Скачати повний текст

Здійснено дослідження особливостей осмислення буття як категорії релігійної філософії пізнього західноєвропейського Середньовіччя. З'ясовано принципову новизну розуміння буття мислителями пізньої середньовічної західноєвропейської філософії у порівнянні з філософами античності. Розкрито теїстичну суть релігійно-філософської онтології пізнього західноєвропейского Середньовіччя, що полягає в основоположному статусі ідеї про зумовленість буття світу буттям Бога. Розглянуто основні форми її вияву (теоцентризм, визнання унікальності місця людини як Богодухвенної істоти та храму у структурі буття) та найважливіші характеристики (передусім - телеологічність). Проаналізовано найважливіші опозиції томістської й авероїстської концепцій буття як наріжних для середньовічно західноєвропейської релігійної філософії. Показано онтологічне значення відмінностей у доказах буття Божого різними середньовічними мислителями.

  Скачати повний текст

Виявлено категоріальні та концептуальні властивості англомовної поетичної драми шляхом комплексного аналізу складників її концептуального простору в аспекті її лінгвокогнітивних і жанрово-стилістичних характеристик. Розроблено методику аналізу англомовної поетичної драми, що передбачає проведення дослідження у напрямку від вилучення складників концептуального простору до опису мовленнєвих засобів їх втілення. Вперше з лінгвістичних позицій пафос висвітлено як домінантну категоріальну ознаку англомовної поетичної драми, що слугує жанровому розмежюванню поетичної драми як типу на такі різновиди: героїко-трагічна, драматична, символічна, абсурдна. Виявлено й описано види композиційно-мовленнєвих форм в англомовній поетичній драмі, як уявний внутрішній монолог-діалог, монолог-притча та гротескний діалог.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено принципи, згідно з якими необхідно організовувати ефективну евристичну бесіду на уроках, а саме: креативності; формування моральних якостей і цінностей особистості; емоційної та когнітивної децентрації; толерантного ставлення до думок і висловлень інших учасників спілкування; формування світогляду школярів. Показано, що використання педагогом зазначених психолого-педагогічних принципів організації евристичної бесіди відповідає головним засадам гуманізації шкільної освіти, стимулює перетворення культурних надбань людства до внутрішніх когнітивних і мотиваційно-ціннісних новоутворень особистості школярів. Доведено, що належне врахування педагогом чинників зростання ефективності евристичної бесіди сприяє формуванню розумових дій учнів, підвищенню рівня їх знань, формуванню позитивного ставлення до евристичної бесіди, зростанню точності розуміння емоційних станів, мотивів, цілей діяльності інших людей, розвиткові їх творчої уяви, ініціативності, комунікативних умінь, знань і навичок, формуванню комунікативної підготовки до процесу діалогічної взаємодії, розвитку мотивації навчальної діяльності, розвитку потреби у спілкуванні, формуванню структури ціннісних орієнтацій школярів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано семантичне поле прикметників зі значенням розміру у гомерівському епосі як окремого фрагменту старогрецької мовної картини світу. Визначено місце цих прикметників у мовній картині світу, внутрішню структуру семантичного поля, описано частотні характеристики, подано картину лексичної сполучуваності прикметників, установлено синтагматичні зв'язки досліджених ад'єктивів, лексико-семантичні особливості, взаємозв'язки між семемами всередині поля та з іншими тематичними групами. Проаналізовано структурно-граматичні особливості лексем на позначення розміру, їх дериваційний потенціал, а також з'ясовано стилістичні функції, виражально-зображальний потенціал цієї категорії номінацій.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено варіативність тексту англомовної лірико-епічної поеми (ЛЕП). Описано концептуальний простір, уточнено естетично значущі домінанти, визначено типологічні, жанрово-тематичні та мовні параметри ЛЕП. Здійснено систематизацію й аналіз варіативності фоно-, лексико- та синтактико-стилістичних виражальних засобів традиційних і новаторських, що дало підставу для твредження про єдину типологічну належність аналізованих поем, а також певні гіпотетичні параметри жанру. Доведено відносну стійкість функціонування парадигматичних класів у всіх поемах, а саме: перевагу статичної й описової парадигми над динамічною, абстрактних іменників - над конкретними, значну кількість складних іменників і прикметників, особових / присвійних / зворотних займенників. Базуючись на дослідженні емоційно забарвленої лексики, наведено твердження про існування спільних характеристик досліджених поем, а також єдиного типу тексту. Виявлені відмінності, які можна охарактеризувати як особливості індивідуального авторського стилю та формальних вимог до поезії певної епохи, на типологію тексту значною мірою не впливають. Визначено типологічну варіативність функціонування часів дієслів, а саме - теперішнього / минулого у межах одного контексту; архаїчних форм окремих дієслів, прикметників кольору, особливо white і black; особових / присвійних займенників, особливо групи "Г", а також іншомовної та графічно маркованої лексики. З'ясовано, що граматична форма Present Indefinite у текстах ЛЕП реалізує свій композиційно-стилістичний потенціал, створюючи описову, оповідну форми викладу та подвійну часову перспективу. Констатовано, що варіативність функціонування Present Indefinite не залежить від родової домінанти, хоча має певні відмінності реалізації у текстах з ліричною та епічною домінантами. Узагальнено функціонування комунікативних типів речень, що дало змогу підтвердити парадигму окличних речень і риторичних запитань для даного типу тексту. Побудовано схему лексико-синтаксичної та стилістичної структури ЛЕП і розроблено модель лінгвостилістичного опису інваріантної структури тексту ЛЕП, яка містить лексико-морфологічні, фоностилістичні, лексичні та мовно-стлістичні компоненти.

