Розглянуто особливості засвоєння дітьми старшого дошкільного віку дієслівного словотворення префіксального типу. Розроблено експериментальну технологію засвоєння префіксальних дієслів, що сприяє формуванню системності знань у старших дошкільників та охоплює такі компоненти: спостереження та сприймання семантичної ролі дієслів руху (дії, стану), виділення та узагальнення істотних ознак префіксів та їх узгодженість із прийменниками, перенесення словотвірної моделі дієслів руху на дієслова дії та стану, виконання вправ на закріплення, що передбачають включення одержаних знань у мовленнєву практику. Визначено та охарактеризовано рівні, стадії, педагогічні умови, тенденції та закономірності засвоєння префіксального словотворення дієслів.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано особистісно орієнтовану технологію виховання емоційно-ціннісного ставлення до природи в дітей старшого дошкільного віку, а також критерії сформованості та типи прояву цієї якості як показника екологічної вихованості старших дошкільників. Уточнено суть поняття "емоційно-ціннісне ставлення до природи" стосовно вікових особливостей старших дошкільників. Удосконалено принципи конструювання особистісно орієнтованої технології виховання, а також визначення кількісних та якісних характеристик емоційно-ціннісного ставлення до природи в дітей старшого дошкільного віку.

  Скачати повний текст

Досліджено питання екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку засобами авторської казки. Розкрито теоретико-методологічні засади даного виховання. Визначено роль і місце авторської казки природознавчого змісту як засобу екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку. Обгрунтовано педагогічні умови, розроблено й апробовано експериментальну методику використання авторської казки у процесі екологічного виховання дітей, визначено її етапи та зміст кожного з них. Дослідно-експериментальним шляхом доведено ефективність використання авторських казок у процесі екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку.

  Скачати повний текст

Визначено педагогічні умови збагачення словника дітей 5-го року життя в процесі образотворчої діяльності: блочно-тематична організація занять з образотворчої діяльності на підставі інтеграції, відповідність методів збагачення словника основним етапам організації образотворчої діяльності (цілеспрямоване сприймання - обговорення змісту малюнка - малювання - художній коментар у процесі зображення - словесна оцінка малюнка), емоційна насиченість образотворчої діяльності за рахунок урізноманітнення засобів втілення образу; поступове уведення у словник дітей спеціальних термінів образотворчої діяльності й експериментальне перевірено їх оптимальність. Охарактеризовано рівні розвитку словника дітей 5-го року життя в процесі образотворчої діяльності: високий, достатній, середній, низький.

  Скачати повний текст

Запропоновано систему завдань, спрямованих на збагачення словника дітей старшого дошкільного віку експресивною лексикою засобами української народної казки. Розроблено лінгводидактичну модель збагачення словника старших дошкільників, яка складається з чотирьох етапів: відбірково-аналітичного, первинно-ознайомлювального, продуктивно-моделювального, творчо-імпровізаторського. Зазначено педагогічні умови, за яких така робота відбувається ефективніше. Виявлено критерії та показники, рівні розвитку експресивного мовлення в дітей. Визначено стадії збагачення словника та тенденції засвоєння експресивної лексики старшими дошкільниками.

