Текст у форматі PDF 1.64 Мб

У пропонованому підручнику розглядається феномен «політична психологія» як малодосліджена і малосистематизована в Україні наукова і прикладна дисципліна. Розкриваються сутність, предмет і мета політичної психології, її структура, особливості та основні форми вивчення. Аналізуються психологічні аспекти формування громадської думки, політичної поведінки та участі, особливості формування національної еліти та ін. Для студентів, викладачів, наукових працівників і всіх, хто бажає здобути та поглибити знання у сфері політичної психології, політики взагалі.

У книзі розглядається долучення феодальної еліти Великого князівства Литовського до європейських турнірних традицій за часів пізнього середньовіччя. Звертається увага на початок поширення тут турнірної практики, види турнірних вправ і специфічне турнірне спорядження. Книга розрахована на всіх, хто цікавиться середньовічною історією Великого князівства Литовського.

On 28 June 1996, almost five years after achieving independence, and after an exceptionally prolonged framing process capped by an all-night marathon session, the Parliament of Ukraine (the "Verkhovna Rada") passed the new state's first Constitution. This document has been widely heralded in Ukraine as confirmation of the permanence of that country's transition to democracy and statehood, and as a blueprint for the next stage of state-building reforms (Tatsiy et. al. 1996). According to such claims, the Constitution establishes ("zatverdzhuye") Ukraine as a European nation-state with a firm system of democratic institutions, and with citizen's rights enshrined in law. As such, it represents the completion of Ukraine's first stage of transition from Soviet rule, and permanently installs a stable political order within which further reforms are to be enacted.

У монографії досліджується правляча еліта Східної Європи кінця ІХ – початку XVI ст. – князі з династії Рюриковичів і Гедиміновичів, а також іншого походження, їх персональний склад, роль у розвитку суспільства та політичних подіях. Значну частину книги становлять вичерпні генеалогічні таблиці.

  Текст у форматі PDF 1.84 Мб

  Текст у форматі PDF 2.65 Мб

  Текст у форматі PDF 0.72 Мб

  Текст у форматі PDF 10.54 Мб

У книзі висвітлюється утворення і функціонування однієї з державних формацій доби Української революції—гетьманату Павла Скоропадського (квітень — грудень 1918 року). Розкривається форма і сутність державно-політичної моделі, ідеологічна платформа, соціальна база, проведення економічних реформ. Показано ступінь залежності гетьманату від союзників, вплив на державне будівництво російської імперської спадщини, роздвоєну лояльність правлячої еліти, причини невдачі цього державотворчого проекту. Видання розраховане на науковців, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться історією України.

  Текст у форматі PDF 0.39 Мб

У навчальному посібнику подано теоретичні та практичні проблеми становлення і розвитку політичних інститутів у сучасній Україні, характеризується особливість політичного процесу в Україні в умовах державної незалежності. Окремі теми присвячені питанням теорії і практики української багатопартійності, політичного елітизму і лідерства як важливих акторів та інститутів політичного процесу в Україні. Видання розраховане на слухачів зі спеціальності політологія. Ця книга може бути корисною практичним політикам, викладачам, аспірантам і студентам політологічних факультетів та відділень вищих навчальних закладів.

Окрім політичної еліти, діячів науки й мистецтва, залишалася в українців ще одна цитадель, яка стояла на сторожі самобутності нашої культури й зірко охороняла цілісність української нації. Такою цитаделлю була православна християнська віра. Вона, в цілому не надто відрізняючись від канонів католицької церкви, несла в собі ту іскру, що не давала згаснути багаттю культурної самобутності українців. Підтримувала в них бажання залишитись незалежними і не розчинитися в бурхливому океані тотального сполячення. І саме цей, останній оплот українства опинився під загрозою наприкінці XVI сторіччя, коли Річ Посполита, спрямована рукою Ватикану, оприлюднила проект злуки католицької і православної церков, який був реалізований 1596 року у Бресті й отримав назву Брестської (Берестейської) унії.

Т. 1. : Українські проекти в Російській імперії. - 2004. - 504 с.

На початку 90–х років у політологічній та історичній науках переважав оптимізм щодо нових посткомуністичних держав на сході Європи. Теорія трансформації передбачала, що демократизація політичних систем, лібералізація економічних відносин та культурна відкритість до світу дозволить колишнім радянським республікам швидко прийняти нові (і фактично єдино можливі) правила гри. Теза Френсиса Фукуями про «кінець історії» як синонім всесвітнього тріумфу демократії та лібералізму сприймалася тоді цілком реалістично. Утім досить швидко ці ілюзії розвіялися. Посткомуністичні країни продемонстрували різну ступінь готовності та спроможності до «трансформацій», а їхні комуністичні еліти засвідчили подиву гідний хист до ідеологічної мімікрії, яка забезпечила їм збереження (а часто–густо і розширення) важелів впливу. Розчарування у можливості швидкого переходу до brave new world надало великої популярності теоріям залежності сучасного розвитку від історії (path dependency), які стисло можна узагальнити так: те, куди ми прийдемо залежить від того, звідки ми вийшли (відповідно, до деяких цілей із означеної відправної точки дістатися просто нереально). Такий підхіднаголошував на присутності (хай і неусвідомленої) історії у сучасних політичних та культурних процесах. Але, водночас, у своїх крайніх виявах він відверто межував з цивілізаційно–культурним детермінізмом. За слушним зауваженням Керстін Ціммер, подолання обмежень кожної з описаних вище пояснювальних схем можливе шляхом їх творчого і недогматичного поєднання. Ця книжка пропонує дещо іншу перспективу у підході до тієї самої проблеми. У ній ідеться про інтелектуальні дискусії, різні спроби концептуалізації історії та сучасних проблем того регіону, який дехто воліє називати «посткомуністичними країнами», дехто – «Центрально–Східною Європою», а ще інші – «Русским миром». Україна та її історія нерідко перебуває в осерді цих дискусій, які, втім, надалі радше малознані й навіть не завжди присутні у вітчизняному академічному чи політичному дискурсах. Книжка складається з чотирьох розділів. Кожен з них – це перероблені і доповнені версії статей, що друкувалися в наукових часописах України, Росії, Польщі, Угорщини, Німеччини, Японії. Але саме в такому вигляді, як вони наведені у книзі, ці тексти раніше не публікувалися.

У книзі детально прослідковано передумови, механізми здійснення та наслідки Голодомору 1932–1933 рр. в Україні, який став однією з найтрагічніших сторінок світової історії. На документальному матеріалі досліджуються злочинні дії керівництва Радянського Союзу, яке застосувало щодо Української СРР безпрецедентний за масштабами терор голодом, поєднуючи його з планомірним винищенням української інтеліґенції та правлячої еліти республіки. Широко висвітлено активізацію національно-визвольного руху в Західній Україні, викликану трагічними подіями 1932–1933 рр. у Наддніпрянщині, та акції збору коштів для допомоги голодуючим. Проаналізовано роль засобів масової інформації та політичних чинників у донесенні правди про Голодомор в Україні до світової громадськості. Зібрано спогади свідків та жертв Голодомору, які після трагедії перебралися на проживання до Тернопільської області. Наведені документи і матеріали ЦК КП(б)У засвідчують жорстоку політику комуністичного режиму щодо українського села. У додатках подано документи, твори художньої літератури та усної народної творчості, понад 400 світлин, довідкові матеріали тощо, які відображають трагічні сторінки 1932–1933 рр. в історії України.