Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

Документ присвячений висвітленню питань формування теоретичних засад виокремлення, ідентифікації та структуризації виробничого потенціалу сільської території на основі багатофункціональності земель за їх цільовим призначенням. У ньому розкрито особливості становлення на європейських засадах сучасної системи Державного земельного кадастру як офіційної інформаційної бази, в якій багатофункціональність конкретної сільської території відображається структурою категорій земель та угідь відповідно до локалізованої в межах адміністративно-територіального утворення економічної діяльності. На основі застосування відомостей Державного земельного кадастру розроблено та апробовано алгоритм оцінювання виробничого потенціалу сільської території у сфері сільськогосподарської діяльності та порівняльної оцінки ефективності його використання в розрізі регіонів держави. Виявлено, що явними лідерами за рівнем використання виробничого потенціалу у сфері сільськогосподарської діяльності є області, які мають найнижчі його обсяги: Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька та Тернопільська області. Запропонований алгоритм оцінки виробничого потенціалу сільських територій забезпечує отримання результатів, що можуть застосовуватися для проведення моніторингу та прогнозування змін під впливом господарської діяльності; розроблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо здійснення більш раціонального поточного і перспективного використання соціально- економічного потенціалу сільських територій; створення умов для повноцінної життєдіяльності сільського населення у екологічно збалансованому природному середовищі; оперативного задоволення інформаційних потреб центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, що підвищуватиме їх адміністративну спроможність щодо сприяння розвитку сільського господарства та сільських територій відповідно до положень Угоди про асоціацію з ЄС.

В науковій доповіді висвітлено специфіку та засади світової кооперативної політики щодо сприяння розвитку кооперативів. Виявлено особливості та недоліки становлення законодавчої бази України в сфері розвитку сільськогосподарської кооперації. Розкрито національну специфіку функціонування виробничих та обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів. Означено деструктивні чинники у сфері діяльності виробничих сільськогосподарських кооперативів. Аргументовано наявність системних протиріч сучасного законодавства України щодо обмежень легітимізації правового статусу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, як неприбуткових організацій. Визначено, що виявлені недоліки є чинником подальшої стагнації кооперації в сільській місцевості, занепаду сільськогосподарських кооперативів, як бази формування соціального капіталу сільської території та її комплексного розвитку. Обґрунтовано пропозиції щодо системного державного врегулювання політики децентралізованого стимулювання та сприяння розвитку сільськогосподарської кооперації в Україні в контексті актуалізації пріоритетів Державної стратегії регіонального розвитку, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 385.