Как классифицировать запахи? Что такое синдром Пруста? Как связаны духи Красная Москва и Букет Императрицы? Все эти и другие не менее захватывающие темы обсуждаются в сборнике Ароматы и запахи в культуре. Эта книга - первое в России исследование запахов как аспекта нашей повседневной жизни. Авторы статей - отечественные и западные парфюмеры, биологи, лингвисты, психологи, антропологи - стараются расшифровать символические смыслы ароматов, понять, почему запахи интимно связаны с человеческим телом, с работой интуиции, памяти и воображения. Среди `героев книги - Патрик Зюскинд, Бодлер, Оскар Уайльд, Фрейд и знаменитый парфюмер Эдмон Рудницка. Гуманитарии пытаются создать новые научные дисциплины - историческую ароматику и грамматику ароматов, обнюхать и осмыслить обонятельные пейзажи различных исторических эпох.

The fundamentals of aromatherapy are covered in this handy guide suited for novices as well as professionals looking to perfect their skills. Recipes for creams and oils designed to treat a variety of conditions—skin disorders, fertility issues, and circulatory problems—are included along with clear instructions on how to properly apply them. Convenient sections also cover the basic components of common aromatherapy compounds, from peppermint to benzoin and sandalwood, and their uses and effects. Helpful illustrations and case studies complete this is essential resource.

«Смаки раю» – розповідь про історію так званих «засобів насолоди» (калькований німецький вислів, якому нема адекватного відповідника в українській мові), до яких зараховано прянощі, каву, чай, шоколад, тютюн, алкоголь і наркотики. Автор послідовно розгортає історію появи кожного «засобу насолоди» в Європі, реакції на нього в суспільстві, коротко аналізує причини популярності чи непопулярності того чи іншого в різний час у різних країнах. Причому це не банальне переповідання відомостей: Шивельбуш не лишається «всередині» своєї теми, а постійно шукає паралелей між історією «засобів насолоди» та духом епохи, висуває припущення про неабиякий вплив їх на світову економіку, і навпаки (скажімо, чай став істинно «англійським» напоєм через чисто економічні міркування, які змусили англійських імпортерів поставляти до своєї країни саме чайне листя, а не кавові зерна).