Висвітлено зміст і організацію оперативного контролю у процесі проведення тренувального заняття в розвитку аеробної витривалості. Вивчено реакцію організму юнаків першого курсу на тренувальний ергофізіологічний режим.

Представлены содержание и организация оперативного контроля при проведении тренировочного занятия в развитии аэробной выносливости. Изучена реакция организма юношей первого курса на тренировочный эргофизиологический режим.

The essence and organization of operative control while procedure of training lesson in aerobic endurance is done in the article. The reaction of students-boys organism to the training ergophysiologic regime is studied.

Наведено фізіологічну характеристику спортивних вправ, станів і процесів відновлення організму під час спортивної діяльності. Розкрито особливості адаптації людини до фізичних навантажень. Розглянуто фізіологічні механізми формування рухових навиків і якостей. Описано методи визначення фізичної працездатності, аеробних й анаеробних можливостей організму.

Дана физиологическая характеристика спортивных упражнений, состояний и процессов восстановления организма при спортивной деятельности. Раскрыты особенности адаптации человека к физическим нагрузкам. Рассмотрены физиологические механизмы формирования двигательных навыков и качеств. Описаны методы определения физической трудоспособности, аэробных и анаэробных возможностей организма.

Розкрито сутність поняття про психофізіологічний стан у психології та фізіології. Розглянуто психофізіологічні аспекти спортивної діяльності. Викладено методику діагностики психофізіологічних станів, які виникають у спорті. Проаналізовано методичні підходи до оцінювання психічних і психофізіологічних станів спортсменів за умов тренувальної та змагальної діяльності. Висвітлено питання організації психологічного забезпечення підготовки спортсменів у збірній команді. Наведено загальну характеристику негативних психічних і психофізіологічних станів спортменів і запропоновано засоби їх корекції.

Раскрыта сущность понятия о психофизиологическом состоянии в психологии и физиологии. Рассмотрены психофизиологические аспекты спортивной деятельности. Дана методика диагностики психофизиологических состояний, возникающих в спорте. Проанализированы методические подходы к оценке психических и психофизиологических состояний спортсменов в условиях тренировочной и соревновательной деятельности. Освещены вопросы организации психологического обеспечения подготовки спортсменов в сборной команде. Приведена общая характеристика негативных психических и психофизиологических состояний спортсменов и обоснованы пути их коррекции.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч510.72

Рубрики:

Фізіологічні зрушення в процесі спортивного тренування

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч510.72

Рубрики:

Фізіологічні зрушення в процесі спортивного тренування

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виявлено особливості функціональної організації психофізіологічних станів організму людини на підставі вивчення зв'язків між рівнем психофізіологічного стану людини та ступенем адаптації до напруженої м'язової діяльності. Показано, що за умов адаптації до даної діяльності наявне покращання системи сприйняття та переробки зорової інформації в людини. Виявлено, що зростання швидкісних характеристик переробки інформації у динаміці адаптації до напруженої м'язової діяльності відбувається з напруженням регуляторних механізмів за рахунок посилення симпатичного відділу вегетативної регуляції ритму серця. За цього динаміка процесу адаптації до напруженої м'язової діяльності характеризується узгодженістю збалансованості механізмів вагусно-симпатичного тонусу системи вегетативної регуляції ритму серця зі збільшенням можливостей системи сприйняття та переробки зорової інформації внаслідок зростання детермінованості функціональної організації психофізіологічного стану людини. На підставі результатів проведеного дослідження встановлено, що рівень прояву психофізіологічних станів зумовлений якістю переробки інформації у спортсменів і визначається часом центральної затримки. Зниження рівня зазначених станів у них призводить до збільшення тривалості переробки інформації на рівні кори головного мозку і, як наслідок, може негативно впливати на ефективність спортивної діяльності. Характер реакції ритму серця на ортостатичне навантаження визначається ступенем напруження регуляторних систем організму. Встановлено, що серед осіб обстеженої вибірки 34 % мають оптимальний тип реакції на ортостатичне навантаження, 52 % -

помірне напруження та 14 % - перенапруження регуляції ритму серця.

