Історія грошей як галузь історичної науки привертає увагу істориків, археологів, економістів і навіть мовознавців. Вивчення історії грошей дає можливість дослідити державні процеси, економіку, торгівлю певного періоду історії. Гроші розповідають про внутрішнє становище держави, його економічну силу чи слабкість. Повідомляють важливі дані про політичне життя, ідеологію, конкретну історію, дозволяючи уточнити або навіть з'ясувати імена і дати правління тих чи інших володарів. Особливе значення має вивчення історії грошей для поглиблення знань з економічної історії різних Історичних епох і періодів. Підготовку другого видання навчального посібника з історії грошей спонукало, перш за все, те, що ця проблематика зацікавила не лише студентів, фахівців, а й пересічних громадян. І це знайшло своє відображення у розширенні текстового матеріалу, а також збагаченні його тематичними ілюстраціями. Важливе місце у посібнику відведено історії грошей України, яка розглядається в контексті загального історичного процесу та подій, що його супроводжували. Достатньо уваги відведено історії появи грошей і грошового обігу, історії виникнення та функціонування грошових систем, проведенню грошових реформ, їх результатам (з найдавніших часів до сьогодення). Навчальний посібник складається з дев'яти тем, матеріал яких подається з дотриманням тематико-хронологічного принципу. Важливою ознакою у вивченні історії грошей є розгляд її в контексті історичних подій суспільно-політичного та економічного життя. Поглибленню знань з історії грошей допомагає словник «Ключові терміни і поняття», який є індивідуальним для кожної теми, виходячи з хронологічних рамок, подій та країн, про які йдеться у конкретній темі. Перевірці й закріпленню знань сприяють вміщені наприкінці кожної теми «Контрольні питання». Детальніше ознайомитись з тією чи іншою проблемою, поглибити знання допоможе рекомендована література до кожної окремої теми. У світовій історії важко знайти державу, яка не прагнула б до зміцнення своєї грошової системи, підвищення ролі грошей у суспільних відносинах. Україна — не виняток. Вона теж має давні традиції грошового виробництва й обігу, адже за свою багатовікову історію неодноразово виготовляла власні гроші.

For each of "America's top cities", this source provides a map; brief entries on geography; history; population profiles; government; economy; education; health care; recreation including arts and culture, festivals, and sports; transportation, and communications.

Якщо 10-класники обрали майбутню професію, пов’язану з використанням хі- мічних знань, відтак обрали певний хімічний профіль – біолого-хімічний, хіміко- технологічний, агрохімічний тощо, то цей підручник саме для них. У ньому роз- криваються відомості про хімічні елементи та їх сполуки на профільному рівні, тобто поглиблено. Курс хімії 10 класу починається з повторення основних теоретичних питань, що вивчалися у попередніх класах, їх зміст поглиблюється, а обсяг збільшується. Особлива увага в підручнику приділяється хімії елементів, ролі елементів та їх сполук у здоров’ї людини та матеріальному житті суспільства. Одним із найсуттєвіших чинників, які забезпечують успіх у засвоєнні на- вчального матеріалу, є самостійна робота, передусім робота з підручником.

Нова книга відомого українського історика Володимира Сергійчука піднімає проблему Переяславської ради та її ролі в подальшому розвитку України. Ця історична подія, що протягом століть використовувалась як політична спекуляція Російської імперії, потребує нового осмислення та очищення від міфологічних нашарувань. Автор розглядає передумови, причини й наслідки появи статей Богдана Хмельницького, що були пізніше знехтувані й перекручені московським самодержавством. У додатках містить статті Богдана Хмельницького і Березневі статті. Книга розрахована на широке коло читачів.

