На сегодня этот словарь является самым полным словарем Церковно-славянской лексики. Словарь пользуется популярностью среди молодых и взрослых православных людей. Кроме сугубо церковной лексики словарь содержит объяснение важнейших древнерусских слов и выражений, общим числом около 30 000 на 1 158 страницах. Словарь является прекрасным вспомогательным средством для учителей церковно-славянского, древнерусского и русского языков. Словарь будет незаменимым помощником в понимании церковных, святоотеческих и древнерусских текстов.

У Словнику-довіднику подаються офіційні імена, уживані в Україні,та їх варіанти, включено відомості про їх походження, правила правопису українських і російських прізвищ. Імена ілюструються уривками з поетичнихтворів, народних пісень тощо. Видання сувенірне. В ім’я здавна вкладався глибокий духовний зміст. Його вибір для новонародженої дитини був традиційною вірою в магічну силу слова й власного імені. Недарма ж великі українські князі носили такі славні імена, як Володимир (володар світу і людей), Ізяслав (той, хто славу здобуває), Святослав, Мстислав, Ярополк… Духовна міць, яка входила в них через надані ймення, робила князів непереможними. Адже в іменах завжди містилося добре віщування, побажання добробуту, захисту Богів, надія на кращу синовню чи доччину долю. І, мабуть, немає матері, яка б не назвала свою гарну доньку Любомирою (яку в миру люблять), Світланою (світлою, чистою) або Миланою (яка для всіх мила, якою милуються). Обираючи майбутнє ймення для дитини, батьки хотіли, щоб разом з ним вона отримала і захисника згори, божого охоронця. Так, вважалося, що Мирослави присвячені Богові Миру, Ярослави – Ярилу, а про Богуславів і Богданів дбатимуть Боги, які подарували родині бажану дитинку. Вважалося також, що той, хто назве немовля непривабливим іменем як-от Неждан, Нелюбима, Немира, збереже її від злого ока, яке, нібито, не зверне уваги на дитину, яку не ждали або не люблять. Але вже доведено, що подібні ймення тільки заважатимуть людині в житті, адже несуть в собі силу-силенну негативу. Дослідники вважають, що імена творилися за допомогою первісного арійського способу, який передбачає врахування всього комплексу релігійних та соціальних уявлень давнього суспільства. Навіть вважається, що імена були розподілені за кастовими прошарками, що зараз вже втратило своє значення. Крім того, імена могли втілювати як верхній, так і нижній Божественний світ. У давніх українців не було чітко вираженого протиборства між “темним” і “світлим”, кожне начало мало власне призначення, і від їх взаємодії творилося життя. Ще в давні часи, як засвідчують джерела, був звичаєвий набір двоосновних імен. Але й ці складові частини імен могли формуватися з більш простих елементів, які також слід враховувати, бо вони можуть іноді давати відмінне тлумачення. Існують імена, в яких виражено побажання здобути славу (Святослав, Ростислав), бути мужнім і відважним воїном (Ратимир, Ратибор, Ярополк), проявляти миролюбність (Миролюб, Любомир). Імена, які висловлюють гостинність (Гостирад, Милогост, Доброгост), можна пояснити і як очікування в родині бажаної дитини, яка прийшла на цей світ добрим гостем. Є імена, що втілюють любов батьків до Бога, який послав їм дитину і через відповідне ім’я дбатиме про неї (Богумил, Богуслав, Богурад), а також побажання на майбутнє позитивних рис характеру своїй дитині (Доброслав, Добромисл).

Це перший в українській лексикографії словник-довідник, присвячений одному із складних розділів сучасної української орфографії — написанню слів і номінативних словосполучень з великої чи малої літери. Він включає географічні назви, назви політичних та громадських організацій, адміністративні найменування, назви посадових осіб, церковно-календарних та народних свят, знаменних дат, міфологічні, астрономічні, церковні, теологічні назви, документоніми тощо. Словник укладено згідно з правилами чинного "Українського правопису" (1993). Щодо написання тих груп назв, які зазначений правописний кодекс не охоплює, автор пропонує власні рішення, продиктовані усталеною практикою написання тих чи інших мовних одиниць з великої або малої літери.

