Віртуальна довідка Тематичний інтернет-навігатор Наукова електронна бібліотека Автореферати дисертацій Реферативна база даних Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Формат представлення знайдених документів: | повний | стислий |
Пошуковий запит: (<.>K=ПІДКУП$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 3
Представлено документи з 1 до 3
|
| | Тип видання: методичний посібник | | |
1. |
Шахматов, О. Л. Нариси з історії української мови та хрестоматія [Електронний ресурс] : з пам'ятників письменської старо-українщини ХІ-ХVІІІ в.в. / О. Л. Шахматов, А. Г. Кримський. - К. : Друкар, 1922. - 182 с.
Рубрики:
Повний текст доступний у читальних залах НБУВ
О.Шахматов займався у тому числі й питанням історії української мови, якому і присвячена пропонована книга. Шахматов брав участь у складанні декларації Петербурзької АН «Про скасування обмежень малоруського друкованого слова» (1905 — 1906) (див. також Заборона українського слова в Росії. Реферат Петербурзької Академії наук (1916) [PDF]). Це було в згоді з політичними поглядами Шахматова: як типовий російський ліберал (член партії конституціоналістів-демократів) він обстоював культурні права народів Росії, але при умові недоторканости Рос. Імперії. Відповідно, коли 1917 Україна йшла до незалежності, Шахматов зайняв різко негативну позицію. Початки української мови автор виводив з «південного наріччя» «спільнодавньоруської» мови. Шахматов вважав витоки української мови у загальних рисах автохтонними (хоч часом містив їх між Прутом і дол. Дніпром, а часом далі на північ, у середньому Подніпров'ї). Не зважаючи на вразливі місця у теорії Шахматова, його історично-генетичні концепції підкуповували своєю цілісністю, включенням колосальної кількости фактів, синтетичністю. На кілька десятиліть вони визначили трактування цих проблем у східньослов'янському мовознавстві, навіть у противників Шахматова; жодна мовознавча школа не мала такого впливу в Росії — СССР у першій половині 20 ст., як школа Шахматова.
Кл.слова: мовознавство
| | Тип видання: методичний посібник | | |
2. |
Казаков, А. Кадры будущего. Молодежные организации как кадровый резерв "Единой России" [Електронний ресурс] / А. Казаков. - М. : Европа, 2008. - 56 с.
Рубрики:
Географічні рубрики:
Повний текст доступний у читальних залах НБУВ
После того как Россия в 2007–2008 годах прошла через горнило исторических по своему значению выборов в Государственную Думу и президента, многие начинания и даже институты путинской эпохи столкнулись с необходимостью осмыслить заново не только свои цели и задачи, но и сами основания. Обсуждение инициатив Владимира Путина, призванных модернизировать систему кадровой работы в «Единой России», сразу же вывело его участников на злободневную тему: молодежные организации с государственнической идеологией как кадровый резерв партии «Единая Россия». В настоящей брошюре подробно рассматриваются вопросы об основаниях молодежной политики «Единой России» и о том, насколько эффективна практика работы с молодежью.
Кл.слова: задача -- ідеологія -- робота -- підкуп
| | Тип видання: методичний посібник | | |
3. |
Шахматов, О. Нариси з історії української мови та хрестоматія з пам'ятників письменської старо-українщини ХІ-ХVІІІ в.в. [Електронний ресурс] / О. Шахматов, А. Кримський ; Українська академія наук. - К. : Друкарня Української академії наук, 1924. - 208 с.. - (Збірник історично-філологічного відділу ; № 12)
Рубрики:
Повний текст доступний у читальних залах НБУВ
О.Шахматов займався у тому числі й питанням історії української мови, якому і присвячена пропонована книга. Шахматов брав участь у складанні декларації Петербурзької АН «Про скасування обмежень малоруського друкованого слова» (1905 — 1906) (див. також Заборона українського слова в Росії. Реферат Петербурзької Академії наук (1916) [PDF]). Це було в згоді з політичними поглядами Шахматова: як типовий російський ліберал (член партії конституціоналістів-демократів) він обстоював культурні права народів Росії, але при умові недоторканости Рос. Імперії. Відповідно, коли 1917 Україна йшла до незалежності, Шахматов зайняв різко негативну позицію. Початки української мови автор виводив з «південного наріччя» «спільнодавньоруської» мови. Шахматов вважав витоки української мови у загальних рисах автохтонними (хоч часом містив їх між Прутом і дол. Дніпром, а часом далі на північ, у середньому Подніпров'ї). Не зважаючи на вразливі місця у теорії Шахматова, його історично-генетичні концепції підкуповували своєю цілісністю, включенням колосальної кількости фактів, синтетичністю. На кілька десятиліть вони визначили трактування цих проблем у східньослов'янському мовознавстві, навіть у противників Шахматова; жодна мовознавча школа не мала такого впливу в Росії — СССР у першій половині 20 ст., як школа Шахматова.
Кл.слова: мовознавство -- мова
| | |
|
|