Розроблено препаративні підходи до синтезу нових похідних 2-тіоксопіридин-3-карбоксамідів взаємодією активованих алкенів з заміщеними ацетанілідами в лужному середовищі. Виявлено особливості перебігу вказаних реакцій залежно від будови реагентів, зокрема, одержано продукти альтернативної бінуклеофільної взаємодії цинамату з CH-кислотою, обміну метиленовими компонентами у реакції Міхаеля та [3,3]-сигматропного перегрупування проміжного продукту алкілювання. Досліджено можливості модифікації одержаних сполук, синтезовано нові ароматичні та частково гідровані 2-алкілтіопіридин-3-карбоксаніліди, тієно[2,3-b]піридини та тіазоло[3,2-a]піридини. Проаналізовано потенційну біологічну активність нових сполук за допомогою комп'ютерної програми PASS та вивчено антиоксидантні властивості одержаних сполук.

  Скачати повний текст

Розроблено методи синтезу нових 4-незаміщених 3-ціанопіридин-2(1Н)-тіонів на базі взаємодії електрофільних олефінів (етоксиметилен-похідних диетилового естеру малонової кислоти, ацетилацетону, трифтортеноїлацетону, трифторбензоїлацетону та ацетаніліду) з ціанотіоацетамідом, вивчено будову та властивості продуктів реакції. Виявлено особливості перебігу даних реакцій у присутності N-метилморфоліну, вивчено алкілування отриманих піридинтіонів за атомом сірки, синтез тієно[2,3-b]піридинів і бромідів 2,3-дигідротіазоло[3,2-a]піридинію. Продемонстровано деякі препаративні можливості вперше отриманого 5-бромацетил-6-метил-2-метилтіо-3-ціанопіридину.

  Скачати повний текст

Вперше на підставі багатокомпонентної реакції alpha,beta-ненасичених кетонів, карбонільних сполук та аміаку запропоновано та реалізовано метод синтезу 2,(2),4,6-три(тетра)арил(гетарил)заміщених 1,2,5,6-тетрагідропіримідинів і 1,5,9-триазаспіро[5.5]ундец-1-енів. Вивчено вплив S-проліну на співвідношення діастереомерів. Досліджено залежність перебігу трикомпонентних реакцій амідів ацетооцтової кислоти й альдегідів з 2-заміщеними 3-аміно-1,2,4-триазолами та 4-заміщеними 5-амінопіразолами від параметрів взаємодії. Встановлено, що найбільший вплив має температурний режим, який ефективно керує спрямованістю гетероциклізацій. Досліджено взаємодію 3-заміщених 5-амінопіразолів з альдегідами й амідами ацетооцтової кислоти та встановлено вплив природи замісника в альдегідній й азольній компонентах на позиційну та регіоспрямованість гетероциклізації.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий підхід до синтезу 5,6-дигідропірид-2-онів, який базується на взаємодії зазначених "пуш-пульних" єнамінів з 1-хлоралкіл-ізоціанатами. Знайдено, що N-бензил-3-ціано-1,4-дигідропіридин селективно вступає в реакції електрофільного заміщення тільки з обмеженим колом високоактивних електрофільних агентів.

  Скачати повний текст

Розроблено методологію регіоселективного анелювання ядра піридину, піримідину та фосфагетероциклів з ендоциклічним С-Р зв'язком до pi-збагачених аміногетероциклів, анілінів і фенолів, яка стала основою для створення нових підходів до конденсованих гетероциклічних систем. Запропоновано нові методи анелювання піридинового циклу (до піразолу, ізооксазолу, тіофену, фурану, піролу, імідазолу, тіазолу, індолу, бензофурану, бензотіофену й урацилу), та піримідинового циклу (до піразолу, імідазолу, тіазолу та піролу). Розроблено методи введення та зняття захисних груп з атома азоту азольного циклу ядра біциклічної системи конденсованих піридинів і піримідинів. На основі одержаних N-незахищених пуриноміметиків синтезовано ряд нуклеозидів та їх аналогів, перспективних кандидатів для пошуку інгібіторів ІМФД (інозин-5'-монофосфатдегідрогенази) й АДА (аденозин-деамінази). На основі похідних аміногетероциклів створено нову стратегію синтезу конденсованих фосфагетероциклів з ендоциклічним С-Р зв'язком (оксоазафосфінінів, діазафосфінінів, оксазафосфінанонів, діазафосфінанонів) і з'ясовано межі її застосування.

