Справочник «Регионы России» предназначен для студентов, аспирантов и преподавателей, а также для широкого круга читателей. Справочник содержит статистические и географические данные о территории, населении и экономике всех регионов России: 7 федеральных округов и 89 субъектов Федерации; иллюстрирован 8 цветными картами.

У словнику зібрано, історично, географічно і номенклатурно визначено, простежено в розвитку і взаємозв'язках з іншими утвореннями, етимологізовано та оформлено в лексикографічних статтях (їх понад 700) топонімікон, зафіксований до початку XIV ст. давньоруськими літописами у південній частині Київської Русі та на суміжних територіях (в межах УРСР). Для дослідників — лінгвістів, істориків, географів, етнографів, усіх, хто цікавиться питаннями походження власних географічних назв.

У словнику зібрано, історично, географічно і номенклатурно визначено, простежено в розвитку і взаємозв'язках з іншими утвореннями, етимологізовано та оформлено в лексикографічних статтях (їх понад 700) топонімікон, зафіксований до початку XIV ст. давньоруськими літописами у південній частині Київської Русі та на суміжних територіях (в межах УРСР). Для дослідників — лінгвістів, істориків, географів, етнографів, усіх, хто цікавиться питаннями походження власних географічних назв.

Засновник українського природознавства, автор перших підручників та творець термінології з різних природничих наук, український філолог Іван Верхратський був дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка у Львові і першим головою його математично-природничо-лікарської секції. Верхратський відомий своїми дослідженнями флори і фауни Східної Галичини. Окрім цього, Іван Григорович був автором наукових праць з української діалектології та лексикології: "Знадоби до словаря южноруского"; "Знадоби до пізнання угорсько-руских говорів". Мові лемків північних схилів Карпат присвятив монографію «Про говір галицьких лемків» (Львів, 1902), яка досі є серед найґрунтовніших праць у цій ділянці, що не втратила наукової вартості. Книга складається зі вступу «Граматика», «Взірців бесіди галицьких лемків» (оповідання і приказки з різних сіл, загадки, приповідки, пісні), «Словарця». Цінна зокрема тим, що писалася в часи, коли лемки ще компактно проживали на своїх етнічних територіях, тож автор мав змогу дослідити говірку у її природному стані. Поданий «Словарець» (обсягом майже 100 с.) є фактично лемківсько-німецьким диференційним діалектним словником.

На початку ХХ ст. територія сучасних західних областей України була перетворена на сировинний придаток Польщі. Політичний і економічний гніт доповнювався державною системою національного гноблення. Проте широкі народні маси не мирилися з насильним загарбанням Західної України і перетворенням її в колонію Польщі. Боротьба за визволення, за відродження Української соборної держави закінчилась блискучою безкровною перемогою в наші – прийнятям 16 липня 1990 р. Декларації про державний суверенітет.

У монографії на підставі широкого кола джерел висвітлюється малознана сторінка історії національно-визвольної боротьби за становлення незалежної Української держави - діяльність мережі ОУН(б) і Запілля УПА на Північно-західних українських землях (Волинь і південне Полісся) у 1941-1944 pp. Увага зосереджена на зусиллях ОУН(б) та УПА, спрямованих на організацію влади, господарського життя та гуманітарної сфери на територіях, контрольованих українськими повстанцями. Досліджено діяльність суспільно-політичних, організаційно-мобілізаційних, господарських референтур, Служби безпеки, референтур звязку, Українського Червоного Хреста та жіноцтва.

Напрочуд об'єктивна наукова праця про українсько-російське прикордоння на Донбасі з 1870-х до 1990-х років. У цій книжці від радянських та російських міфологем щодо Донбасу не залишається каменя на камені.

Документи та матеріали ОУН, які зберігаються в Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України та Архіві ОУН у Нью-Йорку, висвітлюють події, що стосуються проголошення Акта про відновлення Української держави 30 червня 1941 року у Львові. Крім того, вміщено велику кількість свідчень про встановлення української влади на звільнених від більшовицького режиму територіях, подано поіменні списки учасників похідних націоналістичних груп на схід. Видання розраховане на всіх, хто цікавиться історією українських національно-визвольних змагань у роки Другої світової війни.

Івано-Франківська область є однією з найбільших на західноукраїнських землях після Львівської області. Територія області становить 13,9 тис. кв. км. Дата утворення області — 4 грудня 1939 року. Обласний центр — місто Івано-Франківськ, яке до 9 листопада 1962 року називалося м. Станіслав.

Навчальний посібник — колективна праця, що містить відомості про формування й розвиток української нації, етнічну територію та етнографічне районування, багатовіковий досвід і традиції духовної та матеріальної культури українського народу.

Наукове видання стирає ще одну "білу пляму" в історії української землі між долішніми течіями Дону, Дніпра та суміжними територіями. Розкривається походження й історична доля різних племен і народів, які жили й кочували в Приазов`ї. Окремі розділи присвячені запорізьким і донським козакам, колонізації лівобережних степів після зруйнування Запорізької Січі. Докладний огляд подій жовтневого перевороту 1917 року і радянського періоду історії краю створює цілісну картину пережитого народами, які живуть і працюють на цій землі.

