Скачати повний текст

Вивчено питання підвищення ефективності діагностики та лікування ускладнень бронхітів у дітей. Досліджено насиченість кісток мінеральними речовинами, метаболізм сполучної тканини, кальцій-фосфорний обмін, стан системного імунітету й інтенсивність запального компонента залежно від клінічного варіанта бронхіту. Не зважаючи на рівномірну поширеність остеопатій серед дітей з бронхітами (за умов рецидивного - 50,0 %, хронічного - 40,0 %), тривалий, клінічно більш тяжкий перебіг хронічного запального процесу в бронхах сприяє більшому зниженню мінералізації кісткової тканини, що доведено наявністю діагностованих у разі хронічних бронхітів остепенії I - III ступеня (20,0 %) й остеопорозу (11,43 %). Визначено, що у разі рецидивного бронхіту мала місце лише остеопенія I - II ступеня. Запропоновано лабораторні й інструментальні критерії виявлення остепенії у дітей з рецидивним і хронічним бронхітами залежно від тривалості захворювання та частоти загострень. Серед них провідна роль належить визначенню кальцію, оксипроліну, румалонових антитіл, кріоглобуліну та оцінці денситограми за показниками стандартного відхилення. Патогенетично обгрунтовано доцільність і запропоновано схеми корекції остеопенії в дітей з бронхітами з використанням препарату "Кальцемін". У динаміці відстежено покращення стану мінералізації кісткової тканини, стабілізацію обміну сполучнотканинних елементів, зменшення інтенсивності запального компонента після застосування модифікованих схем лікування. Корегування діагностованого вторинного імунодефіциту клітинної ланки імунітету II ступеня та дисімунологлобулінемії проведено з використанням препарату "Циклоферону", ефективність якого за рецидивного та хронічного бронхітів доведено позитивною клініко-лабораторною динамікою.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання удосконалення корекції вегетативних порушень та заходів профілактики остеопенічного синдрому у дітей та підлітків з недиференційованою дисплазією сполучної тканини та гіпермобільним синдромом, на підставі вивчення їх поширеності, дослідження структурно-функціонального стану кісткової тканини, клініко-лабораторних та функціональних показників. Встановлено поширеність дисплазії у дітей та підлітків 7 - 16 років, які мешкають у різних регіонах України. Проаналізовано структурно-функціональний стан кісткової тканини під час недиференційованої дисплазії сполучної тканини та гіпермобільному синдромі, роль дисплазії та деяких екологічних чинників у розвитку остеопенічного синдрому. Визначено частоту та характер порушень вегетативної регуляції серцевого ритму, церебральної гемодинаміки та фагоцитозу у разі недиференційованої дисплазії сполучної тканини, виявлено функціональну слабкість клітинних мембран. Обгрунтовано диференційований підхід до призначення лікувально-реабілітаційних комплексів з додатковим використанням сінглетно-кисневої терапії та інстенону у дітей з вегетативними дисфункціями та дисплазією з метою корекції вегетативних розладів, нормалізації стану церебральної гемодинаміки, фагоцитозу та клітинних мембран.

  Скачати повний текст

Досліджено стан кісткової тканини та мінерального обміну, а також метаболізм сполучної тканини залежно від тяжкості бронхіальної астми (БА), складу медикаментозної терапії та вікових параметрів хворих. Зазначено, що зростання глибини остеопенії відмічалося у більшій мірі серед дітей старших 10 років і з тривалістю хвороби понад 5 років. Встановлено залежність між ступенем мінералізації кісткової тканини та тяжкості, а також тривалості перебігу БА. Відмічено вплив тривалої терапії препаратів системної дії на стан мінералізації поперекових хребців та їх лінійні розміри. Визначено лабораторні та інструментальні критерії остеопенії у дітей хворих на БА залежно від віку та статі. Доведено, що провідна роль належить визначенню іонізованого кальцію, румалонових антитіл, оксипроліну у крові та оцінці денситограми за показниками стандартного відхилення, рівня щільності кісткової тканини, та вмісту мінералів у кістковій тканині. Зазначено, що остеопороз діагностувався лише у пацієнтів із тяжким перебігом БА, критеріями якого були зменшення загального вмісту мінералів, а також площі та ширини хребців. Виявлено дисбаланс провідних ланок гомеостазу (гіпокальціємія, гіпомагніємія, прискорений метаболізм сполучної тканини, дефіцит факторів антиоксидантного захисту). Патогенетично обгрунтовано доцільність та запропоновано схеми корекції остеопенії у дітей на тлі БА.Встановлено, що ефективність даного доповнення до базисної терапії визначалася нормалізацією лабораторних показників, нарощенням мінералізації кісткової тканини, вирівнюванням лінійних розмірів поперекових хребців.

  Скачати повний текст

Наведено результати клініко-параклінічних досліджень дітей, народжених від матерів, опромінених у дитячому та підлітковому віці. Показано, що формотворчий процес будови тіла цієї категорії дітей відбувається переважно гармонійно, але біологічна зрілість будови маси тіла відстає від мешканців "умовно чистих" територій. Установлено, що у першого покоління нащадків радіаційно опромінених у дитячому віці матерів ранній розвиток адаптаційних змін у структурі кісткової тканини, характер яких залежить від величини та виду радіаційного опромінення їх матері у дитинстві та віку у період опромінення - зі збільшенням величини дозового навантаження на організм матері у нащадків відбувається ранній розвиток остеофіброзу, остеопорозу, особливо у дівчачої статі, за менших доз - остеопенії, остеомаляції. Виявлено, що ранній вік радіаційного опромінення матері за будь-яких доз спричинює остеофіброз у нащадків з раннього дитячого віку. Відзначено, що радіаційне опромінення матері у пубертатному періоді сприяє також більш ранньому розвитку сколіозу у нащадків. З'ясовано, що ранні зміни гістоархітектоніки кісткової тканини супроводжуються не тільки змінами фізичних властивостей кісток, а й порушенням мінерального гомеостазу в організмі, змінами структурно-функціональних властивостей остеогенних клітин. На підставі комплексного вивчення структурно-функціонального стану, метаболізму, мінералізації кісткової тканини, гормональної регуляції процесів кісткоутворення, формутворення у нащадків опромінених у дитячому та підлітковому віці матерів удосконалено заходи щодо профілактики та реабілітації їх порушень з метою покращення якості локомоторних функцій.

  Скачати повний текст