  Скачати повний текст

Проаналізовано явища текстової компресії на підставі порівняння оригінальних (первинних) і адаптованих (вторинних) текстів. Встановлено ознаки, за якими такі тексти утворюють текстову парадигму. З'ясовано архітектонічну побудову оригінальних і адаптованих текстів, їх членування на глави, принципи номінації глав. Проведено аналіз композиції, компресії сюжету та системи персонажів у цих текстах, обгрунтовано принцип домінування сюжету в процесі адаптації художніх творів. Визначено принцип членування адаптацій на композиційно-мовленнєві форми залежно від їх статичної чи динамічної природи. Досліджено мегатекстову структуру вторинних текстів, описано функціонування в них іконічних зображень, одиниць базового рівня, розглянуто представлену в них мовну картину світу. Деталізовано сино- та гіпонімічні відношення, синтаксичні структури в оригінальних і адаптованих текстах. Доведено, що адаптовані тексти є комунікативно залежними від відповідних оригіналів і генетично пов'язаними з ними парадигмальними зв'язками, які проявляються у всіх основних рисах текстової організації, синонімічних і гіперо-гіпонімічних відношеннях між лексемами, ідентичних ядерних синтаксичних структурах.

  Скачати повний текст

Розкрито семантико-когнітивні та наративні особливості втілення текстового концепту "ШЛЯХ ДО СЛАВИ" в англомовних біографічних романах крізь призму жанрової природи цих творів. Запропоновано компонентну модель опису текстового кластерного концепту, який структурується поняттєвим, образним і смисловим складниками. Особливості наративного втілення концепту "ШЛЯХ ДО СЛАВИ" з'ясовуються шляхом реконструкції наративних сценаріїв шляху до слави головних героїв англомовних біографічних романів, які відбивають інваріантні та варіантні схеми розвитку професійної кар'єри відомих творчих особистостей. Варіативність наратем у досліджуваних творах віднаходить свій вияв у межах хронологічної й оповідної перспектив викладу біографічного матеріалу.

  Скачати повний текст

Мета роботи - комплексне дослідження впливу близькосхідного хрестоносного руху латинян на руські землі у кінці ХІ - початку ХІІІ ст. Грунтовно вивчено та проаналізовано воєнно-політичні, дипломатичні та династичні контакти руських удільних князів із хрестоносцями, які мали симптоматичний, часто фрагментарний характер. Визначено, що на Русі позитивно сприймали латинську ідею "визволення Гробу Господнього" від "невірних"; проте, зважаючи на ряд об'єктивних факторів, русичі не брали активної участі у хрестоносних виправах. Доведено, що хрестові походи активізували паломництва на Святу Землю і вплинули на розвиток війської справи давньоруської держави.

  Скачати повний текст