Проаналізовано сучасну концепцію гуманітарної діяльності ООН під час врегулювання конфліктів, а також визначено механізми її реалізації та показано їх еволюцію. Розглянуто практичну ефективність гуманітарних програм у ході розблокування військово-політичних криз, виявлено фактори негативного впливу на миротворчий ефект гуманітарних програм ООН. Доведено, що ООН вдалося досягти значного прогресу в гуманітарній сфері, а також визначено важливу роль гуманітарних заходів у досягненні миротворчих цілей. Розроблено пропозиції щодо посилення миротворчого потенціалу ООН.

  Скачати повний текст

Досліджено екологічну безпеку як предмет політики міжнародного співробітництва та найважливіший засіб оптимізації природоперетворювальної діяльності людини та гармонізації її відносин з природою. З'ясовано сутність екологічної безпеки, визначено її авторське бачення. Проаналізовано концепції обмеженої та високої відповідальності людини за стан планетарних екосистем. Проілюстровано екологічні загрози міжнародній та національній безпеці, їх сутність, рівні, умови та шляхи запобігання. Доведено, що забезпечення екологічної безпеки людства є важливою складовою діяльності політичних інститутів, яка безпосередньо залежить від політики взаємодії національних і міжнародних природоохоронних стратегій.

  Скачати повний текст

Проаналізовано парадигми майбутнього світоустрою, розглянуто підходи, які сформувалися у вітчизняній і зарубіжній політико-правовій науці щодо осмислення феномена глобалізації. Визначено методологічні засади дослідження політико-правового та соціокультурного вимірів глобалізації, обгрунтовано їх ціннісний потенціал, комплексний характер взаємозв'язку та взаємовпливу, роль у формуванні інститутів глобального світоустрою та забезпеченні його гуманізації. Показано європейський потенціал системно-синергетичного методу в дослідженні глобалізаційних процесів. Показано особливості трансформацій політичних систем, держави, громадянського суспільства, соціальних інститутів і демократичних цінностей у контексті діалектики універсалізації та фрагментації. Надано політологічне визначення поняття глобалізації. Досліджено роль права, ідентифікації держави та самоідентифікації соціуму за умов глобальних трансформацій сучасності, забезпеченні полілогу культур. Обгрунтовано роль освіти та науки у становленні суспільства майбутнього.

  Скачати повний текст

Досліджено історичні, філософські, політичні, правові та прикладні виміри феномену екологічної безпеки. Обгрунтовано існування тенденції посилення уваги міжнародних спільнот і окремих держав до забезпечення права людини на безпечне для життя, здоров'я та достатку навколишнє середовище. Виокремлено принципи та категорії екологічно безпечного розвитку. Виявлено концептуальні підвалини та здобутки, на засадах яких Україна розпочала трансформацію політики та права у сфері забезпечення громадян на адекватне для життя людини середовище. Акцентовано увагу на механізмах реалізації безпечного розвитку України, зокрема, взаємодії між собою гілок влади та врахування думки громадянського суспільства. Досліджено основні шляхи дії та взаємодії основних структур і органів влади держави. Показано, що на рівні законодавства та позиції Президента України створено всі необхідні умови для вирішення проблем екобезпечного розвитку. Основні питання виникають на рівні реалізації суттєвих норм і вимог. У цьому контексті запропоновано механізми взаємодії всіх рівнів влади між собою, а також влади та суспільства, зокрема, у вигляді партій, об'єднань, товариств громадян України.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні концептуальні підходи, обгрунтовано методологічну базу для вивчення світової політики за умов глобалізації і, відповідно, міжнародних неурядових організацій (МНУО) як суб'єктів світової політики за нових умов. Доведено, що зміна структури міжнародних відносин, поява нових типів міжнародних дійових організацій і зміна співвідношення між новими та традиційними організаціями, трансформація ролі міжнародних неурядових організацій як суб'єктів світової політики взаємопов'язані з процесами глобалізації, які зумовили перебудову політичної системи світу. Здійснено аналіз причини зростання суб'єктності МНУО у сучасній світовій політиці. Установлено найбільш ефективні методи та форми взаємодії МНУО з міжурядовими організаціями й урядами, ознаки неурядових організацій як інституту громадянського суспільства, їх значення для розвитку та зміцнення демократії. Визначено переваги міжнародних НУО у світовій політиці. Для більш повного вияву потенціалу МНУО запропоновано розробити більш чіткі механізми їх міжнародного визнання, зокрема, офіційне закріплення за ними відповідного правового статусу. Проведено аналіз діяльності МНУО в Україні. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення деяких законодавчих актів, зокрема, створення стабільних і професійно побудованих механізмів співробітництва держав і МНУО.

  Скачати повний текст