Здійснено комплексний аналіз архівно-слідчих справ як джерела вивчення історії репресій в Україні у період "Великого терору" 1937 - 1938 рр. На підставі дослідження одного з фондів припинених справ (архіву УСБУ в Одеській області), визначено основні ознаки, які дозволяють класифікувати даний вид масових джерел і визначити притаманні їм особливості формування та систематизації документів. Встановлено, що значний вплив на процес формування справ таких факторів, як час і місце їх порушення, провадження слідства та характер обвинувачення, показано суттєву роль виконавчого органу, що приймав рішення у справі. З'ясовано, що перегляд справи та реабілітація залежно від періоду впливали на внесення коректив у формування справи та рівень її інформативного потенціалу. Визначено істотні відмінності між одиночними та груповими справами. Евристичним шляхом виявлено основні типи документів, що містяться у справах. Проаналізовано їх структуру, значення на кожній зі стадій формування справи, розглянуто проблеми повноти та достовірності інформації. Визначено інофрмаційний потенціал архівно-слідчих справ та їх цінність як джерела з історії вивчення масових репресій.

  Скачати повний текст

Розгляунто механізм, причини та наслідки масових депортацій населення у першій половині XX ст. Особливу увагу приділено розгляду даних процесів у роки Першої світової війни. Висвітлено масові депортації 1920-х рр., зокрема, стосовно діячів колишніх політичних партій та організацій, національно свідомої української інтелегенції, священнослужителів і віруючих. Доведено, що найбільш масоового характеру набули депортації у кінці 1920-х - на початку 1930-х рр. у період здійснення суцільної колективізації сільського господарства. Висвітлено трагедію народів Криму, що у масовому порядку депортувалися з території півострова. Проаналізовано основні законодавчі та нормативні акти, які сприяли поверненню народів на свою батьківщину, розглянуто шляхи їх адаптації.

  Скачати повний текст

Досліджено питання ліквідації більшовиками опозиційних політичних партій в Україні з 1920 - до 1925 р., коли було остаточно встановлено однопартійну політичну систему в Україні. Основні питання дослідження: самоліквідація партії боротьбистів й борбистів у 1920 р.; знищення загальноросійської партії есерів в Україні протягом 1920 - 1923 рр.; основні етапи примусового сходу РСДРП з політичної арени України; українська комуністична партія боротьбистів: від виникнення до ліквідації. Ліквідацію опозиційних партій пояснено, перш за все, прагненням більшовиків до монополії на владу в Україні.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено механізм формування та здійснення масових репресій, спрямованих проти населення південно-західного регіону УРСР у добу сталінщини. Розглянуто комплекс інформативних документів з Архіву служби безпеки України, Архіву Федеральної служби безпеки Російської Федерації. Розкрито інформаційні можливості зазначеного корпусу документів для дослідження теми політичних репресій. Вивчено впровадження політичних репресій протягом 1920-х - на початку 50-х рр. Визначено головні етапи й особливості репресивної політики в Україні. З'ясовано специфіку репресій стосовно окремих соціальних груп населення: селянства, робітничого класу, інтелігенції, предствників національних меншин, релігійних конфесій. Простежено етапи розправи правлячої верхівки з членами партій соціалістичної орієнтації та опозиційно настроєними комуністами.

  Скачати повний текст

Досліджено ідеологічні аспекти політичних репресій проти наукової інтелігенції у радянській Україні у 1920 - 1930-х рр. З використанням широкої джерельної бази та наявної історіографії висвітлено ідеологічну складову причин і передумов розв'язання партійно-радянським режимом політичного терору проти наукових працівників. Проаналізовано ідеологічне наповнення законодавчого підгрунтя політичних репресій. Показано вплив ідеологічного фактора на практику діяльності спеціальних і судових органів. З'ясовано форми та методи агітаційно-пропагандистської роботи партійних, радянських органів, громадських організацій, яка була спрямована на ідеологічне обгрунтування у суспільній свідомості політики репресій щодо наукової інтелігенції. Відзначено, що ідеологічний чинник відігравав головну роль в організації політичних репресій проти наукової інтелігенції та суттєво впливав на їх масштабність.

  Скачати повний текст

Висвітлено причини виникнення української політичної еміграції, особливості збереження за умов еміграції ідентитетів "Україна - батьківщина" та "український громадянин". Розглянуто діяльність урядів УНР і ЗУНР в еміграції. Відзначено, що правовий статус і соціальна адаптація українських політичних емігрантів зумовлювалась їх політичним вибором. Політико-ідеологічні форми вияву громадянської позиції розглянуто на підставі аналізу партійного структурування, вироблення політичних доктрин, зміни політичних орієнтацій, радянофільства галицьких політичних діячів. Доведено, що більшовики у боротьбі з українською еміграцією використовували методи дискредитації українських політичних діячів, фальсифікування джерел, підтасовування фактів, здійснювали провокаторську роботу у їх середовищі з метою ліквідації конкурентів у боротьбі за владу в Україні. Лідери української політичної еміграції, усвідомивши свою належність до української спільноти, продовжували відстоювати політичний вибір - існування незалежної української держави. Їх ціннісні орієнтації були спрямовані на збереження етнокультурної спадкоємності, історичної пам'яті та поширення українськості у світі. Здійснено комплексне дослідження вияву громадянської позиції лідерів української політичної еміграції 1920-х рр., яку охарактеризовано на інституційному, культурно-просвітницькому, доктринальному та поведінково-спонукальному рівнях.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню діяльності українських емігрантських політичних партій у І Чехословацькій республіці (1918-1938). У роботі розглянуто процес формування чехословацької концепції українського питання, вивчено особливості політичної системи країн-реципієнта у контексті їх впливу на емігрантські політичні партії, проаналізовано діяльність українських політичних партій у міжвоєнні роки з оглядом на її значення для діаспори, країни аоселення та України.

  Скачати повний текст