Уперше в Україні досліджено фактори, які впливають на формування імунітету до поліомієліту за умов вакцинації оральною полімієлітною ванкциною (ОПВ) серед дітей віком 6 років. Показано, що одним з вірогідних таких факторів може бути облігатна мікрофлора кишечнику. Не виявлено впливу рівнів імуноглобулінів слини, інтеркурентних захворювань на формування імунної відповіді у разі вакцинації ОПВ. Досліджено стан імунітету в дітей з первинними імунодефіцитами. Установлено, що діти з селективним дефіцитом IgA та транзитною гіпогамаглобулінемією відповідають утворенням антитіл на вакцинацію ОПВ у захисному титрі та мають подібні середні геометричні титри (СГТ) антитіл до поліовірусів, що і в популяції. Здійснено визначення титрів антитіл до поліовірусу в динаміці у дітей з імунодефіцитом, яким застосовано замісну терапію препаратами крові, що містять імуноглобуліни. Установлено, що діти, які вживають з замісною метою "Сандоглобулін", мають три титри антитіл у захисному титрі. Показано, що в дітей з імунодефіцитом, у разі лікування внутрішньом'язевим імуноглобуліном або свіжозамороженою плазмою не існує гарантії захисту проти поліомієліту. Обстежено дітей з захворюванням нирок щодо імунітету до полімієліту. Установлено, що діти з хронічним гломерулонефритом мають нижчі СГТ антитіл до поліовірусів трьох типів у порівнянні з дітьми, хворими на гострий гломерулонефрит.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності терапії дітей раннього віку з хронічними діареями з урахуванням клініко-лабораторних диференційно-діагностичних критеріїв за умов призначення диференційованих схем терапії. На підставі обстеження 102-х дітей віком від 3-х місяців до до 3-х років вивчено структуру хронічних діарей серед госпіталізованого контингенту дітей. Установлено, що найбільш розповсюдженими є лактазна недостатність і алергічна ентеропатія. Доведено, зо одним з патофізіологічних механізмів розвитку клінічної картини алергічної ентеропатії на фоні IgE-залежних механізмів є формування лактазної недостатності та порушення біоценозу кишечнику. За алергічної ентропатії у 63,33 % випадків установлено сенсибілізацію до білків коров'ячого молока. Показано операційні характеристики (діагностичну чутливість, діагностичну специфічність) лактозолатолетрантного теста та проби Велька, які свідчать про високу діагностичну значущість тестів під час виявлення лактазної недостатності. Визначено критерії диференційного діагностування лактазної недостаності й алергічної ентеропатії у дітей раннього віку за рівнем інформативності клініко-лабораторних показників. Доведено, що у разі диференційованого призначення безлактозної та низьколактозної сумішей у комплексі терапії за етапного введення підвищується ефективність терапії, усуваються диспепсичні прояви, відновлюються лабораторні показники та запобігається гіпотрофізація дітей раннього віку з лактазною недостатністю.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності профілактики та лікування гіпербілірубінемії у доношених немовлят у неонатальному періоді. Проаналізовано результати обстеження дітей та показано, що патологічна жовтяниця часто діагностується на тлі внутрішньоутробного інфікування плода вірусами сімейства Herpesviridae. Доведено, що основним патогенетичним аспектом розвитку жовтяниці у немовлят є затримка дозрівання функціональної активності печінки, виражений гепатодепресивний і холестатичний синдроми, а також наявність дискінетичних порушень у шлунково-кишковому тракті з підвищенням ентерогепатичної циркуляції білірубіну. Патогенетично обгрунтовано включення до комплексу терапії ентеросгелю у сполученні з жовчогінними препаратами та пробіотиками, що сприяє швидкому усуненню гіпербілірубінемії, дозволяє скоротити обсяг інфузійної терапії та перебування дітей у відділенні патології новонароджених.

