Розглянуто духовні засади та джерела мотивації навчальної діяльності учнів у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського. Охарактеризовано витоки гуманістичних поглядів педагога на особистість вчителя та його загальнопедагогічну підготовку, питання професійної спрямованості особистості та проблеми її формування. Проаналізовано думки вченого про розвиток мислення молодшого школяра, роботу класного керівника, соціально-педагогічну роботу з обдарованими дітьми, сутність виховання взаємин між особою та колективом.

Розглянуто теоретичні основи формування творчості студента, міждисциплінарні зв'язки у підготовці фахівців музично-педагогічного профілю, проблеми, що стосуються впливу вікових особливостей дітей на навчально-виховний процес. Проаналізовано питання становлення та розвитку жіночої гімназичної освіти на Харківщині у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст., контролю навчально-пізнавальної діяльності в школі Х.Д.Алчевської, розумового виховання дітей у сім'ї.

Розглянуто проблему естетичного виховання школярів у вітчизняній педагогічній думці на початку XX ст. Проаналізовано вплив інноваційних процесів на формування змісту освіти в Україні у 1920-ті рр. Висвітлено особливості сімейного виховання у родині Алчевських. Всебічно досліджено розвиток педагогічної освіти у Великій Британії у другій половині XX ст. Значну увагу приділено дистанційному навчанню, дидактичному забезпеченню громадянської освіти у школах нашої країни та педагогічній спадщині М.Ф.Сумцова.

Висвітлено головні етапи творчої науково-виховної діяльності відомого українського філософа, просвітянина Г.С.Сковороди, зокрема, на Харківщині. Проаналізовано його багатогранну педагогічну спадщину, засновану на ідеях демократизму, гуманізму, народності та "сродності", оптимістичній вірі в людину, її особисті здібності. Розкрито дидактичні погляди педагога, вимоги до вчителя та його підготовки, досліджено вплив творчої педагогічної спадщини мислителя на розвиток освітньої думки та сучасної школи в Україні. Г.Сковорода вважав, що навчально-виховна діяльність учителя повинна засновуватись на народних засадах, зважати на особливості національного характеру і культури народу, народні традиції та ідеали.

Розглянуто питання підготовки вчителів до формування духовної культури у підлітків. Описано модель професійно-особистісного саморозвитку вчителя, проаналізовано його толерантність, формування аксіологічної культури, а також дослідницькі педагогічні уміння як підгрунтя творчої діяльності фахівця.

Рассмотрены вопросы подготовки учителей к формированию духовной культуры у подростков. Представлена модель профессионально-личностного саморазвития учителя, проанализированы его толерантность, формирование аксиологической культуры, а также исследовательские педагогические умения как подпочва творческой деятельности специалиста.

Висвітлено психолого-педагогічні основи проблеми самореалізації особистості. Розглянуто соціальні аспекти педагогічної культури вчителя. Визначено зміст підготовки фахівців з соціальної роботи в Україні на початку ХХІ ст. Проаналізовано пісенну спадщину Г.С.Сковороди, а також педагогічний доробок К.Д.Ушинського. Досліджено деякі питання становлення та розвитку ліцейної освіти в Україні.

Проведено порівняльний аналіз професійної підготовки вчителя у різних освітніх системах. Висвітлено методику оцінки виконання конкурсних завдань всеукраїнської студентської олімпіади з фізики. Розглянуто варіативний педагогічний процес та його особливості. Обгрунтовано технологічний підхід до організації педагогічного процесу. Розроблено методичну систему соціально-педагогічної підготовки майбутніх учителів. Запропоновано системно-інтегрований підхід до педагогічних технологій у природничій освіті. Проаналізовано вплив персональних комп'ютерів на форми та зміст гуманітарної освіти. Визначено шляхи формування готовності майбутніх учителів до інноваційної діяльності.

