В книге описана жизнь немецкого писателя Бертольда Брехта (1898-1956)

Страх и отчаяние в Третьей империи — пьеса немецкого писателя-коммуниста Бертольда Брехта, написанная с 1935 по 1939 годы в эмиграции (в Дании). Пьеса состоит из 24 сцен и описывает ситуации, в которых нацистская диктатура влияет на разные области социальной и личной жизни героев. Премьера состоялась 21 апреля 1938 года в Париже, печатная версия вышла в этом же году в Праге. В Германии пьеса была опубликована только в 1948 году (нем. Aufbau-Verlag — «Издательство восстановления»).

«Кавказьке крейдяне коло» розказує про глибоку порочність і нелюдяність капіталістичного суспільного устрою і про необхідність замінити його таким, що сприяв би розвиткові, розквітові людяного в людині. Тут — про принципи, про гуманізм і справедливість такого устрою, ім’я якому соціалізм. Сюжет «Матінки Кураж» — це, власне кажучи, Тридцятилітня війна, окремі її епізоди, здебільшого розділені відстанню у кілька років. Однак та чи інша історична подія — лише у натяк чи, в кращому разі, ідеологічний контекст, серед якого виявляють себе статисти цього «всесвітнього спектаклю»: Кураж та її найближче оточення. Таким чином, фабульні ходи в творах Брехта — це не копіювання дійсності й навіть не її опосередковане відображення, а скорше її моделювання. Це немовби приклади, аргументи у великій і важливій ідеологічній суперечці. «Копійчаний роман» загалом можна розглядати як своєрідний розгорнутий коментар до «Копійчаної опери». Безперечно, знайомство з романом значно полегшує режисерам роботу над постановкою п’єси. Але для читача «Копійчаний роман» — не коментар до п’єси, а самостійний художній твір. У чомусь він навіть цінніший за п’єсу — ну хоча б у тому, що повністю завершений і не потребує постановки чи будь-якого іншого «втілення». Але він і не заперечення «епічного театру». Це застосування загальної брехтівської естетики до літератури.