Словник містить близько 2 тисяч найменувань спеціальних понять та реалій східно-християнського церковного обряду (серед яких номенклатура богослужбових книг та еортоніми - назви церковних свят, постів, днів, тижнів). Крім тлумачень відповідних термінів, словник подає термінографічний опис сучасного стану української церковно-обрядової термінології. З цією метою він фіксує фонетичні, словотвірні, лексичні, синтаксичні та орфографічні варіанти церковно-обрядових термінів.

В этом справочнике представлено более 1000 мужских и женских имен с указанием их происхождения. Для христианских имен приведены также дни именин (дней памяти соименных святых) в соответствии с православным календарем. Для некоторых имен дано толкование характера человека, носящего это имя, взятое из книги Б.Ю. Хигера "Имя человека, его характер и судьба".

Комментарий Геше Чжампа Тинглея к Наставлениям представит несомненный интерес для всех, кого интересует буддизм. Лекции полезны для преподавателей Основ буддизма в учебных заведениях, а также для семейного чтения. Первая часть лекции была прочитана 6-12 февраля 1995 года, когда отмечался Новый год, год Кабана по восточному календарю, вторая часть - 16-19 мая 1995 года во время Недели Тибета в Калмыкии, посвященной 60-летию Его Святейшества Далай-ламы XIV. Это своеобразный драгоценный подарок Учителя калмыцкому народу в праздничные дни. Сможем ли мы извлечь нектар Учения с пользой для себя и окружающих -зависит от нас с Вами.

На протяжении веков появлялись и множились легенды о врачующей силе богов, о волшебниках и святых, исцеляющих больных прикосновением руки или единым словом. Среди бесчисленного множества бесхитростных выдумок, злонамеренных вымыслов и горестных грез, порожденных бессилием человека перед болезнью, можно встретить немало случаев, когда на глазах изумленных людей, во время какого-нибудь религиозного обряда или торжественного молебствия в храме, параличный отбрасывал костыли, слепой прозревал, а глухому возвращался слух... Не надо быть особенно догадливым, чтобы понять, какую роль играли подобные случаи «чудодейственного» исцеления в укреплении религии.

Его Святейшество Далай-Лама дает в этой книге полный обзор буддийской практики - от самых начал до наиболее утонченных техник. Основываясь на фундаментальной общности всех людей нашего мира, автор адресует свою книгу не только буддистам, но и тем, кто исповедует любую другую религию или не исповедует никакой. Он всячески подчеркивает, что буддийская практика дает возможность каждому человеку обрести качества, полезные, а то и вовсе необходимые в нынешнем неспокойном мире.

Города начинались по-разному. Одни вставали на перекрестках караванных путей, другие поднимались в безлюдных пустынях. Есть города-крепости, города-казармы, города, выросшие вокруг речных пристаней или морских портов, монастырей, фабрик или рынков. Грешный Вавилон и святой Иерусалим, вечный Рим и запретная Лхаса, деловая Женева и карнавальный Рио, таинственная Чичен-Ица и гостеприимный Париж, высокогорный Ла-Пас и отвоеванный у моря Амстердам... Новая книга из серии "100 великих" расскажет об истории и судьбе как исчезнувших городов древности, так и о тех, которые пронесли через века свой неповторимый облик.

Вопрос о религиозно-философских воззрениях древних славян чрезвычайно сложен и прежде всего из-за скудости дошедших до нас сведений. Ведь со времени крещения Руси все древние святилища, боголесья, ведические книги, славянская философия и её носители - волхвы - тотально уничтожались. От древних знаний остались лишь отголоски, зачастую вырождающиеся в суеверия. Вторая сложность состоит в удивительной ёмкости понятий и образов, существовавших у древних славян. Поскольку наши предки были неразрывно связаны с природой, являлись её частью и познавали естественные законы изнутри, через себя, то и мировосприятие их было живым, динамичным и многомерным, как сама Природа, Наиболее верным термином, отражающим суть мировоззрения наших пращуров, является Славянский ведизм. Пантеон славянских богов оказался не только перечнем божеств, по и славянским земледельческим календарём! Это в очередной раз доказывает, что в мировоззрении наших предков гармонично сочетало тогдашнюю науку, культуру, философию, религию, людей, богов и весь мир, перетекающий из одного состояния в другое. Аналогичных систем мировоззрения в древнем периоде больше нет Ближе всех к данной концепции стоит ранний буддизм, который, очевидно, является отголоском ведизма славяно-ариев, привнесённого ими в Индию. Мы должны извлечь живую сущность данного учения и, не впадая в догматизм и формализм каких-то внешних культовых действ и обрядов, влить в него силу своего разума, чистоты и любви к окружающему миру и нести пылающий факел Прави - этот бесценный дар, переданный предками - грядущим поколениям во имя сохранения своей, а значит и планетарной Души, Богам нашим и Пращурам -слава!