Освещены теоретические основы здоровьесберегающего направления, определена двигательная активность как составная часть здорового образа жизни и как фактор совершенствования и развития функциональных возможностей человека. Проанализированы особенности физиологии мышц и мышечная деятельность человека, морфофункциональные особенности мышечной ткани, дана физиологическая характеристика двигательных единиц мышц. Описаны механизм и энергетика мышечного сокращения (МС), физиологическая природа влияния двигательной активности и гиподинамии на организм человека (ОЧ), формы, типы и режимы МС, особенности регуляции активных двигательных единиц, определена механическая эффективность работы мышц. Раскрыты особенности протекания восстановительных процессов в ОЧ после физических нагрузок.

Представлено результати досліджень із вивчення впливу спеціального гіпергравітаційного навантаження на статодинамічну стійкість тіла волейболістів різного віку.

Наведено результати досліджень електрокардіологічних показників і гематологічні зміни, які виявляються під час інтенсивної тренувальної роботи тренованих і нетренованих спортсменів різних видів спорту, що можуть допомогти виявити ступінь тренованості.

Зазначено, що досягнення високих спортивних показників у баскетболі є можливим тільки за умови систематичних занять, які вимагають від організму максимальних зусиль, які спрямовані на всебічний фізичний розвиток, розвиток вольових якостей, прагнення до постійного вдосконалення техніки виконання різних вправ. Проаналізовано динаміку показників міотонометрії у спортсменів-першорозрядників із баскетболу за умов тренувального процесу.

Представлены морфологические показатели тела спортсменов 13 - 14 лет и их изменения под воздействием занятий велосипедным мотокроссом по методике тренировки ДЮСШ г. Купянск. В ходе двухлетнего педагогического исследования установлено достоверное увеличение габаритных размеров тела подростков под влиянием физических нагрузок, специализирующихся в гонке "Классик".

Проаналізовано особливості психофізіологічних функцій у юних п'ятиборців у динаміці багаторічної підготовки. Охарактеризовано кількісні прогностичні критерії психофізіологічного контролю за функціональним станом цих спортсменів, розроблені з використанням методу математичного моделювання. На підставі апробації одержаних критеріїв аргументовано їх інформативність.

Розглянуто особливості адаптаційних реакцій організму студентів на фізичне навантаження локального та глобального характеру. З урахуванням установлених особливостей розроблено експериментальну методику дозування фізичного навантаження з обліком активного м'язового обсягу. Проведено апробацію експериментальних моделей занять.

Наведено дані впливу різних режимів тренувань із веслування у підготовчий період макроциклу на показники зовнішнього дихання та споживання кисню у стані відносного м'язового спокою у хлопців (15 - 16 років) і дівчат (14 - 15 років). Результати досліджень свідчать про переваги тренувань в анаеробно-аеробному режимі енергозабезпечення у порівнянні з тренуваннями аеробного спрямування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч510.72 с51

Рубрики:

Фізіологічні зрушення в процесі спортивного тренування

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дослідження присвячено оптимізації інформативних складових психофізіологічних станів елітних атлетів за умов проведення тренувань та змагань з олімпійських видів боротьби. Виявлено, що за умов навантаження в процесі тренування виникає погіршення характеристик переробки інформації, що прямопропорційно зростанню рівня напруженості регуляції психофізіологічних функцій, появі психоемоційного стомлення та виникненню тривоги та стресу. Виявлено, що реакція системи вегетативної регуляції ритму серця на психоемоційне когнітивне навантаження призводить до зростання активації симпатичного відділу вегетативної нервової системи з активацією вищих відділів вегетативної регуляції, що має прояв у детермінованій організації системи регуляції ритму серця. Одержано фактичний матеріал щодо формування психофізіологічного стану в умовах тренування та змагань, який характеризується оптимізацією збудження нервових процесів з одночасним утриманням високої працездатності нервової системи. Виявлено наявність високого рівня тривожності в атлетів в передстартовому стані та залежність емоційних реакцій від чинників зовнішнього середовища.

