Об'єкт досліджень – антропогенна трансформація біотопів різних категорій лісів Правобережного Лісостепу і Полісся України. Мета – визначити, охарактеризувати й систематизувати мікоіндикаційні ознаки антропогенної трансформації лісових біотопів за особливостями зміни видового складу, поширення та дереворуйнівної активності ксилотрофних грибів у Правобережному Лісостепу і Поліссі України; розробити методику оцінювання антропогенного порушення лісових екосистем з урахуванням ксило-мікокомпоненту. На прикладі судібровних і дібровних типів лісу зелених зон Києва, Білої Церкви та Умані досліджено можливості використання ксило-мікокомплексу в удосконаленні діагностики антропогенної трансформації лісових екосистем. Охарактеризовано порушення консорційних зв'язків «деревна порода – ксилотрофи», зміни видового складу й поширення дереворуйнівних грибів у захисних, рекреаційно-оздоровчих і природоохоронних лісах, що зазнають впливу рекреації, забудови та кар'єрного добування граніту. Встановлено, що ксиломікоценоз менше реагує на рекреаційне і техногенне навантаження на відміну від більш вразливих компонентів лісової екосистеми – трав'яного ярусу, підросту, підліску, поверхні ґрунту. Тому мікоіндикацію змін лісового середовища слід застосовувати у синекологічній тріаді «деревостан – трав'яний покрив – ксило-мікокомплекс – деревостан». Це підтверджено кореляційними зв'язками між зменшенням частки гідроморф в екоморфічній структурі трав'яного покриву та збільшенням частки факультативних видів-паразитів у ксило-мікокомплексі (r = 0,63), а також між збільшенням частки трав'яних видів зі змішаним типом стратегії та збільшенням кількості ксилотрофів-паразитів (r = 0,77). Зазначені зв'язки не залежали від лісівничо-таксаційної характеристики і функціонального призначення пошкоджених лісів.Залежно від особливостей і ступеня антропогенної трансформації лісових біотопів та зміни консорційних зв'язків «деревна порода – ксилотрофні гриби» встановлено і обґрунтовано здатність 37 видів ксилотрофів бути індикаторами порушень листяних та хвойних лісів. Розроблено методику оцінювання антропогенного порушення лісових екосистем за структурою, поширенням у біотопах екосистеми та активізацією афілорофороїдних грибів, визначено принципи її застосування у моніторингу лісів.Ключові слова: лісові екосистеми, біотопи, антропогенне порушення, мікодіагностика, ксилотрофні гриби, видовий склад, поширення, консорційні зв'язки.^UThe object of research is anthropogenic transformation of the biotopes of various categories of forests in the Right-bank Forest-steppe and the Polissya of Ukraine. The purpose is to define, characterize and systematize the mycoindication signs of anthropogenic transformation of forest habitats by the peculiarities of the changes in the species composition, distribution and wood-destroying activity of xylotrophic fungi in the Right-bank Forest-steppe and Polissya of Ukraine; to develop a methodology for estimating anthropogenic disturbance of forest ecosystems taking into account the xylomycocomponent. On the example of oak and co-oak forest types in green areas of Kyiv, Bila Tserkva and Uman, it was explored the possibility of using the xylomycocomplex in improving the diagnostics of anthropogenic transformation of forest ecosystems. Changes in species composition, distribution of wood-destroying fungi and violations of the consortial relations “wood species – xylotrophs” in protective, recreational-and-healthy and nature protection forests affected by recreation, development and career extraction of granite are described. It was established that xylomycocenosis react less to recreational and technogenic loading, in contrast to more vulnerable components of forest ecosystems – grassy tier, undergrowth, understory, soil surface. Therefore, the mycoindication of changes in the forest environment should be used in the synecological triad “forest stand – grass cover – xylomycocomplex – forest stand”. This is confirmed by the correlation links between the decrease of the hydromorph percentage in the eco-morphic structure of the grass cover and the increase in the proportion of facultative parasite species in the xylomycocomplex (r = 0.63), as well as between the increase in the proportion of grass species with a mixed type of strategy and the increase in the number of xylotrophic parasites (r = 0.77). These links did not depend on the forestry and taxation characteristics and the functional purpose of damaged forests. Depending on the peculiarities and degree of forest biotopes anthropogenic transformation and the change of consortial relations, “wood species – xylotrophic fungi”, 37 species of xylotrophs-indicators of leaf and coniferous forest disturbances have been established and substantiated. The methodology of anthropogenic disturbance estimation of forest ecosystems by structure, distribution in ecosystem biotopes and activation of aphyllophoroid fungi has been developed, principles of its application in monitoring of forests are determined. Key words: forest ecosystems, biotopes, anthropogenic disturbance, mycoindication, xylotrophic fungi, species composition, distribution, consortial relations.

Дисертація присвячена вивченню видової різноманітності, таксономічних та екологічних особливостей афілофороїдних грибів Ічнянського національного природного парку. Встановлено, що мікобіота афілофороїдних грибів дослідженої території представлена 199 видами, які належать до 112 родів, 39 родини, 14 порядків та двох класів відділу Basidiomycota. Із виявлених видів 197 вперше наводяться для території дослідження, 148 – для Лівобережного Лісостепу, а 10 – є новими для території України. У результаті аналізу видового складу афілофороїдних грибів основних рослинних угруповань Ічнянського національного природного парку було встановлено, що головними осередками видового різноманіття цих макроміцетів є корінні фітоценози дубово-грабових (103 види; 51,8%) та дубових (57 видів; 28,6%) лісів, які фрагментарно збереглися по всій території парку, а також соснових (87 видів; 43,7%) лісів, що займають найбільші площі серед лісової рослинності дослідженої території. Розподіл видів за еколого-трофічними групами показав значне переважання ксилосапротрофів (165 видів; 82,4%), що підтверджує важливу роль афілофороїдних грибів як основних редуцентів рослинних решток у лісових екосистемах парку. Проаналізовано консортивні особливості афілофороїдних грибів основних лісоутворювальних порід Ічнянського національного природного парку. Встановлено, що найбільшою видовою різноманітністю характеризуються мікокомплекси сосни, дуба, берези, клена, граба, вільхи та осики, які домінують у деревостанах більшості лісових угруповань. Проведені дослідження дали змогу виявити нові місцезростання рідкісних видів афілофороїдних грибів. Серед них Grifola frondosa, внесена до Червоної книги України, два види, Phellinidium ferrugineofuscum та Kavinia alboviridis, пропонуються для внесення до вищезазначеного документу з природоохоронним статусом «вразливий вид». Уперше проведена оцінка та категоризація цих рідкісних видів за критеріями МСОП та запропонована система заходів, спрямованих на збереження їхніх місцезростань у межах території дослідження.^UThe dissertation is devoted to exploration of the species diversity, the taxonomic and ecological peculiarities of aphyllophoroid fungi at Ichnia National Nature Park. The aphyllophoroid fungi over the research territory cover 199 species belonging to 112 genera, 39 families, 14 orders and two classes of Basidiomycota division. Out of them, 197 species were reported for the research territory for the first time, 148 species were first reported for the Left Bank Forest Steppe and 10 species are new for the territory of Ukraine. As a result of comparing the mycobiota species of the major plant groups at Ichnia National Nature Park, it was found out that the key foci of the aphyllophoroid fungi diversity feature the indigenous plant communities of the hornbeam-oak forests (103 species; 51.8%) and oak forests (57 species; 28.6%), fragmentarily preserved all over the park's territory, as well as those of the pine tree forests (87 species; 43.7%), covering the largest areas among the plant vegetation of the researched area. It was shown that aphyllophoroid fungi at Ichnia National Nature Park demonstrate a wide range of the nutrition strategies. The xylosaprotrophes (165 species; 82.4%) prevail in the researched mycobiota, evidencing an important role of aphyllophoroid fungi as the major decomposers of plant debris in the forest ecosystems. The consortive specifics of aphyllophoroid fungi for the major forest forming species at Ichnia National Natural Park were analyzed. The highest species diversity is reported for the fungi of the pine tree, oak, birch, maple, hornbeam, alder and aspen – the forest forming species dominating among the forest stands of most forest phytocenosis. The completed researches resulted in discovering new locations of rare aphyllophoroid fungi. One of these species (Grifola frondosa) is listed in the Red Book of Ukraine. We propose listing the other two species, particularly Phellinidium ferrugineofuscum and Kavinia alboviridis, in the new edition of the forgoing document, bearing "Vulnerable" conservation status. It was evaluated and categorized these rare species relying on the criteria suggested by the International Union for Conservation of Nature. The system of efforts was suggested to protecting the rare aphyllophoroid fungi species at Ichnia National Nature Park.