  Скачати повний текст

З'ясовано генезу ідеї інтелектуального розвитку дітей у теоріях світових і вітчизняних науковців у сфері психології та педагогіки. Обгрунтовано особливості функціонування дошкільних закладів Німеччини та місце інтелектуального складового в їх змісті освіти. Досліджено теоретичні та практичні засади організації інтелектуального розвитку дитини, проаналізовано його чинники. Визначено роль вихователів дошкільних установ у реалізації завдань інтелектуального розвитку особистості. Показано можливості творчого використання досвіду німецької дошкільної педагогіки освіти у контексті завдань сучасного українського дошкілля.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему коригування мовлення дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності. Розкрито суть понять "корекція", "коригування", "педагогічне коригування", "корекційно-педагогічна діяльність", "корекційна лінгводидактика", "нормативність мовлення". Охарактеризовано мовленнєві помилки, надано їх класифікацію. Описано специфіку мовленнєвих помилок у мовленні дошкільників, щодо яких необхідно здійснювати педагогічне коригування. Розглянуто ігрову діяльність як провідну для дітей дослідженого періоду, зазначено її роль у коригуванні мовлення дітей. Визначено критерії, показники, ступені та рівні розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку. Виявлено педагогічні умови його успішного коригування в ігровій діяльності, розроблено його лінгводидатичну модель, змістовий аспект і методику.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджена специфіка засвоєння дітьми середнього дошкільного віку звукової культури мовлення, розроблено експериментальну методику виховання звукової культури мовлення дітей засобами фольклору, визначено рівні розвитку звукової культури мовлення та рівні обізнаності дітей з фольклорними жанрами, виявлено педагогічні умови, тенденції, стадії виховання звукової культури мовлення дітей засобами фольклору.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано експериментальну методику та педагогічні умови ефективного навчання дітей старшого дошкільного віку складати розповіді-роздуми, наведено характеристику її основних етапів (підготовчого, ознайомлювально-репродуктивного, діяльнісного), розглянуто їх взаємозв'язок. Уточнено зміст понять "розповідь", "текст". Як критерії сформованості в учнів даного уміння запропоновано використовувати структурно-організаційну схему, змістову характеристику, обсяг, способи зв'язку між реченнями та частинами розповіді-роздуму. Встановлено показники та рівні сформованості (високий, достатній, середній, низький) уміння старших дошкільників складати розповіді-роздуми. Охарактеризовано послідовні стадії формування вміння (інформаційно-змістову, діалогічну, репродуктивну, самостійне продукування розгорнутої розповіді-роздуму) та визначено основні тенденції даного процесу. З'ясовано, що ефективність засвоєння дітьми знань про функціональне призначення розповіді-роздуму, її структуру та мовленнєве оформлення залежить від рівня розвитку уявлень про причинно-наслідкові з'язки між предметами та явищами довкілля, змісту та форми спілкування дорослого з дітьми, організації дитячої діяльності. Зроблено висновок про залежніть темпів розвитку сформованості вмінь дітей старшого дошкільного віку складати розповідь-роздум від загального рівня мисленнєвого та мовленнєвого розвитку дитини. Доведено, що міцність засвоєння дітьми знань про функціональне призначення розповіді-роздуму, її структуру та мовленнєве оформлення у самостійному активному мовленні залежить й обумовлюється раціональним поєднанням різних видів і типів занять. Встановлено, що розвиток уміння самостійно складати розповідь-роздум залежить від зацікавленості дітей різними видами діяльності, що стимулюють мовленнєву активність дошкільників.

  Скачати повний текст

Вперше розглянуто вплив театралізованої діяльності на розвиток зв'язного мовлення, вміння складати самостійні зв'язні висловлювання - сюжети гри та сценарії театральних вистав. Визначено критерії та показники творчого розповідання дітей старшого дошкільного віку в театралізованій діяльності, його рівневі характеристики. Запропоновано лінгводидактичну модель роботи щодо навчання творчого розповідання, що складається ознайомлювального, пошуково-діяльнісного і художньо-самостійного етапів та проводиться за літературно-мовленнєвим, мовленнєвотворчим, театрально-ігровим напрямками. Визначено педагогічні умови, за яких навчання творчого розповідання відбуватиметься більш ефективно. Виявлено послідовні стадії та тенденції навчання розвитку творчого розповідання в театралізованій діяльності.

  Скачати повний текст

Вперше вивчено та науково обгрунтовано можливості використання емоційно-експресивної лексики у процесі навчання словотворення дітей старшого дошкільного віку. Визначено критерії та рівні засвоєння дітьми навичок творення слів, іменників та прикметників за допомогою суфіксів суб'єктивної оцінки, а також дидактичні умови, тенденції та етапи навчання дошкільників суфіксального словотворення на матеріалі емоційно-експресивної лексики.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми наступності та шляхи її розв'язання в ознайомленні з природою дітей віком 6 і 7 років в умовах діяльності навчально-виховного комплексу "школа - дитячий садок". Визначено напрями реалізації наступності, обгрунтовано організаційно-педагогічні умови її забезпечення в ознайомлені з природою старших дошкільників і молодших школярів із врахуванням специфіки діяльності комплексу. Розроблено й обгрунтовано наскрізну програму, систему методичного забезпечення природопізнавальної діяльності дітей, зміст і форми організаційно-методичної роботи з педколективом та батьками. Доведено, що ефективність реалізації наступності досягається шляхами ускладнення і розширення змісту програмового матеріалу для першого класу в наскрізній програмі, спрямованістю змісту і форм організаційно-методичної роботи з педколективом та підвищення готовності вихователів і вчителів до реалізації наступності, урізноманітнення роботи з батьками, єдністю методичного забезпечення процесу ознайомлення з природою дітей 6 і 7 років, яка охоплює зміст, методи, форми організації пізнання дітьми природи в підготовчій групі і першому класі відповідно до особливостей їх психічного розвитку та спільні форми природопізнавальної діяльності старших дошкільників і молодших школярів, залучення батьків до розв'язання освітньо-виховних завдань, створення розвиваючого природного середовища.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему наступності ігрових форм навчальної діяльності за умов навчально-виховного комплексу "школа - дошкільний заклад". Описано структуру наступності навчальної діяльності, зокрема, готовність старших дошкільників до навчальної діяльності та адаптацію першокласників до шкільних умов навчання. Визначено умови реалізації наступності ігрових форм навчальної діяльності старших дошкільників та молодших школярів з урахуванням специфіки діяльності освітнього комплексу. Обгрунтовано модель забезпечення наступності ігрових форм навчальної діяльності на основі взаємопереходу провідних видів діяльності дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Доведено, що реалізація наступності ігрових форм навчальної діяльності старших дошкільників та молодших школярів досягається на основі гармонійності взаємопереходу провідних видів діяльності дошкільників і школярів, узгодження форм, методів і засобів організації освітнього процесу дошкільних навчальних закладів та школи, єдиної цільової спрямованості співпраці вихователів, учителів та батьків дітей, а також високого рівня компетентності педагогів. Розроблено систему ігрових форм навчальної діяльності дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.

