Наведено універсальну дефініцію приватного життя як сфери життєдіяльності людини та предмету правового впливу. Визначено основні (юридично значущі) ознаки приватного життя та критерії приватності. Проведено історичну реконструкцію процесів формування та розвитку права на недоторканність приватного життя (прайвесі). Надано загальну характеристику законодавчого забезпечення недоторканності приватного життя (прайвесі) у провідних зарубіжних країнах. Визначено універсальні принципи забезпечення права на недоторканність приватного життя (прайвесі) за сучасних умов. Висвітлено основні підходи щодо вдосконалення юридичного механізму забезпечення права на недоторканність приватного життя (прайвесі) в Україні. Визначено пріоритетні напрямки захисту права на недоторканність приватного життя (прайвесі) на сучасному етапі.

  Скачати повний текст

Досліджено аналіз правових, теоретичних та організаційно-тактичних проблем реалізації конституційного права людини на особисту безпеку, розглянуто конституційно-правовий механізм і гарантії його забезпечення. Здійснено історичний аналіз правового регулювання особистої безпеки, проаналізовано та систематизовано основні теоретичні підходи до розуміння поняття "безпека" як загальної наукової категорії й "особиста безпека", як конкретної. Визначено поняття та розкрито зміст права людини на особисту безпеку через його правову природу. Запропоновано концепцію системи конституційних гарантій забезпечення права людини на особисту безпеку.

  Скачати повний текст

Досліджено генезис та розвиток ідеї прав людини від її зародження за доби Ренесансу та Реформації (XV - XVI ст.) до її змістовного політико-правового оформлення в міжнародних актах XX ст. Розроблено розуміння людини як основи модерного політико-правового комплексу, тобто сукупності визначальних політико-правових ідей, норм та імперативів, що легітимують соціальні порядки. Проаналізовано світоглядні передумови формування ідеї прав людини, виокремлено етапи її еволюції та відповідні трансформації змісту. Розкрито спрямованість та особливості головних ліній опановування концепту невід'ємних людських прав. Визначено місце та роль концепту прав людини у становленні новоєвропейського громадянського суспільства, їх перетворення на універсальну політико-правову засаду життя сучасного людства. Доведено, що права людини зберігають потенціал інтерсуб'єктивної єдності людства, але їх майбутнє вирішальним чином залежить від розв'язання фундаментальних проблем, що виникають у процесі глобалізації.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний теоретичний аналіз прав людини як фундаментальної цінності громадянського суспільства, визначено особливості їх реалізації та напрямки впровадження. Розкрито основні властивості прав людини як універсальної цінності. Проаналізовано співвідношення універсального та культурно особливого у правах людини. Досліджено взаємодію прав людини з інституціями громадянського суспільства, розглянуто способи їх прояву у даному процесі. Охарактеризовано основні та допоміжні, національні та міжнародні способи захисту прав людини у громадянському суспільстві. Обгрунтовано визначення поняття правової активності власників прав людини за умов формування громадянського суспільства. Визначено її форми, специфіку й обгрунтовано напрямки підвищення у трансформаційних суспільствах.

  Скачати повний текст

Досліджено ідейно-теоретичні й історичні джерела формування правового статусу жінки. Проаналізовано оосбливості реалізації її суб'єктивних прав і законних інтересів, охарактеризовано окремі механізми їх правового захисту. Сформульовано положення про правове становище жінки на підставі теоретико-історичного значення її соціальної цінності та відповідно до уявлень про справедливу міру свободи й рівності жінки та чоловіка. Проаналізовано співвідношення рівності та справедливості як найбільш повного визначення загальносоціальної сутності права, прагнення до пошуку належного балансу між учасниками правових зв'язків, між особистістю та суспільством, громадянином і державою. Досліджено ліберальну та соціальну концепції рівності, здійснено розмежування понять "рівність" і "рівноправність". Розкрито сутність гендерної рівності, розглянуто її ознаки, зміст яких формувався поступово, неоднозначно та суперечливо. Обгрунтовано визначення поняття "гендер" як соціальної приналежності до певної статі, уявлення кожного індивіда про рольові характеристики та поведінкові особливості індивідів тієї статі, до якої він належить. Зроблено висновок, що формальна рівність не є засобом подолання фактичної нерівності, що існує між чоловіком і жінкою та проявляється в різних аспектах, але її можна використати як юридичну підставу для поступової ліквідації найнебезпечніших для суспільства проявів гендерної нерівності. Розглянуто різні моделі забезпечення рівності чоловіка та жінки: формальну, протекціоністську та субстантивну. Досліджено такі види дискримінації за ознакою статі, як формальна та фактична, позитивна та негативна, що проявляються в прямій і непрямій формі. Запропоновано способи подолання дискримінації за ознакою статі. Визначено зміст і сфери дії принципу недискримінації, який означає заборону необгрунтованого відмінного ставлення до осіб, які знаходяться в однаковій ситуації, або одного підходу до осіб, які знаходяться в різних ситуаціях. Проаналізовано міжнародний позитивний досвід подолання гендерної нерівності. З'ясовано, що неправильне застосування складного механізму забезпечення гендерної рівності може призвести до негативних соціальних наслідків.

  Скачати повний текст