Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

Катування і жорстоке поводження є ганебним явищем сучасного світу. Упродовж багатьох десятиліть міжнародна спільнота намагається розв’язати цю проблему, приймаючи різні правові акти з питань протидії катуванням та створюючи відповідні інституціональні механізми, які мають забезпечити виконання цих функцій. Порівняно новим підходом, який, проте, вже довів свою ефективність у напрямі запобігання катуванням та жорсткому поводженню, є національний превентивний механізм, передбачений Факультативним протоколом до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання, який було прийнято 18 грудня 2002 р. Головна ідея національного превентивного механізму полягає у запровадженні системи регулярних, незалежних відвідувань будь-якого місця, що перебуває під юрисдикцією та контролем держави, де утримуються чи можуть утримуватися особи, позбавлені волі, за розпорядженням державного органу чи за його вказівкою, або з його відома чи мовчазної згоди. Ці відвідування здійснюються з метою посилення, за необхідності, захисту таких осіб від катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання. Моніторингові відвідування місць несвободи незалежними експертами мають стримуючий вплив на державні органи й, відповідно, мінімізують ризик стати жертвою неналежного поводження та катування.

В. Мойсеєнко створив наукову працю, яка заповнює прогалину в українській юридичній літературі. Помилування злочинців – постійна функція Президента держави. Злочинці становлять маленький сегмент суспільства і юридично помилування стосується тільки їх. Проте злочин – кара – помилування – це ті чинники, які впливають на все суспільство, бо коли злочинність мала, тоді громадяни почувають себе в безпеці, коли поширюється, тоді зростають стурбованість, знервованість і почуття небезпеки. Моральна атмосфера гіршає, і зростає незадоволення життям. Праця В. Мойсеєнка сприяє розкріпаченню душ «совітських» громадян і робить їх більш відповідними демократичному суспільству тим, що підіймає завісу й оголює ту частину реального життя суспільства, яке в колоніальну добу було заховане за сімома великими печатками. У праці цікава статистика, яка наочно виявляє тіньовий бік моралі наших людей і допомагає поглянути на самого себе та на своїх ближніх збоку. Автор тривалий час працював Керівником Служби з питань помилування і має величезний досвід у цій сфері діяльності. Йому вдалося вкласти в логічну послідовну систему виклад історії помилування, нормативну базу і практику, що склалася була в умовах незалежної української держави.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально- виконавче право.  Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, Дніпро, 2018. Дисертацію присвячено дослідженню кримінально-виконавчої характеристики засуджених з психічними відхиленнями під час відбування кримінального покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Актуальність теми дисертаційного дослідження визначається високим соціальним та правовим значенням проблеми виконання кримінальних покарань відносно засуджених з психічними відхиленнями. Згідно вивчених статистичних та отриманих емпіричних даних встановлено, засуджені з психічними порушеннями вже протягом тривалого часу, а саме, з 2004  2017рр. становлять чисельну окрему пенітенціарну категорію. Досліджено генезис, витоки та проведено періодизацію становлення, розвитку теорії й нормативно-правової регламентації, проаналізовано сучасний стан виконання кримінального покарання у виді позбавлення волі щодо досліджуваної категорії осіб. Вивчено зарубіжний досвід виконання кримінального покарання у виді позбавлення волі на певний строк відносно засуджених з порушеннями психіки, виділено його ефективні елементи для впровадження в національну пенітенціарну систему. Вивчено поширеність психічних відхилень серед засуджених до позбавлення волі на певний строк, їх динаміку, досліджено та систематизовано ознаки кримінально-виконавчої, соціально-демографічної, соціально- психологічної, кримінально-правової характеристики цих осіб та інші їх характеристики під час відбування кримінального покарання. Визначено закономірності криміногенності психічних відхилень та їх кореляції із вчиненими особою злочинами. Встановлено складові ефективності процесу виконання досліджуваного покарання, організації соціально-виховної роботи із даною категорією засуджених. Дефініційно визначено кримінально-виконавчу характеристику засуджених з психічними відхиленнями та її структурні складові ознаки.

У монографії комплексно досліджено кримінально-виконавчу характеристику засуджених з психічними відхиленнями до позбавлення волі на певний строк, встановлено особливості виконання покарання, визначено особливості організації соціально-виховної роботи щодо цієї категорії та історичні аспекти, а також стан, тенденції, перспективи.

Книга розрахована на співробітників органів та установ виконання покарань, правоохоронних органів, суддів, а також тих, хто цікавиться розглядуваною проблематикою.