Проведено комплексне теоретико-прикладне дослідження організаційно-правових засад адміністративно-правового механізму забезпечення безпеки особи в державі. Розглянуто актуальні питання суті та змісту поняття безпеки особи. На підставі аналізу національного законодавства визначено напрями державної політики у дослідженій сфері, а також міжнародний досвід з метою з'ясування можливості його використання в Україні. Доведено необхідність проведення наукового дослідження компетенції органів, уповноважених забезпечувати безпеку особи, а також порядку та форм їх діяльності. Розглянуто завдання та функції органів внутрішніх справ у сфері забезпечення безпеки громадян. Проаналізовано співвідношення понять "безпека особи", "правопорядок", "суспільна безпека", "суспільний порядок". Досліджено особисту безпеку громадян у аспекті її змісту та місця в системі особистих прав.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи вирішення завдань гуманізації суспільної свідомості через діяльність органів влади та державного управління. Виявлено, що гуманізованою є лише зріла свідомість, важливим чинником розвитку якої є співпраця і взаємодія у межах громадянського суспільства, накопичення соціального капіталу. Доведено, що стиль управління суттєво впливає на гуманізацію суспільної свідомості як фактор сприяння або перешкоди її зрілості та самореалізації підлеглих. Запропоновано принципи та методи гуманізації суспільної свідомості, які можуть використовувати владні інституції й органи державного управління. Визначено систему інституцій, які могли б взяти на себе відповідальність за вирішення проблеми гуманізації суспільної свідомості. Розкрито роль гуманітарних предметів у підготовці майбутніх політиків і державних службовців. Обгрунтовано значення національної ідеї та компромісного вирішення конфліктів для втілення гуманістичних ідеалів суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено змість категорії "суспільна мораль" в конституційно-правовій науці. Визначено особливості конституційно-правового регулювання відносин у сфері захисту суспільної моралі, проаналізовано Конституцію та закони України як правову основу захисту суспільної моралі, обгрунтовано необхідність встановлення конституційних обмежень прав і свобод людини з метою її захисту. Досліджено конституційно-правовий механізм захисту суспільної моралі, особливості та міханізм реалізації юридичної відповідальності за порушення законодавства у даній сфері. Обгрунтовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до законодавства України у сфері захисту суспільної моралі.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретико-правовий аспект маргінальної поведінки особи. Розкрито основні теоретико-методологічні підходи щодо дослідження феномена маргінальної особистості через аналіз сутності, особливостей структури та соціального механізму її розвитку. Досліджено взаємозв'язок макро- та мікросередовищних факторів маргінальної поведінки, які впливають на класифікацію маргінальних прошарків українського суспільства. Доведено, що девіантна правова свідомість як маргінально-правове відображення перехідного буття спричиняється до виникнення таких форм маргінальності суспільства, як правовий нігілізм і міграційні процеси. Обгрунтовано фактори, які знижують процеси маргіналізації в Україні у контексті запобігання злочинності.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив глобалізації та міждисциплінарної науки глобалістики на теорію права. Визначено основні правові ознаки глобалізації. Проаналізовано співвідношення національного та міжнародного права за сучасних умов, а також взаємодію правової сфери із економічною та політичною сферами суспільного життя. Розкрито ключові напрями розвитку інституту забезпечення прав людини за умов глобалізації. Розглянуто основні тенденції розвитку правової системи України під впливом глобалізаційних процесів. Визначено місце правової системи України серед сучасних національних правових систем. Особливу увагу приділено таким складовим правової системи, як система права, правова культура та свідомість.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне та цілісне історико-правове дослідження становлення й розвитку правової культури у першій Чехословацькій Республіці (1918 - 1938 рр.). Проведено теоретико-методологічний аналіз категорій "правова культура", "правова культура суспільства", "суспільна правова культура". Виділено основні категорії визначення рівня розвитку правової культури чехословацького суспільства. Висвітлено проблеми, взаємопов'язані з формуванням інституційного, нормативного й суб'єктивного елементів даної культури Чехословацької Республіки 1918 - 1938 рр. Надано характеристику прав і свобод людини й громадянина, прав національних, мовних, релігійних меншин, що закріплені у законодавстві міжвоєнної Чехословаччини. Установлено особливості їх реалізації. Сформульовано основні висновки дослідження та практичні рекомендації щодо вдосконалення процесу становлення високої правової культури в Україні.