  Скачати повний текст

Установлено колоїдно-хімічні закономірності вилучення солей гексадецилпіридинію (СГДП) з водних розчинів за методами осаджувальної флотації, екстракції, флотоекстракції. Установлено, що для ефективного проведення осаджувальної флотації у розчині СГДП необхідно додавати у стехіометричній кількості неорганічні (гексаціаноферати (III,II) калію) або органічні (тридецилкарбоксилат калію, тетрадецилсульфат натрію) реагенти. Водні розчини сумішей СГДП з алкілсульфатами натрію різного складу виявляють синергетичний ефект у процесах міцелоутворення, адсорбції на межі розділу фаз розчин - повітря, солюбілізації н-декану та піноутворення. Екстракційне вилучення СГДП з розчинів за умов введення аніонної поверхнево активної речовини у водну або н-пентадеканову фазу доцільно здійснювати у лужному середовищі.

  Скачати повний текст

Досліджено координаційно-хімічні властивості піридинізоксазолідинів. Вивчено процеси комплексоутворення в системах, що містять Pd(II), Pt(II), Zn(II), Cu(II), Ir(II) та 3,5-дизаміщені піридинізоксазолідини. Встановлено, що даний клас органічних сполук може виявляти амполідентатні властивості та, залежно від природи центрального атома, здатний координуватись монодатно та бідентатно (N,N- і N,O- координації). Вперше одержано комплекси з координованими гетероатомами ізоксазолідинового циклу. Визначено основні типи комплексів, утоворених у досліджених системах. Синтезовані сполуки охарактеризовано методами ІЧ-, електронної, 1М- і 2М-ЯМР спектроскопій. Будову 2-х органічних і 7 координаційних сполук встановлено за допомогою повного рентгеноструктурного аналізу. Доведено, що в досліджених системах процес комплексоутворення може призводити до утворення кристалів різних типів зі співвідношенням між цис- і транс-діастереомерами. Синтезовані координаційні сполуки застосовано для розділення сумішей діастереомерів піридинізоксазолідинів.

  Скачати повний текст

Визначено закономірності молекулярної та кристалічної будови віологенів і споріднених сполук. Встановлено, що нові аналоги віологенів характеризуються інтенсивною люмінесценцією у кристалічному стані. Виявлено, що зміною молекулярної будови катіона, природи аніона, введенням сольватних молекул можна модифікувати кристалічну упаковку та властивості віологенів і споріднених сполук. Розглянуто способи формування ланцюгів і сіток, а також стеричні умови організації ланцюгів у спіралі в залежності від молекулярної будови солей. Показано, як подовженням алкільного замісника біля атому нітрогену та введенням сольватної молекули води у кристал можна зруйнувати систему стекінгу аніон-катіон і різко змінити параметри його люмінесценції.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено лінійні та багатокомпонентні реакції гетероциклізації карбонілвмісних метиленактивних сполук з альдегідами та бінуклеофілами різної природи, закономірності їх перебігу. Розроблено нові селективні методи синтезу анельованих похідних піридину та піримідину. Виявлені закономірності перебігу реакцій карбонілвмисних СН-кислот з альдегідами та бінуклеофілами дозволили шляхом зміни таких параметрів як температура, тип каталітичної системи та структура реагуючих сполук розробити способи керування спрямованістю гетероциклізацій. Показано ефективність використання некласичних методів активації, зокрема, мікрохвильового й ультразвукового випромінювання, для збільшення виходів і селективності вивчених реакцій.

  Скачати повний текст

Показано, що реакції диметилкарбамоїльного переносу між піридинами й N-оксидами піридину у розчинах ацетонітрилу відбуваються одностадійно за концертним механізмом. За допомогою діаграм Мор О'Ферала - Джекса проаналізовано структуру перехідного стану ідентичних реакцій диметилкарбамоїльного переносу. Рівняння Маркуса доцільно використовувати для опису симетричних реакцій диметилкарбамоїльного переносу. Одержано модифіковане рівняння Маркуса, яке добре описує симетричні та несиметричні реакції зазначеного переносу.

