Издание посвящено организации документооборота на предприятии, обращено внимание на основные требования к оформлению документов, правила их утверждения, согласования и заверения. На примерах дан порядок составления приказов, распоряжений, служебных записок, документов по претензиозной деятельности. Приведены типовые формы договоров. Отдельный раздел посвящен порядку ведения трудовых книжек.

Ч. 1 . - 1920. - с. 1- 14

Ч. 12. - 1919. - С. 165 - 172

за 1917-1918 гг.. - 1942. - 1483

№ 21. - 1919. - 15 с.

Пропоновану збірку склали писемні та усні джерела про зруйнування Запорозької Січі. Перші представляють різно-маніїні розпорядження, які містять інформацію, пов'язану з підготовкою та самим знищенням козацьких вольностей. Другі розкривають народний погляд на цю трагедію. У своєрідній художній формі висловлюється ставлення народу до тих подій та історичних осіб. Для фольклористів, істориків, краєзнавців, усіх шанувальників української історії й культури.

Київська область. - 2008. - 1376 с.

Навчальний посібник призначений для заступників голів райдержадміністрацій, заступників голів районних рад, заступників голів міських рад міст обласного значення з гуманітарних питань, державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, які вчаться за професійною програмою підвищення кваліфікації, викладачів Центру, всіх, хто цікавиться історією України та рідного краю. Він підготовлений на виконання Обласного плану заходів на 2007 – 2008 роки у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932 – 1933 рр., затвердженого розпорядженням голови Чернігівської обласної державної адміністрації від 17 травня 2007 р. №200. Посібник містить матеріали про колективізацію та голодомор на Чернігівщині в кінці 20-их – на початку 30-их років ХХ ст., нормативно- правові акти, документи, рекомендовану літературу, локальні електронні ресурси, інтернет-посилання та фотоілюстрації з цієї тематики.

  Текст у форматі PDF 0.60 Мб

Збірник пропонує матеріали науково-практичної конференції, "Закордонне українство і Донеччина: вчора, сьогодні, завтра", проведеної відповідно до державної програми співпраці із закордонним українством на период до 2010 року (Постанова кабінету Міністрів України від 26.07.2006 р. №1034 та розпорядження голови доноцької облдержадміністріції від 29.11.2006 р. №578). доповіді подані з додержанням авторського стилю.

У збірнику публікуються документи переважно з діловодних архівів державних органів та установ, які безпосередньо чи опосередковано реагували на прояви українського руху в різних сферах: у початковій освіті, у громадському й літературному житті тощо. Документи висвітлюють передумови, обставини й наслідки появи та функціонування Валуєвського розпорядження 1863 р., Емського указу 1876 р., низки інших нормативних документів, що регулювали мовне питання на теренах українських губерній Російської імперії упродовж другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Частина документів пов’язана з виконанням цензурними установами на місцях зазначених “заборонних” актів щодо української літературної мови – одного із ключових чинників формування української ідентичності. Переліки рукописів, заборонених до друку, а також творів, видрукуваних за кордоном і нелегально поширюваних на Наддніпрянщині, окреслюють контури потужного освітньо- літературного масиву Українського Слова, яке упродовж кількох десятиліть у різних формах проривалося до читача крізь цензурні заборони. Більшість документів публікуються вперше.

У збірнику публікуються документи переважно з діловодних архівів державних органів та установ, які безпосередньо чи опосередковано реагували на прояви українського руху в різних сферах: у початковій освіті, у громадському й літературному житті тощо. Документи висвітлюють передумови, обставини й наслідки появи та функціонування Валуєвського розпорядження 1863 р., Емського указу 1876 р., низки інших нормативних документів, що регулювали мовне питання на теренах українських губерній Російської імперії упродовж другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Частина документів пов’язана з виконанням цензурними установами на місцях зазначених “заборонних” актів щодо української літературної мови – одного із ключових чинників формування української ідентичності. Переліки рукописів, заборонених до друку, а також творів, видрукуваних за кордоном і нелегально поширюваних на Наддніпрянщині, окреслюють контури потужного освітньо- літературного масиву Українського Слова, яке упродовж кількох десятиліть у різних формах проривалося до читача крізь цензурні заборони. Більшість документів публікуються вперше.

Київська Козаччина 1855 — масові сел. виступи в Київській губернії за відновлення козацтва як сусп. стану і військ. формування. Приводом до них стало опублікування під час Кримської війни 1853—1856 маніфесту імп. Миколи I, що передбачав створення рухомого держ. ополчення. По Київщині, де ще свіжими були згадки про запороз. козацтво, почали поширюватися чутки, нібито тих, хто запишеться в ополчення («у козаки»), буде звільнено від кріпосної залежності (див. Кріпацтво) і вони одержать поміщицькі землі та майно. Бажаючі покозачитися примушували священиків та ін. письменних людей складати списки «вільних козаків», а записавшись у ці списки, відмовлялися відробляти панщину і виконувати розпорядження місц. адміністрації, створювали власні органи самоврядування («сільські громади») і вибирали собі ватажків (відомі імена окремих з них: Василь Бзенко, Іван та Микола Бернадські, Яків Романовський, Михайло Гайденко, Корній Захарченко). Почавшись у лют. 1855 у Васильківському повіті, рух за покозачення в берез.—квіт. охопив понад 500 сіл і містечок у 8 із 12 повітах Київ. губернії (Таращанському, Васильківському, Київському, Звенигородському, Черкаському, Уманському, Сквирському, Канівському). На придушення «козаччини» уряд кинув регулярні війська і поліцію. У кількох селах і містечках сталися криваві сутички, найзапекліше протистояли військам і поліції покозачені селяни у Биковій Греблі (Васильківський пов.; нині село Білоцерківського р-ну), Березні (Сквирський пов.; нині село Володарського р-ну; обидва Київ. обл.), Корсуні (нині м. Корсунь-Шевченківський) і Таганчі (Канівський пов.; нині село Канівського р-ну Черкас. обл.). Однак сили були нерівними. Селяни змушені були скоритися.

І. Огієнко одним із перших серед науковців, спочатку в «Українській культурі», а згодом і в «Історії українського друкарства» оприлюднив нечувані за своєю зверхністю й зневагою до цілого народу гласні й негласні документи минулої епохи — укази, розпорядження, циркуляри царського уряду про заборону українського друку, знищення українських книжок, виправлення українського правопису. Окрім того, він переконливо, аргументовано показав, як, незважаючи на всілякі утиски, заборони й переслідування, українське друковане слово пробивалося до народу, будило думку, піднімало його з колін.

  Текст у форматі PDF 9.49 Мб

  Текст у форматі PDF 5.30 Мб

  Текст у форматі PDF 5.95 Мб