Книга французького військового інженера Гійома Левассера де Боплана «Опис України» — цінне історичне джерело для вивчення побуту запорозького козацтва і селянства, а також інших станів середньовічного суспільства України. В ній відображені географічне середовище, природа України, її кліматичні умови, наведені дані з історії заселення Середньої Наддніпрянщини, змальована яскрава картина життя українського народу першої половини XVII ст.

Махно - один із найяскравіших лідерів українського народу, якого радянська пропаганда називала бандитом, а справу його замовчувала. Зараз Нестора Махна порівнюють з Робін Гудом, Спартаком, товаришем Че. Виходець з найбіднішого селянства, він у 29 років зумів зібрати під прапором анархії 100-тисячну армію і почав створювати на південному сході України анархістське суспільство - трудову федерацію, яка проіснувала 100 днів під постійними ударами білих і червоних. Через 70 років після смерті цей степовий вовк став культовою фігурою серед сучасної молоді Європи, а ідеї анархізму, які сповідував Махно, у наш час перекочували з робітничих бараків до арт-богемних тусовок. Ким же був Махно у реальному житті? На це питання і дає відповідь нова книга Віктора Савченка, що присвячена одному з найвідоміших українців ХХ ст.

From Idiocy to Mental Deficiency is the first book devoted to the social history of people with learning disabilities in Britain. Approaches to learning disabilities have changed dramatically in recent years. The implementation of 'Care in the Community', the campaign for disabled rights and the debate over the education of children with special needs have combined to make this one of the most controversial areas in social policy today. The nine original research essays collected here cover the social history of learning disability from the Middle Ages through the establishment of the National Health Service. They will not only contribute to a neglected field of social and medical history but also illuminate and inform current debates. The information presented here will have a profound impact on how professionals in mental health, psychiatric nursing, social work and disabled rights understand learning disability and society's responses to it over the course of history.

The concept of toleration plays a central role in pluralistic societies. It designates a stance which permits conflicts over beliefs and practices to persist while at the same time defusing them, because it is based on reasons for coexistence in conflict - that is, in continuing dissension. A critical examination of the concept makes clear, however, that its content and evaluation are profoundly contested matters and thus that the concept itself stands in conflict. For some, toleration was and is an expression of mutual respect in spite of far-reaching differences, for others, a condescending, potentially repressive attitude and practice. Rainer Forst analyses these conflicts by reconstructing the philosophical and political discourse of toleration since antiquity. He demonstrates the diversity of the justifications and practices of toleration from the Stoics and early Christians to the present day and develops a systematic theory which he tests in discussions of contemporary conflicts over toleration.

From the late-fifteenth century onwards, scholars across Europe began to write books about how to read and evaluate histories. These pioneering works - which often take surprisingly modern-sounding positions - grew from complex early modern debates about law, religion, and classical scholarship. In this book, based on the Trevelyan Lectures of 2005, Anthony Grafton explains why so many of these works were written, why they attained so much insight - and why, in the centuries that followed, most scholars gradually forgot that they had existed. Elegant and accessible, What Was History? is a deliberate evocation of E. H. Carr's celebrated and icononclastic Trevelyan Lectures on What Is History?, and will appeal to a broad readership of students, scholars and historical enthusiasts. Anthony Grafton is one of the most celebrated historians writing in English today, and What Was History? is a powerful and imaginative exploration of some central themes in the history of European ideas.

War was a defining feature of the twentieth century. A vast percentage of the people of the last century were participants or victims in one way or another of the endless stream of civil and interstate wars that characterized this era. These wars and their consequences were accompanied by unprecedented levels of ethnic cleansing and genocide. I am just old enough to remember WorldWar II, which had a profound impact onmy choice of career, discipline and research agenda. I have authored numerous books and articles on various aspects of conflict management and resolution. I have written about intelligence failures and bad crisis management responsible for wars. More recently, in A Cultural Theory of International Relations, I use the origins and dynamics of ancient and modern wars to elaborate and evaluate a broader set of arguments about systematic variation in the propensity and character of cooperation, conflict and risk-taking. In this book, I turn to war itself, with the goal of analyzing its causes in the past and the likelihood that they will diminish as motives for war in the future.

