Оцінено харчову і біологічну цінність, а також екологічну безпеку отриманих низькотемпературним способом за допомогою рідкого азоту сублімованих продуктів із традиційної і нетрадиційної сировини різних видів. Результати свідчать, що всі продукти містять широкий спектр важливих біокомпонентів, відповідають санітарним нормам якості харчових продуктів, тому можуть бути використані як для масового споживання, так і для профілактичних цілей.

Проаналізовано можливості використання поєднання інулінів і біфідобактерій для розроблювання нових комбінованих продуктів функціонального й оздоровчого харчування, а також розроблено технологічну схему одержання цього синбіотика.

Проведено комплексний аналіз будови вуглеводів різного складу рослинного та тваринного походження, способів їх одержання, технологічних особливостей застосування в харчових продуктах та їх впливу на здоров'я людини. Зазначено, що вуглеводи є одними з основних детоксикантів - вони забезпечують видалення продуктів метаболізму й є потужними натуральними ентеросорбентами. Вважають, що для нормальної життєдіяльності людини співвідношення білків, жирів і вуглеводів у раціонах харчування має складати відповідно 1:1.1-1.3:4.9-5.0, тобто вміст вуглеводів є найбільшим.

Розглянуто Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії, а також статистичні дані про вікову структуру населення України. Запропоновано практичний підхід до визначення загальних показників потреби населення у вуглеводах, які повинні надходити з продуктами харчування.

Фруктоза - це простий цукор, присутній у фруктах та меду, також вона є основним компонентом двох найбільш часто використовуваних підсолоджувачів - сахарози (столового цукру) та кукурудзяного сиропу з високим умістом фруктози. Споживання фруктози помітно зросло за останні кілька сотень років, і в даний час споживання додаткового цукру наближається до 15 відсотків загального споживання енергії в середньостатистичному європейському раціоні. Поширеність мальабсорбції фруктози відносно висока у здорових дорослих (~ 34 %), і цей показник більше у пацієнтів з функціональними розладами шлунково-кишкового тракту. Симптоми, що розвиваються після прийому фруктози у разі непереносимості фруктози, є поширеними у пацієнтів із синдромом подразненого кишечника (СПК). Через недостатність таргетної терапії СПК багато пацієнтів для лікування симптомів вдаються до модифікації дієти. В останні роки дієта з низьким вмістом FODMAP для лікування СПК набуває все більшої популярності. Абревіатура FODMAP означає "ферментовані олігосахариди, дисахариди, моносахариди та поліол" і включає продукти з умістом фруктози більше, ніж глюкози, олігосахариди, включаючи фруктани, галактоолігосахарид і цукрові поліоли, такі як сорбітолак і сорбітол. Склад дієт FODMAP та їх механізми дії при СПК було інтенсивно вивчено в останнє десятиліття, але їх зв'язок з фруктозою не є специфічним. Дієта FODMAP може посилити кишкові симптоми через збільшення об'єму води в тонкому кишечнику, утворення газів у товстому кишечнику та перистальтики кишечника. Дієтичні обмеження FODMAP пов'язані зі зниженням ферментації та значним покращанням симптомів у деяких пацієнтів із СПК.