Розроблено методику одномоментної стимуляційної механоентерографії та механоколонографії за експериментальних і клінічних умов, що дозволило якісно та кількісно оцінити зміни моторики кишечнику за норми та у випадку перитоніту. Вивчено особливості фонової та стимуляційної моторики тонкої та товстої кишки за цих умов, що дозволило за інформацією, одержаною стосовно товстої кишки з'ясувати стан моторики всього кишечнику. Виявлено роль порога чутливості стінки товстої кишки у динаміці у разі перебігу та прогнозування перитоніту. Науково доведено, що ефективність лікування парезу кишечнику можна контролювати у випадку змін цього порога за силою струму. Розроблено методику підбору параметрів електростимулів для стимулювання моторики шлунково-кишкового тракту. Розроблено класифікацію ступеня порушення моторики у випадку перитоніту, а також електрофізіологічні методи диференційної діагностики механічної та динамічної лапароскопії у разі перитоніту.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено питання підвищення якості діагностування й ефективності лікування хворих на хронічну обструктивну хворобу легень (ХОХЛ) на тлі синдрому подразненої кишки (СПК). Теоретично узагальнено результати та на підставі проведених клінічних досліджень визначено частоту розвитку СПК у хворих на ХОХЛ. Досліджено легені та кишечник. Установлено особливості клінічного перебігу ХОХЛ у хворих з супутнім СПК. Обстежено 123 хворих на ХОХЛ, з них 48 - пацієнтів з СПК, а також 30 хворих на СПК без супутньої патології бронхолегеневої системи. Вивчено роль дисплазії сполучної тканини та її вплив на тяжкість перебігу ХОХЛ. Установлено, що порушення мікробіоценозу кишечнику та бронхів, ферментативного статусу, мікро- та макроелементів є більш вираженими у хворих на ХОХЛ з супутнім СПК і негативно впливають на перебіг ХОХЛ. З застосуванням системного протизапального препарату месалазину та метаболічної терапії з урахуванням сукупної патології оптимізовано відповідні лікувальні заходи, що дозволило підвищити ефективність лікування хворих на ХОХЛ.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано диференційоване лікування хворих на хронічне обструктивне захворювання легень з супутнім атеросклеротичним ураженням мезентеріальних судин і дисбактеріозом кишечника шляхом включення до схеми фармакотерапії амлодипіну та лактуози, що базується на встановлених патогенетичних механізмах взаємообтяження перебігу основного та супутнього захворювання.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію участі локальної стрес-лімітуючої системи (ЛСЛС) у біорегулярних механізмах цитопротекції за умов експериментального вперше запропонованого й апробованого моделювання уражень слизової оболонки стравоходу та шлунка. Визначено модифікацію цитокінової відповіді, кількісні та якісні зміни реакцій ендотелійопосередкованого (монооксиду азоту (NO)/NOсинтази), простаноїдного (простагладину/циклооксигенази) компонентів ЛСЛС слизової оболонки стравоходу за умов кислотно-пепсинового, трипсин-біліарного цитолізу на тлі блокади їх активності, видалення слинних залоз і корекції цитопротекторними засобами. Обгрунтовано роль капсаїцинчутливих нервів у біорегуляції цитопротекторних реакцій стравоходу та шлунка, що детермінують обмінно-трофічні процеси та забезпечення важливими факторами виразкозагоєння. Запропоновано нові критерії дисфункцій ЛСЛС, що реалізуються за поєднаних деструктивних уражень функціонально пов'язаних органів, і залежать від вазотропних, цитопротекторних реакцій і мобілізації активності антиоксидантного захисту. Особливості перебудови міжклітинних і клітинно-матриксних взаємозв'язків, експресії мембранних і секреторних глікопротеїнів рекомендовано враховувати для розробки нових методів діагностики проксимального відділу травної системи. Досліджено механізми дії нових потенційних езофагогастропротекторів.

  Скачати повний текст

Вивчено ефективність та проведено порівняльний аналіз сегментарної та радикальної резекції товстої кишки у хворих на хронічний запор. Проаналізовано перебіг раннього післяопераційного періоду, безпосередніх і віддалених результатів лікування та показано необхідність застосування диференційованого підходу до вибору методу хірургічного втручання з урахуванням анатомічних і функціональних змін товстої кишки. Розроблено лікувально-діагностичний алгоритм для хворих на хронічний запор, використання якого сприяє покращанню результатів їх лікування. Рекомендовано використання світлодіодної акупунктури для лікування таких хворих самостійно у комплексі доопераційної підготовки та як одного з критеріїв визначення показань до проведення хірургічного лікування.

  Скачати повний текст