  Скачати повний текст

Обстежено 102 дітей, хворих на хронічний вірусний гепатит, виявлено особливості клінічного перебігу захворювання, функціональний стан печінки, біохімічні та імунологічні показники, їх динаміку під час загострення захворювання та відновлювального лікування. На підставі основних патогенетичних механізмів запропоновано методи комплексної ранньої реабілітації на стаціонарному етапі із застосуванням преформованих фізичних чинників (вакуум-ультрафонофорез пелоідіну на праве підребір'я, низькоінтенсивне гелій неонове лазерне опромінювання проекції печінки і черезшкірне опромінювання крові) та лікарських засобів. Доведено, що дані методи сприяють підвищенню ефективності ранньої реабілітаційної терапії, а також мають виражений позитивний ефект на клінічну течію, зворотній розвиток основних виявів захворювання, нормалізацію біохімічних та імунологічних показників, що призводить до скорочення часу перебування хворих у стаціонарі, продовження періоду ремісії та зменшення кількості загострень протягом року.

  Скачати повний текст

На основі використання комплексу оціночних тестів, об'єднаних поняттям "ІФН статус", досліджено функціональний стан системи інтерферону (ІФН) у новонароджених дітей з ротавірусною інфекцією, визначено інтерфероногенні властивості збудника. Надано відомості щодо ІФН статусу хворих з клінічно вираженою та безсимптомною ротавірусною інфекцією. Одержано дані про інтерфероногенні властивості ротавірусів в експерименті in vitro. Встановлено наявність слабких інтерфероногенних властивостей у інфекційно активних ротавірусів. Виявлено, що інактивація ротавірусу штаму SA-11 макромолекулярним комплексом платини, сприяє підвищенню його інтерфероногенних властивостей.

  Скачати повний текст

Визначено особливості імунної відповідності у випадку гострої кишкової інфекції (ГКІ) вірусної, бактеріальної та вірусно-бактеріальної етіології у дітей раннього віку. Уперше доведено наявність нозоспецифічних відмінностей у фазовому характері імунологічних змін, що відбуваються у разі ГКІ. Виявлено, що за ГКІ ротавірусної етіології найбільш значними є зміни показників інтерферонового статусу, а за наявності бактеріальних інфекцій - зсуви біологічної активності фактору некрозу пухлини. З'ясовано, що імунологічні зміни у випадку мікст-інфекцій мають риси, властиві вірусному та бактеріальному інфекційному процесу. Установлено залежність основних показників інтерферонового та цитокінового статусу від ступеня тяжкості хвороби. За середньо-тяжких форм ГКІ, незалежно від етіології захворювання, рівень ендогенного інтерферону завжди вищий, ніж у разі тяжких форм хвороби. Установлено, що у 98,2 % дітей, які хворіють на ГКІ різної етіології, реєструються діабетичні порушення різного ступеня тяжкості впродовж трьох місяців після хвороби та у 72,2 % - мають місце різноманітні клінічні прояви дисбіозу кишечника, зокрема, персистуючий діарейний синдром, дермоінтенстінальний синдром або схильність до закрепів. Визначено критерії, що дають змогу диференційовано призначати препарати рекомбінатного інтерферону ("Лаферон") та індукторів інтерфероногенезу ("Циклоферон"). Науково обгрунтовано доцільність їх використання у випадку ГКІ у дітей. препаратів сприяють зниженню тривалості та виразності основних синдромів захворювання (інтоксикаційного та діарейного). Установлено, що позитивний клінічний ефект супроводжується прискоренням темпів відновлення кишкової мікрофлори у постінфекційний період.

