За результатами експедиційних досліджень, виконаних працівниками УкрНДГМІ, ЦГО та Карпатської селестокової станції, визначено особливості формування більше 140-ка снігових лавин протягом тривалої та багатосніжної зими 2005 - 2006 рр. у басейнах річок південно-східного Закарпаття. Визначено місця та дати сходження лавин, а також погодні умови і завдані збитки. Проведено безпосереднє дослідження лавинних конусів для поповнення "Каталогу лавинних осередків". Проаналізовано результати прогнозування лавин сніголавинними станціями та центрами гідрометеорології гірських районів за методиками Грищенко В.Ф для вивчення лавин різного генезису.

Рассмотрена актуальная проблема прогнозирования лавинной опасности. Предложена модель формализации ситуаций, основанная на интерпретации рядов распределения вероятностей и определении границ лавиноопасных и нелавиноопасных множеств. Показана возможность применения модели на реальных данных. Обоснована необходимость применения данной модели для прогнозирования временной характеристики схода лавины.

Рассмотрены актуальные вопросы прогнозирования техногенных катастроф, в частности снежных лавин. Первоочередной задачей для получения качественного прогноза является построение модели образования лавин. Проанализированы существующие методы моделирования, выявлены их недостатки и предложен метод группового учета аргументов для моделирования процессов лавинообразования.

Рассмотрена актуальная тема управления рисками в чрезвычайных ситуациях. Представлена ситуационная модель, которая позволяет повысить эффективность управления риском чрезвычайных лавинных ситуаций. Модель представляет собой декомпозицию лавиноопасной и нелавиноопасной ситуаций на множество микроситуаций (МС). В качестве меры сходства МС использован критерий Вилкоксона.

Розроблено методи та моделі для підвищення ефективності запобігання сходу каскадів лавин у геоінформаційних системах за рахунок оцінювання ступеня лавинної небезпеки. На підставі аналізу існуючих методів і моделей запропоновано моделі інтенсивності та потужності каскадів лавин, побудовані з урахуванням мікростуацій характеристик каскадних ситуацій і подані нечіткими правилами виводу. Для підвищення ефективності запобігання сходам каскадів лавин і прийняття відповідних управляючих рішень у підсистемі запобігання сходу каскадів лавин запропоновано метод оцінювання ступеня лавинної небезпеки, який грунтується на моделях інтенсивності та потужності каскадів лавин, що дозволяє якісно оцінити ступінь каскаду лавин за рахунок більш точних розрахунків об'ємів і частоти можливих лавин. Для якісної обробки лавинонебезпечних даних, які надходять у підсистему запобігання, удосконалено метод попередньої обробки лавинонебезпечних даних, який базується на виявлених інформативних ознаках інтенсивних і потужних каскадних ситуацій, комбінація яких складає класи лавинонебезпечних ситуацій.

Розроблено методи та моделі підсистеми прогнозування виникнення лавинонебезпечних ситуацій для підвищення ефективності прогнозів лавинної небезпеки та своєчасного проведення протилавинних заходів. На підставі вивчення інформаційних технологій прогнозування цієї небезпеки запропоновано метод аналізу часу сходу лавини, який передбачає формування моделі інтерпретації часової характеристики сходу лавини й імовірнісної моделі лавинного клімату, який дозволяє підвищити ефективність прогнозів лавинної небезпеки. Для визначення можливого часового інтервалу сходу лавини запропоновано модель інтерпретації відповідної часової характеристики, яка забезпечує оцінювання нової лавинонебезпечної ситуації з використанням нечіткої еталонної моделі. Удосконалено інтерпретаційну модель лавинного клімату, яка дозволяє визначити межі лавинонебезпечних і нелавинонебезпечних множин ситуацій і передбачає врахування фактора сезонності лавинної активності за допомогою комбінації та коригування статистичних значень ймовірностей віднесення ситуацій до лавинонебезпечного та нелавинонебезпечного класу.

Вперше розроблено метод розподілу надзвичайних ситуацій лавинного клімату на лавинонебезпечні та лавинобезпечні класи, за допомогою якого для середовища лавинного клімату можна виявити найважливіші фактори впливу на схід лавини, що надає можливість на базі визначення міри близькості мікроситуацій вибрати методику прогнозу лавинного клімату, обчислити частоту сходу та обсяг лавини. Удосконалено метод побудови структури мобільних систем для контролю лавинонебезпечних гірських ділянок, який відрізняється повторним використанням апаратно-програмних рішень, що дає можливість підвищити надійність та швидкість обробки вхідних даних, а також ефективність прийняття рішень. Запропоновано ситуаційну модель для аналізу лавинного клімату, яка, на відміну від існуючих, використовує ситуаційне уявлення кризової ситуації на базі потрійної системи "суб'єкт - керуюча дія або апаратно-програмні рішення для повторного використання у розробці - об'єкт", що дозволяє прогнозувати лавинонебезпечні та лавинобезпечні ситуації швидше та більш точніше, ніж існуючі моделі.

Встановлено залежність швидкості сходження снігової лавини від рельєфу місцевості. Виконано розрахунок значення швидкості сходження снігової лавини за різних її параметрів.

Исследованы геоморфологические особенности рельефа как одного из основных факторов лавинообразования. Анализ выполнен на основе 3-D модели рельефа конкретной снежной лавины.

Проаналізовано європейський досвід дослідження лавинних геокомплексів. Досліджено лавинні природні територіальні комплекси (ПТК) в Українських Карпатах. Доповнено й уточнено теоретико-методологічну та методичну базу дослідження. Вивчено особливості поширення лавинних ПТК в межах фізико-географічних областей і районів Українських Карпат. Проаналізовано місце лавинних ПТК в ландшафтній структурі Українських Карпат на прикладі модельних ділянок ''Чорногора'', ''Боржава'' і ''Грофа''. Висвітлено динаміку метеорологічних показників лавинних геокомплексів та особливості їх впливу на лавинну ситуацію. Проаналізовано вплив метеорологічних явищ на генетичні особливості лавин. Обгрунтовано умови сходження лавин для різних орокліматичних секторів ландшафтів. Досліджено інтенсивність лавинної денудації, вторинні ландшафтоформувальні процеси й особливості рослинного покриву в межах лавинних ПТК.

Розглянуто вплив лавин на формування ландшафтної структури Горганських масивів. Обгрунтовано потребу введення у термінологію лавинознавства терміну "лавинний природний територіальний комплекс". На прикладі модельної ділянки "Грофа" досліджено та проілюстровано територіальні зміни лавинних комплексів Горган. Визначено площі зон досліджуваного лавинного геокомплексу за період 2005 - 2010 рр. Проаналізовано механізми функціонування рослинного покриву у лавинних природних територіальних комплексах. Описано видовий склад рослинності та умови її самовідновлення. Значну увагу приділено виявленню вторинних ландшафтоформуючих процесів.