У дисертаційній роботі оцінено вплив гідро-кліматичних чинників до та після зарегулювання Дніпра на радіальний приріст Q. robur у біотопах заплави та поза заплавою в межах Києва за останні 139 років. Встановлено, що до зарегулювання Дніпра (1965–1977 рр.) рівень води в квітні–травні був головним фактором, який позитивно (p>0,05) впливав на ширину річних кілець та ранньої деревини в заплавах. Поза нею приріст Q. robur лімітувався нестачею опадів (p>0,05). Після введення в експлуатацію гребель вище та нижче течії Дніпра вплив рівня води став незначущим у заплавних біотопах, що розташовані в безпосередній близькості до Дніпра, та змінився на негативний (p>0,05) у біотопі, який відокремлений від берега забудовою та розмежований автомобільною дорогою. Тобто найчутливішими виявилися дерева Q. robur, які, окрім зарегулювання Дніпра, зазнали впливу антропогенної зміни локальної гідрології.Ключові слова: Quercus robur, річні кільця, заплавні ліси, гідро-кліматичні чинники.^UIn the thesis, 130 years long instrumental records of local temperature, precipitation, and the Dnipro River's water level in Kyiv have been used to assess the impact of hydro-climatic factors on Q. robur radial growth in floodplain and reference biotopes before and after river regulation. Before the Dnipro River regulation (1965–1977), April–May water level was the main factor which had a positive impact (p>0,05) on tree-ring width and earlywood width in floodplain sites. Q. robur radial growth is limited by lack of precipitation (p>0,05) in reference site. After upstream and downstream dams implementation, the water level influence has become non-significant in floodplain biotopes are located nearby the Dnipro River (p>0,05) and changed to negative (p>0,05) in biotope is separated from the coast by building and divided by the road. The most sensitive ones were pedunculate oak trees, which besides the river regulation, influenced by an anthropogenic change of local hydrology.The results of the correlation analysis of Q. robur growth-to-climate relationships in the Siverka River and the Petil River floodplain biotope were unexpected. The Siverka River floodplain biotope was influenced by spring floods, which stopped after channel align and dam a river. The positive correlations with May temperature (r=0,37) and negative with June temperature (r=–0,29) were the main specific Q. robur growth responses before the Siverka River regulation (1950-y). The results have indicated the contrast conditions during vegetation season — the excess water in the period of earlywood formation and the water deficit later in the vegetation season. Since 1977, when a levee downstream of Kyiv was built, the river's water has been backed up by the mainstream, i.e. the Dnipro River. After river regulation Q. robur growth relation with May-June temperature was non-significant and the main limiting factor was the drought in May (r=0,30).Drought and water deficit have a greater impact on Q. robur growth in an ecological boundary of its distribution in the steppe. Here oak forests grow in locally humid conditions, such as riverbanks, floodplains and ravines. One of such a steppe azonal forest is Putilovsky forest located in the north of Donetsk city. This stand was part of natural woodland that belonged to the network of riverine and ravine forests of the Kalmius River basin. Positive correlations have been determined between Q. robur growth and May (r=0,20) and April–June (r=0,25) precipitation and negative with April (r=–0,24) and June-July (r=–0,27) temperature. This suggests that favourable Q. robur growth conditions in the steppe are relatively low air temperature and moderate precipitation. The main difference from the Kyiv floodplains biotopes is the negative temperature influence at the beginning of the growth season.Floodplain forests are the most productive terrestrial ecosystems due to a sustained provision of riverine vegetation with moisture and nutrients. Nevertheless, our results of comparing carbon sequestration in floodplain biotopes and reference site were unpredictable. The reconstruction of carbon sequestration in Q. robur stem has shown that average annual carbon mass is smaller in Kyiv floodplain biotopes compared to an outside floodplain. But both in floodplains and in forests outside it, the Q. robur carbon sequestration ability increases with age. Q. robur trees at the age of 200 and more are capable to maximize carbon sequestration — about 20 kg per year.The generalized Q. robur tree-rings chronology (1746–2016) reveals broad scientific perspectives in the climatic conditions and extreme floods reconstructions in Kyiv from the middle of the XVIIIth century and the dating of the artefacts of the relevant period. Even greater perspectives open up a continuous chronological series, which can be obtained by combining the generalized chronology from the living Q. robur trees samples and data of archaeological dated wood.Key words: Quercus robur, tree ring, floodplain forests, hydro-climatic

У дисертаційній роботі узагальнено вітчизняний та зарубіжний досвід щодо збереження лісових генетичних ресурсів in situ. Наведено характеристику умов формування, та оцінено стан лісових генетичних ресурсів та плюсових насаджень і плюсових дерев в умовах Правобережного Лісостепу України. Удосконалено основні засади щодо індивідуального та популяційного відбору основних лісотвірних порід. Розроблено та запроваджено сучасні методологічні підходи щодо тестування потомства та сортовипробування деревних порід в умовах зміни середовища (у тому числі кліматичних змін) на основі продуктивності, репродуктивної здатності та екологічної пластичності. Розроблено та запроваджено нові підходи щодо створення об'єктів збереження генофонду ex situ.За результатами досліджень встановлено, що лісові генетичні резервати та плюсові насадження відображають лише четверту частину усього різноманіття лісових екосистем. Втрата функціональної придатності насаджень зумовлена зниженням частки основної лісотвірної породи, зрідженням лісостанів та погіршенням стану дерев. Основними чинниками погіршення ефективності індивідуального відбору є: незадовільний стан дерев та низькі селекційні показники. На основі екологічних моделей «генотип – середовище» та «сорт – середовище» відібрано найкращі потомства, а також розроблено концепцію тестування плюсових дерев.^UAccording to the results of complex experimental researches of in situ forest genetic resources (forest genetic reserves, plus stands, plus trees), destructive changes were made to reduce the share of the main forest species (Quercus robur L. and Quercus petraea L.) in the composition forest stands due to the influence of the complex of abiotic and biotic factors of the environment. It has been established, that selected forest genetic reserves and plus stands represent less than 30% of the diversity of forest ecosystems in the Right Bank Forest-steppe of Ukraine.Based on environmental models, the “genotype – environment” interaction and “variety – environment” selected the best genotypes of English oak, which are characterized by high energy growth and environmental sustainability. In the estimation of the growth energy of the oak offspring in the progeny tests of Vinnytsia, Khmelnytsky and Ternopil regions, the prevalence of genotypes of Vinnytsia (B-7, B-9, B-67) and Ternopil (T-13, T-15 and T-20), which exceed the control variant in height by 5–40% and are characterized by high parameters of breeding estimation (1,5–2,0). With regard to performance and environmental stability, “genotype – environment” interaction has the best properties of the progeny of the plus trees B-8, B-43 and B-72.The most productive and environmentally resistant varieties of fast-growing tree species are offered. The 10 cultivars of poplars in the conditions of the Right Bank Forest-steppe on the basis of the environmental model of the interaction of the “variety – environment” made it possible to highlight the most productive and environmentally stable. Prospective cultivars were varieties Lvivska and Novoberlinska, which have high productivity, sufficiently adapted for the conditions of the region and can be used to create plantations of high-speed species. It is expedient to introduce a variety of Volosysta as one of the most stable in conditions of lowering moisture content.High reproductive capacity of pine (Pinus sylvestris L.) and European fir (Picea abies L.) is established under conditions of environment change. The increase of the average and maximum temperatures by 3.3–3.6 C, the decrease of the Seljaninov index twice did not lead to deterioration of the condition and slowdown of the growth of trees. High reproduction and environmental plasticity characteristics distinguish clones of northern origin (Finland) E80, E1883, E2254 and E618. The spatial analysis of the intensity of the formation of microstrobilus indicates the tendency towards their greater formation in the illuminated southeastern part of the plantation.The growth of average temperatures up to 3.6 C, as well as a decrease in the level of Seljaninov index twice did not reduce the intensity of reproduction of these species. For all phenological forms of English oak (early, early intermediate, intermediate, late intermediate and late), low fecundity is eliminated. The positive influence on the level of the reproduction of oak is usual: the increase in average annual temperatures and the sum of temperatures for the year and during the growing season, as well as an increase for precipitation in the previous year.The European fir in the region has a marked periodicity of seed loss in recent years at the level of 0.0–2.1 points. The growth of average temperatures up to 3.6 C, as well as a decrease in the level of Seljaninov index twice does not reduce the intensity of reproduction of the species. The northern genotypes E2089, E1511 and E11 have higher reproductive performance than the local population.For all phenological forms of English oak, characteristic low fruiting (mean score 1.2). There are established tendencies in reducing the intensity of the formation of reproductive organs during the last 9 years. The most significant decrease in the formation of ovaries and fruiting is inherent in the late phenology form of oak, as more demanding to moisturizing. Positive influence on the level of reproduction of oak conventional has an increase in average annual temperatures (r=0.41–0.43) and the sum of temperatures per year and during the growing season (r=0.32–0.67). The positive effect of increasing the amount of precipitation in the previous year on the growth of the flowering intensity (r=0.60–0.80), as well as the decrease for precipitation during the growing season (r=-0.38…-0.54).