  Скачати повний текст

Запропоновано, теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано методику реалізації наступності у навчанні дітей віком 5 - 6 років, яка передбачає поступовий розвиток мовленнєвих навичок продукувати описи, здобуті дітьми у дошкільні роки, з'ясування наявних суттєвих і формально-структурних ознак опису як одного з функціонально-смислових типів мовлення, розробку на цій підставі мовленнєвих умінь доречно добирати влучні мовні засоби для висвітлення ознак об'єкта, що описується, об'єктивувати опис як одиницю мови, здійснювати рефлексію над мовленням у формі опису та контроль над мовленням однолітків, що забезпечує розвиток дітей комунікативних і лінгвістичних умінь продукувати описи. Визначено головні педагічні умови, три етапи, а саме: комунікативно-збагачувальний, когнітивний і рефлексивно-мовленнєво-творчий. Розроблено комунікативний, лінгвістичний і рефлексивний зміст навчання опису. Відібрано й оптимізовано методи, організаційні форми та засоби, що забезпечують реалізацію наступності у навчанні опису дітей шести років.

  Скачати повний текст

Уперше в контексті переходу на новий зміст освіти виокремлено складові здійснення наступності у формуванні цілісного сприйняття природи "на стиках" ланок освіти та в кожній з них. Виявлено та систематизовано сукупність дидактичних (змістових і процесуальних) умов формування у старших дошкільників і молодших школярів такого сприйняття. Апробовано та запропоновано для втілення в освітню практику методику здійснення наступності під час формування в учнів першого класу цілісного сприйняття природи. Проаналізовано дидактичні положення та розкрито механізми ознайомлення старших дошкільників і молодших школярів зі зв'язками в природі відповідно до ієрархічного принципу її будови, зокрема, видів зв'язків у природі на рівнях організму, популяції, угруповання.

  Скачати повний текст

На підставі використання діалогічного підходу щодо вивчення творчих практик дитини здійснено інтегрований аналіз їх образної основи та розвитку різних форм мовлення та мислення. Доповнено існуючі уявлення про розвиток мовлення та мислення. Встановлено зв'язок між здатністю створювати образи, яку дитина демонструє у своїх творчих практиках, та її інтелектуальним розвитком. Конкретизовано значення образних компонентів у процесі становлення писемного мовлення. Обгрунтовано методику розвитку його змістового аспекту з використанням образної основи творчих практик дитини.

  Скачати повний текст

Вперше обгрунтовано й апробовано комплекс організаційно-педагогічних умов, що забезпечують необхідний рівень підготовки дітей до навчання у школі. Уточнено сутність і співвідношення понять "готовність до школи", "шкільна зрілість", а також структуру готовності дитини до навчання у школі. Визначено коефіцієнти вагомості комплексного критерію педагогічної та психічної готовності, її показники та рівні. Розроблено кваліметричний механізм діагностування шкільної зрілості дошкільника. Виявлено соціально-педагогічні чинники впливу на якість підготовки дитини до школи. Розкрито залежності між розвитком компонентів готовності дітей до школи та їх успіхами у навчанні з провідних предметів у початкових класах. Удосконалено організційні форми та методи взаємодії сім'ї, дошкільних закладів і початкової школи у процесі підготовки дітей дошкільного віку до систематичного навчання у загальноосвітній школі.

  Скачати повний текст

Досліджено педагогічні засади особистісно орієнтованого навчання іноземної мови дошкільників, визначено його зміст та особливості організації у дошкільних навчальних закладах. Проаналізовано основні освітні тенденції, що зумовлюють специфіку формування у дошкільників мовленнєвої діяльності іноземною мовою. З'ясовано вікові можливості дітей шостого року життя, рівень їх мовленнєвого розвитку як передумови готовності до оволодіння іноземною мовою. Даний період визначено як сприятливий в оволодінні іноземним спілкуванням. Розроблено напрями інтеграції іноземної мови у дитячі види діяльності з урахуванням специфіки особистісно орієнтованого підходу до навчання. Створено розвивальне середовище у дошкільному закладі, обгрунтовано методи та прийоми особистісно орієнтованого навчання та експериментально перевірено ефективність запропонованої дидактичної системи як засобу розвитку у дошкільників мовленнєвої діяльності та їх особистісних якостей.

  Скачати повний текст