У підручнику розглянуто сутність, предмет, завдання, місце загального мовознавства у системі наук про мову, основні аспекти теорії мови: знакову природу, структуру мови, взаємозв'язок мови і мислення, співвідношення мови і мовлення, фонологічну, граматичну, лексико-семантичну її системи та проміжні рівні. Широко розкрито суспільну природу, суспільні функції мови, соціальну зумовленість мовних явищ, національно-етнічні особливості буття мови, а також методи і прийоми її наукового дослідження. Характерною особливістю другого видання підручника є висвітлення розвитку лінгвістичної думки від початків до XXI ст., утвердження мовознавства як науки, специфіки різноманітних лінгвістичних напрямів і шкіл, що домінували у минулі епохи, тих, що визначають обличчя сучасної мовознавчої науки. Допоміжний апарат підручника охоплює іменний, предметний покажчики, покажчик мов, короткий словник лінгвістичних термінів.

У Давній Греції міфи складалися задовго до того, як там поширилося письмо — грецька абетка. Один і той самий міф — про якогось бога чи героя — міг існувати в численних варіантах: місцевих, часових і авторських, що свідчило про їхню причетність до усної творчості. Та саме вони — із своєю динамікою подій, поетичністю і образністю, психологічним наповненням — стали основою літератури, скульптури, живопису, театрального мистецтва. Грецька міфологія, тобто природа і суспільні форми, вже перероблені несвідомо-художнім способом народною фантазією, стала передумовою грецького мистецтва.

Директор Всенародної бібліотеки України (нині – Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського) розповідає про історію створення установи та її завдання, характеризує роботу кожного з 11 відділів, а також книжковий фонд за мовними та іншими показниками та шляхи його формування. С. П. Постернак підкреслює важливість надсилання обов'язкових примірників до книгозбірні. Особливу увагу він приділяє ролі читальної зали. Окремий розділ присвячено Вінницькій філії. У додатку – Статут бібліотеки.

Розкрито комплекс проблем, пов'язаних із законодавчим забезпеченням розбудови інформаційного суспільства в Україні. У систематизованому вигляді наведено базові нормативно-правові акти, які регулюють суспільні інформаційні відносини. Серед пріоритетів розбудови інформаційного суспільства розглянуто деякі основні ініціативи міжнародного співтовариства щодо подальшої підтримки впровадження в Україні інформаційно-комунікаційних технологій. Також проаналізовано основні проблеми забезпечення участі громадськості у формуванні інформаційного права. Для науково-педагогічних працівників, студентів і аспірантів, працівників органів державної влади, місцевого самоврядування, фахівців у галузі інформаційно-комунікаційних технологій.

Как любое профессиональное сообщество, историки пользуются своим особым словарем, состоящим из привычных слов и принятых в данном сообществе терминов, понятий и клише. Этот словарь неразрывно связан с историей самой дисциплины, структурообразующими центрами которой с конца XIX в. являются учебные заведения и научно-исследовательские институты. В наши дни словарь историка то сливается, то конкурирует со словарями других дисциплин - таких как социология, антропология или политология. Поэтому цель настоящего издания - представить словарь не только историка, но и словари специалистов других общественных наук, с которыми приходится иметь дело историку. Сейчас уже не представляется возможным отделить историю от общественных наук. Во всяком случае, сами авторы решительно высказываются за междисциплинарные связи, и не просто из принципа, а потому, что считают работы междисциплинарной направленности наиболее плодотворными.

Монографія присвячена малодослідженій темі в обліку — автоматизації оперативного обліку та контролю, її місцю і ролі в галузі міжнародної фінансово-господарської діяльності. Висвітлюється механізм здійснення автомати- зованих процесів обліку та контролю на конкретних стадіях виконання основних міжнародних економічних операцій суб’єктами господарювання України. Монографія може бути корисною для викладачів вузів і студентів економічних факультетів, наукових працівників, працівників державних економічних структур, спеціалістів підприємств.

