Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

У монографії узагальнені й систематизовані наукові, організіційні, методичні матеріали щодо проблеми енергозбереження, дана оцінка стану енергетики України, розглядаються основні напрями і перспектива ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів в усіх галузях економики. Для професорсько-викладацького складу, студентів вищих і середніх навчальних закладів при вивченні відповідних дисциплін, органів державного управління, інженерно-технічних працівників підприємств.

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

Розглянуто підходи до розуміння поняття «національна енергетична безпека». Запропоновано ієрархію пріоритетів для найбільш ефективного гарантування енергетичної безпеки в сучасних умовах. Визначено формоутворювальні рівні національної енергетичної безпеки, які детермінують її кінцевий стан, запропоновано індикатори оцінювання її стану на кожному із рівнів. Запропоновано ідею автотрофності енергозабезпечення, як форму задоволення енергетичних потреб людства в умовах формування суспільства сталого розвитку. Встановлено особливості енергетичної безпеки у суспільстві сталого розвитку. Окреслено напрями гарантування енергетичної безпеки в контексті реалізації ідей сталого розвитку. Визначено можливості та труднощі зміцнення енергетичної безпеки України. Для студентів, аспірантів, магістрів та науковців, які цікавляться проблемами енергетичного убезпечення в сучасних умовах та у контексті реалізації ідей сталого розвитку.

Розглянуто інформаційні системи та технології автоматизації економічної діяльності організацій України на основі програмних продуктів компаній Галактика, 1С, Парус, Інтелект-Сервіс, а також подано матеріали щодо організації: електронної комерції, взаємодії влади з суспільством та його основними структурами, інфраструктур обміну конфіденційною інформацією та документообігу в Україні.

У дисертації досліджено актуальні питання формування теоретико-методологічних засад визначення національних високотехнологічних виробництв та стимулювання їх розвитку. Виявлено особливості існуючих методологічних підходів як на міжнародному, так і на національному рівнях до агрегації галузей і товарів за рівнем технологомісткості. Проаналізовано механізми впливу на організацію та розвиток національних високих технологій у провідних країнах світу. Визначено проблеми оцінки спеціалізації країн у глобальній високотехнологічній сфері та шляхи їх подолання. Розроблено та реалізовано інструментарій дослідження високотехнологічної виробничої сфери України. Запропоновано й обґрунтовано доцільність запровадження комплексу нових програм заходів для вдосконалення інституційної структури НІС України та системний механізм піднесення національних високотехнологічних виробництв.

У монографії досліджуються теоретико-методологічні засади формування державної інноваційної політики й управлінських механізмів її впровадження. З позицій інституціонально-системного підходу розкрито зміст державної інноваційної політики в контексті парадигми сталого інноваційного розвитку. Визначено основні інституціональні чинники формування державної інноваційної політики на загальнодержавному, галузевому, регіональному і міжнародному рівнях, а також у секторі малого та середнього підприємництва. Проведено аналіз і розкрито структуру національної інноваційної системи як інституціональної основи впровадження державної інноваційної політики. Досліджено функції державного управління у сфері інноваційної діяльності як основного засобу впровадження державної інноваційної політики та регулювання пріоритетних інноваційних процесів. Розраховано на науковців, науково!педагогічних працівників наукової та освітньої галузі «Державне управління», а також працівників державних органів влади, органів місцевого самоврядування, які займаються або цікавляться проблемами державної інноваційної політики й управління у сфері інноваційної діяльності.

Національна доповідь продовжує традицію, започатковану Національною академією наук України щодо дослідження ключових проблем соціально-економічного розвитку кра-їни. Актуальність проблем, які розглядаються у представленій доповіді, визначається не-обхідністю якнайшвидшої зміни існуючих засад економічного розвитку та створення умов для активного використання можливостей вітчизняного науково-технічного та інновацій-ного потенціалів. Загальна мета представленої доповіді полягає в оцінці стану інноваційної сфери в Україні, визначенні найбільш актуальних проблем і бар’єрів, що гальмують інноваційну діяльність, а та-кож в обгрунтуванні стратегічних напрямів інноваційного розвитку держави та розробленні конкретних пропозицій щодо його стимулювання в умовах подальшої інтеграції України у сві-товий економічний та науково-технологічний простір. Розраховано на представників політичної, наукової, адміністративної та ділової еліти України та всіх, хто цікавиться питаннями науково-технічного та соціально-економічного розвитку.

Ґрунтовно досліджено еволюцію поняття "високотехнологічне виробництво", а також ґенези міжнародних та національних методологічних підходів до агрегації галузей і продуктів за їхньою технологомісткістю. Запропоновано та реалізовано авторський науково-методичний та інформаційно-статистичний інструментарій ідентифікації високотехнологічних підприємств України й оцінки імпорту високотехнологічних товарів за сферами призначення, нові індикатори порівняльних переваг і нові теоретичні поняття, а також авторську систему заходів зі стимулювання дослідницької та інноваційної діяльності для піднесення національних високотехнологічних виробництв. Для представників політичних, наукових, освітніх, громадських та бізнесових кіл.

