Вивчено рентгенологічні особливості ідіопатичного, диспластичного та посттравматичного коксартрозу у 450 хворих. Всім хворим проведено рентгенологічне обстеження з подальшим його аналізом: виділенням стадії коксартрозу за J. H. Kellgren і J. S. Lawrence, типу кісткоутворення за Bombelli R. в модифікації Мухамедова Ф. Ф., наявності кістовидної перебудови головки вертлюгової западини та залежності цих показників від форми прогресування патологічного процесу. З'ясовано, що для швидкої форми прогресування ідіопатичного коксартрозу характерною є перевага атрофічного типу кісткоутворення (45,21 %) і велика кількість випадків кістовидної перебудови головки або вертлюгової западини (51,06 %). Помірна та повільна форми прогресування ідіопатичного коксартрозу, всі форми диспластичного та посттравматичного коксартрозу супроводжувались гіпертрофічним кісткоутворенням та відсутністю тенденції до кістовидної перебудови. Наведені рентгенологічні особливості нададуть можливість в подальшому розробити відповідні методи профілактики та лікування хворих ідеопатичним, диспластичним і посттравматичним коксартрозом.

Наведено результати застосування передопераційної променевої терапії з використанням методики великого фракціонування у хворих з I стадією раку молочної залози (РМЗ). В результаті проведеного дослідження 136 хворих розподілили на 3 групи. Дві з них дослідні, які відрізнялися між собою методикою передопераційної променевої терапії, і одна контрольна, яку склали хворі, що не одержували променеву терапію. Встановлено, що застосування неоад'ювантної променевої терапії збільшує безрецидивну виживаність хворих з I стадією РМЗ і не впливає на загальну виживаність.

Мета роботи - дослідження групи пацієнтів з метастазами раку молочної залози (РМЗ) до головного мозку, які пройшли лікування за допомогою стереотаксичної радіохірургії (СРХ) на лінійному прискорювачі для виявлення факторів, які впливають на сприятливі наслідки лікування. Ретроспективно розглянуто результати лікування 28 пацієнтів з метастазами РМЗ до головного мозку, які проходили радіохірургію як єдиний метод лікування, як планове опромінення після тотального опромінення головного мозку (ТОГМ) або хірургічного видалення та як підтримуючу терапію перед ТОГМ або хірургічним видаленням. В цілому медіана загальної виживаності склала 13 місяців. Жоден з прогностичних чинників не мав значного впливу на виживаність. Медіана виживаності пацієнтів з одиничним вогнищем склала 12,07 міс, що не сильно відрізнялося від медіани виживаності пацієнтів з 2 - 4 вогнищами, яка склала 12,0 міс. СРХ забезпечує гарний локальний контроль і виживаність у пацієнтів з метастазами РМЗ до головного мозку. Кількість вогнищ під час проведення СРХ значно впливає на загальну виживаність.

Мета дослідження - підвищення ефективності ранньої та диференціальної діагностики хронічних дифузних захворювань печінки (ХДЗП) у дітей і підлітків із залученням сучасних променевих методів дослідження: дистанційної ультразвукової пальпації (ДУЗП), мультидетекторної комп'ютерної томографії (МДКТ)-ангіографії та МДКТ-перфузіографії. З метою визначення можливостей комплексної діагностики 68 дітям і підліткам, хворим на ХДЗП, та 23 пацієнтам спільномірної вікової групи, які склали групу диференціальної діагностики, проведено УЗД печінки з дистанційною УЗ-пальпацією та МДКТ із МДКТ-перфузіографією печінки. Вперше визначено середні кількісні показники еластографії з використанням зсувної хвилі та МДКТ-перфузіографії незміненої паренхіми печінки у дітей і підлітків, а також у дітей з ДХЗП на різній стадії розвитку фіброзу. За результатами проведеного дослідження визначено початкові критерії переходу хронічного гепатиту у цироз печінки. Визначено показники ефективності методів ДУЗП і МДКТ-перфузіографії. Доведено, що комплексне застосування еластографії та МДКТ-перфузіографії підвищує точність діагностики ДХЗП до 95,6 %, чутливість до 96 % і специфічність до 95,3 %. За портальної гіпертензії МДКТ-ангіографія зменшує необхідність інвазивних методів дослідження на 84,2 %.

Мета дослідження - описати ультразвукову семіотику абсцесів печінки. Обстежено 227 пацієнтів віком від 14 до 83 років. Використано ультразвукові апарати AU-530, AU-4 Idea, Technos; ALOKA ECHO CAMERA SSD-630. Зроблено висновки, що ультразвукове дослідження є високоінформативним, скринінговим та експертним методом диференційної діагностики вогнищевої патології печінки, а також методом забезпечення післяопераційного моніторингу, який надає можливість вивчити динаміку перебігу патологічних процесів, диференціювати нозологічні форми. Чутливість, точність і специфічність методу в діагностиці вогнищевих утворень печінки є незаперечно високими, зокрема, у разі виявлення абсцесів - відповідно, 97,0, 96,3 і 97,6 %.