Дисертацію присвячено дослідженню, узагальненню і моделюванню кількісних та якісних характеристик запасу дубових деревостанів, розробленню відповідних нормативів для потреб лісогосподарських підприємств. Експериментальну основу дослідження забезпечують зібрані здобувачем дані обміру та оцінки якості модельних дерев, отримані на тимчасових пробних площах, закладених у дубових деревостанах регіону дослідження. Опрацьовано систему математичних моделей твірної стовбурів дуба, на основі яких розроблено об'ємні таблиці, входами в які слугує діаметр та висота. На основі розроблених математичних моделей розподілу стовбурової деревини на якісні категорії, а ділової – за класами діаметрів побудовано таблиці розмірно-якісної структури для таксації пристиглих, стиглих та перестиглих дубових деревостанів Придніпровського правобережного Лісостепу України. Особливістю розроблених нормативів є окрема таксація ділових і напівділових стовбурів та інформація про розподіл ділової деревини за класами діаметрів, які визначені європейськими стандартами на круглі лісоматеріали.^UThe dissertation aims to characterize quantitative and qualitative features of growing stock volume of oak stands and develop an appropriate tree stems volume tables to satisfy operational requirements of forest enterprises. As an experimental material for the study, model tree measurements and log grading data have been collected on temporal sample plots established by the author in oak stands of RightBank Dnipro Forest Steppe.The stem taper models of oak trees have been developed in the dissertation. They have been used to compile tables that predict volume of oak stems using diameter at breast height and total tree height as input parameters. Using mathematical models of tree stem volume distribution by quality classes and distribution of merchantable wood volume by diameter classes, log-grade volume tables for oak trees were constructed. They are applicable for assessment of growing stock volume of pre-mature, mature and over-mature oak stands of Right-Bank Dnipro Forest Steppe. The specifics of the tables consists in that they provide different stem volume assessment of merchantable and semi-merchantable trees and predict distribution of merchantable volume into diameter classes using requirements of new European standards on wood quality.

Дисертаційна робота присвячена вивченню видової різноманітності, систематичних й екологічних особливостей грибів порядків Agaricales, Boletales та Russulales басейну р. Псел у межах Лівобережного Лісостепу України.Завдяки результатам власних досліджень грибів порядків Agaricales, Boletales і Russulales та з урахуванням літературних відомостей для території басейну р. Псел нині відомо 356 видів, що належать до 109 родів з 34 родин. З числа виявлених видів 224 (62,9%) є новими для обстеженої території. Уперше для Лівобережного Лісостепу наведено 60 видів (16,9%). Новими для Лісостепу України виявився 41 вид (11,5%). Один вид, Agaricus iodosmus, є новим для України.Аналіз розподілу видів грибів порядків Agaricales, Boletales і Russulales за трофічними групами показав, що в цілому переважають сапротрофи (232 види; 63,2%). Мікосимбіотрофів зареєстровано 127 видів (34,6%). Серед сапротрофів перше місце займають гумусові сапротрофи (110 видів), друге – ксилотрофи (81 вид), третє – сапротрофи підстилки (28 видів). Решту складають представники інших трофічних груп (карботрофи, копротрофи, сапротрофи на рештках трав'янистих рослин і на корі деревних рослин), які відіграють незначну роль у мікофлорі обстеженого району.У ході досліджень території басейну р. Псел були визначені деякі закономірності розподілу видів грибів порядків Agaricales, Boletales та Russulales за основними типами рослинних угруповань. Цей розподіл показав, що найбільшу кількість видів зареєстровано у природних та штучних лісових угрупованнях: монокультурних (дубових, березових, вербових, вільхових, тополевих) та полікультурних (кленово-липово-дубових) лісах – 244 види (45,7%). У соснових лісах знайдено 103 види (19,3%), а в мішаних (сосново-дубових, сосново-березових) – 74 види (13,8%). Видова різноманітність грибів у степових, лучно-степових та синантропних екотопах є значно нижчою.Проведені дослідження на території басейну р. Псел дали змогу виявити нові місцезростання рідкісних видів грибів порядків Agaricales, Boletales та Russulales. Серед них Agaricus bresadolanus (A. romagnesii), A. tabularis і Leucoagaricus nympharum, які включені до Червоної книги України. На території басейну р. Псел нами було виявлено Agaricus cupreobrunneus, Calvatia gigantea, Macrolepiota gracilenta, M. konradii, M. mastoidea та Gyroporus castaneus, які є регіонально рідкісними видами. Найбільшим об'єктом природно-заповідного фонду в регіоні є Регіональний ландшафтний парку «Гадяцький». Він характеризується як значним видовим багатством грибів порядків Agaricales, Boletales і Russulales (150 видів, що належать до 61 роду 24 родин), так і вагомою представленістю рідкісних видів. Це дає можливість стверджувати, що парк за показниками різноманітності та своєрідності мікобіоти є унікальним для території досліджень та Лівобережного Лісостепу. За їстівністю гриби порядків Agaricales, Boletales і Russulales басейну р. Псел розподілилися таким чином: 178 видів є їстівними, 26 – умовно їстівними, 104 – неїстівними, 43 – отруйними та 5 – з невизначеною харчовою цінністю.^UPhD thesis is devoted to the study of species diversity, taxonomic and ecological peculiarities of fungi of the orders Agaricales, Boletales and Russulales in the Psel River basin within the Left-Bank Forest-Steppe.According to the literature and the results of our own research of fungi of Agaricales, Boletales and Russulales orders, 356 species of these fungi, belonging to 109 genera from 34 families, are currently known for the territory of the Psel River basin. Among identified species, 224 (62.9%) are new to the explored territory. 60 species (16.9%) are new for the Left-Bank Forest-Steppe and 41 (11.5%) species are new for the Forest-Steppe of Ukraine. Agaricus iodosmus is a new species for Ukraine.Analysis of the distribution of fungi species of the orders Agaricales, Boletales and Russulales by trophic groups shows that saprotrophs predominate as a whole (232 species; 63.2%). 127 species (34.6%) of mycosymbiotrophs are recorded. They form mycorrhiza with the roots of trees, shrubs and herbaceous plants, create a specialized ecological group, whose representatives are energy dependent on the symbiont. Among saprotrophs the first place is occupied by humus saprotrophs (110 species), the second – xylotrophs (81 species), the third – litter saprotrophs (28 species). The rest are representatives of other trophic groups (carbotrophs, coprotrophs, parasites, saprotrophs on the remains of herbaceous plants on the bark of woody plants), which play a minor role in the mycoflora of the studied area.During the research of the territory of the Psel River basin, some regularities of the distribution of fungi of the orders Agaricales, Boletales and Russulales by the main types of plant communities are determined. The distribution of species diversity of fungi species by plant communities shows that the largest number of species are recorded in natural and artificial forest communities: monocultural (oak, birch, willow, alder, poplar) and multicultural (maple-linden-oak) forests – 244 species (45.7%). 103 species (19.3%) are found in pine forests, and 74 species (13.8%) – in mixed forests (pine-oak, pine-birch). Species diversity of fungi in steppe, meadow-steppe and synanthropic ecotopes is much lower.Fruiting of fungi of the Psel River basin lasts from May to the end of November. In their development, three periods can be distinguished – spring-early summer, summer and autumn. Most species appear in the fall. They massively are fruiting from late August to November. Studies in the Psel River basin revealed new localities of rare species of fungi of the orders Agaricales, Boletales Russulales. Agaricus bresadolanus (A. romagnesii), A. tabularis and Leucoagaricus nympharum, are listed in the Red Data Book of Ukraine among them. In the Psel river basin, we have found Agaricus cupreobrunneus, Calvatia gigantea, Macrolepiota gracilenta, M. konradii, M. mastoidea, Gyroporus castaneus, which are regionally rare species.The Gadyatsky regional landscape park is characterized by a considerable species richness of fungi of the orders Agaricales, Boletales and Russulales (150 species, belonging to 24 families of 61 genera), but also big a significant representation of rare species. This allows us to assert that the park is unique for the territory of research and the Left Bank Forest-Steppe in terms of diversity and originality of mycobiota. In terms of edibility, fungi of the orders Agaricales, Boletales and Russulales of the Psel River basin are divided as follows: 178 species are edible, 26 are conditionally edible, 104 are inedible, 43 are poisonous and 5 are with indeterminate nutritional value.