  Скачати повний текст

Доведено необхідність у разі лікування хворих на шигельоз і сальмонельоз враховувати стан неспецифічного захисту та імунітету організму та використовувати методи, спрямовані на корекцію цих порушень. Вивчено клінічні особливості та стан чинників неспецифічного захисту за умов гострих кишкових інфекцій у дітей залежно від впливу різних несприятливих обставин. Проведено комплексну порівняльну оцінку імунітету у випадку гострого шигельозу та сальмонельозу в дітей, що прибули з екологічно несприятливих регіонів Середньої Азії та дітей, що народилися та постійно мешкають у Криму. Доведено, що несприятлива екологічна обстановка негативно позначається на стані неспецифічного захисту та імунітету за гострих кишкових інфекцій у дітей, що патогенетично обгрунтовано проведення імунологічної корекції. Розроблено нову схему імунокоригувальної терапії в дітей за гострого шигельозу з урахуванням ступеня та характеру імунних порушень.

  Скачати повний текст

Вивчено клініко-імунологічні особливості кишкових інфекцій ротавірусно-бактеріальної етіології у дітей раннього віку, якими є часта захворюваність восени, яка має прояв у температурній реакції захворілих, часта присутність і збільшення кратності блювання за відносно невеликої кількості інфекцій, переважно поєднане ураження шлунково-кишкового тракту у вигляді гастроентериту та гастроентероколіту, часта наявність симптомів катарального й абдомінального синдромів та їх виразність, значна реакція лейкоцитів крові. Доведено, що всі зазначені особливості формуються на тлі значного підвищення рівня інтерлейкінів крові хворих, вміст яких визначає тяжкість патологічного процесу. Найбільш слабкою ланкою функціонування імунної системи є Т-система імунітету. З урахуванням виявлених особливостей розроблено таблицю діагностичних ознак ротавірусно-бактеріальноі кишкової інфекцій обгрунтовано можливі перспективні шляхи вдосконалення терапії хворих.

  Скачати повний текст

Представлені результати клініко-лабораторних досліджень особливостей перебігу сальмонельозної інфекції у дітей на фоні ендотоксикозу. Встановлено наявність синдрому ендогенної інтоксикації, клітинного імунодефіциту з порушенням співвідношення між імунорегуляторними клітинами, збільшення удвічі продукції Ig M, дисбіоценоз кишківника у досліджуваного контингенту хворих. Запропоновані методи ліквідації ендотоксемії і зрушень гомеостазу, що її супроводжують шляхом комплексної терапії із застосуванням, залежно від ступеня ендотоксикозу, ентеросорбента "Силлард П", дозволили скоротити строки перебування пацієнтів у стаціонарі, покращити перебіг захворювання. Ентеросорбент "Силлард П" рекомендовано широко застосовувати у лікуванні хворих на сальмонельоз дітей.