Наведено можливості МР-трактографії в оцінці ступеня ураження та зміни траєкторії функціонально значущих провідних трактів білої речовини у випадку злоякісних внутрішньомозкових пухлин, а також результати застосування цих даних у нейрохірургічній навігації під час планування хірургічного доступу та визначення обсягу видалення гліом з високим ступенем анаплазії та метастазів. Хірургічна тактика визначалася ступенем ураження трактів білої речовини за результатами МР-трактографії.

Наведено результати обстеження 48 вагітних жінок з плацентарною дисфункцією (ПДФ), серед яких у 29 пацієнтів діагностовано ПДФ без ознак затримки внутрішньоутробного розвитку (ВУР) плода та у 19 пацієнтів - ПДФ з ознаками затримки ВУР. Вагітним проведено ультразвукову фетометрію з ехокардіографією та дослідженням матково-плацентарного та плодового кровотоку. Вивчено стан центральної та внутрішньосерцевої гемодинаміки плода за ПДФ у вагітних. Встановлено, що наявність ПДФ із затримкою ВУР плода впливає не тільки на показники матково-плацентарної та периферичної плодової гемодинаміки, але й на показники центральної та внутрішньосерцевої гемодинаміки плода. Це погіршує акушерську ситуацію та потребує адекватної медикаментозної корекції для профілактики перинатальних ускладнень.

Мета дослідження - вивчити процес зміцнення кісткової тканини після видалення злоякісних пухлин, кістково-замісної хірургії та ендопротезування під впливом мебіфону. Діагностику та лікування виконано у 137 хворих із доброякісними та злоякісними пухлинами кісток нижніх кінцівок. Розроблено та апробовано способи профілактики рецидування та метастазування злоякісних первинних і метастатичних пухлин кісток нижніх кінцівок шляхом кістково-замісної хірургії та ендопротезування. За допомогою КТ вивчено вплив мефібону на рентгенівську щільність компактної та губчатої тканини після ендопротезування та пластики у терміни 1,5 і 15 міс після лікування. Зроблено висновки, що використання мебіфону у випадку ендопротезування покращує остеоінтеграцію протеза, за аллопластики - підвищує швидкість відновлення рентгенівської щільності кісткової тканини.

Наведено дані щодо сучасних можливостей неінвазивної діагностики фіброзу печінки. Надано дані про сучасне розуміння ключових патофізіологічних і патоанатомічних процесів, які відіграють роль у розвитку фіброзу печінки. Продемонстровано основні методи неінвазивної діагностики як альтернативу біопсії печінки, такі як, визначення прямих і непрямих біомаркерів фіброгенезу в сироватці крові, різноманітні методики високотехнологічної радіологічної візуалізації. Спираючись на дані літератури, розглянуто особливості різних радіологічних модальностей візуалізації, які застосовують для діагностики фіброзу печінки, роль і значення цих методик у клінічній практиці.

Зазначено, що гомоцистеїн - незалежний, ранжований фактор ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Окрім безпосередньої токсичної дії на організм, гомоцистеїн є важливим індикатором метаболічних порушень щодо важливих біологічних функцій, таких як система коагуляційного гомеостазу, антиоксидантного захисту, ендотеліальної функції. Розглянуто етіологію, патогенез станів, що супроводжуються гіпергомоцистеїнемією, їх внесок у механізми формування судинних ускладнень, основні принципи профілактики та медикаментозної терапії.

Зазначено, що мідь є одним з найважливіших мікроелементів, необхідних для нормальної життєдіяльності людини. Церулоплазмін - це поліфункціональний білок (гікопротеїн), що містить мідь, який є присутнім у плазмі крові. Відомим є препарат "церулоплазмін ліофізований для ін'єкцій", який має детоксикуючу, протизапальну, імуномоделюючу, протипухлинну дію. Відсоток гальмування росту пухлини лежить в інтервалі від 20 до 50 %. Радіопротекторна дія препарату реалізується за введення церулоплазміну до іонізуючого опромінення або в ранній період після опромінення.

Мета роботи - в межах формування бази даних по радіологічній фармакології компактно викласти інформаційну квінтесенцію по бемітилу. Бемітил чинить антигіпоксичну, психостимулюючу, анксиолітичну, антиастенічну дію, підвищує стійкість органів і тканин до гіпоксії, стимулює функції головного мозку, психічну та фізичну активність, працездатність у випадку фізичних навантажень, процеси фізичної витривалості, підвищує рівень спонукань, нормалізує увагу. Бемітил також має енергозберігаючу, антиоксидантну, метеоадаптогенну, антимутагенну, імуномоделюючу дію; підвищує стійкість до високих температур оточуючого середовища; стимулює регенерацію легеневого епітелію та мукоциліарний транспорт за бронхолегеневих захворювань; потенціює дію інших адаптогенів, ноотропів, психостимуляторів.