Національна доповідь продовжує традицію, започатковану Національною академією наук України щодо дослідження ключових проблем соціально-економічного розвитку кра-їни. Актуальність проблем, які розглядаються у представленій доповіді, визначається не-обхідністю якнайшвидшої зміни існуючих засад економічного розвитку та створення умов для активного використання можливостей вітчизняного науково-технічного та інновацій-ного потенціалів. Загальна мета представленої доповіді полягає в оцінці стану інноваційної сфери в Україні, визначенні найбільш актуальних проблем і бар’єрів, що гальмують інноваційну діяльність, а та-кож в обгрунтуванні стратегічних напрямів інноваційного розвитку держави та розробленні конкретних пропозицій щодо його стимулювання в умовах подальшої інтеграції України у сві-товий економічний та науково-технологічний простір. Розраховано на представників політичної, наукової, адміністративної та ділової еліти України та всіх, хто цікавиться питаннями науково-технічного та соціально-економічного розвитку.

Наведено дані щодо стану енергоефективності як одного з головних критеріїв розвитку економіки. Подано результати моніторингу показників енергоефективності в адміністративно-територіальному і галузевому вимірах. Розглянуто потенціал використання в Україні відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, а також сучасних вітчизняних та зарубіжних технологій у цій сфері. Висвітлено економічні, екологічні, правові, технологічні та інші питання, пов’язані з ефективністю використання енергетичних ресурсів у країні. Викладено аналіз реалізації державної політики у сфері ефективного використання енергетичних ресурсів з рекомендаціями щодо подолання існуючих перешкод для прискорення зменшення енергоємності виробництва продукції, мінімізації загроз національній безпеці держави та формування концептуальних підвалин переходу економіки України на засади збалансованого розвитку.

Національна доповідь показує місцезнаходження України за світовою шкалою енергоефективності, світовий досвід, кращі практики досягнення високої енергоефективності, надані конкретні характеристики діючого законодавства, розкриті механізми державного управління, регулювання та контролю, обґрунтовані рекомендації щодо подолання наявних перешкод практичної реалізації державної політики енергоефективності в Україні, висвітлені результати реалізації програм енергоефективності, акцентовано увагу на необхідності переходу від нормування паливно-енергетичних ресурсів до енергетичних стандартів. Особлива увага приділена висвітленню національного науково- технічного потенціалу енергоефективності.

У монографії сформовано теоретико-методологічні засади функціонування господарських систем, сформованих на базі природно-ресурсних комплексів. Розроблено комплекс еколого-економічних методів управління землегосподарськими, водогосподарськими та лісогосподарськими системами. Запропоновано критерії та індикатори оцінки ефективності просторового розвитку господарських систем на базі природно-ресурсних комплексів. Проведена систематизація методів управління господарськими системами на базі природно-ресурсних комплексів та сформовано інструментарій екологізації управління землегосподарськими, водогосподарськими та лісогосподарськими системами в умовах поглиблення інституціональних перетворень у природно-ресурсній сфері. Обґрунтовано інноваційні напрями просторового розвитку господарських систем на базі природно-ресурсних комплексів та здійснена систематизація механізмів регулювання землегосподарських, водогосподарських та лісогосподарських систем. Розроблено механізми регулювання господарських систем на базі природно-ресурсних комплексів у структурі національного та регіонального управління.

В Україні накопичено достатній досвід обґрунтування науково-технічних та інноваційних пріоритетів, однак прогнозно-аналітичні дослідження вітчизняних фахівців не передбачали використання інформаційних потужностей веб-наукометричних баз даних (БД) для визначення результативності науково-технічної діяльності та параметрів її динаміки. Саме тому питання використання інформаційних технологій із цією метою потребує подальших досліджень і систематизації. Таким чином, наукове завдання, яке вирішується у монографії, полягає в розробці комплексної методики обґрунтування пріоритетів науково-технічного та інноваційного розвитку національної економіки із застосуванням наукометричних засобів. Монографія складається з трьох розділів та висновків. У першому розділі проаналізовано можливості застосування концепцій кількісних методів вимірювання у зв’язку з появою сервісів веб-середовища, процесу їх інтегрування до апарату веб-наукометричних БД та напрямів залучення наукової інформації організаційного й управлінського характеру для потреб визначення потенційних пріоритетів інноваційного розвитку економіки. У другому розділі обґрунтовано, що з метою передбачення появи нових інновацій в економіці необхідно відстежувати розвиток науково-технічного потенціалу країни. Провідним засобом вирішення цієї проблеми є кількісний аналіз інтенсивності публікаційної активності дослідників в розрізі галузей науки, зокрема вчених України та держав ЄС на інформаційному масиві БД Scopus. У третьому розділі реалізовано запропонований авторський науково-методичний підхід до визначення пріоритетів із залученням наукометричних засобів на основі БД Scopus, реферативної БД «Україніка наукова», що поєднує аналіз офіційних статистичних даних динаміки розвитку окремих складових науково-технічного потенціалу та результатів Державної програми прогнозування (ДПП). Обґрунтовано висновки та розроблено низку рекомендацій, спрямованих на вдосконалення механізму реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності в Україні.

Доповідь присвячена розгляду концептуальних та інституційно-правових засад, а також практичних питань розвитку індустріальних парків в Україні та формуванню пріоритетних напрямів і заходів щодо сприяння розвитку індустріальних парків у контексті світового досвіду.