Досліджено питання тактики лікування хворих із множинними переломами довгих кісток нижніх кінцівок із затосуванням блокувального інтрамедулярного метало-полімерного остеосинтезу як самостійного методу лікування, так і у поєднанні його з іншими консервативними й оперативними методами лікування. Запропоновано методику динамічного варіанта блокувального інтрамедулярного метало-полімерного остеосинтезу з осьовою нестабільністю відламків і реабілітаційного лікування у післяопераційному періоді. Встановлено особливості метаболізму колагену мінерального обміну та лужної фосфатази у хворих з множинними переломами довгих кісток нижніх кінцівок. Вперше визначено рентгенологічну динаміку репаративної регенерації кісткової тканини у разі застосування блокувального інтрамедулярного метало-полімерного остеосинтезу, виконаного на двох і трьох сегментах, та у поєднанні з іншими методами лікування.

  Скачати повний текст

Розроблено новий напрямок у вивченні патомеханіки нестабільності таза. Для визначення ролі зв'язок крижово-клубових суглобів у збереженні стабільності таза запропоновано оригінальний спосіб їх експериментального дослідження та пристрій для його здійснення. На підставі отриманих експериментальних даних розроблено математичну модель і концепцію нестабільності таза. З використанням методу кінцевих елементів створено тривимірну модель таза, засновану на комп'ютерній обробці даних ЯМР-томографії. На основі концепції нестабільності таза, даних експериментальних, клінічних, рентгенологічних та ЯМР-томографічних досліджень розроблено алгоритм діагностики та лікування ушкоджень крижово-клубових суглобів. Застосування комбінації позаосередкового та заглибного остеосинтезу дозволило оптимізувати лікування вертикально нестабільних і поліфрагментарних ушкоджень крижово-клубових суглобів. Тактика лікування деструктивно-дистрофічних, запальних та пухлинних уражень крижово-клубових суглобів визначалась формою порушень біомеханіки поясу нижніх кінцівок. З застосуванням математичної моделі таза для диференціації підходів до відновлення стабільності таза обгрунтовано систему радикально-зберігаючих і реконструктивних операцій для лікування захворювань крижово-клубових суглобів.

  Скачати повний текст

Створено інформаційно-концептуальну модель способів відновлення хрестоподібних зв'язок, сформульовано та теоретично обгрунтовано концепцію їх двоклаптевого пластичного відновлення. Запропоновано та верифіковано принцип змінного натягання пучків трансплантатів хрестоподібних зв'язок, застосування якого забезпечує оптимальні умови для їх функціонування. Наведений принцип передбачає черговість натягання, що раніше не враховувалось. Розроблено методологічні та технологічні підстави відновлення хрестоподібних зв'язок за умов нестабільності колінного суглоба.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз результатів лікування консервативними та оперативними методами 158-ми хворих з внутрішньосуглобовими переломами п'яткової кістки. Встановлено, що незадовільні наслідки лікування, обумовлені помилками та ускладненнями, переважають (76,09 %) у разі застосування консервативної терапії. На підставі проведеного рентгенологічного дослідження удосконалено робочу схему внутрішньосуглобових переломів п'яткової кістки та кількісну оцінку ступеня зміщення уламків, які дозволяють визначити ступінь тяжкості пошкодження та оптимальну лікувальну тактику. На основі експериментальних досліджень та математичного розрахунку надано біомеханічне обгрунтування можливості черезкісткового остеосинтезу внутрішньосуглобових переломів п'яткової кістки. Запропоновано пристрої та технологію керованої зовнішньої фіксації за різних типів переломів п'яткової кістки, а також у поєднанні з переломами таранної кістки, обгрунтовано високу ефективність даних методів лікування.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив аутологічних мезенхімальних клітин кісткового мозку з різним ступенем хондрогенного диференціювання на перебіг репаративного хондрогенезу (РХ) суглобового хряща у разі його травматичного пошкодження. За даними світлової мікроскопії доведено позитивний вплив внутрішньосуглобового введення культури аутологічних мезенхімальних клітин кісткового мозку на перебіг РХ. За методом мічення аутологічних мезенхімальних клітин кісткового мозку за допомогою флюоресцентних зондів РКН-26 доведено, що дані клітини безпосередньо беруть участь у процесах хондрорепарації у разі їх внутрішньосуглобового введення в порожнину суглоба. Визначено оптимальну щільність посіву та терміни попереднього культивування аутологічних мезенхімальних клітин кісткового мозку для їх нарощування та хондрогенного диференціювання. На підставі результатів проведених біохімічних досліджень доведено, що внутрішньосуглобове введення аутологічних мезенхімальних клітин кісткового мозку на початкових етапах розвитку патологічного процесу стабілізує метаболічні процеси у хрящовій тканині, а у подальшому нормалізує їх, досягаючи фізіологічних норм, характерних для інтактних тварин. Доведено високу ефективність і експериментально обгрунтовано застосування аутологічних мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку у лікуванні ортопедо-травматологічних хворих з травматичними ушкодженнями суглобового хряща з метою відновлення функції ураженого суглоба та профілактики розвитку посттравматичного остеоартрозу.