Мета роботи - створення приладів і засобів для діагностики та магнітної нанотерапії (МНТ) раку на основі особливостей ефектів взаємодії УЗ, ЕМ хвиль і магнітних полів з тканинами злоякісних пухлин. Винайдено та втілено у приладах, що промислово виробляються, принципово нові засоби та технології ультразвукової діагностики та МНТ раку, які спираються на досягнення сучасної нанофізики, фізики ультразвуку, біомедичної радіоелектроніки та фізики взаємодії фізичних полів різної природи з тканинами злоякісних пухлин. Доведено, що поєднання діагностичних можливостей ультразвукових приладів серії ULTIMA та можливостей апаратів МАГНІТЕРМ для локальної помірної магнітотермії злоякісних пухлин просторово-неоднорідними електромагнітними та тепловими полями суттєво підвищують ефективність діагностики та МНТ раку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р364

Рубрики:

Іонізуюче випромінювання у діагностиці

Шифр НБУВ: Ж100611 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зубощелепна система являє собою складну анатомічну ділянку, яка не дозволяє одержати багатопроекційне зображення при використанні розповсюджених рентгенологічних методик - внутрішньоротової рентгенографії та стандартної ортопантомографїї. Тому впровадження в стоматологічну практику цифрових ортопантомографів, що мають спеціальні програми для дослідження різних відділів зубощелепної системи, а також конуснопроменевих комп'ютерних томографів значно розширює межі діагностуючих можливостей променевого дослідження. Удосконалення рентгендіагностичного процесу в стоматології можливо виконати лише на базі використання високотехнологічного устаткування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.2-4

Рубрики:

Пухлини шлунку і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж100611 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.682-37 + Р733.413-4

Рубрики:

Хвороби системи травлення, печінки у дітей

Шифр НБУВ: Ж100611 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведение магнитно-резонансной томографии плечового сустава имеет большое значение в диагностике травматических повреждение мягкотканных структур. Для предотвращения существенных ошибок при чтении томограмм, возможности интерпритации такого исследования специалистами других клиник, целесообразно проведение такого исследования в соответствии со стандартами, которые разработаны с учётом физических и функциональных особенностей данного метода исследования, с последующим формированием унифицированных протоколов диагностических процедур. Применение унифицированных протоколов исследования позволяет в оптимальном режиме выявить патологию структур плечевого сустава, которые в большинстве случаев имеют подтверждение при проведении оперативных вмешательств и тем самым обеспечивают квалифицированную помощь пациенту на ранних этапах лечения.

Цель работы - изучение ультразвуковых критериев влияния лактации на состояние молочных желез у женщин с фиброзно-кистозным заболеванием молочных желез в течение первого года после родов на фоне разработанного комплекса лечебно-профилактических мероприятий для кормящих женщин, направленных на улучшение качества лактации и ее пролонгирование. По данным ультразвукового исследования молочных желез у женщин с доброкачественными дисплазиями молочных желез в течение первого года после родов беременность, роды и грудное вскармливание положительно повлияли на состояние молочных желез. Предложенный комплекс организационных и лечебно-профилактических мероприятий следует рекомендовать для широкого внедрения, особенно женщинам с фиброзно-кистозным заболеванием молочных желез, поскольку его применение благоприятно воздействует как на пролонгирование самой лактации, так и на профилактику прогрессирования пролиферативных процессов в молочных железах.

Изучены результаты расширенной нейросонографии 30 плодов, имевших эхографические изменения картины головного мозга, ассоциированные с антенатальной нейроинфекцией (15) и антенатальным дистрессом (15), их постнатальные МРТ и НСГ изображения, данные перинатального и отдаленного катамнеза. Проанализированы клинические особенности перинатального периода 30 новорожденных детей с гипоксически-ишемическими изменениями головного мозга, у которых на антенатальном этапе отсутствовали какие-либо НСГ особенности. Ряд интракраниальных фетальных изменений (внутрижелудочковое кровоизлияние, перивентрикулярная лейкомаляция, снижение общей "контрастности" структур мозга, а также признаки кортикальной дисплазии) встречались как при нейроинфекции, так и при тяжелой плацентарной дисфункции. Большинство аномалий такого рода имело перивентрикулярную локализацию, что связано с универсальным полиэтиопатогенетическим механизмом повреждения зародышевого матрикса. Признаки кортикальной дисплазии обнаруживались в 5/30 (16,7 %) случаев на фоне повреждающего воздействия как инфекционного фактора, так и ацидемии плода. Преморбидным патологическим фоном для развития деструктивных постнатальных изменений головного мозга при отсутствии антенатальных изменений является экстремальная недоношенность, родовой травматизм и плацентарная дисфункция. Выделена группа мозговых аномалий плода, требующая постнатального катамнестического мониторинга.