У дисертації обґрунтовано та представлено оригінальну, екологічно спрямовану систему регулювання чисельності комплексу ґрунтових фітофагів: західного та східного травневих, мармурового, червневого та волохатого хрущів у розсадниках сосни звичайної, до основи якої покладено концепцію багаторічної програми насичення екосистеми ентомопатогенами (застосування препаратів Боверин, 5 % титр 900 млн/мл, Метаризин, 5 % с. п. титр 900 млн/мл, композиції Метаризин, 5 % с. п. + Steinernema feltiae 1,0–1,2 млн) до досягнення популяціями шкідників порогу зникнення. Причому застосування хімічних інсектицидів (Актара, 25 WG, в. г., Антихрущ Люкс, к. с.) передбачається лише на початковому етапі реалізації програми – навесні першого року і лише в період масового льоту та яйцекладки. Застосування засобів регулювання чисельності хрущів здійснюється з урахуванням порогів шкідливості, моделі яких враховують енергетичну потребу у живленні цих видів, біомасу кореневої системи рослин та ефективність технології захисту у попередній період. Для весняного, літнього та осіннього періодів порогові моделі різняться. Для лісових екосистем є доцільним збільшення у системі захисту біологічної частки до рівня 60–80 %, порівняно до відомого співвідношення хімічного і біологічного методів (60:40), оскільки останнє було встановлене для агроценозів із урахуванням прийнятного рівня збереження урожаю. Оцінка загрози розсадникам від ґрунтових фітофагів здійснюється для значних площ за оригінальним протоколом класифікаційної «штрафної системи» на основі бальної оцінки факторів ризику, а для локальних територій за допомогою статистичного методу на основі просторових розподілів критерію Сведберга відсотку загибелі рослин та «тиску» личинок на рослини (зменшення приросту). За результатами оцінки приймається управлінськерішення щодо застосування засобів регуляції чисельності.^UThe dissertation establishes biological and ecological features of the beetle complex. It is established that according to the indicators of female pupae mass, functional activity of gonads and fertility of females of pedunculate oak leaves is a substrate that optimizes the vital functions of females. In comparison with other deciduous species, the real fertility of females fed on oak leaves exceeds 1.5–2.5 times. The greatest threat to planting is larvae that have reborn from eggs laid during the period of mass egg-laying. Thus, these materials are the basis for the temporal localization of the use of various methods that lead to egg death. The paper presents an original, ecologically oriented system of regulating the number of soil phytophagous complexes: western and eastern May, marble, June and hairy beetles in nurseries of Scots pine, which is based on the concept of a long-term program of ecosystem saturation with entomopathogens, 5 % of drugs/ml, Metarizin, 5 % SP titer 900 million/ml, compositions Metarizin, 5 % SP + Steinernema feltiae 1.0–1.2 million) until pest populations reach the threshold of extinction. Moreover, the use of chemical insecticides (Aktara, 25 WG, v. g., Antichrush Lux, h. p.) is provided only at the initial stage of the program – in the spring of the first year and only during the period of mass flight and egg-laying. For forest ecosystems, it is advisable to increase the biological part of the protection system to 60–80 %, compared to the known ratio of chemical and biological methods (60:40), as the latter was established for acrocyanoses, taking into account not only the ecological component but also acceptable levels yield. Nursery threat from soil phytophagous is carried out for large areas according to the original protocol of the classification «penalty system» on the basis of scoring risk factors, and for local areas using a statistical method based on spatial distributions of the Swedberg criterion of plant attacks (percentage of death) and «pressure» of larvae on seedlings (reduction of growth to standard). Based on the results of the assessment, a management decision is made on the application of means of population regulation.

Дисертацію присвячено обґрунтуванню фітомеліоративних основ функціонування захисних лісонасаджень на яружно-балкових землях рівнинної частини України, їхнього меліоративного впливу на такі території. Проаналізовано соціально-економічні й природні чинники водноерозійних процесів та їх наслідки, що мають прояв як у загальнопланетарному масштабі, так і в Україні зокрема. Наведено вікові періоди відновлення родючості ґрунту захисними лісовими насадженнями. Визначено кількісні показники їхнього впливу на фізичні, фізико-хімічні, агрохімічні та біологічні властивості еродованих яружно-балкових земель. Розроблено методику визначення показника напруженості та відповідності деревостанів умовам місцезростання; обґрунтовано критерії лісівничо-меліоративного оцінювання захисних лісових насаджень; узагальнено основні теоретичні положення відновлення оптимального екологічного стану колишніх еродованих територій на прикладі заліснення яружно-балкових земель; визначено основні вимоги щодо удосконалення технології створення захисних лісонасаджень. Одержано математичні (графічні та аналітичні) моделі залежностей, які характеризують зміну показника рН під дією захисних насаджень, що створені на яружно-балкових землях; моделі змін родючості колишніх еродованих ґрунтів під впливом протиерозійних насаджень; моделі змін інтегральних коефіцієнтів ґрунтопокращення залежно від вікових періодівросту й розвитку дубових і соснових насаджень та їхньої продуктивності. Розкрито теоретичні й методологічні основи біолого-екологічного процесу повного ґрунтовідновлення еродованих земель під впливом захисних лісових насаджень залежно від їх віку, форми і складу. Застосовано лісівничий метод відновлення родючості еродованих яружно-балкових земель.^UThe dissertation is devoted to the substantiation of phytomeliorative bases of functioning of protective forest stands on the ravine-gully lands of the plains of Ukraine, their ameliorative influence on the territories. The socio-economic and natural factors of water-erosion processes and theirconsequences, which have manifestations both on a planetary scale and in Ukraine in particular, are analyzed. The age periods of restoration of soil fertility by protective forest plantations are given. Quantitative indicators of their influence on the physical, physical-chemical, agrochemical and biological properties of eroded ravine-gully lands have been determined. The method of determination of the index of tension and сompliance of stands with the conditions of growth is developed; the criteria of forestry-melioration assessment of protective forest plantations are substantiated; basic theoretical provisions for restoration of optimal ecological status of the former eroded territories on the example of afforestation of ravine-gully lands are generalized; the basic requirements for improvement of technology of creation of protective forestplantations are defined. Mathematical (graphical and analytical) models of dependencies are obtained, which characterize the change of the pH index under the influence of protective plantations created on the ravine-gully lands; models of changes in fertility of former eroded soils under the influence of erosion control plantations; models of changes in the integral coefficients of soil improvement depending on the age periods of growth and development of oak and pine plantations and their productivity. The theoretical and methodological foundations of the biological-ecological process of complete soil restoration of eroded lands under the influence of protective forest plantations depending on their age, shape and composition are revealed. The forestry method of restoration of fertility of eroded layer-beam lands has been applied.

Дисертація присвячена питанням діагностики, поширення та різноманіття мишоподібних гризунів фауни регіону Українських Карпат. Проведено детальну ревізію критеріїв діагностики близьких видів лісових мишей (Sylvaemus) і «сірих полівок» (Microtus sensu lato), за результатами якої складено регіональні діагностичні схеми для ідентифікації зразків. Надродина Muroidea представлена у фауні регіону 19 видами, що формують три висотні комплекси — монтанний, борео-монтанний та рівнинний, і позависотний інтразональний. Показники видового багатства і різноманіття мишоподібних зменшуються від рівнини до високогір'я. Корінні біотопи (рівнинні дубові ліси, гірські букові та ялинові ліси) мають усталену таксономічну структуру родентокомплексів із виразно домінантними видами, і, відповідно, характеризуються низькими показниками різноманіття. В Українських Карпатах поширені два ендемічні види надродини Muroidea — полівка татринська та полівка снігова, представлені підвидами Terricola tatricus zykovi та Chionomys nivalis ulpius. Основою їхньої охорони має бути збереження природних оселищ в межах високогірних масивів, де концентрація відомих їх знахідок є найбільшою.^UThe thesis is devoted to issues of diagnostics, distribution, and diversity of muroid rodents of the fauna of the region of the Ukrainian Carpathians. A detailed revision of diagnostic criteria of sibling wood mice (Sylvaemus) and “grey vole” (Microtus sensu lato) species has been carried out, based on the results of which regional diagnostic keys have been developed for identification of specimens. The superfamily Muroidea is represented in the region's fauna by 19 species that form three altidutinal assemblages—montane, boreo-montane, and lowland—and an additional intrazonal assemblage. Indices of species richness and diversity decrease from the lowland to the subalpine zone. Primeval biotopes such as oak forests in the lowland and beech and spruce forests in the mountains support stable taxonomic structure of rodent communities with clearly dominating species and, respectively, are characterised by relatively low diversity indices. The basis for their conservation should be the protection of natural montane habitats, where the concentration of known records of these voles is the highest.

