Відзначено, що демократичні процеси, що розгортаються у процесі становлення громадянського суспільства, змінюють роль, призначення та загальну ідеологію діяльності правозахисних органів, які з засобів тиску на особистість, характерному тоталітарним суспільствам, поступово перетворюються в інститути її правової підтримки, забезпечення свободи життєздійснення у вільному суспільстві. Визначено напрямки трансформації ідеології та культури діяльності правозахисних органів: посилення відповідальності правозахисних органів перед особистістю, пом'якшення кримінальної політики та судової практики; демократизація правозахисних органів; грунтовний правовий супровід діяльності правозахисних органів; досягнення стабільності правового регулювання; можливість введення норм застосування звільнення від кримінальної відповідальності та покарання (звільнення від відбування покарання з випробуванням). Запропоновано тезу, що громадянське суспільство модернізує виховну та освітню політику і практику правозихисних органів, сприяє утвердженню в їх діяльності принципів: демократизації, толерантності, справедливості, полікультурності, ідеологічної неангажованості, відкритості. Наведено рекомендації щодо розширення та поглиблення зв'язків відповідних правозахисних органів з засобами масової інформації та громадськими організаціями.

  Скачати повний текст

Проведено системне дослідження теоретичних концепцій вітчизняних науковців XIX - початку XX ст. щодо розмежування приватного та публічного права. Розкрито зміст поняття "правова думка України", висвітлено взаємозв'язки українських і західноєвропейських учених щодо вирішення проблеми розмежування приватного та публічного права. Здійснено умовний поділ процесу дослідження приватного та публічного права на три періоди: перша половина XIX ст.; друга половина XIX ст. - 1917 р.; 1920-ті рр. Встановлено критерії розмежування приватного та публічного права, показано їх значення для сучасної правотворчої та правозастосовчої практики в Україні.

  Скачати повний текст