With a very suitable title, this book highlights the work of two very accomplished and ambitious modelers, Lewis Pruneau and Bob Letterman, both of which were inspired and befriended by Francois Verlinden early in his career. Francois immediately published this first book dedicated to their work in order to introduce them to the rest of the scale modeling community. The book focuses on only three pieces of their work, but in reality a book could easily have been made for each of these massive pieces. The first piece, entitled The Paris Gun, is a 1:35 scale monster of a German railroad mounted gun built from scratch by Lewis Pruneau. Depicted in a diorama as it appeared during construction in the factory, this piece is comprehensively detailed from every side to a very high level of realism. The next piece, also by Lewis, is of a dry-docked German experimental U-Boat undergoing maintenance. Again, the entire piece is built from scratch, with many photographs taken during construction. This piece truly illustrates the talents of this bold modeler. The final article focuses on a miniature city in 1:35 scale by Bob Letterman. Depicting a French city undergoing liberation from the Germans by Pattons forces during WWII, it truly must be seen to be believed. Although the main theme is clearly shown in the form of U.S. Army convoys moving past columns of German P.O.W.s in the city, seemingly countless details can be seen, from individual vignettes on street corners, to different European architectural styles. This book is a must for every modeler, artist, military enthusiast, and history buff.

Vol. 2 : Canada West. - 1851. - 184 p.

В Україні тоталітарні режими Гітлера і Сталіна вчинили величезні злочини – Голодомор, Великий терор, Голокост. Як усе це сталося? Що повинні знати проці події громадяни України та інших держав Європи? Як викладати цю пробле-матику? Це теми, на яких зосереджувалась конференція «Злочини тоталітарних режимів вУкраїні: науковий та освітній погляд». Попри те, що останнім часом с еред науковців точиться дискусія щодо порівняння злочинів двох тоталітаризмів в історії України, висновки цих інтелектуальних змагань та наукових спорів поки що не потрапляють до навчальної літератури чи, принаймні, не публікуються окремими збірками статей. Проте в сучасному українському суспільстві є цілковите розуміння необхідності побудови правдивої картини історії України ХХ століття, включення її в європейський контекст, історичної оцінки жахливих геноцидів цього періоду. Сподіваємось, що видання знайде читачів – науков- ців, освітян та всіх, хто цікавиться важливим тоталітарним минулим України та Європи, і що ця збірка сприятиме ґрунтовнішому продовженню дискусії в українському суспільстві щодо концепції його історичної пам’яті.

Пропонована наукова праця розглядає розвиток єврейської громадсько‐політичної думки в Україні у історичній ретроспективі минулого століття, а також аналізує сучасні тенденції розвитку суспільної діяльності українського єврейства на початку ХХІ століття. Колективна монографія розрахована на політологів, істориків, студентів гуманітарних спеціальностей, усіх, хто цікавиться дослідженнями в царині української юдаїки.

Пропонована наукова праця розглядає розвиток єврейської громадсько-політичної думки в Україні у історичній ретроспективі минулого століття, а також аналізує сучасні тенденції розвитку суспільної діяльності українського єврейства на початку ХХІ століття. Колективна монографія розрахована на політологів, істориків, студентів гуманітарних спеціальностей, усіх, хто цікавиться дослідженнями в царині української юдаїки.