Об'єкт досліджень – ліси водозборів річок Лівобережного Лісостепу; мета – визначити лісівничо-таксаційні особливості насаджень і фактична й водоохоронна лісистість водозборів річок Лівобережного Лісостепу; методи – математико-статистичний і логічний аналізи інформаційних матеріалів; визначення характеристик водозборів і лісівничо-таксаційних показників деревостанів на тимчасових пробних площах із використанням загальноприйнятих у лісівництві, лісознавстві, лісовій типології, лісовій таксації, ґрунтознавстві методів та прикладних комп'ютерних програм для статистичного аналізу даних; новизна – визначено фактичну і оптимальну водоохоронну лісистість та виявлено лісівничо-таксаційні особливості насаджень водозборів річок Лівобережного Лісостепу; результати – проаналізовано типологічне різноманіття лісів на водозборах річок; визначено частку похідних і корінних типів деревостанів в умовах свіжої кленово-липової діброви та свіжого дубово-соснового субору на водозборах річок; розраховано ступінь використання лісорослинного потенціалу штучними сосновими та природними і штучними дубовими деревостанами на водозборах річок; сфера використання – лісове господарство.^UObject – watersheds of the rivers of the Left-Bank Forest-Steppe; the goal is to determine the forest-taxation features of the stands and the actual and water conservation forest cover of the rivers of the Left-Bank Forest-Steppe; methods are mathematical-statistical and logical analysis of information materials; characterization of watersheds areas and forest-taxation indicators of stands at temporary sample plots using generally accepted methods in forestry, forest science, forest typology, forest taxation, soil science methods and applied computer programs for statistical data analysis; novelty - the actual and optimal water conservation forest cover has been determined and forestry-taxation features of the stands of the watersheds of the rivers of the Left-Bank Forest-Steppe have been identified; results - the typological diversity of forests at watersheds is analyzed; the proportion of derivative and root types of stands was determined in conditions of fresh maple-linden oak and fresh oak-pine subor at watersheds of the rivers; the degree of use of forest growth potential by artificial and natural pine and artificial oak stands on river watersheds was calculated. scope of application – forestry.

Дисертаційна робота присвячена вивченню різноманіття агарикоїдних та болетоїдних грибів, їх субстратних та фенологічних особливостей, фітоценотичної приуроченості, практичного використання, а також раритетності у Галицькому національному природному парку. Встановлено видовий склад, еколого-трофічну структуру, досліджено закономірності сезонної динаміки, практичне значення та розподіл видового складу грибів за основними рослинними угрупованнями парку.В результаті проведених протягом 2010–2019 років досліджень мікобіоти агарикоїдних та болетоїдних грибів у Галицькому НПП було виявлено та визначено 503 види, що належать до 140 родів, 37 родин і шести порядків класу Аgaricomycetes (відділ Basidiomycota). Усі виявлені види є новими для території дослідження, з них 50 видів – нові для території України.За результатами проведених досліджень можна зробити висновок, що найбагатшим серед лісових екосистем парку є видовий склад грибів грабово-дубових лісів, де зареєстровано найбільше видів агарикоїдних та болетоїдних грибів (313 видів), а також мішаних лісів (192).Найбільша кількість видів є мікоризними грибами, які тісно пов'язані з лісовими масивами. Їх частка становить майже половину від загальної кількості зареєстрованих видів (45,2%).Найвище різноманіття видового складу грибів, яке пов'язане зі сприятливими погодними умовами для макроміцетів, спостерігалося восени, а саме, у вересні (майже 300 видів).На території Галицького НПП протягом 2011 – 2013 років на постійних пробних площах було виявлено 147 видів агарикоїдних та болетоїдних грибів. Найбільше видове різноманіття зареєстровано на постійних пробних ділянках у мішаних лісах, а найменше – у вербових угрупованнях.За період досліджень на території Галицького НПП зареєстровано сім видів агарикоїдних та болетоїдних агарикоміцетів, що включені до Червоної книги України.^UThe dissertation presents the results of the study on diversity, ecology, phenology and conservation of agaricoid and boletoid fungi in Halych National Nature Park. The species composition, ecological-trophic structure are defined, regularities of seasonal dynamics, practical significance and distribution of the fungial species composition in the main plant communities of the park are investigated.During the study it was recorded 503 species of Agaricomycetes were recorded, which belong to 6 orders, 37 families and 140 genera. All listed species of fungi have been recorded for the first time for Halych National Nature Park, of them 50 species were newly reported for Ukraine.According to our observations the highest diversity of fungi is typical for oak-hornbeam forests. Mixed deciduous and coniferous forests also provide important habitats for agaricoid and boletoid fungi.Over 45% of fungial species on the territory of Halych National Nature Park are associated with forest ecosystems and form mycorrhiza.Fructification of the fungi was recorded all year round except winter. However, the highest diversity of fruit bodies of agaricoid and boletoid Fungi (over 300 species) was recorded in September.The study of fungial diversity within 18 permanent sample plots introduced in different types of forests ecosystems demonstrated that the most diverse species composition is typical for mixed deciduous and coniferous forests. Willow forests support the lowest fungial diversity.Seven species of the found fungi are listed in the Red Data Book of Ukraine.

Об'єкт дослідження – сосново-дубові деревостани в сугрудових умовах Львівського Розточчя; мета – виявити динаміку природного поновлення та формування природних сосново-дубових деревостанів у сугрудових умовах Львівського Розточчя за впливу різних способів поступових рубок; методи – лісівничо-таксаційні – для закладання пробних площ, геоботанічні – вивчення видового складу надгрунтового вкриття; фітопатологічні – визначення фітохвороб; електрофізіологічні – вивчення життєвості дерев, дендрохронологічні – дослідження радіального приросту, мікрокліматичні – аналізу показників мікроклімату; агрохімічні – визначення фізико-хімічних властивостей грунту; математико-статистичні – для опрацювання експериментальних даних; новизна – виявлено закономірності формування складу природних деревостанів у судібровах та особливості зміни фізико-хімічних властивостей грунту, нагромадження опаду і підстилки за проведення різних способів поступових рубок; результати – опрацьовано систему лісогосподарських заходів з відтворення та формування продуктивних, біотично стійких сосново-дубових деревостанів на засадах наближеного до природи лісівництва; сфера застосування – лісове господарство.^UObject – Scots pine and common oak stands in fairly fertile site types in Lviv Roztochya; aim - revealing the dynamics of natural regeneration and formation of natural pine-oak stands in the fairly fertile site types in Lviv Roztochya under the influence of different methods of shelterwood felling; methods - silvicultural – establishment of sample plots; geobotanical – for revealing the species composition of the undergrowth; phytopathological – for characterization of phytopathogens; electrophysiological – for investigation of trees vitality; methods of wood science – for conducting the dendrochronological studies; microclimatic – for analysis of microclimate indicators; agrochemical – for determination of physical and chemical properties of the soil; statistical – for processing of experimental data; novelty – regularities of the formation of natural pine-oak stands composition, as well as peculiarities of changes in physical and chemical properties of the soil, were revealed, the accumulation of forest floor and litterfall under the influence of different methods of gradual felling were described; results – the forest management system of reproduction and formation of productive and biotically-resistant pine-oak stands on principles of close-to-nature forestry have been refined; scope of application - forestry.

За результатами досліджень визначено, що більшість нір у дібровах Слобожанщини влаштовує борсук. Лисиця переважно оселяється у норах борсука, інколи тварини спільно використовують одне сховище. З'ясовано, що нори хижих ссавців у нагірних дібровах розподілені групами. Нори, які використовують лисиці, здебільшого розподілені випадково. Нори, які використовують борсуки, розподілені групами. Найбільшу кількість нір борсуки використовують навесні. Лисиці найбільше сховищ відвідують взимку. Розроблено методику окреслення меж сімейних ділянок хижих ссавців-норників на основі середнього із найближчих сусідніх дистанцій між норами. Встановлено, що просторова структура популяцій борсуків досить стабільна впродовж років, хоч активність тварин змінюється за сезонами. Просторова структура популяцій лисиць, навпаки, може зазнавати значних змін. За допомогою регресійного аналізу визначено, що із природних факторів на розміщення нір лисиці та борсука у нагірних дібровах найбільший вплив мають лісорослинні умови. Провідну роль у використанні сховищ норовими хижими ссавцям відіграє антропогенний фактор. Розроблено картосхеми сприятливості територій для проживання досліджених видів та схему організації моніторингу популяцій норових хижих ссавців із використанням геоінформаційних технологій.^UAccording to the research results, it has been found out that in the oak forests of Slobozhanshchina, most of the underground shelters are dug by the badgers. Foxes settle mainly in badger setts and sometimes the two species use the same burrows at the same time. It was found that burrows of fossorial carnivorans in oak forests are distributed in groups. The burrows that are used by foxes are distributed randomly. The burrows that are used by badgers, are distributed in groups. Badgers used the largest number of setts in spring. Foxes visited the largest number of different burrows in winter. A method to determine the boundaries of badger and fox family home ranges by using the average nearest neighbor distance between burrows has been proposed. It has been found out that the spatial structure of badger populations is stable from year to year, although the activity of animals varies by seasons. The spatial structure of fox populations, in the contrast, can change significantly. Using the regression analysis it was determined that, among natural factors, forest conditions affect the most the burrow density of foxes and badgers in oak forests. The anthropogenic factor plays a prominent role in the use of underground shelters by fossorial carnivorans. Schematic maps of territories favorable for the living of the studied species and scheme for organizing monitoring of populations of fossorial carnivorans using geoinformation technologies has been developed.