  Скачати повний текст

Досліджено морфогенез кісток скелета після нанесення наскрізного дефекту в проксимальних відділах діафізу великогомілкових кісток у білих щурів різного віку. За допомогою сучасних морфологічних методів дослідження (остеометричного, гістоморфометричного, біохімічного, рентгеноструктурного, біомеханічного, математичного) одержано нові дані, що свідчать про вікові особливості змін росту, структури, хімічного складу, ультраструктури кісткового мінералу, міцностних властивостей кісток після нанесення наскрізного дефекту великогомілкових кісток. Вперше описано морфофункціональну картину порушень в ультраструктурі мінерального компоненту кісток скелета, що виникають після нанесення дефектів великогомілкових кісток, виявлених методом рентгеноструктурного аналізу. Доведено доцільність використання біофлавоноіду кверцетину з метою корекції несприятливих змін морфогенезу кісток скелета у разі нанесення дефектів великогомілкових кісток.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему гідрокінезотерапії в системі фізичної реабілітації хворих після переломів кісточок. Уперше науково обгрунтовано, розроблено й апробовано методику гідрокінезотерапії у програмі фізичної реабілітації з застосуванням запропонованого гідрокігезомеханотерапевтичного пристрою та моноластів для хворих після переломів кісточок. Створена методика передбачає виконання певних фізичних вправ, а саме: автопасивних, активних полегшених за допомогою гідрокігнезомеханотерапевтичного пристрою, активних з використанням моноластів, тракції, а також застосування гідромасажу у ванні "Релакс" та дозованої ходьби й басейні з різним рівнем занурення. На підставі результатів впровадження методики гідрокінезотерапії в системі фізичної реабілітації хворих після переломів кісточок підтверджено її переваги у порівнянні з загальноприйнятими.

