Розглянуто питання підвищення точності відліку частоти радіосигналів акустооптичного аналізатора спектра (АОАС). Наведено результати експериментальних досліджень з використанням методів імітаційного моделювання, оптимальних (ОО) і квазіоптимальних (КОО) оцінок просторового положення оптичного сигналу у фокальній площині АОАС. Одержано аналітичні вирази для числових характеристик ОО і КОО. Проведено порівняльний аналіз результатів теоретичних і експериментальних досліджень.

Проанализирована вычислительная сложность алгоритмов компактного представления полутоновых изображений в системе обработки видеоданных на борту БПЛА при использовании методов кодирования с преобразованием. В процессе решения задачи сокращения времени цикла обработки и передачи изображений обоснована необходимость построения системы обработки видеоданных на базе микроконтроллеров с высокой вычислительной производительностью на борту БПЛА. Проведен обзор современных микроконтроллеров ведущих производителей. Сделан вывод о целесообразности использования микроконтроллеров фирмы CYGNAL (Silicon Laboratories) в бортовом комплексе средств обработки данных для решения задачи сокращения информационной избыточности разведывательной видеоинформации, формируемой модулем оптической разведки БПЛА.

Викладено обгрунтування математичної моделі адитивної суміші корисного та завадового сигналів для аналогового провідного каналу сигналізації системи охорони військових об'єктів. Корисний сигнал надано як детерміновану функцію з невідомим інформаційним параметром. Завадовий сигнал представлено як поточну реалізацію випадкового процесу, що подається на обмеженому інтервалі спостереження у вигляді скінченного ряду Фур'є. Інформаційний параметр корисного сигналу, що визначає стан охоронної системи, знаходиться як рішення системи лінійних алгебричних рівнянь.

Разработана методика оценки максимальной дальности визуального обнаружения беспилотных летательных аппаратов, использующая единую с методами аэродинамики панельную модель, что позволяет оценить влияние принимаемых конструктивно-компоновочных решений на аэродинамические характеристики и дальность визуального обнаружения ЛА в воздухе. На основе анализа зависимости дальности визуального обнаружения БЛА от величины контраста по отношению к фону сделан вывод о том, что снижение контраста БЛА по отношению к фону является важнейшим средством снижения визуальной заметности.

Проанализированы и обобщены характеристики радиоуправляемых взрывных устройств (РУВУ). Дана оценка частотных и энергетических параметров канала передачи информации РУВУ: частотный диапазон, дальность действия, потери на трассе, ширина полосы частот и чувствительность приемника, способы кодирования и модуляции сигнала. Дана оценка возможности создания заградительных помех РУВУ с помощью сверхширокополосных сигналов.

Проведено аналіз та систематизацію результатів досліджень властивостей акустооптичної взаємодії. Визначено перспективи та шляхи застосування властивостей другого бреггівського резонансу в інтересах побудови функціональних елементів озброєння та військової техніки.

Приведено результати експериментальних досліджень щодо якісної оцінки ефектів впливу імпульсного електромагнітного випромінювання (ІЕМВ) мікрохвильового діапазону наносекундної тривалості на елементи безпроводового засобу відеоспостереження. Показано, що вплив ІЕМВ наносекундної тривалості здійснюється як на приймальний пристрій, що працює в радіодіапазоні довжин хвиль, так і на оптико-електронний прилад - відеокамеру. Ступень та тривалість функціонального подавлення залежать від потужності перешкоди, що впливає.

Розглянуто основні типи шумових перешкод системи акустичних маскувань. Побудовано графіки залежності мовної розбірливості від інтегральної у смузі частот 100 - 10 000 Гц відношеннями сигнал/шум. Зроблено висновки щодо необхідності впровадження генераторів шуму.

Рассмотрены пути увеличения поля зрения в системе индикации применительно к ее размещению на серийном защитном шлеме летчика ЗШ-5.