Висвітлено соціально-психологічну характеристику діяльності інженера-керівника як основу його професійної підготовки. Визначено чинники успішності професійної діяльності викладача вищого навчального закладу. Розглянуто проблеми підвищення кваліфікації соціальних педагогів, які працюють з сім'єю. Описано закордонний досвід взаємодії сім'ї та школи у реалізації права дитини на освіту. Проаналізовано застосування інформаційних технологій навчання у системі вищої освіти.

Проаналізовано структуру інноваційного педагогічного процесу, а також науково-дослідну діяльність педагога. Розкрито суть понять дистанційної освіти та навчання. Розглянуто особливості організації групової роботи школярів за умов використання комп'ютерних телекомунікацій. Запропоновано критерій оцінки моральних вчинків школярів. Визначено педагогічні умови успішності формування професійно-педагогічного інтересу.

Проанализирована структура инновационного педагогического процесса, а также научно-исследовательская деятельность педагога. Раскрыто содержание понятий дистанционного образования и обучения. Рассмотрены особенности организации групповой работы школьников в условиях использования компьютерных телекомуникаций. Предложен критерий оценки моральных поступков школьников. Определены педагогические условия успешности формирования профессионально-педагогического интереса.

Визначено дидактичні умови формування оцінної діяльності молодших школярів у процесі навчання. Охарактеризовано казку як засіб екологічної освіти. Проаналізовано особливості етики інформаційних технологій. Розглянуто питання підготовки майбутнього вчителя у вітчизняній педагогічній думці за період 1920 - 1930 рр. Наведено вимоги до якостей особистості співробітника правоохоронних органів за сучасних умов.

Определены дидактические условия формирования оценочной деятельности младших школьников в процессе обучения. Охарактеризована сказка как способ экологического образования. Проанализированы особенности этики информационных технологий. Рассмотрены вопросы подготовки будущего учителя в отечественной педагогической мысли за период 1920 - 1930 гг. Приведены требования к качествам личности сотрудника правоохранительных органов в современных условиях.

Проаналізовано фізичний розвиток особистості як умову виховання здорової нації. Розкрито зміст загальнопедагогічної підготовки студентів факультету фізвиховання Харківського державного педагогічного інституту ім. Г.С.Сковороди у 1950 - 1960 рр. Висвітлено взаємоз'язок принципів наступності та перспективності у педагогічній системі вищого закладу освіти. Описано організаційно-методичну систему реалізації моделі вищої диригентсько-хорової освіти. Значну увагу приділено проблемам загальноосвітньої школи.

Проанализировано физическое развитие личности как условие воспитания здоровой нации. Раскрыто содержание общепедагогической подготовки студентов факультета физвоспитания Харьковского государственного педагогического института им. Г.С.Сковороды в 1950 - 1960-х гг. Освещена взаимосвязь принципов преемственности и перспективности в педагогической системе высшего учебного заведения. Описана организационно-методическая система реализации модели высшего дирижерско-хорового образования. Значительное внимание уделено проблемам общеобразовательной школы.

Висвітлено особливості викладацької та громадсько-просвітницької діяльності Г.Сковороди на Слобожанщині, проаналізовано становлення та розвиток музично-педагогічних ідей у його творчій спадщині. Наведено вимоги до дитячої літератури в українській педагогічній думці другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Розкрито витоки порівняльно-педагогічних досліджень української педагогічної думки. Описано закономірності та принципи навчання образотворчого мистецтва в історичному аспекті. Розглянуто питання педагогічної підготовки викладачів вищих навчальних закладів, професійної підготовки педагога як предмет педагогічної деонтології, змісту освіти як теоретичну проблему сучасної дидактики. Визначено показники професійного саморозвитку вчителя, етапи формування емпатійної культури студентів. Викладено теоретико-педагогічні аспекти оздоровчої культури студентів. Проаналізовано взаємозв'язок між дидактико-методологічною роботою з обдарованими дітьми та процесом їх соціалізації, організацію виховної роботи у школі як засіб самореалізації особистості учнів.

