Тлумачний словник української мови» містить найважливіші, найчастотніші слова сучасної української мови (біля 7000 словникових статей), без опанування яких неможливе розуміння сучасних текстів і розмовної літературної мови. При доборі слів автор використав як досягнення української частотної лексикографії, так і матеріали власних досліджень значного за обсягом корпусу текстів сучасної української преси. Важливою рисою цього словника є те, що він охоплює найновішу лексику, яка була повністю відсутня в дотеперішніх тлумачних словниках української мови. Натомість, він повністю позбавлений маловживаних, діалектних та застарілих слів. Порівняно із попередніми тлумачними словниками дане видання має дві принципові відмінності в побудові словникової статті. Перша відмінність полягає в тому, що спеціально виділено синоніми, які раніше подавалися у складі тлумачення й часто не вирізнялися користувачами словника. Окрім того, синоніми супроводжуються позначками різноманітного типу (стилістичними, оціночними тощо), це значно підвищує ефективність їхнього використання. Друга відмінність полягає в тому, що значна кількість слів іншомовного походження супроводжується етимологічними довідками, в яких зазначається з якої мови запозичено дане слово. Досі таку інформацію можна було одержати або з етимологічного словника, або із словника іншомовних слів. Таким чином, до рук читача потрапляє словник універсального призначення, який може використовуватися і як довідкове видання, і як книга для читання й посібник для активного засвоєння сучасної української мови. Усі словникові статті подано в доступному, проте не спрощеному вигляді. Вони містять інформацію, яка стосується не лише значень слів, але й орфоепічних та морфологічних норм. Словник призначений для різних категорій читачів як україномовних, так і російськомовних. Але найбільше він придасться учням і студентам, які прагнуть поглибити знання української мови, а також іноземцям, які вивчають українську мову. Нинішнє видання опрацьоване на основі «Словника української мови» в 11 т:, а також лексичної комп'ютерної бази даних, створеної автором.

У Словнику розшифровуються і пояснюються різні типи скорочень в українській мові (прості, часткові, ініціальні, комбіновані, умовні). Словник буде корисним працівникам партійних і громадських установ, преси, радіо, телебачення, перекладачам, науковцям, викладачам вузів, учителям середніх шкіл, студентам, аспірантам, учням старших класів, усім, хто користується українською мовою.

Серія 1 : 1. Олена Пчілка. 2. Старицька-Черняхівська. - 64 с.

Ольга Петрівна Косач (Олена Пчілка) (29 липня 1849 - 4 жовтня 1930) Ольга Косач Ольга Петрівна Косач, у дівоцтві Драгоманова, народилася у червні 1849 року на Полтавщині, місті Гадяч. Вона була донькою Петра Драгоманова, але з роками, ставши відомою письменницею взяла псевдонім Олена Пчілка. Українка за походженням і щира патріотка в душі вона пишалася своїм походженням і привчала дітей шанувати рідну землю, народ і звичаї. Утім, процес "українізації" в родині Олени Пчілки, мати відомої Української поетеси Лесі Українки, відбувався не так уже й просто. Хоча б з огляду на те, що чоловік і батько їхніх шести дітей і в сім'ї і на службі спілкувався російською мовою, щоправда, чисто літературною, а не містечковим суржиком. однак українська мова, українська ідея були йому не чужі. Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна (17.08.1868, м. Київ, — 1941) — письменниця, перекладачка, громадська діячка. Дочка письменника М. Старицького. Навчалася в київській приватній гімназії В. Ващенко-Захарченко. У 1888—1893 рр. брала участь у роботі літературного гуртка «Плеяда». З 1908 р. — член ТУП. З 1912 р. разом із сестрою Марією керувала роботою літературно-мистецького клубу «Родина» в Києві. З 1914 р. співробітничала в Київському комітеті для допомоги українцям-біженцям; працювала сестрою милосердя у військовому шпиталі. З квітня 1917 р. — член Української Центральної Ради. З травня 1917 р. — член президії товариства «Український національний театр». З 1919 р. — заступниця голови Національної ради українських жінок (м. Кам’янець-Подільський). З 1920 р. працювала в установах ВУАН. У 1930 р. заарештована у справі «Спілки визволення України» і тимчасово ув’язнена в м. Харкові; того ж року засуджена до умовного 5-річного строку позбавлення волі й вислана до м. Сталіно (нині Донецьк), де займалася перекладацькою діяльністю. У 1936 р. повернулася до Києва. В липні 1941 р. вдруге заарештована НКВС і вислана до Харкова, звідки вивезена під конвоєм до м. Акмолинська (Казахстан); померла в дорозі. У 1989 р. реабілітована посмертно.

Т. 1. - 344 с.