  Скачати повний текст

Уточнено наукове поняття про морально-правову соціалізацію студентів. Визначено поняття "морально-правова соціалізація" як процес включення в ціннісно-нормативну систему особистості цінностей, які охороняються правом і відповідають морально-правовим уявленням суспільства. Доведено, що складовими морально-правової соціалізації молоді є: індивідуальні (морально-правова свідомість, пізнавальна мотивація, адекватне відображення цінностей тощо) і ціннісно-нормативні особливості індивіда (система ціннісних орієнтацій і соціальних норм студента, усвідомлення та сприйняття соціальних цінностей, соціальний контроль, оцінка та самоконтроль, правомірна поведінка особистості, наявність соціальної відповідальності та виконання санкцій). Виявлено залежність морально-правової соціалізації від індивідуальних особливостей студентів. Встановлено низьку пізнавальну активність студентів у морально-правовій сфері, стихійне правове виховання та самовиховання, негативне та нейтральне ставлення до діяльності правоохоронних органів, проте відстежено прагнення молоді удосконалювати себе, дотримуватися норм моралі під час виконання певного вчинку та намагання контролювати свою поведінку незалежно від ситуації. Вивчено вплив ціннісно-нормативних особливостей студентів на морально-правову соціалізацію (залежно від вікового, гендерного та професійного чинників).

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й опрацьовано методичні положення та практичні заходи щодо розвитку існуючого стилю державно-управлінської діяльності. Визначено основні етапи виникнення та розвитку поняття "стиль" у філософії, риториці, етиці, філології, естетиці, стилістиці, психології та управлінні як первинної категорії стосовно стилю державно-управлінської діяльності. Запропоновано визначати даний стиль як форму керівного впливу суб'єкта на об'єкт державного управління відповідно до об'єктивних закономірностей суспільного розвитку, інтересів держави та соціальних потреб громадян. З'ясовано, що на стиль такої діяльності впливають певні передумови, а саме: рівень демократизації суспільного життя, законодавчо закріплені норми, належність органу державного управління до цивільної або воєнізованої структури, надзвичайна ситуація, мирний або військовий час, національна ментальність. На підставі аналізу взаємозв'язку понять "стиль керівництва" й "організаційна культура" обгрунтовано доцільність розмежування трьох рівнів стилю державно-управлінської діяльності - загальнодержавного, організаційного й індивідуального. З'ясовано, що на стиль державно-управлінської діяльності загальнодержавного рівня впливають певні чинники, а саме: ступінь складності вирішуваних завдань, політичний режим, рівень економічного розвитку країни, реальний ступінь забезпечення прав і свобод людини, імідж країни на міжнародному рівні, ступінь координованості роботи гілок влади, національна свідомість і патріотизм громадян. На стиль організаційного рівня впливає специфіка державно-управлінської діяльності, законодавче регулювання державно-управлінських відносин, організаційна культура. Стиль індивідуального рівня характеризується впливом законодавчо закріплених норм поведінки службовців, індивідуальних характеристик і ціннісної орієнтації особистості, виховання, компетентності, комунікативності, досвідченості, управлінського стиля більш високого рівня керівництва. Обгрунтовано основні напрями трансформації стилю державно-управлінської діяльності індивідуального й організаційного рівнів. Виявлено характеристики існуючого та необхідні ознаки перспективного стилю діяльності органів влади. З використанням методики проведення типового дослідження існуючого стилю державно-управлінської діяльності, з урахуванням особливостей функціональної сфери наведено схему послідовності етапів діагностування та забезпечення розвитку з метою підвищення дієвості органів державного управління та місцевого самоврядування.

  Скачати повний текст

Поглиблено наукові уявлення про світоглядні типи свідомості, якими є: міфологія, релігія та філософія, які розглянуто як безпосередні прояви самопізнавальної природи людини в її суб'єктивно-суб'єктній єдності, що надає їм статус духовно-практичної правової волі до життєздійснення. З'ясовано, що індивідуальна свідомість людини виражає її життєві потреби, які в суспільному бутті є способами конституювання правосвідомсті. Доведено, що духовно-мотиваційний суспільно-практичний простір правосвідомості визначається змістовими складовими міфології, яка без будь-яких обмежень проголошує життєві потреби й інтереси людини. Обгрунтовано думку про облагородження правомірності життєвих потреб та інтересів людини духовним потенціалом релігійного світогляду, який соціалізує їх засобом аналітико-критичних обмежень властивого кожній людини і природно-біологічного егоцентризму. Встановлено, що гуманістичне спрямування правової волі людини на розкриття та задоволення сутнісних потреб свого буття відбувається у сфері соціально-філософських визначень свідомості, що базуються на об'єктивному духовно-пізнавальному історичному та розумовому досвіді людства. Доведено, що світоглядно визначене право - це конституювання волі кожного індивіда-громадянина відповідно до сили його бажань, що не порушує суверенітет у просторі того соціуму, який визначається ним як необхідна, законна й обов'язкова умова життєдіяльності. Виявлено, що соціальна філософія як водночас філософія історії є адекватною формою правосвідомої організації суспільно-практичного життя людей, оскільки епіцентром усіх її пізнавальних пошуків є взаємодія волі та мислення, обгрунтування свободи волі та свободи мислення, що в системі права має знайти свої законодавчо-нормативне забезпечення.