  Скачати повний текст

Розширено уявлення про патофізіологічні механізми розвитку хронічних дифузних захворювань печінки вірусної етіології у дітей. З'ясовано вплив підвищення активності патологічного процесу на зростання ступеня пригнічення даної системи. Доведено, що харатер зміни обміну білків сполучної тканини у дітей має специфічні відмінності за ХГВ і ХГС. Встановлено, що перебіг ХГВ характеризується підвищенням вільної та пептидозв'язаної фракцій гідроксипроліну та посиленням активності еластази, які свідчать про активний метаболізм незрілого колагену III типу. У випадку ХГС виявлено підвищення рівня білковозв'язаної фракції гідроксипроліну у сироватці крові як показник посилення активності синтезу колагену I типу. Вперше на імуногістохімічному рівні охарактеризовано особливості розподілу колагенів I та III типів у біоптатах печінки дітей з хронічними гепатитами (ХГ) вірусної етіології. Показано, що наявність зрілого колагену I типу більш характерна для ХГС. На підставі тривалого дослідження особливостей клінічного перебігу хронічного вірусного гепатиту B і C типів у дітей доведено можливість уповільнення процесів фіброгенезу в печінці шляхом застосуванння препаратів, що впливають на систему L - аргінін - NO.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості клініко-параклінічного перебігу захворювання затяжної діареї, обумовленої умовно-патогенетичними бактеріями у взаємозв'язку з поєднаним ентерогенним ураженням підшлункової залози зі зниженням рівня фекальної еластази-1 та корекції зовнішньосекреторної недостатності її функції. Показано, що в сучасний період серед чинників, які сприяють розвитку затяжних діарей, значне місце посідають інфекційні та неінфекційні фактори ризику з боку матері та дитини, а ступінь морфофункціональних порушень у кишечнику залежить від бактеріальних, імунопатогенетичних і морфофункціональних особливостей. Встановлено залежність структурнофункціональних змін кишечнику від тяжкості основного захворювання. Науково обгрунтовано включення ферментного препарату "Креону" до комплексної терапії ентероколітів, що позитивно впливає на клінічний перебіг захворювання, забезпечує відновлення екзогенної функції підшлункової залози та сприяє нормалізації кишкового мікробіоценозу.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне вивчення окремих ланок патогенезу гострих кишкових інфекцій (ГКІ) у дітей на підставі визначення рівнів і динаміки деяких цитокінів (ІЛ, ІФ, ФНП), систем гемостазу та фібринолізу, показників центральної та периферичної гемодинаміки. Вивчено патогенетичну роль інтерлейкінів і фактора некрозу пухлини у разі ГКІ у дітей залежно від етіології захворювання. Досліджено вплив модульованого фітозасобу "Ренорм" на моторику шлунково-кишкового тракту і його захисну дію щодо стрес- та серотонін-індукованих ушкоджень слизової оболонки й обгрунтовано доцільність його застосування. Розроблено та впроваджено у практику охорни здоров'я систему диференційованої терапії ГКІ у дітей, спрямовану на підвищення ефективності їх лікування.

  Скачати повний текст

Встановлено клініко-патогенетичне та прогностичне значення інтерлейкінів і показників імунної відповіді у разі захворювання на сальмонельоз дітей раннього віку. Наведено результати клінічного та лабораторного обстеження хворих. Проведено вивчення кількісного вмісту інтерлейкінів, основних популяцій та субпопуляцій імунних клітин периферичної крові, а також імуноглобулінів основних класів. Виявлено особливості клінічного перебігу захворювання й імунної відповіді залежно від вихідного рівня інтерлейкінів. У всіх хворих, особливо з тяжкою формою сальмонельозу, відмічено зниження відносної кількості CD3+, CD19+-лімфоцитів, моноцитів/макрофагів (CD14+), IgA, IgG, підвищення CD8+ і CD16+-клітин. Найбільші відхилення від норми (показників здорових дітей) виявлено у хворих осіб з низьким вихідним рівнем інтерлейкінів. Досліджено внутрішньосистемні та міжсистемні кореляційні взаємозв'язки між рівнями інтерлейкінів, показниками імунітету та периферичної крові за різних варіантів перебігу хвороби. Виявлено два типи функціонування системи саногенезу: нормореактивний, характерний для хворих зі сприятливим перебігом сальмонельозу та гіперреактивний на рівні імунної системи з дефіцитом компенсації на рівні організму, за якого формується несприятиливий перебіг хвороби. Доведено, що імунні параметри мають більш високий прогностичний ранг у порівнянні з клініко-анамнестичними та іншими лабораторними даними, а серед імунних показників перше місце посідають інтерлейкіни.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню особливостей клініки, перебігу та важкості гострих гепатитів A та B у дітей в залежності від стану вегетативної нервової системи на різних етапах патологічного процесу. Показано, що у хворих на гострий гепатит A або B виявляються зміни вегетативного гомеостазу, що відображають адаптаційно-компенсаторні реакції організму на інфекційний процес і які відповідають ступеню важкості та тривалості патологічного процесу у печінці. У хворих на гострі вірусні гепатити встановлено характерний стан сегментарної ланки вегетативної нервової системи, обумовлений значним зниженням електропровідності симетричних зон, розташованих в ділянці гомілковостопних суглобів, що виявилося типовим тільки для гепатитів. Встановлено комбінації показників кардіоінтервалографії та електропровідності репрезентативних зон шкіри, які свідчать про задовільну, або незадовільну адаптацію організму дитини до інфекційного процесу при гострих вірусних гепатитах. На підставі встановлених закономірностей реакцій надсегментарного та сегментарного апарату вегетативної нервової системи у динаміці гострих вірусних гепататів розроблено діагностичні та прогностичні алгоритми покрокового аналізу показників кардіоінтервалографії та електропровідності шкіри, що дозволяють прогнозувати клінічні особливості, важкість та перебіг хвороби.