Книга посвящена изложению теории матриц и её приложениями к теории дифференциальных уравнений, математической экономике, теории вероятностей. Монография написана так, что её может читать студент, не изучавший ранее линейную алгебру. В книге имеется более 600 задач; многие из них подводят читателя к самостоятельной научной деятельности в области теории матриц. Ценность книги увеличивают приводимые в конце каждой главы обзоры последних оригинальных работ в соответствующей области. Книга рассчитана на студентов университетов и втузов, на инженеров, физиков, механиков, использующих матричный аппарат. Много привлекательного найдёт в ней и математик, интересующийся собственно теорией матриц.

Прошедший двадцатый век значительно обогатил русский язык новыми терминами, в том числе аббревиатурами и сокращениями. При этом, как правило, употребление сокращений и аббревиатур в печатных источниках не сопровождается их расшифровкой, что вызывает иногда трудности при изучении и дальнейшем понимании и использовании документов и источников. В данный раздел справочника включены наиболее употребительные (с одной стороны) и редко встречающиеся (с другой стороны) аббревиатуры и сокращения, нашедшие употребление и применение в официальном документообороте вооруженных сил и специальных органов и речевой деятельности военнослужащих и сотрудников. Аббревиатуры расположены в алфавитном порядке. При этом их написание прописными или строчными отражает наиболее распространенный вариант их использования в письменном виде.

Ч. 2. - 1995. - 256 с.

Приводятся сведения о классификации, условных обозначениях, основных параметрах и габаритных размерах элементов схем бытовой радиоаппаратуры - аналоговых и цифровых микросхем отечественного производства и их зарубежных аналогов. Предназначается радиолюбителям, а также широкому кругу специалистов, занимающихся конструированием, эксплуатацией и ремонтом радиоэлектронной аппаратуры.

Збірник, присвячений відомому українському архівісту й історику, керівнику архівних органів УРСР періоду 1940-х pp. і завідуючому кількох відділів Інституту історії АН УРСР П. П. Гудзенку, складається з шести частин. Перша частина містить дві біографічні студії: монографічний нарис В. М. Даниленка і С. Л. Юсова, в якому на основі нових джерел з ЦДАВО України, Наукового архіву Інституту історії України НАНУ і родинного архіву О. П. і В. М. Бахарєвих висвітлюється життя, наукова і науково-організаційна діяльність П.П. Гудзенка; статтю Т.В. Вронської і Н.В. Платонової, де співавтори на основі матеріалів з Державного архіву МВС України розкривають колізії навколо несправедливого звільнення вченого з архівних органів та інші маловідомі сторінки його життя. У другій частині подано спогади колег і учнів ученого як про нього, так і про епоху, в якій він жив і працював. У третій частині публікуються документи і матеріали, що ілюструють віхи життя і діяльності П. П. Гудзенка (з фондів ЦДАВО України, з Наукового архіву Інституту історії України НАНУ, з родинного архіву О. П. і В. М. Бахарєвих). У наступній частині подається епістолярій неофіційного характеру. П’ята частина містить фотодокументи з фондів ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, а також світлини з родинного архіву О. П. і В. М. Бахарєвих. Шоста частина містить хронологічний покажчик праць П. П. Гудзенка, покажчик праць про нього і його творчість, а також іконографічний покажчик. Окрім зазначених частин збірник містить хроніку основних подій з біографії П. П. Гудзенка, іменний покажчик і покажчик умовних скорочень

Збірка «З вершин і низин» — це складна мистецька будова з віршів, писаних у різний час і з різного приводу. Франко у «Передньому слові» пише: «Укладаючи матеріал для сеї книжки, я покинув думку про хронологічний порядок, зовсім не пригожий в книжці так різномастого змісту, котрій, проте, хотілось мені придати яку–таку артистичну суцільність». Збірка складається з семи великих розділів, які умовно розподіляємо тут на дві нерівні частини. У перших трьох розділах — «De profundis», «Профілі і маски» та «Сонети» — зібрано ліричні твори, в чотирьох останніх — «Галицькі образки», «Із жидівських мелодій», «Панські жарти» та «Легенди» — твори епічні.

В монографии освещаются теоретические и практические вопросы применения условного осуждения. Дается понятие условного осуждения и анализируется его юридическая природа, исследуются проблемы совершенствования норм, регламентирующих порядок применения условного осуждения. На основе анализа действующего законодательства и судебной практики сформулированы конкретные предложения по изменению редакции норм об условном осуждении. Монография предназначена для практических работников, преподавателей, а также аспирантов и студентов юридических учебных заведений.

Т. 1. - 564 с.

До збірки ввійшли спогади старшого за віком колеги М. Гайдеґґера - К. Ясперса та його колишніх студентів, багато з яких - Г. Арендт, Г. Йонас, К. Льовіт, Г. Піхт - стали всесвітньо відомими. Спогади складаються з таких підрозділів: особистість філософа; Гайдеґґер - мислитель і педагог; політичний портрет Гайдеґґера. Такий поділ дуже умовний, а сам філософ не випадково виступає суперечливою, неоднозначною постаттю. Саме діалогічне спілкування з ним уможливлює відповіді на низку запитань, пов'язаних з життям та творчістю одного з найвидатніших філософів XX ст.

