Вперше, шляхом прямого порівняння з даними ізотопного датування монацитів з одних і тих же об'єктів, встановлено надійність оцінювання віку монацитів методом загального свинцю з рентген-флуоресцентним визначенням вмісту U, Th, Pb в окремих кристалах монациту в широкому інтервалі значень віку від архею до палеозою. Показано, що невизначеність значень оцінювання віку монацитів для використаного методу становить близько 5 % відносних для архею - палеопротерозою і близько 10 % відносних для фанерозою. Встановлено, що гіпергенні умови, зокрема, процеси короутворення, помітно не порушують U - Tb - Pb ізотопну систему монацитів, і вік детритових монацитів відповідає віку материнських порід. Вперше вивчено латеральну поширеність проявів молодих монацитів і встановлено, що в осадовому чохлі території України повсюдно, окрім Приазовського району, мають регіональне поширення монацити неопротерозой-палеозойського віку. Вперше показано, що на відміну від таких акцесорних мінералів як циркон, апатит і сфен, однозначного зв'язку між вмістом елементів-домішок у монациті та петрохімічним типом материнської породи не спостерігається, за винятком монацитів з нефелінвмісних лужних порід та карбонатитів. Сформульовано емпірично обгрунтоване припущення про походження основної частини молодих монацитів не з порід Українського щита, а з кристалічних порід тектонічних структур, що оточують південно-західну частину Східноєвропейської платформи.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив структурних особливостей U-, Th-мінералів, а також вплив типу хімічних зв'язків у цих мінералах на їх радіаційну стійкість. Запропоновано матеріали, на основі яких можна розробити матриці для використання їх для утилізації довгоіснуючих високоактивних відходів.

  Скачати повний текст

Встановлено квазіструктурний склад стехіометричних і нестехіометричних мінералів - шпінелі, магнетиту та хромшпінелі, який вносить принципово нову інформацію про фізико-хімічні властивості мінералів (електричні, магнітні, оптичні, реакційну здатність, каталітичну активність тощо). Розроблено квазіструктурний механізм перетворень шпінелідів у процесі нагрівання в різних газових середовищах, який здійснюється через утворення та анігіляцію антиструктури. Визначено природу та концентрацію дефектів нестехіометрії та ізоморфних домішок. Поряд з точковими дефектами вперше встановлено наявність дефектів хімічного зв'язку на основі квазіструктурних досліджень та теорії кристалічного поля.

  Скачати повний текст

Досліджено морфологію, кристаломорфологію, внутрішню будову та хімічний склад виділень самородної міді з рудопроявів України. Розглянуто мінеральні та газово-рідкі включення, ізотопи кисню та вуглецю супутніх міді мінералів, вивчено їх морфологію та хімічний склад. Розроблено морфологічну класифікацію самородної міді України, визначено механізми та способи росту її кристалів. Запропоновано морфогенетичну класифікацію самородної міді України, наведено результати вивчення хімічного складу її виділень. Проведено дослідження самородних срібла та заліза з вулканітів Волині, з'ясовано їх взаємовідношення з самородною міддю. Наведено результати вивченя кристаломорфології та хімічного складу халькозину з вулканітів Волині. Здійснено порівняльний аналіз індикаторних ознак самородної міді з рудопроявів України та з відомих родовищ світу. Визначено параметри кристалізації виділень самородної міді з рудопроявів України та описано геологічні процеси, які сприяли її відкладанню. За генетичними ознаками здійснено диференціацію досліджуваної самородної міді на такі типи: гіпогенний (магматичний і гідротермальний) у вендських вулканітах Волинського міднорудного району, гіпергенний у зонах окиснення докембрійських ультрабазитів рудопроявів Жданівка та Чемерпіль Подільського блоку Українського щита (УЩ), метаморфогенний в докембрійських метаморфічних породах рудопрояву Курчиці Волинського блоку УЩ. Обгрунтовано типоморфні ознаки виділень самородної міді з рудопроявів України, створено модель її кристалогенезу.

  Скачати повний текст

Узагальнено результати хроматографічного дослідження летких продуктів піролізу мінералів і мінеральних парагенезисів. Одержано нові дані про вміст, склад і локалізацію летких компонентів в опалах, глауконіті, кварці, нефеліні, содаліті, антраксоліті. Вперше запропоновано використовувати для реконструкції умов мінералоутворення склад і розміщення летких компонентів у мінералах. Доведено, що леткі сполуки, які дискретними порціями виділяються з мінералів в процесі поступового нагрівання, формують газопіролітичний спектр мінерального парагенезису, вигляд якого залежить від особливостей фізико-хімічних умов, в яких сформувалася дана асоціація мінералів.