  Скачати повний текст

Встановлено, що сучасний шигельоз із гладким перебігом реєструється переважно у віковій групі одного - трьох років життя у хлопців, з несприятливим преморбідним фоном. Клінічна картина його переважно вкладається в межі середньотяжких і тяжких форм і характеризується наявністю симптомів інтоксикації різної виразності, кишкового синдрому й ексикозу II ступеня. Визначено, що найчастішою топічною формою є гастроентероколітична. Клініко-анамнестичні та лабораторні особливості хвилеподібного шигельозу у дітей раннього віку полягають у менш виразній температурній реакції хворих, ступені ексикозу на фоні більш частого ураження шлунково-кишкового тракту у вигляді гастроентериту, ентероколіту, більш значущих лабораторних ознак запального процесу у кишечнику та менш виразній реакції периферійної крові. Доведено, що дані особливості формуються на тлі порушення вмісту цитокінів, простагландинів, місцевих факторів захисту, вміст яких визначає перебіг патологічного процесу. Розроблено таблицю прогнозування варіанта перебігу шигельозу й обгрунтовано можливі шляхи вдосконалення терапії хворих.

  Скачати повний текст

На основі клінічного та лабораторного обстеження 146 хворих на сальмонельоз дітей раннього віку вперше доведено детермінованість ступеня тяжкості та варіанта перебігу хвороби цитопротективною спроможністю слизової оболонки кишок, що забезпечується імуноглобулінами місцевої дії та фагоцитарною системою захисту нейтрофілів. Визначено чинники, що зумовлюють несприятливий перебіг сальмонельозу. Значно обтяжують перебіг сальмонельозу дво- та трикомпонентні бактерійні асоціації, складовими яких є умовно-патогенні бактерії. Виявлено, що імуноглобуліни місцевої дії сприяють локалізації гострого інтестинального запального процесу і запобігають позакишковій транслокації збудників моносальмонельозу та асоційованих форм хвороби. Дефіцит SIgA зумовлює затяжний перебіг сальмонельозу. Дисбаланс функціонування фагоцитарної системи нейтрофілів відбиває тяжкість клінічних форм сальмонельозу та передбачає затяжний перебіг хвороби. Серед показників комплексу індикації розладів фагоцитарної активності нейтрофілів (ФАН) домінують: нейтропенія, низькі показники фагоцитарного числа, значне і стабільне зниження вмісту в нейтрофілах катіонних білків. Вперше розроблено і розглянуто ефективність методу гастроентероколоносорбції силлардом-II при сальмонельозі у дітей раннього віку. Досліджено: силлард-II, окрім детоксикаційного та антидіарейного ефекту, позитивно впливає на локальні механізми імунологічного захисту, що реалізуються через SIgA та ФАН, запобігає позакишковій транслокації збудників моносальмонельозу та асоційованих форм хвороби, зменшує тривалість бактеріовиділення. В дослідженнях in vitro доведено здатність силларда-II підвищувати чутливість сальмонели та клебсієли (найчастішого мікроба-асоціанта асоційованих форм хвороби) до антибіотиків та фторхінолонів.