Книжка містить кілька есе, в яких автор аналізує праці Ж.-П. Сартара, А. Камю, поетичні твори М. Рільке, досліджує різні етнічні та філософські проблеми. У своїй сукупності ці твори Габріеля Марселя дають уявлення про новий для флософії ХХ ст. підхід до проблем існування людини, який можна умовно назвати «філософією конкретності». Розрахована на викладацьку і студентську аудиторію та на всіх, хто цікавиться проблемами філософії.

Т. 1 : Практики, казуси та девіації повсякдення. - 328 с.

Перший том збірника наукових студій присвячений дослідженню історії повсякдення ранньомодерної України в найрізноманітніших його практичних проявах – як у «звичних» повсякденних практиках, що виступали певним уособленням «нормального» повсякдення тих чи інших соціальних груп і корпорацій, так і в казусних історіях або відвертих девіаціях, відхиленнях від цих унормованих способів поведінки. Утім, як відомо, межа між нормою та девіацією є завжди доволі умовною, мінливою і залежною від багатьох сторонніх чинників. Саме в такому методологічному ключі й розглядається історія «нормального» та «казусного», «девіантного» повсякдення ранньомодерної України на сторінках пропонованого тематичного збірника. Для істориків, культурологів і всіх, хто цікавиться історією ранньомодерної України.

Практикум містить граматичні вправи з основних тем англійської граматики: часи дієслова, прийменники, модальні дієслова, неособові форми дієслова, інфі­нітив, герундій, пасивний стан, непряма мова, умовні речення, умовний спосіб після I wish. Практикум передбачає роботу студентів над вправами під керівницт­вом викладача і самостійно. Вправи можна використовувати для додаткової робо­ти на практичних заняттях.

Книга розкриває понад 10 000 псевдонімів, криптонімів та різних умовних знаків, якими підписувалися письменники, критики, публіцисти, актори, художники і громадські діячі України дожовтневого і радянського періодів. До словника включені матеріали з українських видань всіх територій (Східної України, Галичини, Буковини, Закарпаття), а також з окремих органів і видань, що з'явилися в інших країнах (Польщі, Канаді, Швейцарії). При кожному псевдонімі подано видання, де він виступає, і джерело, на основі якого розкрито справжнє прізвище автора. Величезна кількість розшифрувань здійснена на основі архівних фондів та авторських свідчень сучасних діячів культури і преси. Видання розраховане на науковців і партійних працівників, журналістів, працівників бібліотек, викладачів і студентів гуманітарних вузів, на широкі кола книголюбів.

Унаслідок різних причин політичного та соціально-економічного характеру протягом багатьох років за межами України опинилися і нині живуть мільйони наших співвітчизників. Ця категорія людей дістала умовну назву "українська діаспора". З набуттям незалежності Україна стала центром згуртування українців усього світу. Тому цілком природно, що встановлення та інтенсифікація зв'язків з українською діаспорою стали важливою складовою державної етнополітики. Сьогодні наша країна належить до країн із айчисленнішою діаспорою. Нині, за різними оцінками, поза її межами мешкає від 12 до 20 млн етнічних українців, тобто майже третина українського етносу перебуває за межами прабатьківщини. Українську діаспору прийнято умовно поділяти на представників далекого зарубіжжя (країни Західної Європи, Азії, Північної та Південної Америки, Австралія) та близького (нові держави - республіки колишнього Радянського Союзу). Такий поділ зумовлений як історичними обставинами, так і виразними відмінностями умов проживання українців та відповідно різними завданнями щодо захисту їхніх прав, підтримки їх та співробітництва з ними.

Імунна система (ІС) людини і вищих тварин являється самостійною структурно- функціональною одиницею організму, що знаходиться в тісній взаємодії з іншими його системами. Головна функція імунної системи – це збереження сталості внутрішнього середовища організму шляхом постійного контролю за антигенним складом організму. Ця функція здійснюється шляхом розпізнавання і елімінації клітинами імунної системи чужорідних агентів антигенної природи, як тих, що проникли в організм екзогенно (мікроби), так і тих, що виникли в організмі ендогенно (клітини, що змінилися в організмі під дією вірусів, ксенбіотиків, ракові клітини). ІС складається з двох компонентів: вродженого і адаптивного (набутого, придбаного) імунітету, які знаходяться в тісній функціональній взаємодії. Вроджений імунітет філогенентично найбільш древній, і, мабуть, присутній в усіх багатоклітинних організмах, тоді як адаптивний імунітет є відносно молодим і наявний тільки у хребетних тварин. Вважається, що головна різниця між цими компонентами ІС заключається в специфічності: вроджений імунітет функціонує неспецифічно, набутий – специфічно. Ця різниця є умовною: як вроджений, так і адаптивний імунітет виконують єдине функціональне завдання, доповнюючи один одного, підключаючись на різних етапах чужерідної інвазії.