Дослідження присвячено особливостям формування та екологічному значенню деревного детриту у лісових екосистемах Лісостепу України. Проаналізовано типологічне різноманіття лісів Центрального і Східного Лісостепу України. Виконано екологічне оцінювання запасів грубого деревного детриту за даними матеріалів лісовпорядкування. Установлено, що у НПП «Голосіївський» деревний детрит виявлено на 68,0% загальної вкритої лісом площі у насадженнях 15 типів лісу, його запас становив 1–50 м3∙га–1, та характерним є переважання лежачої мертвої деревини (61,9%). Середній запас становив 10,2 м3∙га–1. У НПП «Слобожанський» у структурі деревного детриту переважає сухостій (62,1%), його виявлено на 47,5% площі вкритої лісом, у насадженнях 11 типів лісу, його запас становив 5–50 м3∙га–1. Середній запас становив 9,1 м3∙га–1. Встановлено, що у 130–140-річних природних мішаних лісових насадженнях Центрального Лісостепу, що тривалий час розвивалися без господарського впливу людини (30–50 років) запас деревного детриту становить 40–94 м3∙га–1. Він характеризується переважання лежачої мертвої деревини (75–80%), різноманітністю компонентів за розмірами та наявністю детриту усіх класів деструкції (I–V). Відношення запасу детриту до стовбурного запасу ростучого деревостану у таких насадженнях становило 12–32%. Узагальнено, що мертва деревина у лісових екосистемах Лісостепу України виконує низку важливих екологічних функцій, зокрема щодо забезпечення різноманітності субстратів та середовищ існування для видів живих організмів, а також є важливим резервуаром депонованого вуглецю.^UThe research is devoted to the peculiarities of formation and ecological role of woody detritus (dead wood) in forest ecosystems of the Forest-Steppe zone of Ukraine. The typological diversity of forests of the Central and Eastern Forest-Steppe of Ukraine is analyzed. Ecological assessment of coarse woody detritus stocks was performed according to the State Forest Inventory data. Peculiarities of formation and ecological role of woody detritus in forest ecosystems on the territories of the nature reserve fund of the Central Forest-Steppe of Ukraine are investigated.The forests in the Central Forest-Steppe are represented by stands of 64 tree species. The main forest-forming tree species are Scots pine (Pinus sylvestris L.) (50.95%) and Common oak (Quercus robur L.) (18.08%). A total of 62 forest types were identified, among which fresh oak-pine subir (31.13%), fresh hornbeam dibrova (11.82%), fresh hornbeam-oak-pine sugrud (11.17%) predominate. In the Eastern Forest-Steppe, 17 forest types have been identified, among which fresh oak-pine subir (38.35%), fresh maple-linden dibrova (31.30%) and fresh linden-oak-pine sugrud (16.30%) predominate.In Central Forest-Steppe in Holosiivskyi National Nature Park (NNP) woody detritus was found in forest stands of 15 forest types on 68.0% of total forest area of NNP. Lying dead wood (61.9%) prevailed in comparison with the standing (38.1%). The volume of dead wood in forest stands was 1–50 m3∙ha–1, on average was 10.2 m3∙ha–1. Forest ecosystems of the Eastern Forest-Steppe on the example of Slobozhansky NNP is characterized by a predominance of standing dead wood (62.1%) compared to lying dead wood (37.9%). Woody detritus was found in forest stands of 11 forest types on 47.5% of total forest area of NNP. The volume of dead wood in forest stands where it was found was 5–50 m3∙ha–1, on average was 9.1 m3∙ha–1.In natural 130-year-old linden-ash-oak forests growing in wet dibrova conditions in the Vita river valley in Holosiivskyi NNP, the average dead wood volume was 94.2±9.8 m3∙ha–1 and is formed by two fractions – standing (25.4%) and lying detritus (74.6%), six tree species and all (I–V) classes of destruction. It is characterized by a variety of combinations of components, structural features, tree species and decay classes, which is inherent in forest ecosystems, which develop for a long time without human intervention.In natural 130–140-year-old forests dominated by Common hornbeam (Carpinus betulus L.) growing in fresh dibrova conditions in the Kaniv Nature Reserve the average volume woody detritus was 39.8±1.6 m3∙ha–1, consisted of dead trees (23.1%) and fallen dead wood (76.9%). It is formed by two tree species and is represented by I–V decomposition classes, but the volume is dominated by wood II (33.1%) and III (30.7%) classes.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню теоретичних і прикладних аспектів оцінювання первинної продукції дерев і деревостанів, її динаміки, розробленню нормативно-інформаційного забезпечення оцінки первинної продукції компонентів надземної фітомаси, розрахунку індексу площі листкової поверхні деревостанів сосни звичайної, берези повислої, дуба звичайного у Східному Поліссі України. На засадах системного підходу розроблено нові методи оцінки первинної продукції компонентів фітомаси стовбурів та крони дерев і деревостанів. Запропоновано алгоритми оцінювання первинної продукції, а також метод оцінювання продукції гілок крони дерев, метод оцінки індексу площі листкової поверхні насаджень. Одержано систему математичних моделей для оцінювання первинної продукції компонентів надземної фітомаси дерев і деревостанів досліджуваних деревних видів. Розроблено нормативні таблиці оцінювання первинної продукції деревини, кори стовбурів та гілок, а також листя (хвої) і крони дерев у соснових, березових та дубовихдеревостанах. Отримано інформаційно-довідкові дані фракційного складу надземної фітомаси, її щільності й депонованого вуглецю для хвойних, твердолистяних та м'яколистяних лісів лісогосподарських підприємств Східного Полісся України. Розраховано первинну продукцію фітомаси, вуглецю та киснепродуктивність насаджень регіону досліджень. Визначено індекс площі листкової поверхні для соснових, березових і дубових деревостанів. Встановлено, що в регіоні досліджень найвища продуктивність у твердолистяних насадженнях досягає 2,57 т∙(га-1)∙рік-1 первинної продукції. У Сумській області м'яколистяні насадження накопичують 3,65 т∙(га-1)∙рік-1 первинної продукції, тоді як у Чернігівській області всього 1,79 т∙(га-1)∙рік-1. Первинна продукціяхвойних насаджень на 0,05 т∙(га-1)∙рік-1вища у Сумській області (1,32 т∙(га-1)∙рік-1). Хвойними лісами Східного Полісся України акумулюється вуглецю 0,63 т∙(га-1)∙рік-1, твердолистяними – 1,28, м'яколистяними – 0,62 т∙(га-1)∙рік-1. Киснепродуктивність хвойних деревостанів становить 1,78 т∙(га-1)∙рік-1,твердолистяних – 3,60, м'яколистяних – 1,69 т∙(га-1)∙рік-1. Середня щільність вуглецю для вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок Східного Полісся України становить 9,9 кг·(м2)-1, що вище за середню щільність вуглецю в лісахУкраїни (6,5 кг·(м2)-1). Розраховано середнє значення індексу площі листкової поверхні насаджень Східного Полісся України. Для соснових насаджень у середньому показник становить 0,82 м2·(м2)-1 і коливається від 0,08 до 2,84 м2·(м2)-1, у березових – 1,34 м2·(м2)-1 та змінюється від 0,03 до 2,57 м2·(м2)-1, у дубових – 4,30 м2·(м2)-1 і змінюється від 0,37 до 8,84 м2 ·(м2)-1. Одержані результати досліджень доводять потенційні можливостіресурсного біотичного потенціалу насаджень досліджуваних деревних видів та виконуваних ними екосистемних функцій у Східному Поліссі України.^UA dissertation illustrates an investigation of theoretical and applied aspects of assessing the primary production of trees and stands, their dynamics, to develop information support materials of assessing the primary production of aboveground live biomass, estimation of leaf area index for the forest stands of Scots pine, silver birch, and European oak in Eastern Polissya of Ukraine. Based on the principles of system approach, here new methods were developed to assess the primary production of stem and crown live biomass compartments considering the trees and forest stands. An algorithm of primary production estimation was proposed, alongside with assessing the production of crown branches and leaf area index of stands. A system of mathematical models was developed to estimate primary production of live aboveground biomass estimation of trees and stands of studied tree species. Information support tables were developed to estimate primary production of stemwood, bark of stems and branches, as well as for leaves (needles) and tree crowns in Scots pine, silver birch, and European oak stands. Information support materials were developed to assess the composition of aboveground live biomass, its density and sequestered carbon forconiferous, broadleaved and soft-leaved forests within Eastern Polissya of Ukraine. Aboveground live biomass primary production, carbon stock and oxygen productivity of study region were estimated. Additionally, leaf area index was examined for Scots pine, silver birch and European oak stands. Broadleaved tree species can reach 2.57 t·ha-1·yr-1 of primary productivity within the study region. In Sumy region, soft-leaved forests can accumulate 3.65 t·ha-1·yr-1 of primary production, while in Chernihiv region only 1.79 t·ha-1 ·yr-1. Primary production of coniferous forests is larger by 0.05 t·ha-1 ·yr-1 in Sumy region (1.32 t·ha-1 ·yr-1). Coniferous forests within Eastern Polissya of Ukraine can sequester 0.63 t·ha-1·yr-1 of carbon, while broadleaved stands 1.28 t·ha-1·yr-1 and soft-leaved 0.62 t·ha-1·yr-1 of carbon. Oxygen productivity of coniferous stands is 1.78t·ha1·yr-1, while for the broadleaved and soft-leaved forests these values are estimated as 3.6 and 1.69 t·ha-1·yr-1, respectively. Mean carbon density for the forest stands of Eastern Polissya of Ukraine was estimated as 9.9 kg·m-2 and exceeds the mean carbon density assessed for entire Ukraine (6.5 kg·m-2). The leaf area index values for the stands of Eastern Polissya of Ukraine were estimated as 0.82 m2·m-2 for Scots pine (ranges from 0.08 to 2.84 m2 ·m-2), while 1.34 m2 ·m-2 for silver birch (ranges from 0.03 to 2.57 m2·m-2), 4.3 m2·m-2 for European oak (ranges from 0.37 to 8.84 m2·m-2). Obtained research results outline the potential of biotic resources of forest stands of studied tree species with a specific focus on their ecosystem functions within the region of Eastern Polissya of Ukraine.