  Скачати повний текст

Вивчено перебіг інфекційно-алергічного та ювельнільного ревматоїдного артритів (ЮРА) на тлі HBV-інфекції. Установлено, що за умов поєднання зазначеної патології мають місце певні клінічні особливості суглобового синдрому, показників активності ревматичних захворювань, функціонального стану печінки, ступеня системної ендотоксемії, параклінічних параметрів імунітету, рівня ендогенного гамма-інтерферону. Запропоновано диференційовані підходи до лікування таких дітей, що передбачають застосування протиревматичних препаратів з якомога меншою гепатотоксичною дією, терапевтичного комплексу - для дітей, хворих на інфекційно-алергічний/реактивний артрит з супутнім інфікуванням вірусом гепатиту B, препарату системної ензимотерапії "Вобензим", а хворим на ЮРА - стимулятора синтезу ендогенного інтерферону аміксину. За цього у випадку реплікативної активності HBV-інфекції запропоновано не застосовувати синтетичні інтерферони, а вплив на вірус гепатиту B забезпечується дією ламівудину. Показано позитивну динаміку виявлених клініко-параклінічних синдромів за результатами лікування. Здійснено катамнестичне дослідження хворих на ЮРА на тлі HBV-інфекції через 6 - 12 місяців та виявлено стійкий ефект проведеної терапії завдяки відсутності прогресування активності та рентгенологічної стадії ювенільного ревматоїдного артриту, а також сероконверсію хронічного гепатиту B у певної кількості хворих.

  Скачати повний текст

Відзначено високий рівень захворюваності на гострі кишкові інфекції (ГКІ) у Східному та Західному регіонах України. Встановлено зростання вірулентності за показниками адгезивності й антилізоцимної активності збудників шигельозу (S. sonnei, S. flexneri) та сальмонельозу, зумовленого S. typhimurium. Побудовано математичну модель шляхом розробки тест-комплексів і створення комп'ютерної програми для спрощеної ідентифікації родів і видів бактерій родини Enterobacneriaceae. Шляхом проведення експериментальної перевірки моделі показано високу ефективність її використання.

  Скачати повний текст

Вивчені особливості клінічного перебігу гострих кишкових інфекцій (ГКІ) у дітей раннього віку, інфікованих цитомегаловірусом (ЦМВ). З'ясовано, що при тяжкому перебігу ГКІ у дітей першого року життя частота інфікування ЦМВ склала 66,4%. Дана оцінка деяким показникам і імунологічної реактивності дітей першого року життя з ГКІ, інфікованих ЦМВ. Розроблені клініко-лабораторні критерії діагностики ЦМВ у дітей першого року життя з ГКІ.

  Скачати повний текст

Уперше на підставі результатів проведеного комплексного дослідження встановлено частоту порушень ліпідного обміну в дітей, хворих на хронічний гепатит C (ХГC) у взаємозв'язку з генотипом вірусу та величиною вірусного навантаження. Показано діагностичну цінність певних показників ліпідного обміну в дітей з ХГC і наявністю їх взаємовпливу з показниками цитолізу, хеолестазу та порушенням білково-синтетичної функції печінки. Оцінено взаємозв'язок ступеня морфологічних змін у печінці в дітей, хворих на ХГC, з показниками ліпідного обміну. Вперше показано, що не всі показники ліпідного обміну адекватно відображають морфологічні зміни у печінці у хворих на ХГC. Доведено, що підвищені рівні ліпопротеїдів низької щільності та тригліцеридів у сироватці крові можуть бути лабораторними маркерами під час визначення порушень ліпідного обміну у хворих на ХГC. Виявлено відповідність ступеня стеатозу активності цитолітичних ферментів і показникам холестазу. З урахуванням установлених механізмів розвитку стеатозу печінки в дітей, хворих на ХГC, науково обгрунтовано й оцінено ефективність гепатопротекторної та метаболічної фармакотерапії у разі порушення ліпідного обміну.

  Скачати повний текст