  Скачати повний текст

Вивчено золотоносність і мінералогію (поширення, морфологію, фізичні властивості, хімічний склад) самородних металів з кімберлітів і лампроїтів певних районів України (Приазов'я та Кіровоградського району) з використанням порівняльного матеріалу з мінералогії самородних металів з кімберлітів, лампроїтів, інших лужно-ультраосновних порід вибуху та продуктів їх технологічного збагачення Республіки Саха (Якутії), Республіки Білорусь і Китайської Народної Республіки. У кімберлітах Приазов'я та Кіровоградського району встановлено різноманітні за морфологією, складом і генезисом мінерали самородних металів. Найпоширенішими є самородні мідь і золото, одиничні знахідки аваруїту, самородних алюмінію, цинку, свинцю, платинистого іридію, олова, високортутистого та мідистого золота, природних неупорядкованих сплавів міді - цинку - олова й олова - свинцю - стихію - міді. Вивчено морфологію та хімічний склад виявлених самороднометалевих фаз у лужно-ультраосновних породах України, Якутії, Китаю та Білорусії та показано їх різну генетичну природу. Частина мінералів самородних металів є магматичними утвореннями (аваруїт, кулясті виділення бездомішкової міді та золота різного складу, платинистого іридію). Більша їх частина зумовлена авто- та постгідротермальними перетвореннями вміщувальних порід за участі природних відновлювачів. За результатами технологічних досліджень, проведених на пробах кімберлітів України, на хвостах збагачення алмазовидобувних фабрик Якутії та Китаю показано їх золотоностність. Вміст золота у вихідних рудах (кімберліти Східного Приазов'я) досягає 1,04 г/т та у концентратах - 4,0 г/т. Золото в досліджених пробах дрібне, концентрується переважно у класі -0,5 мм, технологічне з використанням методів гравітаційного збагачення.

  Скачати повний текст

Вперше визначено головні конституційні характеристики породотвірних цеолітів Закарпаття. Проведено порівняльне вивчення термостійкості кліноптилолітів Сокирницького родовища, проявів Водиця та Липча (Закарпаття) та кліноптилолітів деяких відомих закордонних родовищ. Встановлено, що кліноптилоліти даних родовищ мають різну термостійкість, що зумовлено різним складом обмінного комплексу та різним Si/Al-відношенням. Доведено, що морденіт, головний породотвірний цеоліт проявів Водиця та Липча, має високу термостійкість, що дає переваги для його застосування як адсорбента та каталізатора. Вперше встановлено природу підстеляючої продуктивний цеолітовий горизонт слабо цеолітизованої туфо-ігнімбритової товщі, в якій виявлено широке розповсюдження адуляру. Досліджено мінеральний склад туфо-ігнімбритів і морфологія кристалів адуляру. Запропоновано генетичну модель родовищ породотвірних цеолітів Закарпаття, що полягає у впливі залишкового тепла підстеляючих туфо-ігнімбритів на вищезалягаючу товщу пірокластичного матеріалу, що взаємодіє у мінералотвірній системі з вадозними водами.

  Скачати повний текст

Досліджено формування кварцовожильної мінералізації, з утворенням якої взаємопов'язаний головний етап відкладення золота на Берегівському рудному полі. Золотовмісна мінеральна парагенетична асоціація складаєтья з електруму, халькопіриту, стибієвих і бісмутових сульфосолей міді, кварцу, бариту та флюориту. На підставі мінералогічних, онтогенічних, термобарогеохімічних досліджень створено фактологічну модель, з використанням якої здійснено числове фізико-хімічне моделювання процесів утворення дослідженої мінералізації. За наявності мінеральної асоціації установлено змішування розчинів різного складу та походження на геохімічному бар'єрі, складеному карбонатними жилами. Золото осаджувалось внаслідок реакції змішування розчинів, під час якої руйнувались гідросульфідні комплекси, що його переносили. З'ясовано, що основний об'єм жильного кварцу утворювався з гелю кремнезему. Барит і флюорит формувались у в'язкому середовищі гелю за дифузійного режиму. Першим кристалізувався барит, флюорит дещо запізнювався, їх кристалізація зумовила розкристалізацію гелю кремнезему з утворенням приховано-кристалічного кварцу. Інфільтрація розчинів у жильному просторі спричиняла перекристалізацію кварцових агрегатів, виникнення крупнокристалічних друзових відмін кварцу, винесення золота з ділянок первинного осадження та перевідкладення його на вищих горизонтах з утворенням штокверкових руд кварц-гетитового та каолін-дикітового складу.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню встановлення та поясненню оптичних властивостей пористого кремнезему (ПКЗ), побудови оптичних моделей адсорбційних центрів на поверхні пор, фізичної адсорбції молекул на них і дифузії, визначенню оптичних властивостей зовнішньої поверхні зразків ПКЗ, його анізотропії, а також дослідженню тонких металевих плівок, осаджених на поверхню кремнезему лазерним методом. Встановлено наявність перехідного шару на зовнішній поверхні зразків ПКЗ з показником заломлення вищим, ніж в об'ємі. Запропоновано полімерну модель гідроксильних груп, з'єднаних водневим зв'язком. Побудовано оптичну осциляторну модель фізичної адсорбції молекул на ПКЗ. Досліджено процес дифузії молекул у ньому, оцінено можливість хроматографічно-спектроскопічного застосування пористого кремнезему. Лазерним методом проведено осадження заліза з газової фази карбонілу заліза на поверхню кремнезему, оцінено оптичні параметри осадженої плівки.