Дисертацію присвячено дослідженню росту деревостанів дуба звичайного вегетативного походження Правобережного та Лівобережного Лісостепу України та актуалізації біометричних показників, що характеризують їх продуктивність і прогноз росту. Актуальність роботи полягає в тому, що дубові деревостани вегетативного походження відіграють важливу роль у природному формуванні екосистемЛісостепу України, на них припадає значна площа (близько 26 % загальної площі всіх дубових деревостанів), тому важливим є питання розроблення моделей актуалізації таксаційних показників таких насаджень.Для експериментальних досліджень було використано інформацію з повидільної бази даних ВО «Укрдержліспроект», що характеризує чисті та мішані деревостани дуба звичайного вегетативного та насіннєвого походження (станом на 01.01.2011 р.), та дані, отримані в результаті закладання тимчасових пробних площ. Запропоновано математичні моделі динаміки таких таксаційних показників, як середня висота, середній діаметр, видове число та запас на 1 га для модальних деревостанів дуба звичайного вегетативного походження Лісостепу України. Отримані математичні залежності було в подальшому використано для розроблення таблиць ходу росту модальних дубових деревостанів вегетативного походження. Для дослідження прогнозу росту математичному обробленню та моделюванню підлягали основні таксаційні показники: середня висота, середній діаметр, сума площ поперечних перерізів і запас на 1 га. Основні параметри математичних моделей для прогнозу таксаційних показників встановлювали за допомогою використання функції нелінійної регресії статистичного пакета прикладних програм IBM SPSS Statistics. Порівняння отриманих результатів проводили із застосовуванням графічного та аналітичного методів. Унаслідок моделювання отримано рівняння, які з достатньою точністю описують досліджувані співвідношення та прогнозують ріст за основними таксаційними показниками на різних вікових проміжках.Для застосування в лісовпорядкувальних і лісогосподарських підприємствах запропоновано динамічні бонітетні шкали, модальні таблиці ходу росту та нормативи для актуалізації бази даних «Лісовий фонд України» для модальних вегетативних мішаних деревостанів дуба звичайного лісостепової зони України.^UThe dissertation is devoted to studying growth of common oak stands of vegetative origin in Right Bank and Left Bank Forest-Steppe of Ukraine, and actualizing biometric indicators that characterize their productivity and forecast growth. The relevance of the research is linked with the important role that oak stands of vegetative origin play in the natural formation of Forest-Steppe ecosystems of Ukraine. These stands have a significant area (about 26 % of the total area of all oak stands in the research region). Therefore, questions of the development of models for updating biometric indices of such stands are of high importance. For experimental research, information from the stand level database of IA «Ukrderzhlisproekt» was used, which characterizes pure and mixed common oak stands of vegetative and seed origin (as of 01.01.2011). Also, as experimental data for mathematical modelling, the results of processing materials obtained on temporary sample plots were used, which representatively reflect the main biometric indices and the most typical growth conditions of coppice oak stands. As a result of the research, mathematical models of dynamics of such biometric indices as average height, average diameter, form factor and stock per 1 ha for modal usual oak stands of vegetative origin in Forest-Steppe of Ukraine are proposed. The obtained mathematical dependences are characterized by a sufficient level of accuracy in the description of the initial data and are used to develop appropriate yield tables. To study the growth forecast, the main biometric indices, such as average height, average diameter, stand basal area and growing stock per 1 ha, were subject to mathematical processing and modelling. The main parameters of mathematical models for the forecast of biometric indices were set using the nonlinear regression function of the statistical software package IBM SPSS Statistics. The obtained results were compared using the graphic-analytical method. As a result of modelling, equations have been obtained, which with sufficient accuracy describe the studied ratios and predict growth by the main biometric indices at different age intervals. As a result of the dissertation research, the following tools are proposed for use in forestry and forest management planning enterprises – dynamic site index scales, yield tables for modal stands and mathematical models for actualizing the database «Forest Fund of Ukraine» for coppice mixed common oak stands in Forest-Steppe zone of Ukraine.

Об'єкт дослідження – полезахисні лісові смуги за участю дуба звичайного, які ростуть на чорноземах типових у Лівобережному Лісостепу. Предмет дослідження – біолого-екологічні та меліоративні властивості полезахисних лісових смуг за участю дуба звичайного. Уперше для умов Лівобережного Лісостепу України на основі комплексних сучасних досліджень: надано оцінку сучасного стану ПЛС та виконання ними меліоративних функцій; визначено меліоративні показники полезахисних лісових смуг за участю дуба звичайного; виявлено критерії впливу антропогенного навантаження на показники стану та захисної ефективності полезахисних лісових смуг за участю дуба звичайного на чорноземах типових; науково обґрунтовано агроекологічну дальність впливу з врахуванням сучасного стану полезахисних лісових смуг за участю дуба звичайного на чорноземах типових на прилеглі поля за складовими мікроклімату (швидкістю вітру, температурою й вологістю повітря, температурою та вологістю ґрунту на різний глибині тощо); надано комплексну оцінку агроекологічних параметрів піднаметового простору та приузлісних ділянок полезахисних лісових смуг за участю дуба звичайного; визначено біогенність чорнозему типового агрогенного використання під впливом полезахисної лісової смуги. Отримані результати мають як наукову так і практичну цінність для вирішення конкретних проблемних питань полезахисного лісорозведення, зокрема науково обґрунтовано необхідність ширшого використання дуба звичайного під час створення полезахисних лісових смуг на чорноземах типових у Лівобережному Лісостепу України.^UThe object of the study is shelterbelts with the participation of common oak, which grow on typical chernozems in the Left-Bank Forest-Steppe. The subject of research is bioecological and reclamation properties of shelterbelts with the participation of common oak. For the first time, for the conditions of the Left-Bank Forest-Steppe on the basis of complex modern researches was conducted: the estimation of a modern condition oak shelterbelts and their reclamation functions; reclamation indicators of shelterbelts with the participation of common oak were determined; the criteria of anthropogenic influence on sanitary condition and protective efficiency of shelterbelts with the participation of common oak on typical chernozems are revealed; scientifically substantiated agroecological range of shelterbelts taking into account their current state on chernozems typical of adjacent fields by components of the microclimate (wind speed, air temperature and humidity, soil temperature and soil moisture at different depths, etc.); a comprehensive assessment of agroecological parameters under shelterbelt tent and on near-edge sites; the biogenicity of chernozem with typical agrogenic use under the long-term impact of shelterbelts is determined. The obtained results have scientific and practical significance for solving agroforestry аnd phytomelioration problems, in particular the necessity of wider use of common oak during planning and creation of new shelterbelts on typical chernozems in Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine.

У дисертаційній роботі проведено ретроспективний аналіз і комплексне дослідження природних дубово-грабових насаджень, наведено теоретичні узагальнення та аналіз експериментальних даних щодо поширення та природного поновлення береки лікарської (Sorbus torminalis (L.) Crantz) на території Південно-Подільського Лісостепу України. Здійснено аналіз філогенетичних зав'язків у межах роду Горобина (Sorbus L.). Дана біоморфологічна характеристика, наведено природний ареал і географічне поширення виду Sorbus torminalis. Проведено морфологічний опис виду, розроблено шкалу декоративних ознак, які роблять береку лікарську перспективною для широкого використання в садово-парковому будівництві. Визначено періодичність і рясність плодоношення, розміри та масу плодів, досліджено особливості проростання насіння, схожість насіння через 1–3 вегетаційні періоди. Визначено пріоритетні ділянки насаджень для заготівлі насіння. Проведені дослідження дали змогу розробити науково-практичні рекомендації щодо збереження, відновлення Sorbus torminalis у дібровах Поділля та формування високопродуктивних лісових насаджень з її участю, використання методу розмноження в культурі in vitro для промислового виробництва садивного матеріалу.^UIn the dissertation the retrospective analysis and complex research of natural oak-hornbeam plantings is carried out, theoretical generalizations and the analysis of experimental data concerning distribution and natural renewal of a wild service tree (Sorbus torminalis (L.) Crantz) in the territory of the South Podilsk Forest-Steppe of Ukraine are given. The analysis of phylogenetic connections within the genus of rowan tree (Sorbus L.) was performed. The biomorphological characteristic, the natural range and geographical distribution of the species of Sorbus torminalis. A morphological description of the species has been made, a scale of decorative features has been developed, which makes berek medicinal promising for wide use in garden and park construction. The periodicity and abundance of fruiting, sizes and weight of fruits aredetermined, the peculiarities of seed germination, seed germination after 1–310 vegetation periods are investigated. Priority areas of plantings for seed harvesting have been identified. The conducted research allowed to develop scientific and practical recommendations for conservation, restoration of Sorbus torminalis in oakery of Podillia and formation of high-yielding forest plantings with its participation, to use the method of in vitro propagation for industrial production of planting material.