Освещены особенности преподавательской и общественно-просветительской деятельности Г.Сковороды на Слобожанщине, проанализировано становление и развитие музыкально-педагогических идей в его творческом наследии. Приведены требования к детской литературе в украинской педагогической мысли второй половины ХІХ - начала ХХ вв. Раскрыты истоки сравнительно-педагогических исследований украинской педагогической мысли. Описаны закономерности и принципы обучения изобразительному искусству в историческом аспекте. Рассмотрены вопросы педагогической подготовки преподавателей высших учебных заведений, профессиональной подготовки педагога как предмет педагогической деонтологии, содержания образования как теоретическая проблема современной дидактики. Определены показатели профессионального саморазвития учителя, этапы формирования эмпатийной культуры студентов. Изложены теоретико-педагогические аспекты оздоровительной культуры студентов. Проанализированы взаимосвязь между дидактико-методологической работой с одареннымы детьми и процессом их социализации, организация воспитательной работы в школе как средство самореализации личности учеников.

Проаналізовано особливості педагогічної системи дистанційного навчання та її компонентів. Визначено педагогічну практику як фактор формування управлінської культури менеджерів освіти. Викладено компетентнісний підхід до правової освіти студентів. Розглянуто питання розвитку студентського самоврядування у вітчизняній педагогічній теорії та практиці. Висвітлено організаційно-педагогічні умови розвитку творчого потенціалу вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти.

Проанализированы особенности педагогической системы дистанционного обучения и её компонентов. Определена педагогическая практика как фактор формирования управленческой культуры менеджеров образования. Изложен компетентностный подход к правовому образованию студентов. Рассмотрены вопросы развития студенческого самоуправления в отечественной педагогической теории и практике. Освещены организационно-педагогические условия развития творческого потенциала учителей в системе последипломного педагогического образования.

Висвітлено філософські та психолого-педагогічні аспекти проблеми професійної спрямованості особистості студента. Проаналізовано особливості впровадження в освітню практику ВНЗ модульної структури навчальної дисципліни, спроектованої на засадах інтеграції наукових знань. Розглянуто питання формування творчих здібностей молодших школярів під час роботи над текстом на уроках рідної мови, музичної грамотності школярів у контексті проблем художньої дидактики. Визначено індивідуальні стилі навчання слухачів курсів інтенсивного вивчення англійської мови.

Освещены философские и психолого-педагогические аспекты проблемы профессиональной направленности личности студента. Проанализированы особенности внедрения в образовательную практику ВУЗ модульной структуры учебной дисциплины, спроектированной на основах интеграции научных знаний. Рассмотрены вопросы формирования творческих способностей младших школьников при работе над текстом на уроках родного языка, музыкальной грамотности школьников в контексте проблем художественной дидактики. Определены индивидуальные стили обучения слушателей курсов интенсивного изучения английского языка.

Досліджено абстрактні педагогічні об'єкти: педагогічну систему та педагогічний процес, виявлено їх специфіку. Педагогічну систему розглянуто як багатовимірний об'єкт. Наведено структурно-функціональні моделі педагогічного процесу як "ідеального типу". Розглянуто структурно-функціональну повноту моделей.

Исследованы абстрактные педагогические объекты: педагогическая система и педагогический процесс, выявлена их специфика. Педагогическая система рассмотрена как многоуровневый объект. Приведены структурно-функциональные модели педагогического процесса как "идеального типа". Рассмотрена структурно-функциональная полнота моделей.

Зроблено спробу проаналізувати стан та особливості організаційно-методичного забезпечення інноваційної діяльності у загальноосвітніх навчальних закладах м. Харків з метою модернізації роботи міського науково-методичного центру. Проведено анкетування, розроблено діагностичну картку. Зроблено висновки, що педагоги міста мають різний рівень готовності до впровадження інновацій, вони не повністю використовують науковий потенціал великого міста, де функціонує велика кількість ВНЗ різних рівнів акредитації і можуть надати необхідну наукову допомогу у впровадженні інновацій в практику роботи школи. Визначено завдання у розробці концептуальних основ роботи науково-методичного забезпечення інноваційної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів за умов великого міста.

