся различные примеры и задачи по основным теоретическим разделам метрологии как учения об измерении любых физических величин. Поскольку метрология широко применяется во всех областях промышленности и науки, решение задач помогает разобраться в физической сущности процессов измерения и правильно интерпретировать их результаты. Для студентов высших учебных заведений.Может использоваться в учебном процессе по широкому кругу направлений и специальностей техники и технологий, связанных с приборостроением, электротехникой, автоматикой и электроникой. Представляет интерес для широкого круга специалистов, занимающихся вопросами измерения, самостоятельно изучающих метрологию.

Каталог включає річки, розташовані на території УРСР. Назви річок даються українською і російською мовами, наведено основні гідрографічні характеристики та характеристики типів річок. В передмові висловлюються міркування про напрями використання річок залежно від природних умов

  Текст у форматі PDF 4.15 Мб

Монографія присвячена дослідженню навколишнього природного середовища (довкілля), а також природних, антропогенних та соціокультурних екологічних публічних просторів м. Києва. Столиця України представляє собою цілий ряд малодосліджених кластерів її території: трансформація природного та антропогенного ландшафтів, особливості довкілля та природокористування у топоніміці міста, аудит історичних та сучасних картографічних матеріалів, як документальних літописів екологічної історії міста, екологія туристсько-рекреаційного та рекреаційно-екскурсійного природокористування природних зон, історія та географія екологічних катастроф та їх генезис. Відповідне дослідження об’єднане у розроблену комплексну парадигму вивчення довкілля та простору м. Києва – обсерваційний моніторинг. Для його реалізації та розв’язання відповідних наукових задач були успішно апробовані сучасні технології геодезії, картографії, фотограмметрії, геоінформаційних систем та технологій. Основою наукових досліджень є еколого-географічні та картографічні рекогностувальні експедиції, які були проведені протягом останніх двадцяти років. Був накопичений величезний за об’ємом фактологічний еколого-географічний матеріал (база даних). Це абриси експедицій, архів стародавніх та сучасних карт, матеріали аерокосмічної зйомки та дистанційного зондування м. Києва. Розроблений та застосований інструментарій технологій полігонного та камерального моніторингу м. Києва: укладена карта ландмарків – реперів еколого-географічних та природоохоронних обсервацій, обґрунтовані нові наукові дефініції: довкілля-простір м. Києва, екологічне києвознавство, інновінг-інструментарій обсерваційного моніторингу великого міста. Вивчені особливості проєктування еколого-туристичних стежок (на прикладі вул. Оболонська набережна). Досліджені маловідомі еколого-гідрографічні об’єкти: каскад озер Почайна, штучні еколого-гідрологічні об’єкти публічних просторів (фонтани та водограї). Окремо вивчені технології створення геоінтелектуальної системи прийняття екологічних рішень у м. Києва. Укладена серія статистичних еколого-моніторингових карт. Представлений широкий опис унікальних та ексклюзивних об’єктів природного та публічного просторів м. Києва із метою їх залучення в систему міського екологічного (зеленого) та урбаністичного (промислового) туризму, рекреації, релаксації, інтерпретації природної та культурної спадщини м. Києва засобами ГІС та ДЗЗ.

Монографія буде корисною дослідникам м. Києва: екологам-природоохоронцям, києвознавцям-географам, історикам, картографам, екскурсоводам та гідам-інтерпретаторам, а також спеціалістам у галузі геоінформаційного еколого-географічного картографування великих міст.

  Текст у форматі PDF 8.07 Мб

  Текст у форматі PDF 7.86 Мб