У підручнику на сучасному рівні розглянуто сутність і найважливіші сторони менеджменту туризму, історію розвитку управління туристичною діяльністю, визначено систему, об’єкти і суб’єкт управління в туризмі, розкрито особливості управління внутрішнім і зов­нішнім середовищем, сполучними процесами, персоналом та процесами праці в туризмі, управління, орієнтованого на клієнта, функції, принципи і методи менеджменту туризму. Особливу увагу приділено управлінню туристичними територіями і регіонами. Теоретичні положення підкріплено прикладами і практичними рекомендаціями. У кінці книги до кожного розділу наведено практикум, до складу якого входять тестові завдання, ситуаційні завдання і теми для обговорення. Для студентів географічних, історичних та економічних факультетів, які вивчають дисципліну “Менеджмент туризму”, викладачів вищих навчальних закладів, фахівців у галузі туризму.

Рассматриваются теоретические основы исследования трансграничных территорий, географические границы как один из элементов контактных географических структур, дается географическое определение приграничных и трансграничных территорий, характеризуются основные типы и свойства трансграничных географических структур. Значительное внимание уделено методам выделения последних - физико-географическому, экономическому и природно-хозяйственному районированию. Характеризуется специфика природопользования в трансграничных бассейновых геосистемах. Приводятся данные о состоянии окружающей среды и природоохранных мероприятиях в российской и китайской частях бассейна р. Амур, о социально-экономических и экологических трансграничных градиентах и тенденциях их изменения. Рассмотрены геополитические проблемы международного сотрудничества на трансграничных территориях. Монография представляет интерес для широкого круга специалистов, выполняющих комплексные исследования приграничных и трансграничных территорий, студентов и преподавателей вузов.

Громадська організація Незалежний культурологічний часопис «Ї» є недержавною громадською організацією, що досліджує проблеми культурології, політології, філософії. Головними напрямами її діяльності є вивчення міжетнічних стосунків, проблем цивілізаційних розламів і адміністративних кордонів, формування европейської ідентичности і питань европейської інтеграції, сучасного політичного дискурсу. З творенням часопису співдіє постійний семінар — «Діалог над кордонами», що досліджує проблеми культурного та політичного прикордоння, а також щорічні Міжнародні конференції з питань транскордонного культурного, політичного та економічного співробітництва. Як громадська організація Незалежний культурологічний часопис «Ї» формує базові засади громадянського суспільства України, займаючи чітко визначені позиції з усіх найважливіших питань суспільного і політичного розвитку України. Організація випускає квартальник Незалежний культурологічний часопис «Ї», Молодіжний додаток до квартальника, а також книги відомих політологів та культурологів. Електронна версія Незалежного культурологічного часопису «Ї» є найбільшим багатомовним електронним журналом України.

№ 7. - 1996. - 95 с.

Подаючи границі, котрими обмежена суцільна територія, населена українським народом, визначний український учений-географ Степан Рудницький, проводить українську етнографічну границю в частині, що межує з російською територією, через Курщину, Вороніжчину й Донщину. У Курщині йде вона повітами: Рильським, Суджанським, Обоянським, Корочанським та Старооскольським, охоплюючи частини їх суцільно населені українським народом. На Вороніжчині цю границю провадить через Городище, Шаталівку, Росош, Репіївку до устя Потудоня в Дін коло м. Коротояка, потім вздовж Дону на Ліски, Маслівку, Мечетку, Нижній Кисляй, Козлівку, Василівку, Бурлаївку, Красне, Пихівку, Банну. В Донщині — починається від Банної вздовж західньої межі Хоперського повіту на Гарячій і далі, охоплюючи третину земель Донщини. Подавши ці границі, він зазначує трудність точного їх визначення: «Границі поміж українською та московською етнографічною територією теж дуже трудні для докладного визначення — каже він. Не тому, щоб тут були переходові діялекти, як, наприклад, на білоруській границі. Навпаки — їх тут немає ніде. Українські й московські села, навіть части сел, дуже виразно від себе відділені, й немає ніякого сумніву, куди причислити їх населення. Трудність лежить у чімсь іншім. Гранична смуга між українським та московським живлом... почала густіше заселюватися щойно в XVII. і XVIII. віках. Колонізаційні струї українців, що плили з заходу на схід, перехрещувалися з московськими колонізаційними струями, що плили з півночі на південь. В результаті повстала довжелезна й широка мішана смуга, в якій зустрічаємо величезну кількість обусторонніх етнографічних півостровів і островів»

Вип. 3. - 2009. - 300 с.

Публікація містить переважно статистичні дані з демографії, ринку праці, економіки прикордонних регіонів України й Польщі. Деяка інформація представлена в розрізі повітів та районів. Видання містить діаграми й карти.

Сучасна правова наука визначає державу як найвищу форму організації суспільства, яка забезпечує захист та погодження індивідуальних, групових та загальносуспільних інтересів за допомогою права на певній території. Хоча будь-яка дефініція держави, з огляду на наявність значного розмаїття теорій розуміння держави та типів і форм існуючих держав, не може охопити всіх аспектів такого соціального явища як держава, це не виключає наявності певної єдності у розумінні основних ознак держави. Однією з головних серед таких ознак є територіальність – влада держави поширюється на певну територію, означену її кордонами, при цьому, на даній території може існувати тільки одна держава. Іншими словами, невід’ємним елементом кожного сформованого суспільства є наявність меж ареалу перебування і, відповідно, їх захист. У цьому відношенні Україна не є винятком.