Путівник містить відомості з історії становлення сталого розвитку суспільства та розкриває роль освіти, надає опис міжнародних та українських законодавчих актів з проблем освіти для сталого розвитку. У виданні відображено особливості, визначено завдання, цілі та характеристики освіти для сталого розвитку, окреслено відмінності екологічної освіти від освіти для сталого розвитку, викладено бачення ролі провідних прошарків суспільства у процесі впровадження положень освіти для сталого розвитку.

Кн. 1 : Гаррi Поттер i фiлософський камiнь. - 2004. - 120 с.

Так само як людина — істота біологічна — не може існувати без повітря, вона як істота суспільна не може жити без політики. Це твердження, на перший погляд, може здатися безпідставно перебільшеним, оскільки є чимало людей, які ставляться до політики зневажливо, вважають її брудною справою. Проте це зовсім не означає, що такі люди стоять поза політикою. Не цікавлячись політикою, не виступаючи її суб'єктом, вони за будь-яких умов залишаються об'єктом політики, зазнають впливу політичних інститутів: держави, політичних партій, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації тощо та осіб, які їх представляють. Політика є діяльністю з керівництва та управління суспільством на основі публічної влади. її соціальне призначення полягає в узгодженні багатоманітних і суперечливих інтересів і потреб індивідів та людських спільнот, забезпеченні їх співіснування в межах єдиного суспільства, в організації суспільного життя. Виконує це призначення передусім держава як головний політичний інститут. Якби не було держави зі встановленими нею загалыюобов 'язковими правшами суспільної поведінки (правовими нормами), дотримання яких забезпечується силою державного примусу, в суспільстві запанували б анархія і хаос, сила й насильство, «війна всіх проти всіх», як визначав додержавшій стан людства видатний англійський філософ XVII ст. Т. Гоббс. Саме держава надає суспільству організованості, об 'єднує людей на основі спільних інтересів та цінностей у цілісне утворення, надає суспільному життю цілеспрямованого характеру. Жити в суспільстві й бути вільним від політики, впливу держави неможливо. Але залежність індивідів, суспільства в цілому від держави може бути різною. В одному разі суспільство змогло підпорядкувати собі державу, поставити її на службу суспільному благові, досягти завдяки мудрому державному керівництву країни висот у своєму розвитку, в іншому — держава вивищувалася над суспільством, чинила над ним насильство, а можновладці використовували державну владу насамперед у власних інтересах. Характер відносин між суспільством і державою вирішальною мірою залежить від політичної культури членів суспільства як сукупності їхніх знань про політику, ціннісних орієнтацій і поведінки стосовно неї. У кінцевому підсумку політика, влада завжди роблять з людьми те, що вони їй дозволяють, а держава і правителі є такими, яким є саме суспільство. Недарма кажуть, що кожен народ має таких правителів, яких заслуговує. Формування політичної культури членів суспільства, набуття ними політичних знань і навичок політичної поведінки є важливою умовою функціонування політики, насамперед держави, в інтересах суспільства. Природа створила людину так, що вона дбає передусім про власні інтереси. Політики як люди, чия діяльність пов язана з використанням публічної влади, також: не є винятком. Для того щоб політики якомога більше дбали про суспільні інтереси і якнайменше використовували владу у власних інтересах, потрібний постійний і пильний контроль громадськості за здійсненням влади, діями політиків. А це також вимагає від громадян політичних знань. Оволодівати політичною наукою, отже, потрібно для того, щоб не бути лише пасивним об'єктом політики, об'єктом політичного маніпулювання з боку охочих до влади людей, а впливати на здійснення влади як у суспільних, так і у власних інтересах. Роль і значення політики та наукових знань про неї особливо зростають у переломні історичні періоди, коли зазнають докорінних перетворень самі основи суспільного життя, ідеали, цінності, світоглядні орієнтації людей. Саме такий період кардинальних змін переживає нині українське суспільство. Необхідність політологічних знань в сучасних умовах