Описано традиційну скрипкову культуру досліджуваного середовища в соціокультурному та музикознавчому (етноорганологічному) аспектах. Здійснено жанрову класифікацію поліського скрипкового репертуару та проаналізовано основні музичні форми. Визначено основні жанрові цикли та в цих межах охарактеризовано окремі жанри народної скрипкової музики, серед яких до суто поліських віднесено "паходу" і "крутак". У репертуарі розглянуто різноманітні музичні форми - періодичні, куплетні, дво- та тричастинні. Встановлено тенденцію до поступової втрати пріоритетної позиції скрипки в музичному середовищі поліщуків та остаточне зникнення самого явища внаслідок активного культивування "художньої самодіяльності", а також під впливом урбанізаційних процесів.

  Скачати повний текст

Запропоновано розглядати скрипкові концерти Л.Шпора як шлях становлення характерних властивостей романтичного стилю у музичному мистецтві XIX ст. Запропоновано положення щодо належності композитора до перехідного історичного періоду на підставі узагальнення фактів біографії Шпора, з урахуванням його естетичних принципів, стильових якостей скрипкових концертів, які розглянуто у контексті поетики жанру, творів попередників і сучасників Л.Шпора (Моцарта, Віотті, Бетховена, Роде, Паганіні). Відзначено щодо створення композитором нової жанрової гілки скрипкового концерта - лірико-драматичної. Показано панування лірики, наявність нового інтонаційного словника, композиційних якостей, що передують закономірностям концертів композиторів-романтиків. Здійснено періодизацію скрипкових концертів Л.Шпора. Зроблено висновок, що, незважаючи на відповідність стильовим якостям концертів романтичній поетиці, опозиція композитора сучасному мистецтву не дозволяє віднести його до романтичного художнього напряму.

  Скачати повний текст

Досліджено специфіку діалогічних та ігрових проявів у скрипкових концертах XX ст. Концерти для скрипки з оркестром К. Шимановського, Б. Бартока, І. Стравінського, Д. Шостаковича, Є. Станковича та М. Скорика розглянуто у контексті актуальних для естетичної та культурознавчої думки XX ст. питань музичного діалогу та музичної гри. Музичний матеріал вивчено у контексті втілення специфічних особливостей жанру концерту в конкретних музичних творах, найбільш характерних стильових рис і комплексів засобів музичної виразності. Музикознавчий аналіз дозволяє зробити висновки про сутність понять "діалогічність", "концертність" і "ігрова складова" в музиці, а також про взаємозв'язки, що існують між ними.

  Скачати повний текст

Досліджено та теоретично обгрунтовано доцільність формування та умови функціонування виконавського апарату інструменталістів, зокрема, звуковидобуваючої та звуковідтворюючої системи виконавського апарату скрипаля. Простежено історичний шлях розвитку даної проблеми, проаналізовано стан практичного виконавства на сучасному етапі його розвитку, психологічні передумови формування ігрових рухів правої руки скрипаля та особливості звуковидобування на скрипці. Виконавський апарат скрипаля визначено як біомеханічну систему. Створено електронно-механічний прилад, що забезпечило отримання об'єктивних ігрових характеристик скрипкового смичка та струн. За допомогою комп'ютерних технологій досліджено процеси звуковидобування та звуковідтворення на скрипці за різних ігрових умов, внаслідок чого отримано досі невідомі якісні характеристики скрипкових струн та смичка.

  Скачати повний текст

Розглянуто тенденції розвитку української скрипкової музики в 1960 - 1980-х рр., відповідно до джерелознавчих матеріалів висвітлено історико-культурні передумови розвитку скрипкового мистецтва в Україні. Охарактеризовано особливості новаторства нової генерації композиторів України. Проаналізовано шляхи формування нового національного різновиду жанру, розпочатого В.Косенком і продовжуваного М.Скориком, О.Козаренком, В.Бібіком, Є.Станковичем та іншими композиторами. Вивчено аспекти формування нової національної скрипкової школи.

  Скачати повний текст

Досліджено формування українського скрипкового концерту, йогго еволюцію та сучасні тенденції розвитку. Здійснено екскурс у теорію та історію жанру скрипкового концерту, розглянутого як багатоскладове, системне явище. Запропоновано періодизацію розвитку українського скрипкового концерту від початку 20-х до завершення 90-х років ХХ ст. Простежено шляхи формування національного різновиду жанру, розпочатого В.Косенком і продовжуваного М.Скориком, О.Козаренком, В.Бібіком, Є.Станковичем та іншими композиторами. Висвітлено період 80 - 90-х рр. - якісно новий етап еволюції жанру, пов'язаний з докорінним переглядом його поетики та структурного інваріанта, зокрема, в одночастинних концертах лірико-медитативного спрямування.

  Скачати повний текст