Індекс рубрикатора НБУВ: Э210.36 + Ш400.44

Рубрики:

Релігія та художня література, фольклор та міфологія

Шифр НБУВ: Ж69265 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено питання синтезу язичництва та християнства у світогляді, звичаях, обрядах, побуті наших предків за часів Київської Русі через систему образів повісті Б.Лепкого "Вадим" у контексті суспільно-політичних подій Х ст. У процесі аналізу структурних особливостей твору, зображально-виражальних засобів, характеристики персонажів наголошено на самобутності релігійної культури українців. З'ясовано джерела релігійної духовності.

Розкрито зміст поняття теодицеї або "виправдання Бога", викладено питання трактування Т.Шевченком проблеми зла в християнському аспекті. Визначено характер Шевченкових текстів - звідки взяте те чи інше судження (поезія, проза, спогади) і в якому контексті воно вживається, з урахуванням думок та формулювань тих відомих філософів, які були йому світоглядно близькими.

Раскрыто содержание понятия теодицеи или "оправдания Бога", изложены вопросы трактования Т.Шевченко проблемы зла в христианском аспекте. Определен характер Шевченковых текстов - откуда взято то или другое суждение (поэзия, проза, воспоминания) и в каком контексте оно употребляется, с учетом мыслей и формулировок тех известных философов, которые были ему мировоззренчески близкими.

Освещены генезис и эволюция астрально-мифологической школы, в частности, концепции эпохи Просвещения, немецкого религиоведения на рубеже ХІХ - ХХ ст. Проанализировано развитие польской астралистики, изучено влияние астралистических концепций на польских свободомыслящих представителей астрально-мифологической школы и литературу по астрологии. Значительное внимание уделено вопросам критики астралистических концепций в польском религиоведении.

Наведено результати дослідження концептосфери Бог у біблійній, фольклорній, лінгвістичній картинах світу як сегментах української мовної картини світу. На підставі методики концептуального аналізу, методу семантичного профілювання, теорії семантичного поля визначено закономірності її структурного та семіотичного моделювання в синхронії та діахронії. Проаналізовано взаємозв'язки мови із мисленням, свідомістю, пізнанням, культурою, світоглядом. З'ясовано внутрішньоконцептуальні, міжконцептуальні, міжпольові та перехресні звязки концепту Бог, визначено концептуальні опозиції, висвітлено їх системні зв'язки, змодельовано ізосемічні та ізофункціональні ряди знакових утворень.

Приведены результаты исследования концептосферы Бог в библейской, фольклорной, лингвистической картинах мира как сегментах украинской языковой картины мира. На основе методики концептуального анализа, метода семантического профилирования, теории семантического поля определены закономерности ее структурного и семиотического моделирования в синхронии и диахронии. Проанализированы взаимосвязи языка с мышлением, сознанием, познанием, культурой, мировоззрением. Определены внутриконцептуальные, межконцептуальные, межполевые и перекрестные связи концепта Бог, выяснены концептуальные оппозиции, освещены их системные связи, смоделированы изосемические и изофункциональные ряды знаковых образований.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)6-335 + Э37-2 + Э210.364

Рубрики:

Література

Християнство

Релігія та міфологія

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано питання сучасної фольклористики. Розкрито загальні засади та визначальні особливості міфологічного хронотопа як універсальної наджанрової категорії. Увагу приділено диференційним ознакам і одиницям вимірювання міфологічного часу, питанням міфопросторової орієнтації, міфологічним просторовим концентрам.

Проанализированы вопросы современной фольклористики. Раскрыты общие основы и определяющие особенности мифологического хронотопа как универсальной наджанровой категории. Уделено внимание дифференциальным признакам и единицам измерения мифологического времени, вопросам мифопространственной ориентации, мифологическим пространственным концентрам.

Страх розглянуто як невід'ємний атрибут життя. Проаналізовано причини страху в сучасному суспільстві, зокрема глобальне відчуження, зростаючий індивідуалізм, соціальну невлаштованість, політичні негаразди, природні катаклізми. Звернено увагу на міфологічні витоки страху та розглянуто метаморфози міфу, який викликає страх, розглядаючи міф як символ, що несе як психологічне, так і екзистенціально-ціннісне навантаження. Основну увагу звернено на проблему міфотворчості дітей. Обгрунтовано персональність дитячого "страшного" міфу, де герой міфу сам на сам зустрічається з носієм страху. Доведено, що невідома мета дорослої міфотворчості збігається з метою дитячого міфу в уявленні можливості переживати почуття страху під час зустрічі з потойбічним.

Проаналізовано індоєвропейські соціофункціональні архетипи, досліджено загальноіндоєвропейські міфологеми у рефлексії української фольклорної традиції та оригінальні українські міфологеми у контексті загальноіндоєвропейського міфологічного фонду. Установлено, що українські народні думи як органічна складова індоєвропейської народноепічної традиції відбивають загальноіндоєвропейські міфоепічні теми: протиставлення етики героїзму етиці користі (мотив самогубства народів), трьох гріхів воїна. Зазначено, що в українських переказах простежується загальноіндоєвропейська міфоепічна тема "міжфункціонального конфлікту", у масиві українського фольклору - релікти релігійно-міфологічних феноменів, що знаходять численні індоєвропейські паралелі: ковальський варіант основного індоєвропейського міфу, культи священого царя-мага, амбівалетного божества та священного напою, а також уявлення про "магічний жанр".