  Скачати повний текст

Побудовано нову концепцію стосовно гострих ушкоджень сумково-зв'язкового апарату (СЗА КС). Згідно з цією концепцією основний критерій ушкоджень СЗА КС - нестабільність. Суть цього критерію розкрито з використанням запропонованої концептуальної класифікаційної моделі. Здійснено адаптацію клінічного діагностування з урахуванням потреб об'єкта дослідження. Розкрито магнітно-резонансну томографічну семіотику СЗА КС і описано основні особливості ушкоджень елементів СЗА КС за їх різних взаємозв'язків. Опрацьовано загальну методологію хірургічного лікування СЗА КС та технологію оперативних втручань у разі різних видів ушкоджень та їх взаємозв'язків. Побудовано та впроваджено програму післяопераційної реабілітації. Вивчено результати хірургічних втручань, помилки й ускладнення. У 81,9 % випадків одержано відмінні та добрі результати. Опрацьовано організаційні заходи, спрямовані на покращання надання допомоги хворим з гострими ушкодженнями СЗА КС. Здійснено верифікацію нової концепції щодо гострих ушоджень СЗА КС непрямим шляхом - з використанням літературних анатомо-функціональних критеріїв, а також прямим - через її безпосередню клінічну реалізацію.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано та розроблено диференційований підхід і удосконалено технологію блокувального інтрамодулярного остеосинтезу з метою покращання результатів лікування хворих з діафізарними переломами стегнової кістки та зменшення строків відновлення їх працездатності. Показано, що характерною рентгенологічною особливістю репаративних процесів з застосуванням блокувального інтрамедулярного остеосинтезу за динамічним типом фіксації кісткових уламків у разі переломів стегнової кістки є формування масивної періостальної мозолі у порівнянні зі статичним типом блокування стрижня. Блокувальний інтрамедулярний остеосинтез сприяє компенсації посттравматичних розладів кровопостачання в ушкодженій кінційвці у більш ранні строки після травми (у середньому на 3 міс), ніж з використанням накісткового остеосинтезу. Установлено, що застосування блокувального інтрамедулярного остеосинтезу у разі діафізарних переломів стегнової кістки менш негативно впливає на структурно-функціональний стан кісткової тканини, ніж кістковий остеосинтез. Це має прояв у покращанні денситометричних показників та меншій кількості хворих з остеопенією та остеопорозом (відповідно 9,5 % остеопенії в основній та 48 % остеопенії та 24 % остеопорозу у контрольній групах). Розроблений клініко-діагностичний алгоритм блокувального інтрамедулярного остеосинтезу дозволяє диференційовано проводити лікування хворих залежно від тяжкості, рівня діафізарного перелому стегнової кістки, наявності остеопорозу та супутніх пошкоджень внтурішніх органів. Удосконалення техніки операції блокувального інтрамедулярного остеосинтезу зменшує травматичність і тривалість оперативного втручання, променеве навантаження на медичний персонал і хворого, дозволяє виконувати блокувальний інтрамедулярний остеосинтез без обов'язкового використання електронно-оптичного перетворювача. Удосконалена післяопераційна реабілітація хворих після цієї операції дає змогу підвищити ефективність лікування та скоротити строки непрацездатності.

  Скачати повний текст

Створено науково обгрунтовану методику диференційованого лікування переломів дистального діаметаепіфіза гомілки на основі врахування характеру і типу перелома, його кінематики, стану шкіряних покровів і м'яких тканин в зоні пошкодження. Розроблені і біомеханічно обгрунтовані нові ефективні способи оперативного лікування переломів дистального діаметаепіфіза гомілки. Виявлено закономірності і динаміку клініко-рентгенологічних змін в опорно-руховому апараті хворих, які мали деякі анатомічні відхилення від норми після перенесених дистальних діаметаепіфізарних переломів гомілки. Представлено картину змін периферійного кровообігу у хворих з наслідками "низьких" переломів гомілки і взаємозв'язок їх з компенсаторно-пристосувальними реакціями з боку опорно-рухового апарату.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему покращання результатів лікування постраждалих з післятравматичними гематомами м'яких тканин нижніх кінцівок з використанням науково-обгрунтованих технологій діагностування та системи відновного лікування хворих. Проведено статистичний аналіз і визначено епідеміологічні аспекти розвитку післятравматичних гематом нижніх кінцівок і нозологічну структуру ускладнень у разі цієї патології. Визначено й обгрунтовано методи дослідження, використання яких дозволяє виявити структурно-функціональні зміни в м'яких тканинах травмованої нижньої кінцівки та дозволяє обрати оптимальний метод оперативного втручання. Розроблено малоінвазивну технологію оперативного втручання (ендоскопічну ревізію порожнини гематоми), уточнено показання та протипоказання до застосування цієї методики. З використанням кореляційно-регресійного статистичного аналізу вивчено та систематизовано помилки й ускладнення, які виникають за умов використання традиційних і малоінвазивних методів оперативних втручань. На підставі аналізу та систематизації одержаних результатів розроблено діагностично-лікувальний алгоритм і систему надання хірургічної допомоги постраждалим з післятравматичними гематомами нижніх кінцівок, яка передбачає проведення патогенетично обгрунтованого комплексного лікування. Завдяки клінічній апробації розробленого алгоритму діагностично-лікувальних заходів у 48-ми пацієнтів основної групи спостереження та проведеному порівняльному аналізу результатів лікування з такими у 61-го пацієнта контрольної групи доведено значущість вибору малоінвазивного хірургічного втручання з метою зменшення післяопераційного больового синдрому та тривалості лікування, зниження рівня ускладнень і покращання якості життя хворих з післятравматичними гематомами нижніх кінцівок.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено підвищенню ефективності діагностики розривів менісків і зв'язок колінного суглоба за допомогою ультранизькопільної магніто-резонансної томографії (0,04 Тс). На підставі обстеження 30 осіб контрольної групи запропоновано власний протокол магніто-резонансної томографії (МРТ) дослідження колінного суглоба, вивчено його МРТ анатомію. Складено схему рідинних накопичень у нормальному суглобі. Після обстеження 201 пацієнта з травмою колінного суглоба визначено та запропоновано пряму та непрямі МРТ ознаки ушкодження менісків. Визначено інформативність ультранизькопільної магнітно-резонансної томографії у випадку ушкодження менісків і зв'язок колінного суглоба. Запропоновано ступені посттравматичного випоту. Проаналізовано фактори, що впливають на його виразність. Розроблено науково обгрунтований алгоритм використання магніто-резонансної томографії у комплексному обстеженні хворих з травмами менісків і зв'язок колінного суглоба.