  Скачати повний текст

Встановлено, що нітрування 6-хлор(бром)-1,3-дигідро-2Н-імідазо[4,5-b]піридин-2-онів за 60 °С протікає в положення 5 піридинового фрагменту. Під час нітрування 5,6-дихлор(дибром)-1,3-дигідро-2Н-імідазо[4,5-b]піридин-2-онів відбувається заміщення атома галогену в 5 положенні піридинового фрагмента на нітрогрупу. Виявлено, що рециклізація 5-нітро- та 3-нітропіридин-2(1Н)-онів, анельованих з імідазольним циклом, під дією гідразингідрату призводить до утворення похідних піридазину та піразолу. Встановлено, що у разі взаємодії заміщених 5-аміно-1,3-діалкіл-1,3-дигідро-2Н-імідазо[4,5-b]піридин-2-онів з 2,5-диметокситетрагідрофураном та ітаконовою кислотою відбувається формування пірольного і піролідинового циклів. Взаємодія 5-аміно-1,3-діалкіл-1,3-дигідро-2Н-імідазо[4,5-b]піридин-2-онів з ацетилацетоном і ацетооцтовим естером призводить до утворення похідних імідазо[5,4-b]-1,8-нафтиридину. Виявлено, що за взаємодії 1,3-діалкілзаміщених 5-нітро-6-хлор(бром)-1,3-дигідро-2Н-імідазо[4,5-b]піридин-2-ону з гідразингідратом утворюються похідні 5-окси-1,3-дигідро-2Н-імідазо[4,5-b]-1,2,3-триазоло[5,4-b]піридин-2-ону. Одержано похідні поліімідазо[4,5-b]піридину шляхом окиснювальної міжмолекулярної поліциклізації похідних імідазо[4,5-b]піридину за присутності сірки.

  Скачати повний текст

Розроблено нові методи синтезу похідних спінацеаміну - потенційно біологічно активних сполук. Встановлено, що каталітичне (Pd / C) гідрування похідних 4-фенілспінацеаміну за нормальних умов призводить до розриву зв'язку С(4) - N(5) й утворення 5-бензилзаміщених гістаміну та гістидину. Доведено, що в ряду похідних 4-фенілспінацеаміну можливе успішне використання елементної сірки як дегідридного засобу. Показано, що в процесі дегідрування похідних 4-фенілспінацеаміну за допомогою сірки відбувається окиснювальне декарбоксилювання.

  Скачати повний текст

Розроблено препаративні підходи щодо синтезу за реакцією нуклеофільного вінільного заміщення ряду нових похідних 4-незаміщених 2-сульфанілпіридинів, що містять в третьому положенні етоксикарбонільну, карбамоїльну, арилкарбамоїльну або нітрильну групи, а також їх ациклічних аналогів. Виявлено особливості перебігу вказаної реакції залежно від реагентів та каталізаторів. На основі одержаних продуктів синтезовано нові алкілсульфанілпіридини, етил-4-(4-феніл-1,3-тіазол-2-іл)-2,4-диціанобут-2-еноат, тієно[2,3-b]піридини, піридо[2,3-d]піримідини та 7-феніл-2H,7H-11-тіа-2,4,7,9,10-пентаазабензо[b]флуорен-1,6-діон. Визначено деякі синтетичні можливості одержаних алкілсульфанілпіридинів.

  Скачати повний текст

Досліджено 77 реакцій утворення N-бензоїлокси- та N-ацетилоксипіридинієвих солей та реакцій переносу певних ацильних груп між N-оксидами піридинів. Визначено термодинамічні характеристики реакцій і перехідного стану. Одержано кількісні закономірності, що пов'язують кінетичні та рівноважні параметри. Одержано константи рівноваги 28-ми реакцій переносу п'яти ацильних груп з N-ацилооксипіридинієвих солей на піридин-N-оксиди в ацетонітрилі. Визначено константи швидкості 19-ти реакцій переносу бензоїльної групи з N-бензоїлоксипіридинієвих солей на піридин-N-оксиди та 4-диметиламінопіридин в ацетонітрилі. Досліджено бензоїлювання 4-нітробензонат йону бензоїлхлоридом у разі каталази піридин-N-оксидами у двофазній системі вода - дихлорметан. Установлено, що ефективність каталізу зменшується для солей, що містять погані відхідні групи (високо основні N-оксиди). Розроблено кінетичну схему та запропоновано механізм реакції каталітичного бензоїлювання карбоксилатів за умов інверсійного трансфазного каталізу.

  Скачати повний текст