Надано оцінку наявних проблем, що накопичилися у сфері державного управління розвитком людського капіталу та подолання освітньо- кваліфікаційного дисбалансу на ринку праці. Проаналізовано роль і місце інституцій державного управління, роботодавців, освітньо-наукової сфери та працівників у системі формування, розвитку і збереження трудового потенціалу. Увагу акцентовано на тому, що вирішення зазначених проблем можливе лише за умов системного визначення стратегічних цілей і завдань розвитку держави з урахуванням принципів гідної праці, пріоритетів промислово-економічної, соціальної, демографічної, освітньої та наукової політики. Для науковців, органів державної та виконавчої влади, а також усіх, хто цікавиться проблемами гідної праці та функціонування ринку праці.

Визначено пріоритети державної стратегії соціального захисту як системи управління соціальними ризиками, ширшої за політику фінансової підтримки окремих груп населення України, та спрямованої на підвищення ролі трудових доходів як чинник подолання бідності. Розглянуто проблеми здійснення права на соціальний захист в Україні, надано оцінку наявному стану його нормативно-правового та організаційно-фінансового забезпечення (зокрема щодо надання пільг та інших видів соціальних виплат і матеріальних допомог, а також урегулювання інфраструктури соціальних послуг). Запропоновано концептуальні ідеї щодо зміни стратегічних пріоритетів та ідеології здійснення соціального захисту в Україні, перегляду політики доходів громадян, реформування системи соціальних послуг у контексті соціальних ініціатив Президента України. Для науковців, органів державної та виконавчої влади, а також широкого кола фахівців із питань соціально-економічного розвитку держави, зокрема в частині функціонування системи соціального захисту.