  Скачати повний текст

Розглянуто закономірності зміни у розрізі та за простяганням Криворізької структури мінерального складу мусковіт-вмісних метакластолітів. Визначено вплив на топомінералогію метакластолітів їх первинного складу та термодинамічних умов динамотермального метаморфізму. Висвітлено вплив на особливості хімічного складу та фізичних властивостей мусковіту за умов метаморфізму первинних кластогенних осадків. Розроблено мінералогічне обгрунтування технології одержання високоякісного мусковітового концентрату.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості мінералогічної зональності залізистих і сланцевих горизонтів саксаганської світи Інгулецького родовища і розподілу сульфідів (піриту та піротину) в їх розрізах. Показано роль седиментації, динамотермального метаморфізму, натрієвого метасоматозу та гіпергенезу в перерозподілі сульфідів у межах продуктивної товщі родовища. З використанням експериментальних мінералого-технологічних даних визначено особливості поведінки піриту та піротину в процесі подрібнення та збагачення бідних магнетитових руд (залізистих кварцитів). Визначено мінеральні різновиди руд, наявність яких у мінеральній масі спричиняє підвищення вмісту сірки у магнетитовому концентраті Інгулецького гірничозбагачувального комбінату. Розроблено мінералогічні рекомендації щодо підвищення якості концентрату.

  Скачати повний текст

Вивчено радіаційну структуру стійкості галіту соленосних формацій Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). Визначено парамери їх накопичення (концентрацію, швидкість накопичення), термін стійкості структури галіту та проведено їх зіставлення з відповідними показниками для мінералів глини та породотвірних мінералів кристалічних порід Українського щита. Вивчено вплив температури, дефектності структури та розміру частинок галіту на накопичення в ньому F-центрів. З застосуванням методу ЕПР визначено час стабілізації (останній термін перекристалізації, вплив високих температур) соленосних формацій ДДЗ. Визначено шляхи щодо розв'язання прикладних проблем оцінки радіаційної стійкості галіту з метою вибору конкретних соленосних формацій для побудови в них сховищ радіоактивних відходів.

  Скачати повний текст

Вивчено типоморфні особливості алмазів та їх мінералів-супутників з розсипищ і деяких кімберлітових тіл, розташованих на периферії Сибірської та Східно-Європейської платформ. На базі комплексного дослідження кристаломорфології, конституції, твердих і газово-рідких включень в алмазах, а також парагенетичних асоціацій їх мінералів-супутників проведено порівняння алмазів Лєно-Анабарського міжріччя, Архангельської області, Тиману, Уралу, України та зроблено висновки стосовно специфіки алмазів з окраїн давніх платформ - переважають кривогранні кристали з широким діапазоном коливань ізотопного складу вуглецю та вмісту домішкового азоту, з підвищеною кількістю серед включень гранатів екологітового парагенезису та парастеричними асоціаціями мінералів-супутників, переважно піроп-цирконового складу.

  Скачати повний текст

Встановлено подібність алмазів із ореолів до комберлітових, та ідентичність імпактних алмазів таким з Іллінецької та Білилівської астроблем. На підставі типохімічних властивостей піропу, піроп-альмандину та хромшпінелідів зроблений висновок щодо утворення їх на малих глибинах верхньої мантії. Визначено, що більшість піропів лерцолітового та піроксенітового парагенезисів, а піроп-альмандинів - ектогітового, у т.ч. алмазної асоціації. Встановлено вплив локально глибинного метосоматозу на материнські породи деяких піропів. Виділено типи хромшпінелідів у ореолах і визначено їх парагенезиси. Доведено, що низькомагнезіальні хромшпінеділи, помірномагнезіальні ільменіти та низькохромисті діопсиди з ореолів мають корове походження та не можуть вважатися супутниками алмазу. Проведено типізацію ореолів за віком, генезисом і походженням щодо джерел зносу. Розглянуто умови утворення ореолів і встановлено розміщення їх областей живлення.

  Скачати повний текст