  Скачати повний текст

Вперше вивчено рівень і структуру стресових пошкоджень кісток у загальній захворюваності та серед класу хвороб кістково-м'язової системи у різних контингентів військовослужбовців і видах Збройних сил України. Статистично вірогідно встановлено, в які строки й які види фізичних навантажень, а також які інші ендогенні чинники призводять до виникнення стресових пошкоджень кісток нижньої кінцівки у військовослужбовців. Вдосконалено клініко-рентгенологічну класифікацію та визначено основні нозологічні форми стресових пошкоджень кісток, які відповідають Х міжнародній статистичний класифікації хвороб. Вперше статистично вірогідно встановлено діагностичну цінність променевих методів діагностики стресових пошкоджень кісток і визначено їх оптимальну послідовність застосування для ранньої діагностики процесу. Вперше вивчено особливості біомеханіки ходьби у пацієнтів зі стресовими пошкодженнями кісток нижньої кінцівки, а також визначено біомеханічні параметри ходьби з використанням індивідуальних коригувальних устілок, що дозволяє рекомендувати застосування устілок для комплексного лікування та профілактики цих станів. Вперше вивчено зміни підфасціального тиску в кістково-м'язових футлярах у разі стресових пошкоджень кісток в пошкодженому сегменті кінцівки. Вперше за виконання електронейроміографії у хворих зі стресовими пошкодженнями кісток нижньої кінцівки виявлено зниження швидкості, амплітуди та збільшення латентного періода, тривалості м'язової відповіді, а також зниження амплітуди потенціалів рухових одиниць. Вперше розроблено лікувально-діагностичний алгоритм у разі стресових пошкоджень кісток. Розроблено та впроваджено систему комплексного диференційованого підходу до лікування хворих в залежності від локалізації, форми, стадії процеса, яка включає сучасні методи хірургічного лікування. Вдосконалено принципи та запропоновано заходи профілактики та військово-лікарської експертизи у разі стресових пошкоджень кісток нижньої кінцівки серед військовослужбовців Збройних сил України.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено питання щодо покращання результатів лікування хворих похилого та старечого віку з через- та міжвертлюговими переломами стегнової кістки (СК) з урахуванням диференційованого підходу до вибору способу оперативного лікування й удосконалення методики ендопротезування кульшового суглоба (КС). Вивчено міцність фіксації за нестабільних переломів вертлюгової ділянки (ВД) СК кутовою пластиною, фіксатором DHS, цементним ендопротезом КС. Проведено біомеханічне обгрунтування вибору методу фіксації нестабільного перелому ВД СК у пацієнтів даного віку на базі стендових натурних вибробувань. Багатофакторний кореляційний аналіз лікування показав переваги застосування тотального цементного ендопротезування у хворих похилого та старечого віку з через- та міжвертлюговими переломами СК за складних багатовідлапкових переломів, з ознаками остеоартрозу й остеопорозу.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням підвищення якості лікування зламів шийки стегна за допомогою операції ендопротезування. В дисертації рентгенологічним, морфологічним та денситометричним методами встановлено зміни кісткової тканини, характерні для остеопорозу у 59% осіб віком 65 років і більше у випадках зламів шийки стегна. На цій підставі визначені диференційовані показання до ендопротезування з урахуванням віку, ступеня остеопорозу, форми проксимального відділу стегна та активності пацієнта. Доведено необхідність застосування кісткового цементу в разі однополюсного протезування за наявності остеопорозу. Удосконалені окремі елементи техніки однополюсного ендопротезування. Запропоновано комплексну методику поопераційного лікування. Вперше опрацьовано й застосовано спосіб профілактики поопераційного набряку у випадках ендопротезування шляхом використання поєднаної дії препаратів системної ензимотерапії короткої та пролонгованої дії - Флогензима і Вобензима. Основні результати праці знайшли практичне застосування у клініках під час ендопротезування у випадках зламів шийки стегна. Клінічні дослідження проведено на 107 пацієнтах, рентгенологічні - на рентгенограмах 66 пацієнтів, денситометричні - на 20 пацієнтах і морфологічні - на 28 препаратах.

