Узагальнено види, технологію, художньо-естетичні властивості древньої, флорентійської, російської та декоративної мозаїки. Виконано аналіз переваг та недоліків цих мозаїк, визначено основні напрямки їх використання.

Висвітлюється зв'язок будівництва церков Покрови Пресвятої Богородиці з ключовими подіями в історії України. На прикладі однієї з них - Пархомівської церкви, в якій збереглися мозаїки М.К.Реріха, - стверджується, що не дивлячись на заподіяні рани і втрати, творіння людської духовності стало символом боротьби українського народу за волю і незалежність і буде займати чільне місце в житті суспільства.

На підставі власних емпіричних досліджень і фотофіксації збережених у Львові зразків мозаїчного мистецтва проаналізовано історіографічний аспект формування та застосування мозаїчного декору в системі композиційного вирішення архітектурних споруд. Фіксація стану збереженості, ознайомлення з техніко-технологічними особливостями та спілкування з сучасними майстрами-мозаїстами сприяє пам'яткоохоронній діяльності в сфері збереження архітектурних пам'яток та їх стилістичних декорів і відкриває їм нові шляхи трансформування у архітектурно-дизайнерську практику XXI ст.

Висвітлено російський період у житті та творчості угорського художника Міхая Зічі. З'ясовано причини перебування митця на території Російської імперії, що тривало понад 50 років. Розглянуто процес формування та становлення Зічі як майстра. Проаналізовано його діяльність як придворного художника. Визначено зв'язки М. Зічі з російською та грузинською культурами.

Розглянуто педагогічну та творчу діяльність видатних майстрів закарпатської школи живопису А. Ерделі та Й. Бокшая у контексті їх впливу як на становлення самої школи, так і на формування творчої особистості Золтана Шолтеса. Проаналізовано особливості художньої мови З. Шолтеса, виявлено основні риси його творчого методу.

Рассмотрены различные изображения текстиля, присутствующие во многих сюжетах равеннских мозаик V - VII вв. Проанализированы иконография и символика, представленных в мозаиках тканей, традиционно трактуемых в литературе, им посвященной, как декоративные мотивы. Отмечено, что особое внимание, которое создатели мозаик уделяют этим мотивам, указывает на их важное значение. Для истолкования семантики изображений тканей приведены разнообразные свидетельства, говорящие о том, какое место занимали различные текстильные предметы в церковном и светском обиходе поздней античности. Совокупность фактов, собранных в книге, показывает, что ткани в равеннских мозаиках не только обогащают контекст сюжетов, но и во многом способствуют его пониманию, обуславливают взаимосвязь сюжетов между собой. Отмечено, что анализ семантики и символики текстильных предметов в контексте культуры поздней античности и ранневизантийской эпохи открывает новые грани иконографической программы знаменитых мозаик Равенны.

Проаналізовано застосування мозаїчних творів в опорядженні фасадного і інтер’єрного вистрою архітектури Львова кінця XIX ст. - початку XXI ст., розроблено власну методику їхнього дослідження. Систематизовано та узагальнено результати попередніх розвідок, виконано натурні дослідження, інвентаризацію мозаїки в архітектурі, та комплекс дослідницьких інтерв’ю, що дало змогу: виявити та атрибутувати значний обсяг мозаїчних творів в архітектурі міста. На основі аналізу та систематизації зібраних даних твори класифіковано за: хронологічно-стилістичним зрізом, функціональної типології архітектури та композиційно-просторового вирішення в архітектурі. Визначено зовнішні та внутрішні фактори впливу на застосування мозаїки, проаналізовано ареал та інтенсивність поширення застосування її в архітектурі Львова. Встановлено основні композиційні принципи застосування мозаїчних творів в опорядженні фасадів і інтер’єрів. Складено оцінку існуючого стану збереження творів та їх цінності в архітектурі Львова. Проведено ідентифікацію сакральної архітектури за посередництвом мозаїк і стінописів. Виявлено основні етапи та причини руйнування і сформовано рекомендації щодо охорони та реставрації мозаїки в архітектурі.