Досліджено проблему діагностики й ефективного медикаментозного та хірургічного лікування автоімунного тироїдиту (АТ). Проаналізовано тенденції патоморфозу хірургічних захворювань щитовидної залози, у тому числі АТ, у Прикарпатському ендемічному зобному регіоні. Вивчено особливості гістологічної будови та мікроструктури. Висвітлено маловідомі аспекти патогенезу АТ: імунологічні, гормональні, метаболічні та медіаторні процеси у їх взаємозв'язку. За результатами дослідження сформульовано лікувальну доктрину АТ, у якій обгрунтовано необхідність полікомпонентної медикаментозної терапії. Доведено ефективність малоінвазивного та місцевого лікування. Розроблено диференційовані показання й обсяг хірургічних втручань. Сформульовано принцип і запропоновано критерії моніторингу стану тироїдного залишку в післяопераційному періоді.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему оптимізації лікування хворих на аутоімунний тиреоїдит (АІТ) з післяопераційним гіпотиреозом (ПГ) шляхом використання локального дистанційного кріовпливу (ЛДК). Установлено, застосування морфометрії біопсійного матеріалу дозволяє виявити специфічні гістометричні аспекти щодо співвідношень клітинних і тканинних компонентів щитовидної залози, що сприяє диференціюванню стадії розвитку патологічного процесу у даній залозі та виділити переважно лімфоплазмоцитарний і переважно фіброзний варіанти АІТ. Як критерії, що лімітують застосування ЛДК у хворих на АІТ з ПГ, є відносні об'єми стромально-судинного, фолікулярного й інтерфолікулярного компонентів щитовидної залози. Установлено, що лікувальний ефект ЛДК за даними клінічного, гормонального, імунологічного та ультразвукового досліджень виявляється у хворих на АІТ з ПГ у стані субкомпенсації через три місяці і зберігається до 12-ти місяців після його застосування, у хворих на АІТ з ПГ у стані декомпенсації - через шість місяців і зберігаються до 9-ти місяців, після цих строків має тенденцію до згасання, що не впливає на функціональну активність тиреоїдного залишку та клінічний стан хворих.

  Скачати повний текст

Уперше визначено особливості імунологічного стану хворих на аутоімунний тиреоїдит (АІТ) за наявності гіпотиреозу та супутньої ішемічної хвороби серця (ІХС) у порівнянні з хворими на АІТ за наявності гіпотиреозу без ІХС, а також у порівнянні з хворими на ІХС без патології щитовидної залози (ЩЗ). Установлено характер змін ліпідного обміну та внутрішньосерцевої гемодинаміки хворих на АІТ за наявності гіпотиреозу у разі приєднання ІХС. Уперше доведено взаємовплив АІТ за наявності гіпотиреозу та ІХС, характер якого визначається погіршенням показників імунологічного стану, та параметрів ліпідного обміну у хворих з супутньою патологією. Визначено особливості позитивного впливу низькоінтенсивного лазерного випромінювання на результати комплексного лікування супутньої патології ІХС і АІТ зі зниженою після операції функцією ЩЗ.

  Скачати повний текст

На підставі результатів проведеної терапії за розробленою та апробованою методикою (низькоінтенсивним лазерним випромінюванням) хворих на гіпертрофічну форму аутоімунного тиреоїдиту з різним функціональним станом щитовидної залози встановлено, що ця терапія призводить до зменшення розмірів зобу в 66,26 % випадків серед хворих на еутиреоз та в 100 % випадків серед хворих на субклінічний та явний гіпотиреоз, до нормалізації рівня тиреотропного гормону гіпофізу в пацієнтів, хворих на субклінічний і явний гіпотиреоз, а також нормалізації рівня тиреоїдних гормонів у хворих на гіпотиреоз. Під час дослідження імунного статусу хворих у процесі лазерної терапії виявлено позитивні зміни - зростання рівня Тч Е-РУК, зменшення вмісту в крові В-лімфоцитів, циркулюючих імунних комплексів, Ig G та зменшення кількості антитіл до тиреоглобуліну.

  Скачати повний текст

Вперше вивчено зв'язок екологічного стану навколишнього середовища, що включає в себе вміст йоду, фтору, радіонуклідів у питній воді та характеру тиреопатології, зокрема аутоімунного тиреоїдиту (АІТ), в районах Полтавської області за останні 23 роки. Вивчено взаємозв'язок між клінічними проявами АІТ та показаннями гормонального балансу, вільнорадикального перекисного окиснення (ВРПО) ліпідів, системи антиоксидантного захисту (САЗ) та характеру імунної відповіді. На підставі одержаних даних встановлено типи клініко-метаболічного пербігу АІТ: 1) імунний, 2) перекисний, 3) змішаний, 4) метаболічно-латентний. Проведено вивчення терапевтичного ефекту імуномодулювального комплексу, до складу якого входить натрію тіосульфат та людський імуноглобулін, антиоксидант (АО) тіотриазоліну, а також сумісної ефективності імуномодулювального комплексу та АО тіотриазоліну, мілдронату за диференційованої терапії залежно від типу метаболічного перебігу АІТ.

  Скачати повний текст

Доведено обтяжувальний вплив аутоімунного тиреоїдиту (АТ) на перебіг клімактеричного синдрому, стан вегетативної нервової системи (ВНС), структурно-функціональний стан кісткової тканини у жінок з хірургічною та природною менопаузою. Установлено вплив АТ на імунологічну реактивність жінки менопаузального віку, не враховуючи типу менопаузи. Доведено взаємозв'язок рівня антимікросомальних антитіл з вмістом прогестерону. Доведено, що жінки клімактеричного віку, які страждають на АТ, особливо на тлі хірургічної менопаузи, становлять групу ризику тяжкого та тривалого перебігу клімактеричного синдрому, розвитку метаболічних порушень (остеопорозу, серцево-судинних захворювань) вже у ранньому постменопаузальному періоді, що поглиблюються зі зростанням його тривалості. Запропоновано новий підхід до діагностики, профілактики та лікування менопаузальних порушень у жінок з АТ. Доведено доцільність застосування естроген-гестагенної терапії у жінок з клімактеричним синдромом на тлі АТ для редукції симптоматики клімактеричного синдрому, гармонізації ВНС, гормонального гомеостазу, профілактики порушень кісткової тканини, стабілізації аутоімунного процесу в щитовидній залозі, особливо у жінок з хірургічною менопаузою. Запропоновано лікувальні комплекси з використанням патогенетично-обгрунтованих препаратів замісної гормональної терапії та засобів негормональної дії (вегетостабілізувальна терапія та препарати кальцію), які забезпечують зниження частоти та ступеня вираженості ранніх і пізніх постменопаузальних порушень, сприяють профілактиці постменопаузального остеопорозу й аутоімунної тиреоїдної патології.

  Скачати повний текст

Розроблено оригінальну теоретичну модель автоімунного тиреоїдиту (АІТ) у вигляді рівнянь балансу імунокомпетентних клітин, автоантигенів, комплементарних до них антитіл і фолікулів щитовидної залози. З'ясовано, що лікувальний ефект може бути досягнуто шляхом одномоментного введення в організм хворого продуктів фетоплацентарного комплексу (ПФК). Одержано комплексні дані про динаміку зміни гормонотвірної функції щитовидної залози й імунного статусу лабораторних мишей, а також автоантитіл у сироватці крові тварин під час експериментального моделювання АІТ. Встановлено доцільність застосування нативних і кріоконсервованих ПФК для лікування аутоімунного тиреоїдиту.

  Скачати повний текст