  Скачати повний текст

Виявлено функціональні особливості (мітонометричні, гоніометричні, реовазографічні) опорно-рухового апарату нижніх кінцівок хворих з багатоуламковими та фрагментарними діафізарними переломами стегнової кістки та кісток гомілки. Розроблено програму фізичної реабілітації за умов спільного застосуванням ряду традиційних і нетрадиційних засобів відновної терапії відповідно до нових методів операційного втручання хворих з даною патологією. Розширено теоретичні уявлення щодо їх впливу на стан опорно-рухового апарату. Доповнено програму фізичної реабілітації хворих з переломами діафіза стегнової кістки та кісток гомілки вправами для зміцнення м'язів, що приймають участь у відновленні ходьби й ортостатичної синергії.

  Скачати повний текст

На підставі комплексних досліджень, проведених на 36 собаках і 12 хворих, запропоновано спосіб стабілізації та компресії аутотрансплантата на живільній ніжці під час ампутації (реампутації) гомілки за Біром на рівні діафіза гомілкових кісток спицями з упорними площадками в апараті для зовнішнього черезкісткового остеосинтезу. Експериментально визначено ренгенологічні особливості перебудови кісткового аутотрансплантата та формування регенерату у ході кістковопластичної ампутації за Біром за умов різної стабільності його фіксації. Вивчено особливості розвитку кісткового регенерату, проаналізовано характер його іннервації за умов різної стабільності та компресії аутотрансплантата на живільній ніжці до обпилів гомілкових кісток.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання покращання результатів оперативного лікування хворих з діафізарними переломами великогомілкової кістки та їх наслідками. На основі експериментально-біомеханічних досліджень наведено порівняльну оцінку стабільності інтрамедулярного остеосинтезу різними типами металополімерних фіксаторів. Розроблено та запропоновано спосіб закритого блокувального металополімерного інтрамедулярного остеосинтезу (БІМПО) діафізарних переломів без розсвердлювання кістково-мозкового каналу, а також запропоновано металополімерні фіксатори для зазначеного методу оперативного лікування. Проаналізовано варіанти остеосинтезу відламків у разі переломів великогомілкової кістки з застосуванням металополімерних конструкцій змінного діаметру. Наведено схему відновного лікування після застосування малоінвазивних методик БІМПО, що допомагає поєднати в часі загоєння перелому та функціональне відновлення кінцівки. Досліджено регенерацію кісткової тканини за умов застосування БІМПО без розсвердлювання кістково-мозкового каналу, а також описано рентгенологічну картину загоєння переломів, яка проявляється утворенням вторинної нормотрофічної мозолі у 60,27 % випадків. Відзначено, що застосування малоінвазивних методик БІМПО в лікуванні пацієнтів з переломами кісток гомілки та їх наслідками, допомогло отримати 91,18 % добрих та 7,82 % задовільних результатів за відсутності інфекційних ускладнень.

  Скачати повний текст