актуалізується й тим, що сучасні політичні технології, особливо ті, що пов 'язані з проведенням виборчих кампаній і формуванням іміджу політичних лідерів та реалізуються за допомогою електронних засобів масової інформації, створюють широкі можливості для маніпулювання масовою та індивідуальною політичною свідомістю. Протистояти такому маніпулятивному впливу можна тільки на основі глибоких наукових знань про політику. Головне призначення пропонованого підручника полягає в тому, щоб допомогти студентам — майбутнім фахівцям різних сфер суспільної діяльності — оволодіти систематизованими науковими знаннями про політику, які склали б основу їхньої демократичної політичної культури. Такі знання потрібні кожній освіченій людині. Вони сприятимуть формуванню здатності самостійно аналізувати політичні явища і процеси, визначати своє місце в них. Підручник, звичайно, не претендує на всеосяжне висвітлення проблем політичної науки. У ньому аналізуються лише найважливіші, вузлові проблеми політології, насамперед ті, що стосуються сутності політики, інституціоналізованих і персоналізованих форм її здійснення. Значна увага приділяється також історії становлення і розвитку політичних ідей як за рубежем, так і в Україні. В окремих главах подається матеріал про здійснення політики, політичної влади в Україні. Підручник розрахований на поглиблене вивчення науки про політику і може бути використаний студентами всіх спеціальностей вищих навчальних закладів, у тому числі спеціальності «Політологія». Його побудовано таким чином, що кожен структурний елемент може бути темою окремого виступу на семінарському занятті, реферату, контрольної чи курсової роботи. В разі необхідності наявний теоретичний матеріал можна розширити завдяки літературним джерелам, список яких наведено до кожної теми. Ці джерела слугуватимуть вихідними і в написанні дипломних та дисертаційних робіт, підготовці до складання кандидатських іспитів із спеціальностей політичних наук. Авторське бачення структури, тематики і проблематики курсу «Політологія» може прислужитися викладачам політології у вищих навчальних закладах при власному визначенні тематики і проблематики навчального курсу з політології. Ознайомлення із систематизованим викладенням у підручнику проблем теорії політикиі буде корисним і тим, хто обрав політику своїм фахом, tie перебільшуючи значення науки про політику для політичної практики, все ж таки можна стверджувати, що багато наявних у нинішньому українському суспільстві негараздів спричинені невисоким професіоналізмом наших політиків, відсутністю у них глибоких політологічних знань і як наслідок -низьким рівнем політичної культури. Політика і наука про неї в Україні все ще існують нарізно, а державна політика в багатьох и проявах здійснюється без належного теоретичного обгрунтування, нерідко методом спроб і помилок. Рядові громадяни, зі свого боку, ще не зайняли активної позиції стосовно влади і продовжують залишатися її пасивними об єктами, очікуючи від неї за сформованою ще за соціалізму звичкою всіляких соціальних благ. Політика є одним із таких видів людської діяльності де кожен вважає себе фахівцем, тому що всі члени суспільства і кожний окремо так чи інакше стикаються з нею. Судити про політику можуть і повинні всі. Тож хай ця праця прислужиться тому, щоб такі судження робилися зі знанням справи

Норми транспортного права регламентують суспільні відносини, що виникають між перевізниками та споживачами транспортних послуг, а також між органами управління транспортом і перевізниками. Ці відносини відрізняються складністю й багатогранністю, тому для якісної підготовки юристів у ВНЗ виникає необхідність вивчення курсу «Транспортне право». У підручнику викладено матеріал, який надасть студентам-правникам необхідних знань з правових основ діяльності транспортного комплексу держави в цілому і окремих видів транспорту та особливостей правового регулювання їх діяльності. Системно викладено законодавство, що регулює доставку вантажів та перевезення пасажирів. Вперше розглянуто правове регулювання перевезення пошти. Особливу роль відведено правовій регламентації міжнародних транспортних перевезень, відповідальності за порушення транспортного законодавства, діяльності трубопровідного транспорту.