Дисертацію присвячено дослідженню основ росту, розвитку, відтворення та стійкості дубових деревостанів Правобережного Полісся України. Проаналізовано їх патологічний стан та біопродуктивність. Оцінено потенційні можливості насаджень з участю дуба звичайного у складі щодо збереження й відновлення біорізноманіття фітоценозів та екологічних параметрів місцеоселень, розширення їх ресурсного потенціалу.Структура сучасного лісового фонду Правобережного Полісся містить 198,2 тис. га насаджень з участю дуба звичайного як головної породи у складі. Дуб звичайний переважно формує середньоповнотні мішані насадження з участю від 3 до 9 одиниць у складі, чисті дубняки становлять лише 6,9 % площ.У вологих і свіжих сугрудах регіону досліджень протягом 1–3 років після суцільних рубок формуються динамічні рослинні угруповання із залишками лісових та значною участю світлолюбних рудеральних і лучних видів. Після змикання крон молодого деревостану склад та ценотична будова фітоценозів поступово відновлюються.Площа встановлених осередків хвороб дуба звичайного сягнула в піковому 2014 році 4784,0 га, що становить 2,4 % від загальної та виступає вагомим підтвердженням практично мінімального впливу осередків на загальну продуктивність насаджень з дубом звичайним.Аналіз абсолютних значень та індексів радіального приросту дерев дуба звичайного у свіжих та вологих сугрудах вказує на значний вплив зовнішніх чинників (кліматичних, ґрунтово-гідрологічних, біотичних та техногенних), серед яких найсуттєвіший – це коливання кліматичних показників регіону досліджень.Показники щільності вуглецю в дубових деревостанах знаходяться у межах від 8,0 кг (м2)-1 (Волинська область) до 10,5 кг (м2)-1 (Рівненська область), які суттєво перевищують аналогічні показники м'яколистянихта хвойних деревних порід.Результати досліджень дозволили окреслити вектор розвитку лісового господарства у лісах регіону, який направлений на значно ширше використання дуба звичайного під час формування насаджень з урахуванням його потенційних лісівничо-екологічних та ресурсних можливостей.^UThe dissertation is devoted to the research of the bases of growth, development, reproduction and stability of oak stands of the Right Bank Polissia of Ukraine. Their pathological condition and bioproductivity were analyzed. The potential possibilities of plantations with the participation of oak in the composition for the preservation and restoration of biodiversity of phytocenoses and ecological parameters of habitats, the expansion of their resource potential were estimated.The structure of the modern forest fund of the Right-Bank Polissia contains 198.2 thousand hectares of plantations with the participation of oak, as the main species, in the composition. The oak mainly forms medium-full mixed plantations with the participation of 3 to 9 units in the composition, pure oak trees make up only 6.9 % of the area.Dynamic plant communities with forest remnants and a significant participation of light-loving ruderal and meadow species are formed in wet and fresh soils of the study region within 1–3 years after continuous felling. After closing the crowns of young stands, the floristic composition and coenotic structure of phytocenoses are gradually restored.The area of established centers of oak diseases reached 4784.0 ha in the peak year of 2014, which is 2.4 % of the total and indicates the insignificant influence of these centers on the total productivity of oak plantations.Analysis of absolute values and indices of radial growth of oak trees in fresh and wet soils indicates a significant influence of external factors (climatic, soilhydrological, biotic and man-made), the most significant of which are fluctuations in climatic indicators of the study region.Carbon density in oak stands ranges from 8.0 kg/(m2)-1 (Volyn region) to 10.5 kg/(m2)-1 (Rivne region), which significantly exceeds similar indicators of softwood and coniferous tree species.The results of the research allowed to formulate and develop a vector of forestry development in the forests of the region, which is aimed at wider use of oak in the stands' formation, taking into account its forest-ecological potential.

У дисертації наведено теоретичні узагальнення та аналіз даних стосовно особливостей реакції радіального приросту сосни звичайної, сосни кримської та дуба звичайного на екологічні зміни в лісових екосистемах під впливом кліматичних та антропогенних факторів у різних зонах України. Використані методи включають загальноприйняті в лісівництві і лісовій таксації, порівняльній екології та дендрохронології. Дендрохронологія вивчає шари річної, ранньої та пізньої деревини як комплексні показники, які відображають стан деревостанів. На підставі зразків із живих дерев розвинено нові регіональні деревнокільцеві хронології тривалістю 143 роки для сосни звичайної та 143 роки для дуба звичайного у деревостанах Полісся; тривалістю 97 років для сосни звичайної та 114 років для дуба звичайного у деревостанах Лівобережного Лісостепу. Побудовано дві локальні деревно-кільцеві хронології для сосни кримської тривалістю 149 років та одну 42 роки для деревостанів південного схилу Кримських гір. Посухи та високі зимові та ранньовесняні температури поглиблюють депресії радіального приросту сосни в насадженнях, пошкоджених викидами. Зменшення тенденції радіального зростання сосни у 2005–2010 рр. викликано не лише хронічним забрудненням лісових екосистем, а й підвищенням зимових та ранньовесняних температур, що перевищили оптимальний поріг росту дерев. Для соснових насаджень під впливом викидів Зміївської ТЕС встановлено, що в 1969–1978 рр. радіальний ріст сосни був обмежений опадами та температурою протягом року та вегетаційного періоду. У наступні 1979–1988 рр. приріст пошкоджених деревостанів був обмежений березневими температурами та опадами протягом вегетаційного періоду. У 1989–1998 рр. подальше підвищення температури в зимовий та березневий періоди призвело до покращення зростання на всіх дослідних ділянках. У 1999–2008 рр. подальше інтенсивне потепління взимку та ранньою весною перевищило оптимальний поріг росту дерев, що призвело до зменшення приросту радіальної сосни на фоні хронічного забруднення лісовихекосистем, незважаючи на зменшення викидів. Теоретично та практично доведено ефективність поєднання дендрохронологічного, лісокультурного, таксономічного та порівняльноекологічного методів. В якості індикаторів стану дубових і соснових насаджень під впливом слід використовувати коефіцієнт кореляції між кільцевими хронологіями дерев, коефіцієнт чутливості, авторегресію першого порядку, коефіцієнт варіації, результати аналізу кореляції між кільцевими хронологіями дерев та кліматичні фактори. Клімату і антропогенне навантаження на Поліссі, Лісостепу та гірському Криму.^UTheoretical generalizations and analysis of data on the peculiarities of the response of tree rings of Scots pine, English oak, Crimean pine to ecological changes in forest ecosystems under the influence of climatic and anthropogenic factors in different natural zones of Ukraine are presented in the dissertation. The common in forestry and forestry assessment methods, methods of comparative ecology and dendrochronological methods are used. Dendrochronology studies the tree ring width, early and late wood as complex indicators that reflect the state of stands. New regional tree-ring chronologies lasting 143 years for Scots pine were developed on the basis of samples from living trees and 143 years for English oak in Polissya stands; lasting 97 years for Scots pine and 114 years for English oak in the stands of the Left Bank Forest-Steppe. Two local tree-ring chronologies for the Crimean pine with a duration of 149 years and one with a duration of 42 years for the stands of the southern slope of the Crimean mountains were developed. For pine stands under the influence of emissions from the Zmiiv Thermal Power Plant, it was found that in 1969–1978 the pine radial growth was limited by precipitation and temperatures during the year and the growing season. In the following 1979–1988, the increment in damaged stands was limited by March temperatures and precipitation during the growing season. In 1989–1998, further increases in temperatures during the winter and March periods led to improved growth at all research plots. In 1999–2008, further intensive warming in winter and early spring exceeded the optimum threshold for tree growth, which led to a reduction in radial pine growth against the background of chronic pollution of forest ecosystems, despite decrease emissions. The effectiveness of a combination of the dendrochronological, silvicultural, taxonomic, and comparative ecology methods is theoretically and practically proved. The correlation coefficient between tree-ring chronologies of trees, sensitivity coefficient, first-order autoregression, coefficient of variation, results ofcorrelation analysis between tree-ring chronologies, and climatic factors should be used as indicators of oak and pine stands condition under the influence of climate and anthropogenic load in Polissya, Forest-steppe and mountainous Crimea.