Книга Наранхо — плодотворный синтез идей аналитической психологии Карла Густава Юнга, открытий современных фольклористов и мифологов (включая идеи нашего соотечественника Владимира Проппа) и традиций «тайного знания», в частности, мудрости о становлении человеческой души, дошедшей до нас с древнейших времен, благодаря опыту мистиков и мудрецов,— тибетских монахов, суфиев, христианских святых...

Мировой бестселлер в течение уже более двадцати лет, эта книга является не имеющим аналогов серьезным исследованием деятельности могущественного Приората Сиона - мистического тайного общества, берущего начало в раннем средневековье и стоявшего за созданием ордена тамплиеров. По мнению авторов, именно приоры до сих пор охраняют тайну местонахождения Святого Грааля, скрывают правду об истинной жизни Иисуса Христа, Марии Магдалины и их потомков, решительно влияют на судьбу европейских монархий и на реальный расклад сил в мировой политике. Магистрами Приората были Леонардо да Винчи, Исаак Ньютон, Сандро Боттичелли, Виктор Гюго, Никола Фламель и Жан Кокто. В правящую верхушку современного Приората Сиона, помимо выдающихся деятелей культуры, искусства и науки, входят также многие влиятельные политики, финансисты и представители СМИ. Обладая солидной властью и практически неограниченными возможностями, приоры жестко и безжалостно пресекают любую возможность утечки информации. Поэтому авторам этой книги понадобилось много лет работы и немалое мужество, чтобы, сопоставив и проанализировав великое множество исторических документов, свидетельств и фактов, приоткрыть завесу тайны с Приората Сиона и сделать вывод: если могущественному ордену удастся осуществить свои замыслы, то мировому сообществу придется признать новое государственное образование, являющееся мощной альтернативой существующему Евросоюзу.

Автор цього твору – владика Василій (у миру – Василь Дмитрович Богоявленський, 1867–1918), архієпископ Чернігівський і Ніжинський. Зміст книги охоплює історію краю від язичницьких часів, розповідає не тільки про святих великомучеників, храми й монастирі, їхню архітектуру, оздоблення та святині, а й про славних полководців – чернігівських князів. Книга написана живою мовою, до того ж вона багато ілюстрована і має чималий довідковий апарат.

Кн. 2 : История Новгорода Великаго отъ древнейших времен до падения. - 1866. - 592 с.

Протягом усієї історії український народ не мав іншої інституції, яка б справила більший вплив на розвиток його освіти, науки, культури, ніж Києво-Могилянська академія. Впродовж віків вона була виразником і носієм традиційних рис духовності українського народу, могутнім чинником формування його самосвідомості, джерелом ідей боротьби за батьківську віру і національну свободу. Для українців вона завжди буде національною святинею, не меншою, ніж Падуя чи Болонья для італійців, Оксфорд - для англійців, Сорбонна - для французів, Карловий університет - для чехів, Ягеллонський - для поляків.

Книга посвящена жизни и творчеству «виленского Златоуста» начала XVII в., известного церковно-общественного деятеля, исповедника, казнодея, богослова, создателя и первого архимандрита Виленского братского Свято-Духова монастыря Леонтия (Лонгина Федоровича?) Карповича. Автор реконструирует и воссоздает цельную биографию Виленского архимандрита, представляет филологический, богословский и культурологический анализ творческого наследия проповедника. В Приложении впервые дается научное издание трех сохранившихся проповедей Леонтия Карповича, сопровожденное переводом на современный русский язык и подробными историческими, филологическими, культурологическими и богословскими комментариями.

В навчальному посібнику висвітлено формування суспільної свідомості та культури селянського населення України і Росії, починаючи з зародження у цьому середовищі раціонального мислення. Вивчено структуротворні чинники, структуру, сутність та енергію руху селянської культури, а також співвідношення її виробничо-утилітарної та святково-естетичної сфер. Розглянуто структуру особистості патріархального селянина. Охарактеризовано народні релігійно-ідеологічні рухи. Показано значення творчості Т. Г. Шевченка у формуванні української та російської культур.