За показниками спектральної та енергетичної ефективності проведено аналіз сучасних сигнально-кодових конструкцій (СКК), що використовуються в сучасних системах радіозв'язку. Як показує проведений аналіз, історично склався погляд про переваги СКК, що засновані на використанні спектрально ефективних методів модуляції, проте модуляція типу ФМ-М та КАМ у поєднанні з алгоритмами кодування, що забезпечують мінімальне значення евклідової відстані ансамблів сигналів, що формуються, є, безумовно, найкращим поєднанням. При цьому поширена думка про переваги СКК саме на основі РКМ може бути скоригована за результатом проведеного вище аналізу ефективності СКК на основі БКМ, оскільки в останньому випадку вдається забезпечити ефективність, що досить близька до границі Шенона. З іншого боку, врахування складності реалізації декодувальних пристроїв призводить до висновку про доцільність розгляду альтернативних методів побудови СКК, заснованих на застосуванні добре розроблених методів кодування, орієнтованих на модуляцію сигналів ФМ-2 і ФМ-4, у поєднанні з МФМ та КАМ. До таких СКК відносяться, наприклад, конструкції на основі кодової модуляції з бітовим перемежуванням у поєднанні з турбо-кодами або кодами з малою щільністю перевірок на парність.

Получены соотношения для статистических характеристик оценок значений сигналов, параметры которых меняются по гармоническому закону и приведены результаты их анализа. На основании полученных соотношений синтезирована схема устройства контроля трактов и описан принцип его работы. Приведены реко-мендации по практическому применению полученных результатов.

Поставлено і вирішено задачу оптимізації параметрів багатофункціональної лазерної інформаційно-вимірювальної системи для полігонного випробувального комплексу на множені сигналів, структур і технічних параметрів за критерієм мінімуму вартості системи при обмеженні на точність вимірювальних і стійкість інформаційного каналів. Це завдання є складовою частиною побудови даної системи за основними тактико-технічними вимогами при заданих сигналах і структурі. Апаратурне поєднання для всіх вимірювальних і інформаційного каналів системи передбачає використання загальної її частини (приймально-передавальної), а сигнальне поєднання - часове, частотне, поляризаційне, фазове, структурне і комбіноване розділення сигналів відповідно по каналах. Розроблений метод використовує існуючі методи сучасного математичного програмування у сепарабельному поданні вартості і представляє оптимум в аналітичному вигляді, завдяки чому дозволяє "зшивати" окремі блоки задач в загальне (єдине) рішення. Представлено аналітичні вирази для розрахунків.

Досвід сучасних бойових дій - включаючи Східну Україну - свідчить про ефективність використання розвідувальних безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Тривіальним способом навігації розвідувальних БПЛА є навігація за допомогою GPS. Таким чином, ефективним протидією проти розвідувальних БПЛА є радіочастотне придушення сигналу GPS, що, у свою чергу, актуалізує проблему автономної навігації розвідувальних БПЛА, зокрема з використанням даних з камер цільового навантаження БПЛА. Отже, актуальним напрямком розвитку розвідувальних БПЛА є розробка нових методів та алгоритмів альтернативної навігації з використанням оптичному каналу шляхом розпізнавання місцевості та визначення координат в режимі реального часу виключно за даними камер цільового навантаження БПЛА. Основою вирішення цієї проблеми з точки зору інформаційних технологій є методи пошуку відомих об'єктів на цифровому зображенні. З іншого боку, розглядаючи метод навігації розвідувальних БПЛА по оптичному каналу в поєднанні із завданням розробки відповідного програмно-апаратного комплексу (ПАК), одним із етапів зазначеного процесу є практична апробація розроблених компонентів. Аналіз існуючих публікацій свідчить про недостатнє висвітлення цього аспекту розвитку ПАК. Мета статті - опис процесу імітаційної апробації методу навігації розвідувальних БПЛА за оптичним каналом шляхом розробки відповідного програмного забезпечення. Беручи до уваги складність процесу апробації безпосередньо на БПЛА, а також значні економічні та / або часові втрати у випадку неуспіху, має сенс провести апробацію на тестових даних. У публікації: розроблено програмне забезпечення для імітаційної апробації технології навігації БПЛА за оптичним каналом, виконано імітаційну апробацію з його використанням, підтверджено коректність роботи запропонованої технології навігації.