Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності ранньої діагностики некротичного ентероколіту (НЕК) у новонароджених. Представлено результати комплексного клінічного, мікробіологічного й імунологічного обстеження 104-х новонароджених з НЕК I - III стадії захворювання. Одержано дані про частоту розвитку НЕК у новонароджених. Встановлено вірогідні чинники ризику виникнення даної патології. На підставі результатів проведених досліджень наведено клініко-параклінічну оцінку перебігу НЕК залежно від стадії захворювання та розроблено діагностичні критерії НЕК. Визначено особливості функціонального стану системи інтерферону та колонізації кишечнику умовно патогенними мікроорганізмами та вірусами в новонароджених з НЕК. Вивчено особливості розвитку дітей у перші три роки життя, які перенесли НЕК у неонатальному періоді.

  Скачати повний текст

Досліджено питання оптимізації діагностичних і лікувально-реабілітаційних заходів у дітей з функціональною диспепсією (ФД) і хронічним гастритом (ХГ) на фоні харчової алергії (ХА). Вивчено особливості клінічного перебігу, вегетативної нервової системи (ВНС), ендоскопічної та цитоморфологічної картини слизової оболонки шлунка, реакцій перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і антиоксидантного захисту (АОЗ) у крові та шлунковій слизі, а також стану імунітету у дітей з ФД або ХГ і ХА. Встановлено, що у даній групі дітей у разі більш тяжкого перебігу захворювань гастродуоденальної зони (ГДЗ) існують особливі реакції з боку ВНС і слизової оболонки шлунка, а також активізації процесів ПОЛ, імунної системи, послаблення АОЗ. Проаналізовано дані особливості, які є інформативними маркерами алергічного процесу у дітей з патологією ГДЗ, з метою встановлення характеру запалення верхніх відділів шлунково-кишкового тракту з обгрунтуванням диференційного використання прокінетиків ІІ і ІІІ генерацій.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження клініко-параклінічних, імуноцитохімічних, імунологічних, мікробіологічних і морфологічних показників основних патогенетичних механізмів формування некротизуючого ентероколіту (НЕК) у недоношених новонароджених у ранньому неонатальному періоді, на підставі яких розроблено патогенетичний і патоморфологічний паттерни розвитку НЕК, критерії та методи їх ранньої діагностики. Встановлено, що високі показники судинного опору у верхній брижовій артерії (низькі значення кінцевої діастолічної швидкості кровотоку та високі - пульсового індексу) на 1 - 5-ту добу життя у разі товщини стінки тонкої кишки менш, ніж 1,6 мм дозволяють віднести новонароджених до групи підвищеного ризику розвитку НЕК. Визначено характер змін імунологічних показників у недоношених новонароджених з перинатальною патологією та на різних стадіях НЕК протягом неонатального періоду. Встановлено, що у разі НЕК III стадії значимими є високий рівень ІЛ-10 і помірковано підвищений - ІЛ-1 у периферичній крові недоношених новонароджених. Вперше встановлено функціональну активність нейтрофілів у спонтанному НСТ-тесті та їх субпопуляцій в умовно-здорових і недоношених новонароджених з НЕК. Вперше виявлено рівні апоптозу та некрозу лімфоцитів (за морфологічними ознаками) у недоношених дітей з НЕК усіх стадій, доведено їх діагностичну значущість у ранній діагностиці розвитку захворювання. З'ясовано, що НЕК I стадії може бути деференційно діагностованим, якщо частка апоптичних лейкоцитів складає приблизно 12 %, некротичних лейкоцитів - до 30 % і загальна кількість клітин, які гинуть, до 40 %. У випадку НЕК II стадії дані показники відповідно складають приблизно 5 %, 45 % і 50 %. З урахуванням результатів імуноцитохімічно-морфологічних досліджень встановлено імуноцитохімічні еквіваленти морфологічних змін кишечнику у недоношених новонароджених з НЕК на II та III стадіях захворювання. Створено кореляційні патогенетичний і патоморфологічний паттерни розвитку НЕК і порушень в новонароджених з НЕК. Впроваджено у медичну практику математичну модель і комп'ютерну програму діагностики та прогнозу НЕК на всіх стадіях захворювання.

  Скачати повний текст

Уперше проведено комплексне вивчення стану фагоцитозу, Т- і В-систем імунітету, інтралейкоцитарної мікробіцидної системи поліморфноядерних лейкоцитів у разі гострих кишкових інфекцій - шигельозу, сальмонельозу, ентероколіту, викликаних умовно-патогенною флорою у дітей першого року життя за умов дисбіозу кишечнику та антибіотикотерапії, а також створено експериментальну модель дисбіозу кишечнику тварин (щурів). Встановлено нові закономірності проявів фагоцитарної активності нейтрофільних лейкоцитів периферичної крові та механізми порушення природного захисту організму за такої патології в дітей. Науково обгрунтовано доцільність корекції виявленого дисбалансу імунної системи організму та дисбіозу товстої кишки з метою підвищення ефективності комплексного лікування захворювання. Розроблено показання, схеми клінічного застосування та доведено клінічну ефективність використання пробіотиків, людського імуноглобуліну та імуномодуляторів у поєднанні з антибіотикотерапією в дітей першого року життя, хворих на гострі кишкові інфекції, що протікають на тлі дисбіозу товстої кишки.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено особливості клінічного перебігу різних клінічних варіантів функціональної диспепсії (ФД), ендоскопічного та морфологічного стану слизової оболонки шлунку (СОШ), характеру змін моторної та секреторної функцій шлунка, інфікованості Н. pylori при постпрандіальному дистрес-синдромі (ПДС) та синдромі епігастрального болю(СЕБ). Доведено, що ПДС та СЕБ мають суттєві розбіжності у клінічному перебігу. Виявлено зміни СОШ у випадках ендоскопічно незміненої COШ і за еритематозній гастропатії. З'ясовано, що ступінь змін різна: від мінімальних, поверхневих, до проявів запального процесу, які можна вважати ознаками хронічного недеструктивного гастриту. Одержано результати, які дозволяють допустити, що ПДС з віком і відсутністю або неадекватною терапією, трансформується в СЕБ, який за своїми клініко-морфологічними проявами схожий на хронічний гастрит. Розроблено алгоритм диференційної діагностики даних клінічних варіантів ФД у дітей.

  Скачати повний текст

Вивчено етіологію, патогенез, клінічний перебіг хронічного неспецифічного невиразкового коліту (ХННК) у дітей, обгрунтовано принципи його діагностики, профілактики та лікування. На підставі результатів комплексного клініко-параклінічного дослідження, проведеного із застосуванням ендоскопічного, ренгенологічного, морфологічного, електроміографічного, реоректографічного, імунологічного, бактеріологічного та біохімічного методів, всебічно охарактеризовано стан товстої кишки у разі ХННК у дітей, зроблено порівняльне оцінювання інформативності діагностичних методів. Виділено найбільш суттєві анамнестичні та клінічні ознаки для діагностики ХННК. На підставі аналізу чинників ризику розвитку захворювання, особливостей його клінічного перебігу, морфологічного стану слизової оболонки товстої кишки, її моторики, тонусу та гемодинаміки, біоценозу кишечнику розроблено концепцію формування, клініко-морфологічну класифікацію та принципи терапії ХННК у дітей.

  Скачати повний текст