Запропоновано концепцію соціально-культурної суті феномена грошей. Виявлено соціокультурні механізми, через які монетарні відносини спричинюють тоталізацію, інструментальної раціональності у життєвому світі людини та передумови, за яких можливо протистояти такій тоталізації у процесі ринкової трансформації в Україні. З'ясовано соціальну природу культурного феномена грошей як медіума соціальних комунікацій. Проаналізовано особливості узагальнення, абстрагування та ідеалізації у процесі історичної еволюції грошей як спеціалізованої мови. Виявлено причини та наслідки перетворення метамови грошей до специфічної матриці культурної реальності, її вплив на розвиток і утвердження раціональності у соціальному житті. Розкрито роль грошей у процесі системної колонізації життєвого світу людини у добу Модерну. Висвітлено коло проблем, що вимагають поглиблення взаємодії філософського й економічного знання. Досліджено місце та роль феномена грошей у системі соціальних та індивідуальних цінностей. Проаналізовано передумови еволюції "людини економічної" у напрямку до "людини етичної". Аргументовано, що єдиною соціальною силою, що протистоїть інструментальній раціональності монетарних кодів, є організована воля громадянського суспільства. Визначено соціальну природу грошей, а саме: фінансові важелі, які держава, реалізуючи суспільний вибір, використовує для надання економіці соціального спрямування.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльний методологічний аналіз класичного та некласичного підходів у соціально-філософському осмисленні економічної сфери різнотипних за своєю природою суспільств - доіндустріального, індустріального та постіндустріального. Виявлено найважливіші підходи у соціально-філософському вивченні сфери економічної життєдіяльності людей, розкрито її сутність, статус та функції. Розглянуто характерні риси та можливості класичного підходу у дослідженні економічної сфери доіндустріального та раннього індустріального суспільств. Осмислено своєрідність, досягнення та недоліки соціально-філософського вчення Маркса як завершення класичного і першої спроби некласичного осягнення самобутності економічної сфери та її ролі у класичному індустріальному суспільстві. Розкрито особливості, досягнення та перспективи некласичного підходу до вивчення економічної сфери життя доіндустріального та постіндустріального соціумів.

  Скачати повний текст

Досліджено питання соціально-філософського осмислення проблеми оподаткування. Зазначено, що усвідомлення її соціальної суті є однією з актуальних проблем соціальної філософії, одним з напрямків пошуку гідного людини цивілізованого способу існування та її самореалізації в суспільстві. Проаналізовано поняття, які характеризують суть оподаткування та логіку його розвитку, а саме: "податкова діяльність", "засоби податкової діяльності", "суб'єкт оподаткування", "об'єкт оподаткування", "мета оподаткування". Розкрито роль оподаткування в соціальному розвитку суспільства. Розглянуто фактори соціокультурної детермінації оподаткування. Визначено детермінанти оптимізації розвитку українського суспільства засобами оподаткування.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософський аналіз стереотипів і настанов, що характеризують особливості світосприйняття та господарської поведінки українців, на підставі концепції сучасної західної та вітчизняної філософської думки розкрито зміст, а також значення терміна "господарський менталітет". Запропоновано модель ментальної структури та наведено типологію ментальності. Підкреслено, що етнічна ментальність відтворює певні стереотипи та настанови, які визначають особливості ставлення до праці, власності, а також підприємництва. Виокремлено головні риси українського господарського менталітету: індивідуалізм, завзятість у праці, розвинуті приватновласницькі інстинкти, толерантність до інших культур. Встановлено, що дані риси формувалися на підставі культурних архетипів під впливом географічних, соціально-історичних, релігійних та ідеологічних чинників. Досліджено сутність сучасних трансформацій українського господарського менталітету, які суттєво впливають на історичний вибір моделі соціально-економічної модернізації.

  Скачати повний текст