Вперше запропоновано комплексний механізм державного управління розвитком системи охорони здоров'я в Україні, який поєднує організаційні, фінансові, регулятивні, контрольні заходи та має на меті забезпечення задоволеності суспільства медичною допомогою, підвищення захищеності громадян від фінансових ризиків на випадок хвороби, покращання загального стану їх здоров'я. Визначено сутність поняття "розвиток медичної допомоги", що стосується цілеспрямованого, закономірного, незворотного, багаторівневого, керованого, відтворювального, змінного процесу діяльності суб'єктів надання медичної допомоги, характеристиками якого є якість, прийнятність, законність, професійність, результативність. Удосконалено структуру фінансування сфери охорони здоров'я з упровадження страхової медицини та технологію державного управління стандартизацією медичної допомоги та медичного страхування. Визначено поняття "медична допомога", що стосується комплексу заходів, які здійснюються медичними фахівцями з метою профілактики, діагностики та лікування хвороб людей.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблеми застосування під час розгляду адміністративними судами податкових спорів таких засад адміністративного судочинства, як диспозитивність та офіційність. Визначено поняття, правову природу й ознаки податкового конфлікту та податкового спору, зміст та особливості принципів адміністративного судочинства, їх систему та місце в ній принципів диспозитивності й офіційності під час вирішення податкових спорів. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення законодавства про адміністративне судочинство та податкового законодавства України в частині закріплення принципів диспозитивності й офіційного з'ясування всіх обставин у справі. Запропоновано законодавчо закріпити критерій розмежування господарської й адміністративної юрисдикції щодо вирішення податкових спорів - суб'єктний склад учасників спору (визначення учасників податкового спору - головний орієнтир для розгляду таких спорів у порядку адміністративного судочинства).

  Скачати повний текст

Наведено загальну характеристику діяльності працівників експертної служби. Розкрито особливості їх функціональних обов'язків (адміністративних, експертно-консультативних, профілактичних, комунікативно-регулювальних, дисциплінарних, виховних, психотерапевтичних). Обгрунтовано технологію організації професійно-педагогічної підготовки експертів. Визначено й охарактеризовано її педагогічну складову. Наведена технологія передбачає доведення ролі та значущості педагогічних знань у професійній діяльності працівників експертної служби, з'ясування умінь і навичок педагогічної техніки, що мають професійну спрямованість і етичну форму їх прояву. Доведено, що розроблена й експериментально апробована поетапна організація професійно-педагогічної підготовки працівників експертної служби сприяє посиленню позитивної мотивації до одержання професійно-педагогічних знань, підвищенню рівня сформованості професійної та загальнопедагогічної компетентності.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження генезису, сучасного стану та проблем правового регулювання земельних заставних правовідносин. Розкрито сутність поняття, ознаки, юридичну природу, принципи та види застави землі. Описано структуру та визначено особливості земельних заставних правовідносин. Проведено історичне дослідження нормативно-правового регулювання у сфері застави землі. Проаналізовано сучасний стан нормативно-правового забезпечення земельних заставних правовідносин, наведено їх характеристику як правового явища, розкрито особливості його елементів. Досліджено процес виникнення, зміни та припинення земельних заставних правовідносин. Обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення законодавства у сфері регулювання земельних заставних правовідносин.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано необхідність визнання трудового договору єдиною підставою виникнення службово-трудових відносин. Зазначено, що його укладення з кандидатом на посаду в органи прокуратури є угодою, за якою кандидат зобов'язується виконувати покладені на нього функції відповідно до визначеної державної посади з підпорядкуванням правилам внутрішнього трудового розпорядку, а державний орган - виплачувати йому заробітну плату та забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи й передбачені законодавством про працю, законодавством про державну службу, спеціальним законодавством з питань служби в органах прокуратури, колективним договором та угодою сторін. Визначено, що специфіка трудового договору в системі органів прокуратури полягає у звуженні компетенції сторін щодо встановлення та зміни умов праці за індивідуальною угодою.

  Скачати повний текст