Мета роботи - оцінка біологічного віку та "кількості здоров'я" дзюдоїстів-ветеранів, що надає уявлення про рівень функціональних можливостей їх організму на етапі виходу зі спорту вищих досягнень і надає можливість побудувати їх тренувальний і змагальній процеси. Застосовано системно-функціональний підхід. Біологічний вік і "кількість здоров'я" дзюдоїстів- ветеранів визначено за допомогою тестів. Для цього протестовано групу - 28 чоловіків і 19 жінок - дзюдоїстів- ветеранів. Обгрунтовано, що дослідження біологічного віку ветеранів дзюдо на етапі виходу зі спорту вищих досягнень, які продовжують систематичні тренування, має велике значення для спортивної медицини, лікувальної фізкультури, геронтології, неврології, а також для професійного відбору в плані вікового нормування розумових і фізичних навантажень, оцінки впливу рухового режиму на темп старіння; проведені тести надали можливість визначити "кількість здоров'я" дзюдоїстів-ветеранів, що надає уявлення про рівень функціональних можливостей їх організму. Доведено, що заняття дзюдо, правильний і позитивний спосіб життя позитивно впливають на здоров'я дзюдоїстів-ветеранів.

Мета роботи - за результатами аналізу варіабельності серцевого ритму визначити стан вегетативної регуляції ритму серця у спортсменів на різних стадіях перетренованості. Під спостереженням знаходилося 49 спортсменів з ознаками перетренованості I - II стадії. Для визначення вегетативної реактивності проведено аналіз даних кардіоінтервалографії з ортостатичною пробою. Виявлено, що найбільш часто перетренованість II стадії зустрічалася у спортсменів ігрових видів спорту, а зі спортивної кваліфікації частіше виникає у спортсменів I розряду, ніж у майстрів спорту. Результати кардіоінтервалографії вказали на те, що у спортсменів високої кваліфікації у стані перетренованості показник вегетативної реактивності не виводить значення індексу напруги за межі збалансованості роботи ВНС. У спортсменів із I розрядом у порівнянні із майстрами спорту на тлі перетренованості відбувається гіперсимпатикотонічна активність ВНС. Встановлено, що високий показник індексу напруги після ортостатичної проби вказує на розвиток в організмі спортсменів I розряду напруження вегетативних і регуляторних систем, що у подальшому може призвести к зриву адаптаційних можливостей організму.

Дисертаційна робота має фундаментальне і практичне значення, оскільки розширює теоретичне уявлення про індивідуальні особливості формування психофізіологічного стану за умови тренувальних навантажень у спортсменів високої кваліфікації. Виявлено, що факторна структура психофізіологічного стану спортсменів пов’язана з циклом тренувальних навантажень під час тренувального макроциклу; різні періоди тренувального макроциклу характеризуються різними якісними та кількісними характеристиками факторної структури у кожної групи спортсменів високої кваліфікації. Встановлено відмінності в механізмах вегетативної регуляції серцевого ритму у спортсменів із різним рівнем рухливості нервових процесів. Проведене дослідження дозволило розробити нові кількісні критерії, які оцінюють утворення та прояв психофізіологічного стану в динаміці тренувальних навантажень у спортсменів з різним рівнем функціональної рухливості нервових процесів на основі факторної структури. Запропоновано й апробовано шляхи корекції тренувального процесу для спортсменів високої кваліфікації з урахуванням кількісних критеріїв за факторною структурою психофізіологічного стану. Доповнено та розширено уявлення про адаптаційні процеси психофізіологічних функцій та вегетативної регуляції ритму серця у спортсменів високої кваліфікації з різним рівнем рухливості нервових процесів на різних етапах тренувального макроциклу та дані про формування психофізіологічного стану спортсменів в умовах тренувальних навантажень.