Встановлено механізм адсорбції білірубіну (Bil) на поверхні високодисперсних кремнеземів (ВДК) з різними властивостями поверхні. Визначено вплив на адсорбцію Bil іонної сили та pH розчину. Показано, що гідрофобність поверхні є вирішальним чинником для адсорбції Bil і жовчних солей (BS) з індивідуальних і сумісних розчинів. Встановлено, що з сумісних з BS розчинів на поверхні адсорбується лише незв'язаний Bil на противагу до розчинів з сироватковим альбуміном (BSA), з яких Bil сорбується у вигляді комплексу з білком. Показано, що адсорбція Bil визначається процесами комплексоутворення в розчині. Визначено кількісні характеристики процесів комплексоутворення й адсорбції. На модельних системах показано, що для видалення надлишків Bil найбільш придатним є ВДК зі змішаними гідрофільно-гідрофобними властивостями поверхні.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено колоїдно-хімічні закономірності вилучення іоногенних поверхнево-активних речовин (ПАР) із водних розчинів методами осаджувальної та сорбційної мікрофлотації у порівнянні з методом пінного функціонування. Розроблено нові ефективні способи очистки техногенних розчинів, що містять ПАР. Виявлено найбільш дієві методи колоїдно-хімічного впливу на даний процес, які дозволяють підвищити його ефективність. Показано можливість застосування запропонованих методів колоїдно-хімічного впливу з метою управління процесом очищення техногенних розчинів, що містять ПАР. Еспериментально підтверджено можливість інтенсифікації процесу флотаційного вилучення ПАР (хлоридів алкіламонію й алкілпіридинію, ГІПХ-3, цетазолу, піназоліну, додецилсульфату натрію (ДДСН) і сульфонолу НП-3) шляхом введення в їх розчини неорганічних осаджувачів (калію гексацианоферату (III, II) або сорбентів (калій-манган гексаціаноферату (II), н-окталекану, силіцій оксиду, феруму (III) та алюмінію гідроксиду). Наведено рекомендації щодо використання даних осаджувачів для покращання якості флотаційної очистки техногенних розчинів, забруднених ПАР. Термодинамічно обгрунтовано доцільність використання алкілсульфатів натрію як ефективних осаджувачів та одночасно флотаційних збирачів досліджуваних катіонних ПАР. Виявлено закономірності адсорбції іоногенних ПАР на межі поділу фаз розчин ПАР - тверде тіло для пояснення та прогнозування ефективності процесу їх вилучення із водних розчинів методом сорбційної мікрофлотації. Розроблено новий флотаційний спосіб вилучення катіонних ПАР (ГІПХ-3а, цетазолу, піназоліну) за допомогою сорбенту - раковини морських молюсків. Наведено рекомендації щодо використання флотації для очистки стічних вод машинобудівних, олійноекстракційних і лакофарбових підприємств.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності специфічної адсорбції полярних органічних сполук з водних розчинів на поверхні дисперсних адсорбентів різної хімічної природи. Теоретично та експериментально обгрунтовано корецляції між адсорбційними та електронними властивостями речовини. Встановлено, що селективність адсорбції полярних органічних сполук зумовлена проявом слабких хімічних взаємодій з адсорбентом і молекулами води. Вперше запропоновано та експериментально обгрунтовано розглядати специфічну адсорбцію в наближенні двох моделей: адсорбції, що контролюється величинами ефективних зарядів атомів адсорбату, розчинника та поверхні адсорбенту, і адсорбції, що контролюється орбітальними взаємодіями їх граничних (нижчих вільних і вищих зайнятих) орбіталей. Визначено, що встановлені закономірності дозволяють прогнозувати і певною мірою керувати властивостями адсорбційних систем під час розробки технологій, що базуються на явищі селективної адсорбції.

  Скачати повний текст