  Скачати повний текст

Досліджено функціонування біблеїзмів, а саме: лексичні, фразеологічні одиниці та цитати біблійного походження, що набувають алюзивного характеру у текстах повоєнних американських романів. Зауважено, що це дає можливість визначити біблійну алюзію як психосемантичний феномен. Відзначено, що за обсягом дії у контексті художнього твору біблійні алюзії поділяються на домінантні, що визначають головну ідею художнього твору і діють у мегаконтексті, а також локалізовані, що сприяють розгортанню головної теми твору на певних ділянках тексту та діють на рівні мікроконтексту. У художньому тексті біблійна алюзія представлена номінацією та цитацією. У повоєнному американському романі вона виявила нові інформативні та стилістично-прагматичні риси, які сприяють відображенню біблійних мотивів: зради, братовбивства, родинної помсти та свідчать про її високий потенціал у прозі.

Досліджено феномен релігійного міфу в соціальному та духовному житті минулого та сучасності. Розглянуто витоки, етапи й особливості ставлення, сучасні прояви функціонування релігійних міфів у житті суспільства. Здійснено релігієзнавчий аналіз феномену міфу від архаїчних форм до сучасних. Процес становлення релігійного міфу взаємопов'язано з явищем проблематизації життєвого світу архаїчної людини, а, отже, і міфів. Дорефлексивні міфи змінюються рефлексивними, які містять сумнів щодо описуваних подій, принаймні у латентному стані. Остаточне формування релігійного міфу відбувається внаслідок формування універсальних релігійних вчень і появи суспільно-економічних криз. Сучасні процеси деміфологізації релігійних міфів взаємопов'язані з їх пристосуванням до сучасних суспільно-етичних цінностей (прав людини).

Розглянуто проблему втілення релігійно-філософської проблематики в романах Г.Гріна, І.Во, А.Мердока, У.Голдінга, М.Спарк, Дж.Фаулза 1950 - 70-х рр. Досліджено семантичну та жанрово-поетологічну своєрідність роману з релігійно-філософською проблематикою як художнє явище доби постмодернізму та "новітнього реалізму" в сучасній англійській літературі. Показано, що реальність постає в уяві сучасних митців складною, мінливою, суперечливою; її складовою також є "духовна реальність". Останнє є підгрунтям роману з релігійною проблематикою. Визначено специфіку образу героя, конфлікту та сюжету, змістовно-формальні константи, що об'єднують твори авторів у виразно виділену жанрову групу, розглянуто семантично-образні пласти у романі з релігійно-філософською проблематикою.

Наведено тлумачення імен божеств скіфського пантеону, а також деяких найбільш значних персонажів скіфської міфології.

Приведены толкования имен божеств скифского пантеона, а также некоторых наиболее значительных персонажей скифской мифологии.

Дослідження присвячено філософсько-релігієзнавчому аналізу міфологічної свідомості, особливостям її функціонування в сучасному соціокультурному просторі. Міфологізацію свідомості проаналізовано у взаємозв'язку з процесами життєдіяльності сучасного індивіда, зокрема, і в модусі його розуміння як "граючої істоти". Сучасна міфологія, на відміну від міфології прадавньої, - це справжній конгломерат різнорідних елементів, які містять не тільки архаїку, але й квазіміфологічні, раціоналізовані та надідеологізовані елементи. Людське вірування, яке у прадавній міфологічній свідомості засновувалося на безпосередньому чуттєвому відтворенні реальності, у сучасній міфології опосередковане складною системою специфічно раціоналізованих (через обернені форми субстанційних відносин) взаємозв'язків та ідеологією. Масова новітня теле- та радіокультура, що продукується в інформаційному просторі та ЗМІ, захоплення нетрадиційними релігійними культами, відхід від традиційних форм релігійного вірування розглянуто як форми вияву та співпродукту міфологізованої свідомості, спрямованої на стимулювання та продовження подальшого існування сучасної людини в системі десубстанціалізованих суспільних відносин.

Досліджено структуру українського міфу - основи національного менталітету і одночасно форми його вираження як специфічної комбінації і варіації архетипів. У визначеному ракурсі розглянуто репрезентативні етнонаціональні міфологеми, реалізовані в культовій архітектурі, зафіксовані в літописних текстах, філософсько-богословських трактатах, літературних творах, науково-популярних публікаціях. Міфологеми структурувалися як спосіб національної самоідентифікації та артикуляції національної поезії.

Розглянуто культ богині Землі у давньослов'янській міфології. Спираючись на релігієзнавчий, фольклорний матеріал, обгрунтовано особливе місце культу богині Землі у віруваннях давніх слов'ян.

Проаналізовано світосприйняття людини архаїчної культури в різних аспектах, в тому числі в аспекті первинної демістифікації ритуалу в міфомисленні.

Досліджено феномен релігійного міфу. Розглянуто витоки, етапи й особливості становлення, сучасні прояви функціонування релігійних міфів в житті суспільства. Значну увагу зосереджено на з'ясуванні та структурно-функціональному наповненні понять дорефлексивний міф, рефлексивний міф, релігійний міф, міфологізація та міфологемізація.

Изложены данные о мифах, герметизме, алхимии, геомантии, символике библейских имен и семи священных искусств, опираясь на работы целой плеяды французских, немецких, итальянских и английских ученых XVIII - XIX вв. Представлен редкий материал по каббале. Рассмотрена славянская, греческая, египетская, римская, индийская, персидская, финикийская, иудейская, халдейская, германо-скандинавская мифология и мифология других народов. Впервые пантеоны греческих и римских богов представлены в наиболее полном объеме. Дано этимологическое толкование имен богов и героев. Собран богатейший иллюстративный материал - около 1 100 редких картин, рисунков, гравюр.