Сделана попытка проанализировать состояние и особенности организационно-методического обеспечения инновационной деятельности в общеобразовательных учебных заведениях г. Харьков с целью модернизации работы городского научно-методического центра. Проведено анкетирование, разработана диагностическая карта. Сделаны выводы о том, что педагоги города в разной степени подготовлены к введению инноваций в практику работы школы, не сформирована система работы методических служб по информированию педагогических коллективов о новых педагогических технологиях, консультированию по вопросам инноватики, организации и координации инновационной деяльности образовательных учреждений. Определено задание в разработке концептуальных основ работы научно-методического обеспечения инновационной деятельности общеобразовательных учебных учреждений в условиях большого города.

Проаналізовано сутність інтеграційних процесів у наукових знаннях, їх вплив на формування змісту сучасної освіти. Визначено поняття змісту освіти як одного з головних елементів у структурі процесу навчання. Висунуто вимоги до його змісту, найголовнішою серед яких є спрямованість освіти на реалізацію мети всебічного розвитку особистості за умови здійснення внутрішніх зв'язків між предметами, їх інтеграції. Зроблено висновок щодо обов'язковості зв'язку між наукою і навчальними дисциплінами, який є основоположним чинником побудови змісту сучасної освіти.

Проанализированы сущность интеграционных процессов научных знаний, их влияние на формирование содержания образования. Определено понятие содержания образования как одного из главных элементов в структуре процесса обучения. Выдвинуты требования к его содержанию, основным, из которых является направленность образования на реализацию цели всеобщего развития личности при условии осуществления внутренних связей между предметами, их интеграции. Сделан вывод об обязательности связи между наукой и учебными дисциплинами, которая является основополагающим фактором построения содержания современного образования.

Встановлено, що доля приватної школи, її конкурентоспроможність на ринку освітніх послуг певним чином залежать від моральних якостей, особистісних і професійних здібностей її ініціаторів.

Установлено, что судьба частной школы, ее конкурентоспособность на рынке образовательных услуг определенным образом зависят от моральных качеств, личностных и профессиональных способностей ее инициаторов.

Проаналізовано основні підходи до визначення поняття "обдаровані діти", до виділення ознак обдарованості та типології обдарованих дітей. Встановлено, що складність феномену дитячої обдарованості у поєднанні з нестійкістю та нестабільністю його виявлення роблять оцінку здібностей конкретної дитини як обдарованої дуже умовною, що необхідно врахувати у практичній роботі з такими дітьми.

Проанализированы основные подходы к определению понятия "одаренные дети", к выделению признаков одаренности и типологии одаренных детей. Установлено, что сложность феномена детской одаренности в соединении с нестойкостью и нестабильностью его проявлений оценивают способности конкретного ребенка как одаренного очень условно, что необходимо учитывать в практической работе с такими детьми.

Досліджено проблему професійної майстерності вчителя у працях визначних корифеїв педагогічної науки - К. Ушинського, Ф. Дистервега, П. Блонського, П. Каптерєва. Наведено визначення професійної майстерності вчителя як найвищого рівня педагогічної діяльності, яка виявляється у наявності високого рівня професійних знань і вмінь, творчості вчителя, у постійному вдосконаленні мистецтва навчання, виховання та розвитку людини. Розроблено кваліметричну модель оцінки рівня професійної майстерності педагога, параметрами якої обрано: гуманістичну спрямованість педагога, психолого-педагогічні знання, професійну компетентність, педагогічні здібності, результативність діяльності.

Исследована проблема профессионального мастерства учителя в трудах известных корифеев педагогической науки - К. Ушинского, Ф. Дистервега, П. Блонского, П. Каптерева. Представлено определение профессионального мастерства учителя как наивысшего уровня педагогической деятельности, которая проявляется при наличии высокого уровня профессиональных знаний и умений, творчества учителя, в постоянном усовершенствовании искусства обучения, воспитания и развития человека. Разработана квалиметрическая модель оценки профессионального мастерства педагога, параметрами которой выбраны: гуманистическая направленность педагога, психолого-педагогические знания, профессиональная компетентность, педагогические способности, результативность деятельности.