  Скачати повний текст

Досліджено модернізацію в аспекті суспільної раціоналізації та ролі права як інструмента цілеспрямованих соціальних змін. Базуючись на синтезі методологічних підходів розуміючої теорії соціальноі дії, об'єктивуючої теорії систем і теорії комунікативної дії, розроблено теоретичну модель процесу суспільної раціоналізації як складної взаємодії трьох типів раціональності- комунікативної раіцональності, цілераціональності та системної раціональності. Розкрито головну роль права у раціоналізації суспільних відносин. Здійснено реконструкцію правової форми регулювання соціальних відносин у контексті історично мінливих критеріїв раціональності. Висвітлено діалектику взаємного конституювання сучасного права та демократії. Обгрунтовано способи демократичної легітимізації права на етапі рефлюксивної модернізації. Запропоновано ідею щодо необхідності концептуального відокремлення громадянського суспільства як організаційної основи публічної сфери не тільки від держави, але й ринкової економіки.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано правомірність виділення професійної етики службових осіб митних органів у відносно самостійний розділ етики як науки, що вивчає загальні й професійні норми моралі, властиві даній професійній групі. Виявлено й систематизовано професійно-етичні якості службовців-митників, виокремлено найвагоміші для цієї професії: громадянськість, толерантність, відповідальність, вимогливість до себе й інших, людяність, сумлінність та інші. Досліджено виховні можливості відповідних вищих навчальних закладів щодо формування професійно-етичних якостей курсантів. Розроблено й експериментально апробовано методику формування цих якостей, яка містить інформаційно-змістовний та організаційно-діяльнісний компонент та грунтується на структурі моральної якості, основними складовими якої є моральна свідомість і моральна поведінка, на механізмі переведення моральних норм і принципів у внутрішнє надбання особистості курсанта, виховних можливостях навчального процесу; використанні комплексу активних методів навчання.

  Скачати повний текст

Сформульовано дефініції та здійсненно всебічний аналіз понять, принципів і функцій професійної культури майбутніх юристів, а також чинників впливу на її формування у контексті сучасної філософсько-правової доктрини. Визначено, що професійна культура, професійна діяльність, професійна свідомість розглядаються в контексті таких філософських категорій, як поєднання особливого, загального й одиничного. Доведено, що основним компонентом формування професійної культури майбутнього юриста є його професійна правосвідомість, яка впливає на характер майбутньої професійної діяльності.

  Скачати повний текст

Базуючись на системному підході, з використанням зарубіжних наукових і нормативно-правових джерел узагальнено моделі організацій у місцевому самоврядуванні як об'єкт управління. Їх представлено механістичними, побудованими як колектив, сформований за принципом поділу праці, у вигляді складної ієрархічної системи, що взаємодіє з оточенням, а також як суспільна організація, у діяльності якої зацікавлені різні групи населення всередині цієї організації та за її межами. Розкрито загальну стратегію формування органу місцевого самоврядування, яка передбачає його розгляд як відкритої та закритої системи, оцінку зовнішнього та внутрішнього середовища, визначення циклічності розвитку та функціонування і дає змогу систематизувати його вдосконалення. Обгрунтовано принципи побудови організаційних структур місцевого самоврядування щодо єдності мети й ефективності. Систематизовано критерії оцінювання діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, запропоновано типізацію відповідних оранізаційних структур на базі механістичної й органічної моделей. Розроблено методи підпорядкування структури органу місцевого самоврядування змінам стратегії за встановленими п'ятьма підходами. Визначено концептуальні напрями формування організаційних структур місцевого самоврядування.

  Скачати повний текст