Благонадійні в 1940-х чи 1950-х роках підручники, романи, опери, картини нібито безнадійно застаріли, а грізні викривальні постанови ЦК КПРС «у галузі культури» припали пилом. Та все-таки події, що їх аналізує канадський історик з Університету Вікторії Сергій Єкельчик, сьогодення стосуються безпосередньо. Утверджені за тих часів концепції дружби народів СРСР та українсько-російського братерства чинні у політичному дискурсі дотепер. Ба більше, зужиті ідеологеми тяжіють і над найзатятішими опонентами всього «совєтського» в сучасній Україні: ті також вірять в об’єктивне існування нації як органічної спільноти й так само уявляють історію як природний лінійний розвиток нації на шляху до здобуття державности (тільки справжньої, а не у формі «Української РСР»). Концепція «возз’єднання» України з Росією 1654 року вже великою мірою скомпрометована, але й далі живе поняття «возз’єднання» всіх українських етнічних земель у складі Української РСР протягом 1939–1945 років, – а саме сталінські ідеологи вперше описали ці події такою мовою. Цю книжку, що її вперше надрукувало видавництво Торонтського університету у 2004 році, присвячено репрезентаціям минулого в українській науці та культурі сталінського часу. Автор підважує стереотипні уявлення про сталінізм як всеохопну й дієву диктатуру й на основі численних архівних джерел аналізує обмеженість і часту неефективність державного контролю над культурою, важливу роль української інтеліґенції у виробленні радянської моделі історичної пам’яті та можливість «прочитати» ідеологічно витримані твори в українському патріотичному дусі. Було би спрощенням думати, доводить Сергій Єкельчик, що тогочасні російсько-українські стосунки – однобічний диктат «старшого брата». Вони насправді становили складну систему контролю, компромісів і конвенцій, до якої активно залучалися тогочасні українські інтелектуали. Попри твердження цілої пострадянської української історіографії, сталінський варіянт української культури не був результатом придушення «природних» національних почуттів місцевої інтеліґенції. Республіканська бюрократія та інтеліґенція, які інтерпретували туманні, проте потужні сиґнали з Кремля, були, як запевняє дослідник, головними гравцями у формуванні сталінської історичної уяви, а шістдесятники підхопили відновлення національного наративу не тому, що були вродженими націоналістами, а тому, що виросли в сталінській імперії пам’яті, а ця імперія не змогла виробити ненаціональної версії минулого.

Книжку Сергія Єкельчика, канадського історика з Університету Вікторії, присвячено репрезентаціям минулого в українській науці й культурі сталінського часу. Автор підважує стереотипні уявлення про сталінізм як всеохопну й дієву диктатуру і на основі численних архівних джерел аналізує обмеженість і часту неефективність державного контролю над культурою, важливу роль української інтелігенції у виробленні радянської моделі історичної пам’яті та можливість «прочитати» ідеологічно витримані твори в українському патріотичному дусі. Було би спрощенням думати, доводить автор, що тогочасні російсько-українські стосунки — однобічний диктат «старшого брата». Вони насправді становили складну систему контролю, компромісів і конвенцій, до якої активно залучалися тогочасні українські інтелектуали.

Книжка розповідає про походження й побутування українського національного інструменту — кобзи, про життя відомих кобзарів старих часів, про кобзаряькі братства та їх діяльність, а також про відродження й удосконалення кобзи. В кінці додається список літератури про кобзарські думи й кобзарів. Книжка рассказывает про происхождение и современность украинского национального инструмента - кобзы, про жизнь известных кобзарей старых времен, про кобзарскте братства и их деятельность, а так же про возрождение и усовершенствование кобзы. В конце приложен список литературы про кобзарские думы и кобзарей. Здавалося, що зі збільшенням рядів української національно свідомої інтелігенції становище сліпих кобзарів покращав, здавалося, що вона так люблячи кобзарів прийде Тм на поміч, бодай в найтящі хвилі їхнього життя, але, на великий жаль, за винятком окремих осіб загал інтелігенції був до того байдужний, принаймні так було в недалекім минулім. Найкраще се підтверджує отсей невеликий уривок про одного талановитого, не так давно померлого, молодого кобзаря.

Короткий тлумачний словник охоплює терміни й термінологічні словосполучення мовознавства. Автори свідомо додали до традиційних нові терміни, переглянули застарілі визначення, зняли ідеологічні стереотипи минулого.

Короткий тлумачний словник охоплює терміни й термінологічні словосполучення мовознавства. Автори свідомо додали до традиційних нові терміни, переглянули застарілі визначення, зняли ідеологічні стереотипи минулого.

Роман Віктора Єрофєєва "Енциклопедія російської душі" викликав шквал обурення в Росії. У травні минулого року вимоги притягти Віктора Єрофєєва до суду пролунали із боку багатьох громадських організацій. Тоді справа не порушувалася "у зв'язку з відсутністю складу злочину" та внаслідок малокомпетентності обвинувачів у питаннях філології. За півроку 19 викладачів МГУ звернулися до Мосгордуми з проханням підтримати їхню вимогу "заборонити книгу Віктора Єрофєєва "Енциклопедія російської душі"". За що? Відповідь на це питання отримаєте прочитавши роман.